Рішення

від 22.03.2023 по справі 460/4511/16-ц

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/4511/16-ц

Провадження №2/944/65/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2023 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсілліс», тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство «Фірма «Лісова казка», про скасування розпорядження, зобов`язання укласти договір оренди,

встановив:

29.09.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсілліс», в якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області №292 від 02.07.2007 в частині вилучення земельної ділянки площею 0,40 га, яка знаходиться в постійному користуванні Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс»; зобов`язати Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» укласти з нею договір оренди землі, в зв`язку з безпідставністю відмови в укладенні такого.

Позов мотивує тим, що 16.01.2014 ОКЛГП «Галсільліс» надало висновок, в якому не заперечило щодо надання їй в довгострокове тимчасове користування земель лісового фонду для рекреаційно-оздоровчих цілей загальною площею 0,35 га за рахунок земель лісового фонду Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», терміном на 15 років, без права вилучення та зміни цільового призначення. 07.04.2014 Яворівська районна державна адміністрація Львівської області надала висновок щодо надання їй у довгострокове тимчасове користування земель лісового фонду для рекреаційних і культурно-оздоровчих цілей, в якому не заперечила проти такого надання. 25.06.2014 Рясне-Руська сільська рада Яворівського району Львівської області прийняла рішення № 1407, в якому не заперечила щодо виділення їй в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки загальною площею 0,35 га за рахунок земель лісового фонду в кварталі 35 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, для рекреаційних і культурно-оздоровчих цілей терміном на 15 років, без права вилучення на зміни цільового призначення. 11.09.2014 Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства надало висновок про виділення їй лісової ділянки в довгострокове тимчасове користування, в якому не заперечило щодо виділення лісової ділянки Івано-Франкового лісництва, в кварталі 35, виділі 6, площею 0,35 га, в довгострокове тимчасове користування для рекреаційних цілей у порядку, визначеному чинним законодавством. 30.12.2013 Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» надало висновок, в якому погодило виділення їй лісової ділянки площею 0,35 га, квадрат 35 Івано- Франкового лісництва, яка знаходиться за межами с. Рясна-Руська на території Рясна-Руської сільської ради Яворівського району, в довгострокове тимчасове користування для рекреаційно-оздоровчих цілей, без права вилучення та вирубки лісу. 08.09.2014 вона звернулась до т.в.о голови Львівської обласної державної адміністрації Туринського Ю.І. із заявою про виділення у довгострокове тимчасове користування на 15 років зазначеної земельної ділянки. Однак 30.08.2016 Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс», не зважаючи на всі наявні дозволи і на такий дозвіл, виданий раніше ним самим, у відповідь на її запит повідомило, що не може укласти з нею договір на право довгострокового тимчасового користування лісами, а саме лісової ділянки площею 0,35 га на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району, оскільки дана земельна ділянка була вилучена з користування Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» на підставі розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007. На її думку, дане розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації № 292 від 02.07.2007 прийняте з порушенням законодавства, а саме норм Лісового кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації», та з виходом за межі наданих законом повноважень, оскільки айдержадміністрація не мала права приймати рішення про вилучення земельної ділянки комунальної власності з постійного користування комунальним підприємством. Відповідно, даним розпорядженням було порушено її право користування спірною земельною ділянкою. У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.09.2016 головуючим визначено суддю Гоцка В.І.

Ухвалою судді від 30 вересня 2016 року відкрито провадження у справі.

05.12.2016 відповідач Яворівська районна державна адміністрація Львівської області подав заперечення на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог до районної державної адміністрації в зв`язку з їх безпідставністю.

На обґрунтування заперечення зазначає, що ОСОБА_1 в позовній заяві посилається на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», однак цей закон набрав чинності лише з 01.01.2013, тобто на момент прийняття оскаржуваного розпорядження земельна ділянка перебувала у державній, а не в комунальній власності, як це зазначає позивач, відповідно до Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», який втратив чинність лише 01.01.2013. Тому Яворівська районна державна адміністрація Львівської області при прийнятті оскаржуваного розпорядження керувалась діючими нормами законодавства і дане розпорядження прийняте в межах повноважень голови адміністрації. Також цим розпорядженням не порушено прав, свобод чи інтересів позивача, в зв`язку з чим ОСОБА_1 не може бути позивачем у даній справі.

26.12.2016 позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.04.2017 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено: заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо лісової ділянки площею 0,35 га, що знаходиться на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області та розміщена у кварталі 35, виділ 6 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», до вирішення позовної заяви в суді по суті.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2017 головуючим суддею визначено Швед Н.П.

Ухвалою судді від 09.07.2018 справу прийнято до свого провадження.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2019 головуючим суддею визначено Кондратьєву Н.А.

Ухвалою від 29.01.2021 до участі в розгляді справи в якості третьої особи залучено ПП «Фірма «Лісова казка».

Ухвалою від 06.09.2021 закрито підготовче судове провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2021 головуючим суддею визначено Поворозника Д.Б.

Справу призначено до судового розгляду.

12.04.2022 Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На обґрунтування заперечення проти позову зазначає, що розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП «Фірма» «Лісова казка» під будівництво відпочинкового туристичного комплексу» прийняте в межах повноважень, передбачених нормами Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження), взявши за основу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду цьому підприємству під будівництво відпочинково-туристичного комплексу з урахування погодження постійного лісокористувача Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс». У своїй позовній заяві позивач посилається на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про розмежування земель, однак даний Закон набув чинності лише 01.01.2013, тому на момент прийняття оскаржуваного розпорядження земельна ділянка перебувала у державній власності відповідно до Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», який втратив чинність тільки 01.01.2013. На підставі зазначеного розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації Львівської області та акту визначення збитків землекористувача Яворівського ДЛГІІ ЛГП «Галсільліс», ПП «Фірма» «Лісова казка» сплатило збитки, пов`язані з відведенням земельної ділянки в оренду. Також в позовній заяві позивач просить зобов`язати Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» укласти з нею договір оренди землі, однак згідно із ст. 18 Лісового кодексу України об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Відповідно до Статуту Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», підприємство є у спільній власності територіальних громад Львівської області, повноважним власником якого є Львівська обласна рада. Також відповідно до Статуту підприємство керується Конституцією України, Лісовим кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими чинними законодавчими актами, рішеннями Львівської обласної ради, наказами Засновника, та Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та цим статутом. Надання земельних ділянок лісового фонду здійснюється на підставі рішення органів державної влади (місцевого самоврядування) відповідно до їх компетенції та договору з лісокористувачем про строкове платне використання лісових ділянок. Відсутність інвестиційної програми може бути підставою для відмови в наданні юридичним та фізичним особам в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок. Позивачем не надано інвестиційної програми з використання лісової ділянки, а тому постійний лісокористувач Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» залишає за собою право відмовити у підписанні договору з фізичною особою. Крім того, ще однією підставою для відмови у підписанні договору оренди лісової ділянки є передача земельної ділянки площею 0,35 га на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» на підставі розпорядження голови Яворівської районної ради № 292 від 02.07.2007 ПП «Фірма «Лісова казка».

В судовому засіданні представник позивача адвокат Мотрук М.Ю. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні наведеним у позовній заяві.

Додатково вказав, що позивачем було погоджено передачу у користування земельної ділянки у всіх інстанціях, які надали позитивні висновки. Доводи відповідача Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» про те, що нібито однією з підстав відмови було відсутність в позивача інвестиційної програми, є безпідставними, оскільки якщо Львівська обласна державна адміністрація надала дозвіл на виділення земельної ділянки в користування ОСОБА_1 , то така програма очевидно була, в іншому випадку пакет документів мав бути повернутий заявнику без розгляду. Щодо оскаржуваного розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007, яким даним розпорядженням передано земельну ділянку ПП «Фірма «Лісова Казка» в оренду на строк 15 років, то крім незаконності цього розпорядження, про що вказано в позовній заяві, в будь-якому випадку на даний час закінчився строк такої можливої оренди, відповідно, дане розпорядження в цій частині вичерпало свою дію. При цьому, даним розпорядженням спірна земельна ділянка не вилучалась з користування Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс». Так само, якщо на підставі цього розпорядження договір оренди із ПП «Фірма «Лісова казка» був укладений, то його строк також закінчився. Доказів укладення інших договорів про оренду землі з ПП «Фірма «Лісова казка» відповідачі суду не надали. Разом з тим, Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» не надало суду жодних доказів укладення з ПП «Фірма «Лісова казка» будь-якого договору оренди, а саме не надано копії самого договору, акту прийому-передачі земельної ділянки тощо. Надані представником відповідача копії акту прийому-передачі земельної ділянки лісового фонду від Яворівського ДЛГІІ ЛГП «Галсільліс» до ПП «Фірма «Лісова казка» та акту визначення збитків землекористувача Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», не можуть братися судом до уваги, оскільки є неналежними і недопустимими доказами, так як в них відсутні дати складення, дані копії не завірені належним чином і не надано оригіналів цих актів для перевірки. Водночас, на даний час є невиконане розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 18.01.2016 № 21/0/5-16, п. 16 якого Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» було зобов`язано забезпечити укладення договорів про довгострокове тимчасове користування лісами у встановленому порядку із суб`єктами, визначеними у п. п. 2-14 цього розпорядження, серед яких і ОСОБА_1 (п. 7). Дане розпорядження не оскаржене, не скасоване, є чинним, а тому його необхідно виконати шляхом укладення відповідного договору з позивачем.

Представник відповідача Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» в судовому засіданні 19.09.2022 позов заперечив, надав пояснення, аналогічні наведеним у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити.

Додатково вказав, що на час виникнення спірних правовідносин земельна ділянка перебувала в державній власності, тому Яворівська районна державна адміністрація Львівської області мала повноваження розпоряджатись нею. Отже, оскаржуване розпорядження № 292 від 02.07.2007 було законним та підлягало виконанню. Договір оренди з ПП «Фірма «Лісова казка» не укладався, з невідомих причин, земельна ділянка була передана цьому підприємству відповідно до акту прийому-передачі. Також ПП «Фірма «Лісова казка» сплатило Яворівському ДЛГП ЛГП «Галсільліс» збитки землекористувача в зв`язку з вилученням земельної ділянки лісового фонду. На даний час, згідно з відомою йому інформацією, на земельній ділянці, переданій ПП «Фірма «Лісова казка» жодних споруд немає, ділянка призначалась як відпочинкова зона біля готелю, однак докази цього у відповідача відсутні. Перевірка стану земельної ділянки не проводилась, ділянка не вилучалась. Невідомо на яких підставах Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» надало погодження про передачу спірної земельної ділянки ОСОБА_1 . Також позивач в процесі отримання погоджень не надала інвестиційної програми (бізнесплану), який був обов`язковим згідно з рішенням Львівської обласної ради від 04.12.2007 № 409 «Про порядок та умови використання лісових ресурсів місцевого значення та користування земельними ділянками лісового фонду». Спірна земельна ділянка перебувала в користуванні Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» і саме відповідач, а не Львівська ОДА мала право укладати договір оренди, відповідно, залишало за собою право не укладати договір з ОСОБА_1 .

В наступні судові засідання, після оголошення судом перерви, представник відповідача Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, клопотань не подав.

Представник відповідач Яворівської районної державної адміністрації Львівської області в судове засідання не прибув, однак 29.01.2021 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, під час ухвалення рішення просить врахувати заперечення на позовну заяву та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи ПП «Лісова казка» в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив, клопотань не подавав.

Зважаючи на наведене вище, суд вважає можливим вирішити справу за відсутності представників відповідачів і третьої особи.

Заслухавши пояснення представників та оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що розпорядженням голови Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 «Про передачу в оренду земельної ділянки ПП фірма «Лісова казка» під будівництво відпочинково-туристичного комплексу» було: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству та надано ПП фірма «Лісова казка» земельну ділянку під будівництво відпочинково-туристичного комплексу, загальною площею 1,2 га, в тому числі за рахунок земель запасу Рясне-Руської сільської ради 0,80 га, з них 0,20 га пасовища, 0,28 га чагарники, 0,32 га болота та за рахунок землекористування Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» 0,40 га лісової площі; надано ПП фірма «Лісова казка» в оренду терміном на 15 років земельну ділянку площею 1,2 га під будівництво відпочинково-туристичного комплексу на території Рясне-Руської сільської ради; доручено начальнику юридичного відділу райдержадміністрації підготувати до укладення договір оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством; ПП фірма «Лісова казка» в двотижневий термін укласти договір оренди землі, провести його державну реєстрацію, сплатити витрати сільськогосподарського виробництва в сумі 1134,00 грн та втрати лісогосподарського виробництва в сумі 28040,00 грн згідно з розрахунками.

Як вбачається із змісту цього розпорядження, підставами його прийняття були, зокрема, погодження землекористувача Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області за місцем розташування земельної ділянки та Яворівської районної ради Львівської області.

Також суд встановив, що Яворівським ДЛГП «Галсільліс» було надано висновок № 14 від 16.01.2014 «Про надання ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове користування земель лісового фонду для рекреаційно-оздоровчих цілей», яким погоджено надання ОСОБА_1 у довгострокове тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду, загальною площею 0,35 га за рахунок земель лісового фонду Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» для рекреаційно-оздоровчих цілей терміном на 15 років, без права вилучення та зміни цільового призначення.

Також Яворівська районна державна адміністрація Львівської області надала висновок № 955/3 від 07.04.2014, яким не заперечила щодо надання ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове користування земельної ділянки лісового фонду загальною площею 0,35 га на території Рясне-Руської сільської ради, за рахунок земель лісового фонду Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», для рекреаційних і культурно-оздоровчих цілей, терміном на 15 років, без права вилучення та зміни цільового призначення.

Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 1407 від 25.06.2014 «Про розгляд письмового звернення ОСОБА_1 » також було погоджено виділення ОСОБА_1 лісової ділянки в довгострокове тимчасове користування загальною площею 0,35 га за рахунок земель лісового фонду в кварталі 35 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради, для рекреаційних і культурно-оздоровчих цілей, терміном на 15 років, без права вилучення та зміни цільового призначення

Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства надало висновок № 1481/02 від 11.09.2014, яким також не заперечило щодо виділення ОСОБА_1 лісової ділянки Івано-Франкового лісництва в кварталі 35, виділі 6, площею 0,35 га, в довгострокове тимчасове користування для рекреаційних цілей у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з п. 7 розпорядження Львівської обласної державної адміністрації №21/0/5-16 від 18.01.2016 ОСОБА_1 було виділено в довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківської лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району терміном на 15 років для рекреаційних цілей.

А п. 16 даного розпорядження було зобов`язано Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» забезпечити укладення договорів про довгострокове тимчасове користування лісами в установленому порядку із суб`єктами, визначеними пунктами 2-14 цього розпорядження.

Як встановив суд з пояснень сторін і наданих ними письмових доказів, лісова земельна ділянка площею 0,35 га, розташована в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківської лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району, виділення якої для рекреаційних цілей у довгострокове тимчасове користування шляхом оренди терміном на 15 років, було погоджено ОСОБА_1 , є частиною лісової земельної ділянки площею 0,40 га, яка згідно з розпорядженням голови Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 була надана ПП «Фірма «Лісова казка» під будівництво відпочинково-туристичного комплексу в складі земельної ділянки загальною площею 1,2 га.

Дану обставину сторони визнають і не заперечують.

Щодо доводів позивача про те, що Яворівська районна державна адміністрація Львівської області не мала права розпоряджатись цією ділянкою, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», який був чинним на момент винесення оскаржуваного розпорядження , при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності , зокрема, землі лісового фонду за межами населених пунктів.

Статтею 17 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного розпорядження, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом .

