Постанова

від 30.05.2023 по справі 907/88/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2023 р. Справа №907/88/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

прокурора: Рогожнікова Н.,

інші учасники справи: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури від 31.08.2022 №15-919 вих.-22 (вх. № апеляційного суду 01-05/2181/22, 01-05/2199/22, 01-05/2202/22 від 05.09.2022)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30 червня 2022 року (суддя Андрейчук Л.В., повний текст рішення складено 04.07.2022 м. Ужгород)

у справі №907/88/22

за позовом Селянського (фермерського) господарства "ГАЛЛА", смт Буштино, Закарпатська область

до відповідача 1 Тячівського районного заготівельно-виробничого об`єднання, м. Тячів Закарпатської області

до відповідача 2 Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, смт Буштино, Закарпатська область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача2: Державної інспекції архітектури та містобудування України та Управління ДІАМ у Закарпатської області

про визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року Селянське (фермерське) господарство "ГАЛЛА"(СФГ «Галла») звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Тячівського районного заготівельно-виробничого об`єднання, Буштинської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно - 71/100 майнового комплексу, загальною площею 2 681,8 м2, що знаходиться за адресою: смт Буштино, вулиця Торгова, 3А, Тячівського району Закарпатської області (далі - нерухоме майно), та про виділення в натурі частки Господарства згідно з висновком від 26.03.2021 № 11.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2013 позивач придбав у Тячівського РЗВО 71/100 частину майнового комплексу загальною площею 1 600,2 кв.м. В подальшому, протягом 2014-2015 років позивач здійснив реконструкцію придбаного майна, яка була здійснена без отримання у встановленому законом порядку дозволу на право проведення будівельних робіт, в результаті якої площа забудови збільшилась до 2 681,8 кв.м. У зв`язку з чим, посилаючись на ч. 5 ст. 376 ЦК України, позивач вважає, що єдиним можливим механізмом узаконення вказаного будівництва є визнання права власності на об`єкт за рішенням суду, після чого самочинно збудований об`єкт приймається в експлуатацію.

При поданні позову позивач зазначив у складі учасників справи як третіх осіб Відділ містобудування та архітектури Буштинської селищної ради та Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

11.03.2022 Тячівське районне заготівельно-виробничого об`єднання подало заяву про визнання позову.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.03.2022 відкрито провадження за вказаним позовом.

Подальший рух справи викладено в ухвалах суду.

29.06.2023 позивач подав заяву про залишення позовної вимоги про виділення у натурі частки Господарства згідно з висновком від 26.03.2021 № 11 без розгляду.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.06.2022 у справі №907/88/22 позов задоволено частково та визнано за СФГ "Галла" право власності на нерухоме майно 71/100 майнового комплексу, загальною площею 2681,8кв.м., що складається з об`єкту нерухомого майна А будівлі виробничого цеху з адмінприміщеннями: площа 568,40 кв.м.; об`єкту нерухомого майна Б навіс: площа 221,90 кв.м.; об`єкту нерухомого майна В складське приміщення: площа 26,60кв.м.; об`єкту нерухомого майна Г приміщення навісу та складів: площа 373,60кв.м.; об`єкту нерухомого майна Д сушки з навісом, коридор: площа 559,80кв.м.; об`єкту нерухомого майна Е підвальні приміщення, навіс: площа 349.40кв.м, об`єкту нерухомого майна Є гараж: площа 480,60 кв.м.; об`єкту нерухомого майна Ж вбиральня: площа 4,40 кв.м., що знаходиться за адресою: смт. Буштино, по вулиці Торгова, 3 а, Тячівського району Закарпатської області. В решті позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими. При цьому суд врахував наявність попередньої реєстрації права власності за позивачем, а також відсутність сторін, права та інтереси яких порушено.

У серпні 2022року заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України(далі- ДІАМ) та в особі Управління ДІАМ у Закарпатської області оскаржив рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.06.2022 у справі №907/88/22, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі прокурор просив залучити до участі у справі ДІАМ України і Управління ДІАМ у Закарпатській області як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2.

