Постанова

від 21.08.2023 по справі 917/707/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року м. Харків Справа №917/707/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - Міненко В.М. (поза межами приміщення суду) - довіреність 04/08-2022/3 від 04.08.2022, Сідоцтво 491

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вх. №932П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023

у справі №917/707/22 (суддя Погрібна С.В., повний текст складено 03.04.2023)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до: Відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області, м.Гадяч Полтавської області,

про стягнення 2.443.732,46 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Полтавської області із позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області про стягнення 2.443.732,46 грн, з яких: 2.098.940,06 грн - заборгованість за спожитий природній газ, 116.121,63 грн - пеня, 17.559,21 грн - 3 % річних та 211.111,56 - грн інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі №917/707/22 в позові відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі №917/707/22, в якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- суд не надав належної правової оцінки факту того, що Оператором ГТС об`єми природного газу, спожитого Відповідачем у жовтні, листопаді, та у грудні 2021 року було автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Позивача i, відповідно, спожитий природний газ було віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем;

- суд не дослідив підстави здійснення реєстрації Відповідача в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, як і не надав належної оцінки факту наявності/відсутності на інформаційній платформі даних про наявність/відсутність у Відповідача постачальника на момент такої реєстрації;

- враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в період з 29.10.2021 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.11.2021 таз 02.12.2021 по 15.12.2021 - саме Позивач здійснював постачання природного газу Відповідачу як постачальник «останньої надії», натомість на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо включення постачання природного газу Відповідачу. у зазначений період, ТОВ «ГК «Нафтоrаз Трейдинr», відсутні докази включення Відповідача до Реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинr» у спірний період;

- Відповідач акцептував публічну оферту Позивача через споживання газу, шо підтверджується матеріалами справи, а саме даними з іфнормаційної платформи, що в свою чергу свідчить про укладення між сторонами відповідного договору щодо постачання природного газу;

- судом при ухваленні спірного рішення залишено поза увагою факт укладання між сторонами Договору постачання, i як наслідок, виникнення у сторін відповідних господарських зобов`язань;

- матеріали справи не місять будь-яких належних доказів на підтвердження обставини здійснення ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» постачання природного газу Відповідачу в спірний період з 02.11.2021 по 15.12.2021 на підставі Договору від 02.11.2021 року на постачання природного газу за №15-1040/21-БО-Т, укладеного між останнім та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», в той час як сам факт наявності такого Договору означених обставин не підтверджує;

- оскаржуване рішення не містить висновків щодо мотивів суду, якими він керувався, відхиляючи докази Позивача та власне висновку щодо належності, допустимості та достовірносте зібраних у справі доказів у ix взаємозв`язку з іншими доказами, що містяться у даній справі;

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.05.2023 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/707/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі №917/707/22, до надходження матеріалів справи.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 сформовано новий склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Попков Д.О., Стойка О.В., в зв`язку з відставкою судді Гези Т.Д.

На адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/707/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для учасників справи для подання відзиву на апеляційні скарги до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України. Запропоновано учасникам справи надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 призначено справу №917/707/22 до розгляду на 21.08.2023, явку сторін визнано не обов`язковою.

Відповідач, Відділ освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області, направив апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю погоджується з рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі №917/707/22, вважає його законним та обгрунтованим, таким що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, в зв`язку з чим просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Просив розгляд справи здійснувати без його участі.

Разом з апеляційною скаргою Позивачем надано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі для підтвердження обставин на які він посилається, а саме: лист/відповідь на адвокатський запит від 25.04.2023 до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»; відповідь відповідача до позивача щодо об`єктів споживання; перелік об`єктів по яких здійснюється постачання природного газу; реєстр пар споживачів на 14.12.2021, комерційний портфель; скрін-алокація-платформа за ЕІС-кодом 56ХS000145WАВ00В за грудень 2021.