Статтею 122 Земельного кодексу України (в цій же редакції) було визначено повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по наданню земельних ділянок юридичним особам у постійне користування , зокрема, було передбачено, що сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні, обласні ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 151 Земельного кодексу України (в цій же редакції) якщо погодження місця розташування об`єкта провадиться районною, обласною державною адміністрацією, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, сільська, селищна, міська рада готує свій висновок і подає матеріали на погодження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської, районної ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. Районна державна адміністрація розглядає у місячний строк матеріали погодження місця розташування об`єкта, під який має право вилучати земельну ділянку, або подає свій висновок до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації.

Враховуючи наведене вище, суд погоджується з доводами відповідачів про те, що на час винесення оскаржуваного розпорядження до повноважень Яворівської районної державної адміністрації Львівської області було віднесено прийняття рішень щодо розпоряджання земельними ділянками державної власності, до яких були віднесені землі лісового фонду за межами населених пунктів.

Також із змісту оскаржуваного розпорядження вбачається, що земельна ділянка лісового фонду площею 0,40 га не вилучалась у землекористування Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», а лише передавалась в оренду ПП «Фірма «Лісова казка» за погодженням із землекористувачем.

Щодо посилання позивача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про розмежування земель», суд погоджується з доводами відповідачів про безпідставність такого посилання, оскільки даний Закон набув чинності лише 01.01.2013, тобто не був чинним на час прийняття оскаржуваного розпорядження.

Отже, оскаржуване розпорядження голови Яворівської районної державної адміністрації Львівської області було прийняте в межах його повноважень, в порядку та спосіб, встановлені чинним на той час законодавством. Інших доводів щодо протиправності зазначеного розпорядження позивач не наводить.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 в частині вилучення земельної ділянки, яка знаходилась в постійному користуванні Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» слід відмовити.

Статтею 18 Лісового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.

Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Суб`єктами правовідносин тимчасового користування лісами є: власники лісів або уповноважені ними особи; підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Тимчасовий лісокористувач не має права передавати лісові ділянки в тимчасове користування іншим особам.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України (в цій же редакції) було встановлено, що передача в постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, належало до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Як описано вище, ОСОБА_1 з метою отримання в довгострокове тимчасове платне користування лісової ділянки площею 0,35 га, розташованої в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківської лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району, терміном на 15 років, для рекреаційних цілей, ОСОБА_1 оформила належні документи, отримала погодження всіх органів, визначених ч. 4 ст. 18 Лісового кодексу України, а саме: постійного користувача лісами (Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс»), органом виконавчої влади з питань лісового господарства (Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства), відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (Яворівська районна державна адміністрація Львівської області та Рясне-Руська сільська рада Яворівського району Львівської області).

За результатами розгляду поданих позивачем документів розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 21/0/5-16 від 18.01.2016 ОСОБА_1 було виділено в довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківської лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району терміном на 15 років для рекреаційних цілей (п. 7 розпорядження), а також було зобов`язано Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» забезпечити укладення договорів про довгострокове тимчасове користування лісами в установленому порядку із суб`єктами, визначеними пунктами 2-14 цього розпорядження, серед яких ОСОБА_1 (п. 16 розпорядження).

Отже, враховуючи наведене вище, у позивача були всі передбачені законодавством підстави та законні очікування на укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки.

Однак, не зважаючи на це, Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» відмовило ОСОБА_1 в укладенні такого договору та листом від 30.08.2016 № 149 повідомило позивача, що не може укласти договір на довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою площею 0,35 га, розташованою на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району, оскільки дана ділянка вилучена з користування Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» на підставі розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007.

Суд вважає відмову Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» укласти з ОСОБА_1 договір оренди зазначеної земельної ділянки незаконним та безпідставним, зважаючи на таке.

Частиною 3 ст. 18 Лісового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами.

Крім того, як зазначено вище, із змісту оскаржуваного розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 також вбачається, що земельна ділянка лісового фонду площею 0,40 га не вилучалась у землекористування Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», а лише передавалась в оренду ПП «Фірма «Лісова казка» за погодженням із землекористувачем.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що посилання Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» на вилучення з його користування спірної лісової земельної ділянки як на підставу відмови в укладені з ОСОБА_1 договору оренди цієї ділянки, є безпідставним, суперечить вимогам чинного на той час законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо доводів відповідача Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» про неможливість укладення такого договору з ОСОБА_1 в зв`язку з тим, що спірна лісова земельна ділянка була передана в тимчасове довгострокове користування ПП «Фірма «Лісова казка» на підставі розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007, суд зазначає таке.

Справді, даним розпорядженням було вирішено надати ПП фірма «Лісова казка» земельну ділянку під будівництво відпочинково-туристичного комплексу, загальною площею 1,2 га, в тому числі 0,40 га лісової площі за рахунок землекористування Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», терміном на 15 років земельну.

Також цим розпорядженням було доручено начальнику юридичного відділу райдержадміністрації підготувати до укладення договір оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством, а ПП «Фірма «Лісова казка» зобов`язано в двотижневий термін укласти договір оренди землі, провести його державну реєстрацію і сплатити витрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Однак відповідачі, ні Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс», ні Яворівська районна державна адміністрація Львівської області, не надали суду будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів реалізації даного розпорядження, а саме укладення відповідного договору оренди з ПП «Фірма «Лісова казка» (не надано копії такого договору та доказів його державної реєстрації), чи передачі цьому підприємству спірної ділянки в користування в інший спосіб.

Щодо надані представником відповідача Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» копій акту прийому-передачі земельної ділянки лісового фонду від Яворівського ДЛГІІ ЛГП «Галсільліс» до ПП «Фірма «Лісова казка» та акту визначення збитків землекористувача Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», суд погоджується з доводами представника позивача про те, що вони не можуть братися судом до уваги, оскільки є неналежними і недопустимими доказами, так як в них відсутні дати складення, дані копії не завірені належним чином і не надано оригіналів цих актів.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Водночас, навіть якщо припустити, що розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 було реалізоване і земельна ділянка лісового фонду площею 0,40 га була передана в тимчасове користування (оренду) ПП «Фірма «Лісова казка», то враховуючи встановлені цим розпорядженням для ПП «Фірма «Лісова казка» строк укладення договору (два тижні) та терміном оренди 15 років, на даний час строк дії такого договору, за умови його укладення, все одно закінчився.

А доказів продовження строку дії такого договору чи укладення з ПП «Фірма «Лісова казка» нового договору оренди цієї лісової земельної ділянки відповідачі суду не надали.

Також, суд враховує роз`яснення Конституційного Суду України в рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009, справа № 1-9/2009, про те, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Оскаржуване розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007 також в будь-якому випадку вичерпало свою дію шляхом укладення відповідного договору з ПП «Фірма «Лісова казка» або в зв`язку із закінченням строку його укладення, визначеного самим розпорядженням.

Відповідно, ні саме розпорядження Яворівської районної державної адміністрації Львівської області № 292 від 02.07.2007, ні можливе укладення на підставці цього розпорядження з ПП «Фірма «Лісова казка» договору оренди земельної ділянки лісового фонду площею 0,40 га, на даний час не мають значення для вирішення справи в частині позовних вимог про зобов`язання Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» укласти з ОСОБА_1 договору оренди лісової ділянки площею 0,35 га, розташованої в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківської лісництва, оскільки не стосуються спірних правовідносин між позивачем і Яворівським ДЛГП ЛГП «Галсільліс».

Разом з тим, як описано вище, у позивача ОСОБА_1 наявні всі передбачені законодавством підстави та законні очікування на укладення договору оренди зазначеної ділянки.

Також суд враховує, що відповідні положення розпорядження Львівської обласної державної адміністрації № 21/0/5-16 від 18.01.2016 в частині виділення ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове платне користування лісову ділянку площею 0,35 га в кварталі 35, виділі 6 Івано-Франківської лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс», на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району терміном на 15 років для рекреаційних цілей (п. 7 розпорядження) та зобов`язання Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» забезпечити укладення договору про довгострокове тимчасове користування лісами в установленому порядку, зокрема, з ОСОБА_1 (п. 16 розпорядження), на даний час є чинними і підлягають виконанню, однак не виконані Яворівським ДЛГП ЛГП «Галсільліс» без передбачених законодавством підстав.

