Рішення

від 03.04.2023 по справі 916/1799/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1799/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В. розглянувши матеріали справи № 916/1799/22

Позивач: Фізична особа-підприємець Радов Костянтин Ілліч ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ГАЗРЕСУРСПРОЕКТ" (67300, Одеська обл., м. Березівка, вул. Побєди, буд. 3; код - 42033604)

про стягнення 222101,69 грн.

з підстав заборгованості по оплаті за виконані роботи

За участю представників сторін:

від позивача: Радов К.І.

від відповідача: Сопільник В.Ю.

СУТЬ СПОРУ: 01.08.2022 року Фізична особа-підприємець Радов Костянтин Ілліч (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ГАЗРЕСУРСПРОЕКТ" (далі - Відповідач) про стягнення боргу в сумі 183132,01 грн. 3% річних в розмірі 4064,03 грн. та інфляційних в розмірі 34905,65 грн.

02.08.2022 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

06.09.2022 року суд отримав відзив на позовну заяву - Відповідач позов не визнав, заперечуючи проти того, що між сторонами взагалі укладався договір №2 від 06.09.2021р. та складався акт виконаних робіт по цьому договору.

Також, до відзиву відповідач надав перелік питань до позивача, в порядку ст. 90 ГПК України та просив витребувати у позивача оригінали документів (Т. 1 а.с. 44-48).

19.09.2022 року Позивач звернувся до суду із заявою про виклик свідка (т. 1 а.с. 99).

Відповідно до ч.1 ст.89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Згідно частин 1, 3, 4 статті 88 ГПК України:

1. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

2. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

4. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

У зв`язку з невиконанням Позивачем вимог, передбачених вищевказаними положеннями ГПК України, - вищевказану заяву про виклик свідка судом відхилено.

03.10.2022 року суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального провадження зі стадії відкриття провадження по справі, призначив дату та час підготовчого засідання. Крім того, суд витребував у позивача в строк до 17.10.2022 року оригінали наступних документів:

- договору №2 від 06.09.2021, укладеного між ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект";

- акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень (форма КБ-2в) на суму 183 132,01 грн., підписаного ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект"

та

зобов`язав позивача в строк до 17.10.2022 року надати суду письмові відповіді на наступні питання:

1. Як відбувався процес укладення договору №2 від 06.09.2021 з ТОВ "Газресурспроек"?

2. Коли, від кого та яким чином ФОП Радов К.І. отримав підписаний ТОВ "Газресурспроект" договір №2 від 06.09.2021?

3. Як відбувався процес погодження та/або підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень?

4. Коли, від кого та яким чином ФОП Радов К.І. отримав підписаний ТОВ "Газресурспроект" акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень?

17.10.2022 року на виконання ухвали суду від 03.10.2022 року позивач надав суду клопотання із сканкопіями та відповіді на питання які поставлені відповідачем (Т. 1 а.с. 109-116).

01.11.2022 року суд повторно в витребував у позивача в строк до 15.11.2022 року оригінали наступних документів:

-договору №2 від 06.09.2021, укладеного між ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект";

- акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень (форма КБ-2в) на суму 183132,01грн., підписаного ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект".

15.11.2022 року суд витребував у позивача в строк до 01.12.2022 року оригінали наступних документів:

- договору №2 від 06.09.2021, укладеного між ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект";

- акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень (форма КБ-2в) на суму 183 132,01 грн., підписаного ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект".

18.11.2022 року Позивач надав суду кольорову ксерокопію договору №2 від 06.09.2021, укладеного між ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект" та кольорову ксерокопію акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень (форма КБ-2в) по договору №1 від 06.09.2021р.на суму 183 132,01 грн., підписаний ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект" (т. 1 а.с. 186-192).

14.12.2022 року Відповідач звернувся до суду із клопотанням про призначення експертизи (Т. 1 а.с. 203), а саме:

- призначити у справі №916/1799/22 технічну експертизу документів, наданих господарському суду ФОП Радовим К.І. 18.11.2022, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Яким способом (методом) виготовлено договір №2 від 07.09.2021 і чи є цей документ оригіналом?

2. Яким способом (методом) виготовлено акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (форма КБ-2в) на суму 183 132,91 грн. і чи є цей документ оригіналом?

Проведення експертизи Відповідач пропонував доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8).

19.12.2022 року суд продовжив строк підготовчого провадження по справі №916/1799/22 до 01.01.2023 р. та запропонував позивачу в строк до 02.01.2023 року надати до суду письмову згоду щодо запропонованої відповідачем експертної установи або надати свою пропозицію щодо експертної установи якій слід доручити проведення експертизи.