Як на підставу неможливості подання зазначених доказів до суду першої інстанції позивач посилається на те, що під час розгляду справи місцевим судом позивачу не було відомо про існування договору №5-1040/21-БО-Т від 02.11.2021, укладеного між ТОВ ГК Нафтогаз Трейдінг та Відповідачем та про факт реєстрації відповідача в реєстрі споживачів ТОВ ГК Нафтогаз Трейдінг на інформаційній платформі з датою початку постачання з 16.12.2021.

Дослідивши вказане клопотання, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (частини 1, 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Разом з тим, відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на відповідача).

Отже, судова колегія зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинне містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.

Судова колегія вважає, що необізнаність відповідача про існування договору №5-1040/21-БО-Т від 02.11.2021, укладеного між ТОВ ГК Нафтогаз Трейдінг та Відповідачем та про факт реєстрації відповідача в реєстрі споживачів ТОВ ГК Нафтогаз Трейдінг на інформаційній платформі є винятковим випадком неможливості подання зазначених доказів до суду першої інстанції у строк, встановлений ч. 3 ст. 80 ГПК України, з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені Відповідачем причини неможливості подання вищевказаних документів до суду першої інстанції є обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи, відтак, з огляду на недопущення порушень процесуальних прав Відповідача у даній справі, додані до апеляційної скарги документи приймаються колегією суддів до розгляду.

В судове засідання, призначене на 21.08.2023, з`явився представник Позивача Міненко В.М., в режимі відеоконференції,

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

За змістом ч.1ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 19.02.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст.269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник, постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) №880 від 04.07.2017 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 та від 09.12.2020 №1236".

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №1102 визначено зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач - Відділ освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області є бюджетною установою (відповідно до Бюджетного кодексу України), а позивач постачальником «останьої надії».

Звертаючись до Відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області із позовом про стягнення заборгованості, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" посилався на невиконання відповідачем умов Договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого газу.

Господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що Позивачем не доведено обставин на які він посилається у своєму позові щодо постачання Відповідачу в період з 31.10.2021 по 15.12.2021 природного газу в об`ємі 76,20 тис. куб. м. на загальну суму 2.098.940,06 грн. При цьому судом надано правову оцінку відносинам Відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за договором №15-1040/21-БО-Т від 02.11.2021, яке не відноситься до постачальника «останньої надії». Враховуючи умови договору №15-1040/21-БО-Т від 02.11.2021, де визначено об`єми поставки природного газу за період жовтень 2021 - грудень 2022 року, у Відповідача відсутні підстави вважати, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» не виконано умови означеного договору та не поставлено відповідачу у спірний період природний газ на підставі укладеного договору постачання природного газу №15-1040/21-БО-Т від 02.11.2021.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає, що споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (ст. 1).

Згідно з ч.1, 3 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема:

1) укласти договір про постачання природного газу;

2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів;

3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу;

4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу;

5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п.3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Таким чином, цей Договір є договором приєднання, при укладенні якого зі Споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Згідно з пунктом 1 розділу II Правил, підставою для постачання природного газу споживачу є:

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу;

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків. або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Разом із цим, Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді, як це визначено в п.5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (далі Кодекс ГТС),

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму веб-сайті: інструкцію з користування інформаційною платформою, а також витяги з нормативно-правових актів, пов`язаних із користуванням інформаційною платформою; контактні дані (прізвище, ім`я, по батькові, номери факсів та телефонів, електронні адреси) працівників оператора газотранспортної системи, які є відповідальними за працездатність інформаційної платформи та взаємодію з учасниками ринку природного газу, контактну інформацію та графік роботи служби підтримки інформаційної платформи; інформацію про центри сертифікації ключів, необхідних користувачам інформаційної платформи для забезпечення ними електронного цифрового підпису (ЕЦП) у випадках, передбачених цим Кодексом; іншу інформацію, передбачену цим Кодексом.

Таким чином, суб`єкти ринку природного газу (позивач і відповідача як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Відповідно до п.2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Ураховуючи викладене, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступу до інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображення відомостей.

