Постанова

від 05.04.2023 по справі 380/25636/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 380/25636/21

адміністративне провадження № К/990/28516/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №380/25636/21

за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі №380/25636/21 (колегія суддів у складі головуючого судді - Гуляка В.В., суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі по тексту - відповідач 1, Ліквідаційна комісія ГУМВС України у Львівській області), Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ НП у Львівській області), Львівської міської ради (далі по тексту - відповідач 3), у якому просив:

- визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області щодо відмови у забезпеченні житлом ОСОБА_1 та його сім`ї;

- визнати протиправною відмову Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області у включенні ОСОБА_1 та його сім`ї в розподіл належної частки житлових приміщень у будинках по АДРЕСА_1 з врахуванням позачергового права на забезпечення житлом та часу зарахування на житловий облік Львівської міської ради, відповідно до контрольних списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов Львівського міського управління ГУМВСУ у Львівській області до його ліквідації, станом на 2015 рік;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію ГУМВС України у Львівській області прийняти та затвердити рішення щодо розподілу належної частки жилої площі і включити ОСОБА_1 та його сім`ю в розподіл житлових приміщень для забезпечення житлом у будинках по АДРЕСА_1 з врахуванням позачергового права на забезпечення житлом та часу зарахування на житловий облік Львівської міської ради, відповідно до контрольних списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов Львівського міського управління ГУМВСУ у Львівській області до його ліквідації, станом на 2015 рік;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію ГУМВС України у Львівській області забезпечити ОСОБА_1 та членів його сім`ї житловим приміщенням відповідно до встановлених санітарних та технічних норм;

- визнати протиправною відмову ГУ НП у Львівській області у включенні ОСОБА_1 до контрольного списку з числа поліцейських, державних службовців та працівників ГУ НП у Львівській області, які потребують поліпшення житлових умов із збереженням попереднього часу зарахування на квартирний облік Львівської міської ради та у списки осіб, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень;

- зобов`язати ГУ НП у Львівській області включити ОСОБА_1 до контрольного списку з числа поліцейських, державних службовців та працівників ГУ НП у Львівській області, які потребують поліпшення житлових умов, із збереженням попереднього часу зарахування на квартирний облік Львівської міської ради та у списки осіб, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень;

- визнати протиправною відмову Львівської міської ради у здійсненні перевірки за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства ГУМВСУ у Львівській області та правильністю розподілу жилих приміщень, які будуть чи вже були передані Ліквідаційній комісії ГУМВСУ у Львівській області при розподілі частки у будинках по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Львівську міську раду здійснити перевірку за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства ГУМВСУ у Львівській області та правильністю розподілу жилих приміщень, які будуть чи вже були передані Ліквідаційній комісії ГУМВСУ у Львівській області при розподілі частки у будинках по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Львівську міську раду спонукати ГУМВСУ у Львівській області до забезпечення житлом черговиків, які знаходилися у контрольному списку Львівського міського управління ГУМВСУ у Львівській області до його ліквідації, станом на 2015 рік, з врахуванням позачергового права на забезпечення житлом та часу зарахування на житловий облік Львівської міської ради.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області щодо відмови у забезпеченні житлом ОСОБА_1 та його сім`ї.

Визнано протиправною відмову Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області у включенні ОСОБА_1 та його сім`ї в розподіл належної частки житлових приміщень у будинках по АДРЕСА_1 з урахуванням позачергового права на забезпечення житлом та часу зарахування на житловий облік Львівської міської ради, відповідно до контрольних списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов Львівського міського управління ГУМВСУ у Львівській області до його ліквідації, станом на 2015 рік.

Зобов`язано Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області прийняти рішення щодо розподілу належної частки жилої площі і включення ОСОБА_1 та його сім`ї в розподіл житлових приміщень для забезпечення житлом у будинках по АДРЕСА_1 з урахуванням позачергового права на забезпечення житлом та часу зарахування на житловий облік Львівської міської ради, відповідно до контрольних списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області до його ліквідації, станом на 2015 рік.

Визнано протиправною відмову ГУ НП у Львівській області у включенні ОСОБА_1 до контрольного списку з числа поліцейських, державних службовців та працівників ГУ НП у Львівській області, які потребують поліпшення житлових умов із збереженням попереднього часу зарахування на квартирний облік Львівської міської ради та у списки осіб, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень. Зобов`язано ГУ НП у Львівській області включити ОСОБА_1 до контрольного списку з числа поліцейських, державних службовців та працівників ГУ НП у Львівській області, які потребують поліпшення житлових умов, із збереженням попереднього часу зарахування на квартирний облік Львівської міської ради та у списки осіб, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто до Державного бюджету України з ОСОБА_1 судовий збір на суму 908,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу ГУ НП у Львівській області задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року скасовано. Провадження в адміністративній справі №380/25636/21 закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що всі позовні вимоги до відповідачів, стосуються забезпечення житлом позивача та його сім`ї, у тому числі у спосіб отримання частки житлових приміщень у будинках по АДРЕСА_1 . Тобто такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, пов`язаний з вирішенням житлових питань, а тому підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Скаржник вказує на застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №712/5476/19, від 24 листопада 2021 року у справі №461/5225/19, від 08 червня 2022 року у справі №362/643/22, від 01 серпня 2022 року у справі №461/8952/19.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2022 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі №380/25636/21.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

5. Верховний суд ухвалою від 04 квітня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 05 квітня 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, а також має статус інваліда війни третьої групи.

З 08 вересня 2006 року позивач перебуває на квартирному обліку Львівської міської ради за №21485, в першочерговому списку з 13 березня 2015 року за №6697, як багатодітна сім`я, в позачерговому списку з 12 березня 2009 року за №1248, як особа з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до довідки Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №2501/281 від 23 грудня 2021 року.

Як вбачається з листа ГУМВС України у Львівській області від 15 травня 2009 року, згідно з протоколом ЖПК Львівського міського управління ГУМВСУ у Львівській області №9 від 14 травня 2009 року позивача зараховано до «Контрольного списку співробітників органів та підрозділів ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, які зараховані на квартирний облік в Львівській міській раді».

У контрольному списку співробітників органів та підрозділів ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, які зараховані на квартирний облік в Львівській міській раді станом на 19 червень 2011 року позивач як позачерговик значиться під номером 5.

Позивач неодноразово звертався до уповноважених суб`єктів влади, в тому числі органів місцевого самоврядування, щодо поліпшення житлових умов.

У відповіді Управління капітального будівництва та інвестицій Міністерства внутрішніх справ України №25/КБ-4-170 від 02 березня 2011 року зазначено, що забезпечення житлом позивача та його сім`ї буде розглянуто відповідно до законодавства та після введення в експлуатацію першої секції житлового будинку по АДРЕСА_1 .

У відповіді Департаменту матеріального забезпечення МВС України зазначено, що для забезпечення житлом осіб, що перебувають у контрольному списку Львівського міського управління міліції, Львівською міською радою виділена земельна ділянка для будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Львівської міської ради №124 від 13 липня 2006 року затверджено Львівському міському управлінню УМВС України у Львівській області проект відведення земельної ділянки площею 1,2 га по АДРЕСА_1 .

ГУМВС України у Львівській області та Львівське міське управління міліції у своїх відповідях підтвердили, що земельна ділянка по вул. Величковського, проект відведення якої затверджено Львівською міською радою, виділена Львівською міською радою саме для будівництва будинків та забезпечення житлом працівників ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, а покращення житлових умов позивача та його сім`ї можливо тільки після завершення будівництва перших секцій вищезазначеного будинку.

Як видно з відповідей Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області, контрольні списки співробітників органів та підрозділів внутрішніх справ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, які потребують поліпшення житлових умов скасовано, а завірену копію вищезгаданих контрольних списків співробітників, які зараховано на квартирний облік у Львівській міській раді станом на квітень-травень 2015 року та які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень станом на квітень 2015 року, надіслано до відома до Львівської міської ради та голові ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області.

Також встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27 січня 2017 року у справі №461/7153/16-ц, котре залишене без змін відповідно до ухвали Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області, яка полягає у незабезпеченні житлом ОСОБА_1 у строк, що передбачений пунктом 18 частини 1 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» та зобов`язано Львівську міську раду повторно розглянути питання щодо забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім`ї, позачергово благоустроєним житлом, яке за розміром і санітарними умовами відповідає статтям 48, 50 ЖК України, у відповідності до вимог пункту 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» з тих підстав, що право ОСОБА_1 на позачергове одержання житла було грубо порушено внаслідок протиправної бездіяльності ГУ МВС України у Львівській області.

Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2018 року у справі №461/5015/17, позов ОСОБА_1 задоволено повністю та ухвалено зобов`язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області у встановленому чинним законодавством України порядку вирішити питання про надання ОСОБА_1 та членам його сім`ї позачергово благоустроєне житло, яке за розміром і санітарними умовами відповідає нормам статей 48, 50 ЖК України, у відповідності до вимог пункту 18 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2018 року у справі №461/5015/17 фактично не виконане, виконавче провадження НОМЕР_2 закінчене.

Суд також встановив, що 12 грудня 2018 року житлово-побутовою комісією ГУМВС України прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 та членам його сім`ї у позачерговому забезпеченні житлом з тих підстав, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку у ГУМВС України у Львівській області, а лише включений до контрольного списку працівників Львівського міського управління міліції. У цьому ж рішенні зазначено, що суд повинен був прийняти інше за змістом рішення, а саме про зобов`язання Львівську міську раду забезпечити ОСОБА_1 житлом.

З матеріалів справи також видно, що Ліквідаційна комісія ГУМВС України у Львівській області та ГУНП у Львівській області пропонують позивачу звертатися до Львівської міської ради щодо забезпечення позивача житлом.

Суд встановив, що права замовника будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , передано Ліквідаційній комісії ГУМВС України у Львівській області. Згідно з договором на будівництво житлового будинку №61 від 23 листопада 2012 року, замовник отримує 7% загальної площі квартир, що становить 663,5 кв.м. Право розпоряджатись житловими площами належить замовнику будівництва.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:11:014:0004 перебуває у власності держави, право постійного користування цією земельною ділянкою зареєстровано за ГУ НП у Львівській області.

19 листопада 2021 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із заявою щодо включення його у розподіл житлових приміщень у будинках по АДРЕСА_1 з урахуванням позачергового права на забезпечення житлом та часу зарахування на житловий облік, відповідно до контрольних списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов Львівського міського управління міліції до його ліквідації та забезпеченням мене і моєї сім`ї житловим приміщенням відповідно до встановлених санітарних та технічних норм.

Листом ГУМВС України у Львівській області від 15 грудня 2021 року №К-135/05/18-2021 позивачу відмовлено у забезпеченні житлом та включенні його у розподіл житлових приміщень у будинках по АДРЕСА_1 .

Позивач звертався із заявою до ГУ НП у Львівській області про включення його до контрольного списку з числа поліцейських, державних службовців та працівників ГУ НП у Львівській області, які потребують поліпшення житлових умов із збереженням попереднього часу зарахування на квартирний облік Львівської міської ради та у списки осіб, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень.

Листом від 29 жовтня 2021 року ГУ НП у Львівській області позивачу відмовлено у зарахуванні до контрольного списку працівників ГУ НП у Львівській області, які перебувають на квартирному обліку у Львівській міській раді для покращення житлових умов.

Відповідно до відповіді з Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, відбулися засідання комісії, на яких, за результатами заслуховування інформації заявників, представників виконавчих органів Львівської міської ради було проведено два засідання комісії за участю зацікавлених осіб, представника ліквідаційної комісії Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області, ухвалено повторно підготувати звернення до МВС України з проханням розглянути можливість при впорядкуванні майнової належності нерухомого майна, що перебуває у сфері управління МВС та після здачі будинків на АДРЕСА_1 в експлуатацію, врахувати інтереси працівників міліції при розподілі частки квартир, які мають бути передані ліквідаційній комісії від забудовника та подальшого надання їх колишнім черговикам, які були включені в контрольний список міського управління міліції станом на 2015 рік, оскільки земельна ділянка надавалась безоплатно Львівському міському управлінню ГУМВС України.

До Львівської міської ради направлено колективне звернення (в тому числі позивача) від 19 листопада 2021 року з вимогою здійснити перевірку за станом квартирного обліку, додержанням житлового законодавства при розподілі житлових приміщень, які будуть чи вже були передані Ліквідаційній комісії ГУМВС України у будинках по АДРЕСА_1 та включенням заявників у розподіл даних житлових приміщень з урахуванням позачергового і першочергового права на забезпечення житлом та часу зарахування на житловий облік, відповідно до контрольних списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов Львівського міського управління міліції до його ліквідації, а також спонукати ГУ МВС України у Львівській області до забезпечення житлом черговиків, першочерговиків і позачерговиків, які знаходилися у контрольному списку Львівського міського управління міліції до його ліквідації, але не забезпечено житлом.

Згідно відповіді Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, у здійсненні перевірки за станом квартирного обліку, додержанням житлового законодавства при розподілі житлових приміщень, які будуть чи вже були передані Ліквідаційній комісії ГУМВСУ у будинках по АДРЕСА_1 , заявникам відмовлено.

Вказані вище обставини та дії (рішення) ГУ МВС України у Львівській області, ГУ НП у Львівській області та Львівської міської ради щодо питання забезпечення житлом позивача ОСОБА_1 та його сім`ї, зумовили звернення позивача до адміністративного суду із даним позовом про визнання протиправними дій відповідачів та зобов`язання вчинити дії.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла таких висновків.

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України закріплено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Одним із критеріїв розмежування справ цивільної й адміністративної юрисдикції є суб`єктний критерій.

За змістом пункту 2 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

У пункті 17 частини першої статті 4 КАС України закріплено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Законодавець урегулював питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки регламентовано цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 60 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

9. З аналізу наведених норм вбачається, що служба в поліції (раніше служба в органах внутрішніх справ (міліції)) належить до публічної служби.

Правову позицію аналогічного змісту викладено у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2022 року у справі №461/8952/19.

10.У постанові від 29 вересня 2020 року у справі №712/5476/19, Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію відступила від висновку, сформованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі №806/104/16, провадження №11-166апп18, за позовом особи, звільненої з військової служби, до квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомира, житлової комісії військової частини № НОМЕР_1 про визнання протиправними дій відповідачів з відмови у забезпеченні житловим приміщенням або грошовою компенсацією за належне для отримання житлове приміщення та про зобов`язання відповідачів надати позивачеві житлове приміщення або виплатити належну грошову компенсацію, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства, вказавши, що зазначені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).

11. З огляду на викладене, оскільки позивач проходив службу в органах МВС України та має статус інваліда війни, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку, що даний спір пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються проходження публічної служби, а тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.

12. Зазначене також узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №362/643/21.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків, викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №752/5881/15, де позов пред`явлено звільненим у запас військовослужбовцем про визнання протиправним і скасування рішення житлово-побутової комісії про зняття з квартирного обліку та поновлення на квартирному обліку для отримання житла позачергово, так як вказаний спір підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства вказавши, що спори, які стосуються реалізації військовослужбовцями соціальних гарантій забезпечення жилими приміщеннями, належать до юрисдикції адміністративних судів.

13. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що зазначений спір повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства посилаючись на правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №806/104/16, від 20 вересня 2018 року у справі №815/2551/15 та від 23 січня 2019 року у справі №806/5217/15, та не звернув увагу, що Велика Палата Верховного Суду відступила від зазначених правових висновків і судова практика щодо юрисдикції цієї категорії справ є сталою.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції на продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі №380/25636/21 - скасувати.

Справу направити на продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.