Постанова

від 30.03.2023 по справі 907/88/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 907/88/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Багай Н. О., Рогач Л. І.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 (колегія суддів: Малех І. Б. - головуючий, Гриців В. М., Зварич О. В.)

за позовом Селянського (фермерського) господарства «ГАЛЛА»

до 1. Тячівського районного заготівельно-виробничого об`єднання,

2. Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області

про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог

1.1 Селянське (фермерське) господарство «ГАЛЛА» (далі - Господарство), звернувшись з позовом до Тячівського районного заготівельно-виробничого об`єднання (далі - відповідач 1, Тячівська РЗВО), Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області (далі - відповідач 2, Селищна рада), просило визнати право власності на нерухоме майно - 71/100 майнового комплексу, загальною площею 2 681,8 м2, що знаходиться за адресою: смт Буштино, вулиця Торгова, 3А, Тячівського району Закарпатської області (далі - нерухоме майно), та виділити у натурі частку Господарства згідно з висновком від 26.03.2021 № 11.

1.2 Позов обґрунтовано тим, що спірне нерухоме майно створено у процесі реконструкції майнового комплексу, яка була здійснена без отримання у встановленому законом порядку дозволу на право проведення будівельних робіт. Можливим механізмом узаконення вказаного будівництва, за твердженням позивача, є визнання права власності на об`єкт за рішенням суду, після чого самочинно збудований об`єкт приймається в експлуатацію.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1 Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.06.2022 (суддя Андрейчук Л. В.) позов задоволено частково; визнано за Господарством право власності на нерухоме майно. В решті позовних вимог відмовлено.

2.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими. При цьому суд врахував досліджені ним докази, наявність попередньої реєстрації права власності за Господарством, а також відсутність сторін, права та інтереси яких порушено.

2.3 Оскарженою у касаційному порядку ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022: в задоволенні клопотання прокурора про залучення до участі у справі Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ України) в особі Управління ДІАМ у Закарпатській області як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 відмовлено; закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.06.2022.

2.4 Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявний лист Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області від 01.04.2021 № 118/1007/1.18-21, у якому вказано, що чинним Законом України «Про внесення змін до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 № 158 не передбачено введення в експлуатацію громадських будівель, будівель торгівлі тощо, а тому відмовлено у прийнятті в експлуатацію реконструйованого об`єкта «майновий комплекс» в смт Буштино, вул. Торгова, 3А, Тячіського району Закарпатської області. При цьому за доводами ДІАМ України вона є новоутвореним центральним органом виконавчої влади і не є правонаступником Державної інспекції містобудування, Державної сервісної служби містобудування, Державної архітектурно-будівельної інспекції, спірні будівлі у передбаченому законом порядку до експлуатації нею не приймались, а тому дані щодо звернення позивача до ДІАМ України з даного питання відсутні. Відтак суд, посилаючись на відсутність доказів «підставності поданої апеляційної скарги» в інтересах ДІАМ України, дійшов висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі заступник керівника Львівської обласної прокуратури (далі - прокурор) просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 і передати справу до цього суду для продовження розгляду.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: статей 17, 254, пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

3.3 Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку його доводам щодо порушення прав ДІАМ України, яка є уповноваженим державою органом на здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури, не врахував практику Верховного Суду стосовного того, що спору у подібних правовідносинах повинно передувати звернення до компетентного органу, до повноважень якого входять питання будівництва і рішення якого (чи їх відсутність) дають підстави вважати, що наявне порушення права.

3.4 За твердженням прокурора, апеляційна скарга була подана саме в інтересах органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - ДІАМ України, якою не було вжито заходів щодо оскарження рішення суду першої інстанції.

3.5 Позивач у відзиві на касаційну скаргу спростовує викладені у ній доводи і просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного господарського суду - без змін; зазначає, що рішення місцевого господарського суду не стосується прав і обов`язків ДІАМ України.

4. Мотивувальна частина

4.1 Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

4.2 Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

4.3 Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

4.4 Звертаючись із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції в інтересах держави в особі ДІАМ України, в особі Управління ДІАМ у Закарпатській області, прокурор обґрунтовував наявність підстав для представництва вказаних органів в суді порушенням інтересів держави, яке полягає в тому, що: визнання за відсутності законних підстав в судовому порядку за Господарством права власності порушує встановлений законодавством порядок набуття права власності на майно, оскільки ухвалення рішення про прийняття/неприйняття об`єкта в експлуатацію відносилось до компетенції Управління Державної будівельної інспекції у Закарпатській, а наразі є компетенцією ДІАМ України; не зважаючи на відсутність належних документів, що підтверджують безпечність експлуатації приміщення, всупереч нормам закону, суд безпідставно визнав за позивачем право власності на вказаний об`єкт; висновок щодо дотримання усіх норм і правил при будівництві будівлі може дати тільки компетентний орган; недотримання забудовниками усіх норм і правил може нести потенційну загрозу життю, здоров`ю громадян, які будуть працювати на даному виробничому об`єкті, що є безумовною загрозою порушення інтересів держави.

4.5 Водночас прокурор вказував, що органи, уповноважені державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, не забезпечили належний захист інтересів держави шляхом оскарження судового рішення.

4.6 Згідно з пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.

4.7 Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

4.8 Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено ДАМ України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому ліквідовано Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування.

4.9 Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 960 Уряд погодився з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення ДІАМ України повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

4.10 Крім того, відповідно до Положення про ДІАМ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 303, від 02.06.2021 № 560) ДІАМ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

4.11 Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення ДІАМ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення; видає дозволи на виконання будівельних робіт, реєструє повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію); здійснює інші повноваження відповідно до закону.

4.12 Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи прокурора щодо компетенції органів, в особі яких прокурором подано апеляційну скаргу.

4.13 З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що прокурором у даній справі не доведено наявності підстав для звернення прокурора з апеляційною скаргою в інтересах ДІАМ України та Управління ДІАМ у Закарпатській області.

4.14 Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

4.15 У зв`язку з викладеним, враховуючи положення частини 6 статті 310 ГПК України, справу за результатами скасування вказаної вище ухвали суду апеляційної інстанції належить передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

4.16 Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 907/88/22 скасувати.

Справу передати до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Н.О. Багай

Л.І. Рогач