Відповідно до пунктів 1-2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Отже, договір останньої надії є публічним договором приєднання, не потребує двосторонньоїго підписання і вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з абз.10 п.2 гл.5 розділу ІV Кодексу ГТС реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи (крім випадку наявності заборгованості оператора газорозподільної системи перед постачальником останньої надії) здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадках, зокрема, відсутності за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, та у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 29.10.2021 автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Як вбачається з відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області , зазначено ЕІС-код споживача природного газу 56ХS000145WАВ00В.

Згідно з листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" №ТОВВИХ-22-2365 від 21.02.2022 щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS000145WАВ00В зазначено, що в інформаційній платформі зазначений споживач (відповідач) був закріплений за постачальником «останньої надії» - ТОВ ГК «Нафтогаз України» (ЕІС- код 56Х930000008780В) у період з 29.10.2021 по 15.12.2021. Обсяг природного газу, використаного споживачем з ЕІС-кодом 56ХS000145WАВ00В (відповідачем) у вказаний період та внесений у алокацію постачальника «останньої надії» - ТОВ ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В), становить 76,20 тис. куб.м. на загальну суму загальну суму 2.098.940,06 грн.

Також цей факт підтверджується інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS000145WАВ00В, інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10), відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS000145WАВ00В.

Таким чином, враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в спірний період з 29.10.2021 по 15.12.2021 саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник «останньої надії».

В той же час в зазначений період на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу в спірний період з боку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Договір не був оспорений Відповідачем у відповідності до Цивільного Кодексу України, а тому казаний Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань, а саме майново - господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, та таким, що мав би бути враховуваний судом при надані оцінці доказів у даній справі.

Зі свого боку позивач за вказаний період виставив та направив на офіційну адресу відповідача рахунки на оплату (копії містяться в матеріалах справи).

Проте, у порушення умов договору, відповідач заборгованість за договором не сплатив.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.3 ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодекс та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 29.10.2021 ПОН є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Пунктами 4.2 - 4.4 розділу IV типового Договору, передбачено що об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається заданими Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, підставою для здійснення оплати є рахунок.

Відповідно до п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Враховуючи викладене, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Колегія суддів бере до уваги, що вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною у п.24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 та від 09.12.2020 №1236» від 25.10.2021 №1102 на період постачання з 01 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб. м з урахуванням податку на додану вартість.

Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у жовтні-грудні 2021 року в кількості 76,20 тис. м3, підтверджується: листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до п.4.3 типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Позивачем було направлено на офіційну адресу відповідача засобами поштового зв`язку рахунок на оплату на суму 2.098.940,06 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У п.4.4 типового договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок наданий постачальником відповідно до п.4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Колегія суддів бере до уваги, що поставка газу відбувалась у період з 31.10.2021 по 15.12.2021, тому граничним строком оплати відповідачем поставленого природного газу та послуг з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС є 15.12.2021.

Відповідач у порушення умов п.4.4 типового договору поставлений природний газ та послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС не оплатив.

Відтак, залишилась несплаченою заборгованість за поставлений товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у спірний період природний газ в обсязі 76,20 тис. м3 на суму 2.098.940,06 грн.

В той же час, відносно означених обставин спірні правовідносини не були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок природного газу», Правил постачання природного газу, Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оскільки відповідач порушив умови договору щодо оплати поставленого позивачем природного газу, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість вимоги щодо стягнення на користь позивача передбаченої пунктом 4.5. Договору пені у сумі 116.121,63 грн за період з 31.10.2021 по 15.12.2021.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошових зобов`язань, колегія суддів вважає обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення на користь позивача 17.559,21 грн 3% річних та 211.111,56 грн інфляційних втрат.

