Рішення

від 16.02.2023 по справі 917/707/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2023 Справа № 917/707/22

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

до Відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області, вул. Гетьманська, 31 м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 2 443 732,46 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Горішна Ю.В.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 07.02.2023.

Суть справи. До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 2 443 732,46 грн. з Відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області.

Ухвалою суду від 19.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16.08.2022 на 10:30 год.

28.07.2022 від уповноваженого представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні 16.08.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 5056).

Ухвалою суду від 28.07.2022 відмовлено в задоволенні заяви представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", у зв"язку з тим, що до вказаної заяви не додані докази направлення її копії іншим учасникам справи, у відповідності до ст. 197 ГПК України.

03.08.2022 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх уповноваженого представника за наявними в справі матеріалами (вх. № 5246).

Учасники справи в судове засідання 16.08.2022 не з`явилися. Відповідач вимоги ухвали суду від 19.07.2022 не виконав, відзив на позов не надав. Підготовче судове засідання відкладено на 22.09.2022.

08.09.2022 від відповідача надійшов на адресу господарського суду відзив на позовну заяву (вх. № 6293).

12.09.2022 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх уповноваженого представника (вх. № 6390).

Ухвалою суду від 19.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.10.2022.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2022 не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника (вх. №7290 від 07.10.2022, вх. № 7593 від 18.10.2022).

Судове засідання 18.10.2022 проведено в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судовому засіданні виклав зміст позовних вимог.

Ухвалою суду від 18.10.2022 відкладено розгляд справи на 22.11.2022, 11:30.

Судове засідання призначене на 22.11.2022 не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою від 28.11.2022 призначено дату наступного судового засідання на 14.12.2022.

Судове засідання призначене на 14.12.2022 не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 04.01.2023 призначено дату розгляду справи по суті на 07.02.2023.

24.01.2023 від представника позивача (адвоката Міненко В.) надійшла заява про участь іншого представника в судовому засіданні 07.02.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 926), в задоволенні якої відмовлено судом про що постановлено відповідну ухвалу.

27.01.2023 від представника позивача (адвоката Міненко В.) надійшла заява про участь іншого представника в судовому засіданні 07.02.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 1090), в задоволенні якої відмовлено судом про що постановлено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 07.02.2023 судом досліджено матеріали справи та вирішено відкласти судове засідання на 16.02.2023 для більш повного дослідження обставин справи.

В судовому засіданні 16.02.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Представнику надано заключне слово, який підтримав свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.02.2023 відповідно до статті 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, дослідивши та з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач обґрунтовуючи позов зазначає, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити /автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;

Відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором, Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРГІОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

Позивач вказує, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 1 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу спожитого Відповідачем газу до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Позивач стверджує, що з 31.10.2021 по 15.12.2021 Позивач поставив Відповідачу природний газ в об`ємі 76,20 тис. куб. м. на загальну суму 2 098 940,06 грн, в той час як Відповідачем, за цей же період, не здійснено жодної оплати вартості спожитого газу.

За вказаний період Відповідачу було виставлено та направлено на офіційну адресу рахунки на оплату (копії містяться в матеріалах справи.

Таким чином у Відповідача перед Позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 2 098 940,06 грн.

Зазначене стало приводом для звернення Позивача до суду з даним позовом.

Так, окрім суми основної заборгованості Позивачем нараховано до стягнення 116 121,63 грн пені, 17 559,21 грн 3 % річних та 211 111,56 грн інфляційних втрат.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує, що ніколи не мав договірних відносин із Позивачем та в жодній формі не замовляв у нього будь-який Товар, більш того, зазначений Позивачем обсяг природного газу на суму понад 200 тис. грн. Відповідач згідно законодавства України міг придбати виключно на умовах, які зазначені в Законі України «Про публічні закупівлі». Цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

02.11.2021 відповідно до вимог цього Закону, за результатами проведення переговорної процедури, Відповідачем було укладено Договір на постачання природного газу для навчальних закладів Гадяцької міської територіальної громади за № 15-1040/21-БО-Т із Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код ЄДРПОУ 42399676). Саме це Товариство мало поставляти природний газ Відповідачу в період з 02.11.2021 по 15.12.2021. Жодних правових підстав для закупівлі природного газу в зазначений період саме у Позивача Відповідач не мав і таких підстав у своїй позовній заяві він не наводить. Ні до яких публічних (Типових) договорів Позивача підстав приєднуватися у Відповідача не було.

З 02.11.2021 Постачальником природного газу для об`єктів відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області стало Товариство з обмеженою відповідальність "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", згідно Договору № 15-1040/21-БО-Т.

Відділ освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області жодних зобов`язань перед Позивачем ніколи не мав та не має. Підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача будь-яких грошових коштів відсутні.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Із наданих позивачем доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 за № 809 і від 9 грудня 2020 № 1236».

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов`язання Акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем, забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відділ освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, у період визначений Позивачем за який заявлено до стягнення суму основного боргу, між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальність "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" існували договірні відносини щодо постачання природного газу за Договором № 15-1040/21-БО-Т від 02.11.2021 (а.с. 105-111).

У відповідності до умов Договору № 15-1040/21-БО-Т від 02.11.2021 Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1).

Згідно пункту 2.1 Договору розрахунковий період жовтень 2021 - грудень 2022.

Умовами Договору визначено порядок та умови передачі природного газу, ціна та його вартість.

Договір № 15-1040/21-БО-Т від 02.11.2021 підписаний учасниками та скріплений печатками.

23.08.2022 між Відділом освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Договору № 15-1040/21-БО-Т укладено Додаткову угоду, якою внесено зміни щодо обсягу та вартості природного газу (а.с. 112).

В подальшому між Відділом освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" укладено Додаткову угоду № 2 від 01.09.2022 щодо внесення змін до Договору № 15-1040/21-БО-Т, зокрема щодо вартості природного газу та прав сторін.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто призводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований в усталеній практиці Верховного Суду (постанов а ВП ВС від 06.04.2021р. №910/10011/19 і ін.).

Судом встановлено, що між Відділом освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір № 15-1040/21-БО-Т від 02.11.2021.

При цьому, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з Прав Людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 р. у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Як вже зазначалось, у період визначений Позивачем за який заявлено до стягнення суму основного боргу, між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" існували договірні відносини щодо постачання природного газу (а.с. 105-111).

Відповідно до пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496 Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку що Позивачем не доведено обставин на які він посилається у своєму позові щодо постачання Відповідачу в період з 31.10.2021 по 15.12.2021 природного газу в об`ємі 76,20 тис. куб. м. на загальну суму 2 098 940,06 грн.

Позиція Позивача не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 129 ГПК України, в зв`язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2023 з урахуванням перебування судді на лікарняному та у тривалій відпустці.

СуддяПогрібна С.В.