Рішення

від 05.04.2023 по справі 520/8031/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року № 520/8031/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мороко А.С., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду у м. Харкові заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 520/8031/21 за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області, Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області про скасування розпорядження та поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати розпорядження Богодухівської міської ради Харківської області від 26.02.2021 № 186-к про звільнення ОСОБА_1 з посади державного реєстратора Полково - Микитівської сільської ради з 01.03.2021 у зв`язку з реорганізацією Полково - Микитівської сільської ради;

- поновити ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора Полково - Микитівської сільської ради з 01.03.2021 року або на іншій рівнозначній посаді;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора Полково - Микитівської сільської ради.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області, Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області про скасування розпорядження та поновлення на посаді задоволено

Скасовано розпорядження Богодухівської міської ради Харківської області № 186-к від 26.02.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади державного реєстратора Полково - Микитівської сільської ради з 01.03.2021 у зв`язку з реорганізацією Полково - Микитівської сільської ради.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора Полково - Микитівської сільської ради з 01.03.2021 або на іншій рівнозначній посаді.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора Полково - Микитівської сільської ради.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 по справі № 520/8031/21 скасовано в частині задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на іншій рівнозначній посаді.

Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року по справі №520/8031/21 залишено без змін.

Судове рішення набрало законної сили.

24.03.2023 року представник позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судової почеркознавчої експертизи.

В судове засідання щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення представники сторін не з`явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Від представника позивача, через канцелярію суду, надійшло клопотання з проханням розглядати заяву про ухвалення додаткового судового рішення без участі представника позивача.

Від представника Богодухівської міської ради Харківської області надійшло заперечення на заяву про стягнення витрат по оплаті судової почеркознавчої експертизи. В обґрунтування яких зазначив, що у відповідності до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі якщо справа розглядається без проведення судових дебатів, то позивач має подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат протягом п`яти днів до закінчення розгляду справи. Представник позивача, звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення тільки 24.03.2023 року, тобто після встановленого абз.3 ч.7 ст.139 КАС України процесуального строку подання відповідної заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Просив заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення залишити без розгляду та розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заперечення відповідача, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу, та витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

В свою чергу, частиною 5 статті 137 КАС України встановлено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома та восьма вказаної статті).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року клопотання представника позивача про призначення експертизи - задоволено.

Призначено по справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Витрати пов`язані із проведення судової експертизи, покладені на позивача.

19.08.2021 Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса на адресу Харківського окружного адміністративного суду надіслано клопотання № 19300 від 03.08.2021 року про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи та наданий рахунок №1523 від 02.08.2021 для сплати вартості робіт по проведенню експертизи на суму 8237,28 грн. (який, як доказ, наявний в матеріалах справи).

За результатами проведеної судової експертизи до суду надійшов висновок судово- економічної експертизи № 19300 від 27.10.2021 року з додатками, серед якого наявний акт здачі-приймання висновку судового експерта, в якому вказана попередня вартість проведення експертизи у розмірі 8237,28 грн та зазначено, що наперед сплачено суму у розмірі 8237.28 грн.

Зазначений висновок прийнято судом в якості доказу та, як вбачається з рішення суду від 25.11.2021 року, досліджено його разом із іншими доказами.

Частиною першою статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно частини 2 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Приписами частини третьої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Представником позивача разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, надана відповідь Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса" про те, що кошти за вказану експертизу у сумі 8237,28 грн. надішли на розрахунковий рахунок Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С.Бокаріуса" 31.08.2021 року.

Нормами частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином суд зазначає, що склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Приписами частини 3 статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати, пов`язані із проведенням експертизи в адміністративній справі, підтверджено, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення витрат на проведення експертизи за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 8237,28 грн.

Стосовно тверджень представника відповідача про необхідність застосування частини 7 статті 139 КАС України при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення так як наслідок, залишення заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Так, як вже зазначалось, частиною 7 статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу, що порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат визначений статтею 252 КАС України.

Нормами статті 252 КАС України не передбачено процесуального порядку залишення заяви про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення на підставі частини 7 статті 139 КАС України є помилковим та таким, що порушує норми законодавства України, а саме застосуванням процесуальної норми, яка не підлягала застосування до цих правовідносин.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №850/1/18, від 19 січня 2022 року у справі №600/785/21-а, від 3 лютого 2022 року у справі №420/3745/20.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про прийняття додаткового рішення в частині судових витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про винесення додаткового судового рішення - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань з Богодухівської міської ради (код ЄДРПОУ: 04058640), понесені витрати пов`язані із проведенням почеркознавчої експертизи у розмірі 8237( вісім тисяч двісті тридцять сім) грн. 28 коп.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.С. Мороко