Доводи представника Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» про те, що ОСОБА_1 в процесі отримання погоджень не надала інвестиційної програми (бізнесплану), який був обов`язковим згідно з рішенням Львівської обласної ради від 04.12.2007 № 409 «Про порядок та умови використання лісових ресурсів місцевого значення та користування земельними ділянками лісового фонду», суд відхиляє як безпідставні, оскільки наявність інвестиційної програми та її відповідність вимогам законодавства перевіряється на стадії оформлення і погодження документації для передачі земельної ділянки лісового фонду в тимчасове користування і зважаючи на наявність всіх погоджень у позивача, про що вказано вище, дана обставина не належить до предмета доказування під час розгляду справи судом.

Доводи представника Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» про те, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні даного підприємства і саме воно, а не Львівська обласна державна адміністрація мала право укладати договір оренди, відповідно, залишало за собою право не укладати договір з ОСОБА_1 , суд також вважає безпідставними, оскільки, зважаючи на таке.

Як вказано вище, у ОСОБА_1 були наявні всі передбачені законодавством погодження та дозволи щодо отримання спірної ділянки в користування, в тому числі і Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» (висновок № 14 від 16.01.2014 «Про надання ОСОБА_1 в довгострокове тимчасове користування земель лісового фонду для рекреаційно-оздоровчих цілей»).

Отже, саме на стадії погодження передачі земельної ділянки лісового фонду в користування Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» реалізує свої повноваження користувача відповідних земель шляхом надання погодження чи відмови в такому.

А після отримання заінтересованою особою (в даному випадку ОСОБА_1 ) всіх погоджень та винесення уповноваженим органом Львівською обласною державною адміністрацією розпорядження Львівської обласної державної адміністрації № 21/0/5-16 про виділення позивачу в довгострокове тимчасове платне користування вказаної лісової ділянки, Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» як землекористувач було зобов`язане укласти з ОСОБА_1 відповідний договір оренди і такий обов`язок відповідача безпосередньо визначений у даному розпорядженні.

Отже, у спірному випадку у Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» не було дискреції щодо можливості укладення чи не укладення з ОСОБА_1 договору оренди спірної земельної ділянки.

Суд також враховує та вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин висловлений Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Рисовський проти України» принцип «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхн іх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з нормами ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Враховуючи наведені вище обставини, встановлені судом та норми законодавства, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 в частині зобов`язання Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» укласти з нею договір оренди лісової ділянки площею 0,35 га в кварталі 36, виділі 6 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсілліс», терміном на 15 (п`ятнадцять) років, для рекреаційних цілей, підлягає задоволенню.

Також суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушених прав та законних інтересів позивача є належним і ефективним, відповідає вимогам законодавства та забезпечить поновлення таких прав та інтересів.

Відповідності до ч.1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 за подання позовної заяви до суду сплатила судовий збір у розмірі 1102,40 грн (за дві позовні вимоги немайнового характеру), що підтверджується квитанцією від 23.09.2016.

Судовий збір сплачений в згідно із ставками, встановленими ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на день подання позову.

Таким чином, оскільки суд задовольнив позов ОСОБА_1 частково, а саме в частині вимог до відповідача Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсілліс», із цього відповідача на користь позивач необхідно стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсілліс» у строк протягом 30 (тридцяти) календарних днів після набрання рішенням законної сили укласти з ОСОБА_1 договір оренди лісової ділянки площею 0,35 га в кварталі 36, виділі 6 Івано-Франківського лісництва Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсілліс», терміном на 15 (п`ятнадцять) років, для рекреаційних цілей.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсілліс» на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору в розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2023 року.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Яворівська районна державна адміністрація Львівської області, код ЄДРПОУ 04055883, юридична адреса: Львівська область, м. Яворів, вул. І.Франка, 8;

відповідач - Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсілліс», код ЄДРПОУ 31179842, юридична адреса: Львівська область, м. Яворів, вул. Бічна Греблі, 2;

третя особа - Приватне підприємство «Фірма «Лісова казка», код ЄДРПОУ 34368617, юридична адреса: Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Шевченка, 10/9.

Суддя Д.Б.Поворозник