16.01.2023 року Позивач надав суду заперечення щодо призначення експертизи (т. 1 а.с. 231-232) та 20.01.2023 року Позивач надав суду відповідь на відзив на позовну заяву - наполягає на задоволені позову (т. 2 а.с. 1-7).

Крім того, Позивач просить суд витребувати у Відповідача:

- оригінал Договору №1 від 06 вересня 2021 року, який вказаний як підстава підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (форма КБ- 2в);

- оригінал Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (форма КБ- 2в), оскільки цей Акт був складений відповідачем;

- копії документів, які підтверджують факт проведення розрахунків зі мною - підрядником згідно вище названим Договору №1 (фактично Договір №2») від 06 вересня 2021 року та Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (форма КБ- 2в).

07.02.2023 року суд відмовив у задоволені клопотання Відповідача про призначення експертизи, оскільки сам Позивач у запереченнях та відповіді на відзив прямо зазначив, що надав суду сканкопію Договору № 2 від 07.09.2021 року та сканкопію акту приймання виконаних будівельних робіт, тобто, - Позивач підтвердив, що надані суду вищевказані докази не є оригіналами.

Також суд відмовив в задоволені клопотання Позивача про витребування у відповідача оригіналів, оскільки стягнення грошових коштів по Договору № 1 від 06.09.2021р. - не є предметом спору по цій справі.

Ухвалою від 07.02.2023р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Під час розгляду справи позивач позов підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

В С Т А Н О В И В :

Позов ґрунтується на тому, що між Фізичною особою-підприємцем Радовим Костянтином Іллічом (Позивач, Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Газресурспроект" (Відповідач, Замовник) був укладений Договір № 2 від 06.09.2021 року (далі - Договір) по ремонту будинку інкубатора, розташованого за адресою: вул. Перемоги, 3, м.Березівка, Болградський район, Одеська область.

Суд звертає увагу, що в доданій до позову копії договору, місцем виконання робіт є: Одеська обл., смт.Березівка, вул.Перемоги, 3.

Загальновідомим є факт того, що міста Березівка у Болградському районі Одеської області - не існує.

Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору підрядником у вересні 2021 року виконано роботи на загальну суму 183132,01 грн. результати яких оформлено актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), а після завершення робіт, Позивачем, у відповідності до умов договору передані Замовнику (Відповідачу) належним чином оформлені акт виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робі т та ви трат (форма КБ-3).

В подальшому, вказаний акт приймання виконаних робіт на суму 183132,01 грн. 30 вересня 2021 року підписаний та повернутий позивачу, проте оплату станом па 28 липня 2022 року відповідачем не проведено. Тому, посилаючись на умови Договору № 2 від 06.09.2021 року та ст. 173, 193 ГК України, ст. 628, 629, 526, 837, 854, 857, 858, 625 ЦК України Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь борг в сумі 183132,01 грн, 4064,03 грн - 3% річних від простроченої суми, 34905,65 грн - інфляційні збитки.

Відповідач не визнавши позов, послався на наступне:

- між сторонами цього спору ніколи не укладався Договір підряду № 2, а для доведення іншого позивач використовує письмові докази, які не мають відношення до такого договору, а були створені в процесі укладення та виконання іншого договору підряду № 1;

- Позивач у своєму позові жодним чином не розкрив обставин про те хто, коли та як підписав від імені ТОВ «Газресурспроект» договір підряду № 2, як ФОП Радов К.І. отримав підписаний іншою стороною договір;

- на аркушах справи 22-26 знаходиться згаданий позивачем акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року. Однак на першій сторінці цього акту міститься посилання на те, що підставою його підписання є договір №1 від 06 вересня 2021 року;

- на аркуші справи 27 міститься надана Позивачем довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), в якій також вказано, що вона складена у зв`язку з договором підряду №1;

- між сторонами був укладений один договір підряду під №1 на виконання якого й був підписаний зазначений акт;

- на аркушах справи 20, 21 знаходиться наданий Позивачем документ з назвою «Договірна ціна на будівництво Ремонт інкубатору за адресою: Одеська область, смт. Березівка, вул. Перемоги, 3, що здійснюється в 2022 році». В цьому документі зазначено, що договірна ціна складена в поточних цінах станом на 18 лютого 2022 року. Таким чином, зазначені в цьому письмовому доказі відомості не узгоджуються з фактами, про які стверджує Позивач, зокрема про те, що всі істотні умови договору підряду №2, в тому числі й його ціна, були погоджені сторонами в вересні 2021 року. Натомість, з зазначеної довідки випливає, що ціна підрядних робіт була визначена тільки самим позивачем і лише в лютому 2022 року.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити.

Підсумовуючи позицію Позивача та Відповідача суд звертає увагу, що сторони справи мають протилежну позицію щодо Договору підряду № 2 від 06.09.2021 року.