Стосовно договору №15-1040/21-БО-Т від 02.11.2021 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальність "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", який судом першої інстанції покладено в основу рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач документально не довів поставку товару договором №15-1040/21-БО-Т від 02.11.2021 у спірний період, про що вказує відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів постачання ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» природного газу Відповідачу у спірний період. Наданий позивачем договір №15-1040/21-БО-Т від 02.11.2021 без надання ним доказів поставки товару, якими є акти приймання передачі газу, включення відповідача на інформаційну платформу як споживача ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», а також докази сплати відповідачем за поставлений природний газ, не можуть розцінюватись судом як реальне виконання відповідачем господарської операції і виконання ним умов договору №15-1040/21-БО-Т у період поставки позивачем відповідачу природного газу за Договором. Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували обставини реального руху активів відповідача у процесі здійснення господарських операцій зі своїм контрагентом ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Відповідно до умов вказаного договору №15-1040/21-БО-Ї (пункт 3.2) постачання природного газу за ним здійснюється виключно за умови, включення Споживача (відповідача) до Реєстру споживачів Постачальника (у даному випадку Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Тож обов`язком суду було дослідження факту зміни постачальника у відповідача на підставі договору №15-1040/21-БО-Т і факту реєстрації та дати такої реєстрації Споживача (відповідача) в реєстрі споживачів Постачальника (у даному випадку ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»).

Зважаючи на те, що документів, які могли б підтвердити вищезазначені обставини, матеріали справи не містять, суд першої інстанції необгрунтовано поклав в основу рішення висновок, що у відповідача у спірний період був наявний постачальник, оскільки між відповідачем та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» існували господарські зобов`язання, з огляду на те, що сама їх наявність не підтверджує реальність господарських операцій з договором №15-1040/21-БО-Т від 02.11.2021 та поставки природного газу відповідачу саме у спірний період.

В той же час, з наданих позивачем документів вбачається, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 14.12.2021 подало запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника на підставі договору №15-1040/21-БО-Т і ці запити було підтверджено 14.12.2021 та зареєстровано відповідача в реєстрі споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» з датою початку постачання з 16.12.2021.

Загальний обсяг природного газу, використаний зареєстрованими об`єктами Споживача у грудні 2021 року з ресурсів Товариства, а саме з 16.12.2021 по 31.12.2021, складає 30 233,00 куб.м., про що було складено та направлено Споживачу для підписання відповідний акт приймання передачі». Тобто постачання природного газу, згідного договору від 02.11.2021 №15-1040/21-БО-Т, укладеного між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та Відповідачем, відбувалось починаючи з 16.12.2022, а не з дати укладання цього договору, що фактично підтверджує позовні вимоги позивача у даній справі, що в жовтні-грудні 2021 року, а саме за період з 29.10.2021 по 15.12.2021, відповідач отримав природний газ від позивача.

Таким чином, оскільки дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі, то дані з Інформаційної платформи оператора ГТС свідчать, що у період з 29.10.2021 по 31.10.2021, з 01.11.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 15.12.2021, саме позивач здійснював постачання природного газу відповідачу як постачальник «останньої надії», натомість на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу відповідачу, у зазначений період, ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», або будь яким іншим постачальником.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, що в свою чергу призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Згідно зі ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 пункту 2 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, за висновком апеляційного господарського суду вимоги скарги законні та обґрунтовані, тому вона підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, рішення Господарського суду Полтавської області 16.02.2023 року у справі №917/707/22 підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що маються значення для справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає судові витрати на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 16.02.2023 у справі №917/707/22 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області (37300, Полтавська область, Миргородський район, м.Гадяч вул. Гетьманська.31 код ЄДРПОУ 40212371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) - заборгованість за спожитий природній газ в розмірі 2.098.940,06 грн, пені - 116.121,63 грн, 3% річних 17.559,21 грн та інфляційних втрати в розмірі 211.111,56 грн.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради Полтавської області (37300, Полтавська область, Миргородський район, м.Гадяч вул. Гетьманська.31 код ЄДРПОУ 40212371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) 36.655,99 грн. судового збору за подання позовної заяви та 54.983,99 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 29.08.2023

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка