Ухвала

від 05.04.2023 по справі 180/1629/22

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 180/1629/22

Провадження № 1-кп/192/65/23

У Х В А Л А

про продовження строку застосування запобіжного заходу

05 квітня 2023 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смтСолоне Солонянського району Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №22022040000000111, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 червня 2022 року відносно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тюмень, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , не працює, який має середню технічну освіту, одружений, громадянин України, раніше судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.111, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор під час судового розгляду заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 . Клопотання мотивовано наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання.

Вирішуючи клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу, суд виходить з того, що ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2023 року строк застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 був продовжений до 14 квітня 2023 року.

Станом на 01 липня 2022 року, тобто на час обрання такого запобіжного заходу згідно ухвали слідчого судді Красногрвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2022 року підставою для застосування запобіжного заходу були ризики, передбачені п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики зокрема були також і підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 .

Згідно обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України, тобто державна зрада - діяння, умисно вчинене громадянином України шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану та носіння, зберігання, придбання вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Під час розгляду судом клопотання прокурора було встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до семи років та позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна. Тому ОСОБА_5 може виїхати за межі території України поза пунктами пропуску державного кордону або на тимчасово окуповану територію та переховуватися від суду.

Також судом враховано те, що обвинувачений є раніше судимою особою, який звільнився з місць позбавлення волі 21 березня 2022 року, та вже через два місяці можливо вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочин, який може продовжувати вчиняти. Тому суд вважає, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 є цілком доведеним.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 194 КПК України, під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбаченихстаттею 177цьогоКодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3)недостатність застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходівдля запобіганняризику аборизикам,зазначеним уклопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд вважає, що оскільки прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому обставини, передбаченіп.п.1,2 ч. 1 ст. 194 КПК України є доведеними. Також суд вважає, що доведеним є і недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів з огляду на те, що під час розгляду даного клопотання в Україні введено воєнний стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) обвинуваченого настільки, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти даному ризику.

Суд вважає, що застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим його обов`язків під час розгляду кримінального провадження та спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування обвинуваченого, а такий запобіжний захід відповідає характеру суспільного інтересу, що не зважаючи над презумпцією невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості та забезпечує високі стандарти охорони загальносуспільних інтересів.

З урахуванням зазначеного, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України,під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, зокрема передбаченогост. 111 КК України.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розмір застави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28, 114, 323, 327, 331, 336, 372 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження застосування строку дії запобіжного заходу задовольнити.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тюмень, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , продовжити до 02 червня 2023 року включно.

Строк дії ухвали в частині продовження застосування запобіжного заходу - до 02 червня 2023 року включно.

Ухвала набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,встановленого КПКУкраїни,якщо такускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена в частині продовження строку застосування запобіжного заходу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3