Так, Позивач вважає Договір укладеним та відповідно таким, що підлягає виконанню сторонами, а сам позов ґрунтується на тому, що Позивачем на виконання умов Договору було здійснено відповідні роботи, а Відповідач умови Договору не виконав - розрахунок не здійснив.

В свою чергу, Відповідач стверджує що Договір підряду № 2 від 06.09.2021 року між сторонами справи не укладався, а тому жодних обов`язків по його виконанню Відповідач не несе.

Отже, для з`ясування всіх обставин справи, під час підготовчого провадження, суд витребував у Позивача оригінали наступних документів:

- договору №2 від 06.09.2021 року, укладеного між ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект";

- акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень (форма КБ-2в) на суму 183 132,01 грн., підписаного ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект".

18.11.2022 року Позивач надав суду договір №2 від 07.09.2021 року, укладений між ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект" та акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень (форма КБ-2в) на суму 183132,01 грн., підписаний ФОП Радовим К.І. та ТОВ "Газресурспроект" (Т. 1 а.с. 186-192).

В подальшому, після ознайомлення з матеріалами справи, Відповідач заперечив, що надані Позивачем документи є оригіналами та звернувся до суду із клопотанням про призначення експертизи, на вирішення якої пропонував поставив наступні питання:

1. Яким способом (методом) виготовлено договір №2 від 07.09.2021 року і чи є цей документ оригіналом?

2. Яким способом (методом) виготовлено акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року (форма КБ-2в) на суму 183 132,91 грн. і чи є цей документ оригіналом?

Натомість, Відповідач у своїх запереченнях (Т. 1 а.с. 231-232), вказав, що всі доводи Відповідача спростовуються скан-копією Договору №2 від 07.09.2021 року.

Отже, на теперішній час, матеріали справи не містять оригіналу Договору, неналежне виконання якого є предметом спору. При цьому, Позивач надав суду роздруковану скан-копію Договору та скан-копію акту приймання виконаних будівельних робіт, які і вважає саме оригіналами, а Відповідач взагалі заперечує факт укладання такого Договору і складення по цьому договору акти виконаних робіт. Відповідач стверджує про відсутність у нього і у Позивача оригіналів вказаних документів..

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне, надати правову оцінку позиціям сторін щодо укладання спірного Договору. При цьому, суд враховує, що ні Позивач, ні Відповідач не надали суду паперового оригіналу укладеного Договору №2 від 06.09.2021р. та оригіналу акту приймання виконаних будівельних робіт по цьому договору.

Так, згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є верховенство права.

Ч. 1-3 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Крім того, ч. 1-3, 7, 10 ст. 11 ГПК України прямо вказано, що Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ст. 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 вказаної норми визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до положень частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України).

Отже, будь-який договір, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. При цьому, важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Особливості укладення договорів в електронному вигляді регулюються Законом України "Про електронну комерцію" та Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд звертає увагу, що метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Така висновок суду відповідає сталій судовій практиці, зокрема аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 тощо.

Отже, суд звертає увагу, що чинне Законодавство України надає можливість суб`єктам господарювання укладати договори у будь-якій формі, натомість існують прямі вимоги до укладання договору, додержання яких є обов`язковим для чинності такого правочину.

Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів існування між Сторонами справи укладеного, у відповідності до наведених вимог Законодавства України, Договору підряду № 2 від 06.09.2021 року по ремонту будинку інкубатора, розташованого за адресою: вул. Перемоги, 3, м. Березівка. Болградський район. Одеська область, а надані Позивачем скан-копії не мають статусу Договору, укладеного в електронній формі.

Тому, Позивачем не надано доказів існування спірного Договору, неналежне виконання якого з боку Відповідача стало підставою позову.

Крім того, матеріали справи не містять доказів часткового виконання спірного Договору, що могло б свідчити про прийняття його умов сторонами шляхом виконання в порядку ч. 2 ст. 642 ЦК України.

Також, суд звертає увагу на те, що в наданій Позивачем до матеріалів справи скан-копії акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021року міститься посилання на те, що цей акт складено по договору №1 від 06.09.2021р., а не по договору № 2 від цієї ж дати стягнення за яким є предметом спору по справі.

У будь-якому випадку судом вказаний акт не приймається до уваги, оскільки Відповідач заперечує проти його існування, а Позивачем до огляду не надано оригіналу цього акту, а також не надано доказів його складення та підписання електронним цифровим підписом сторін.

Відповідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В ч. 1 ст. 77 ГПК України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, ГПК України окремо регламентує достовірність доказів та вірогідність доказів:

- достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78).

- наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79).

Крім того, відповідно ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного у задоволені позову слід відмовити, з покладенням на позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України

Повний текст рішення складено 05.04.2023р.

Суддя О.А. Демешин

Повний текст рішення складено 05 квітня 2023 р.