Апеляційна скарга прокурора обгрунтована, зокрема, тим, що у даній справі відсутні докази порушення чи невизнання відповідачами порушеного права власності позивача(відповідачі до подання позову не були обізнані про бажання позивача набути право власності, а після подання позову визнали його), що свідчить про відсутність самого спору про право власності. Окрім того, в порушення ст. 331 ЦК України суд першої інстанції прийняв рішення за відсутності доказів виникнення права власності у позивача, а саме: доказів прийняття майна в експлуатацію та державної реєстрації права власності на нього. Прокурор вказує, що матеріали справи не містять дозволу на виконання будівельних робіт, належним чином оформленої проектної документації на будівництво, погодження та затвердження проекту будівництва компетентними органами.

Звертаючись з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції в інтересах держави в особі ДІАМ України, в особі Управління ДІАМ у Закарпатській області, прокурор обґрунтовував наявність підстав для представництва вказаних органів в суді порушенням інтересів держави, яке полягає в тому, що: визнання за відсутності законних підстав в судовому порядку за СФГ "Галла" права власності порушує встановлений законодавством порядок набуття права власності на майно, оскільки ухвалення рішення про прийняття/неприйняття об`єкта в експлуатацію відносилось до компетенції Управління Державної будівельної інспекції у Закарпатській, а наразі є компетенцією ДІАМ України; не зважаючи на відсутність належних документів, що підтверджують безпечність експлуатації приміщення, всупереч нормам закону, суд безпідставно визнав за позивачем право власності на вказаний об`єкт; висновок щодо дотримання усіх норм і правил при будівництві будівлі може дати тільки компетентний орган; недотримання забудовниками усіх норм і правил може нести потенційну загрозу життю, здоров`ю громадян, які будуть працювати на даному виробничому об`єкті, що є безумовною загрозою порушення інтересів держави.

Також прокурор вказав, що при наявності визначеного позивачем складу учасників справи в порушення вимог ст. 50 ГПК України суд першої інстанції не залучив до участі у справі ДІАМ, якій скеровувалась позовна заява, що в свою чергу зобов`язувало відповідний орган відслідковувати хід розгляду справи та реагувати на ухвалене рішення. Однак, уповноважені державою органи на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах не забезпечили належний захист інтересів держави шляхом оскарження судового рішення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 (колегія суддів у складі головуючого судді Малех І.Б., суддів Гриців В.М., Зварич О.В.)в задоволенні клопотання прокурора про залучення до участі у справі ДІАМ України і Управління ДІАМ у Закарпатській області як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 відмовлено; закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.06.2022.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявний лист Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області від 01.04.2021 № 118/1007/1.18-21, у якому вказано, що чинним Законом України "Про внесення змін до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 № 158 не передбачено введення в експлуатацію громадських будівель, будівель торгівлі тощо, а тому відмовлено у прийнятті в експлуатацію реконструйованого об`єкта "майновий комплекс" в смт Буштино, вул. Торгова, 3А, Тячіського району Закарпатської області. При цьому, за доводами ДІАМ України, вона є новоутвореним центральним органом виконавчої влади і не є правонаступником Державної інспекції містобудування, Державної сервісної служби містобудування, Державної архітектурно-будівельної інспекції, спірні будівлі у передбаченому законом порядку до експлуатації нею не приймались, а тому дані щодо звернення позивача до ДІАМ України з даного питання відсутні. Відтак суд, посилаючись на відсутність доказів підставності поданої апеляційної скарги в інтересах ДІАМ України, дійшов висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

Постановою Верховного Суду від 30.03.2023 задоволено касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури, скасовано ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 у справі № 907/88/22 та передано справу до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

При прийнятті вказаної постанови, пославшись на п. 4 Положення про ДІАМ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 303, від 02.06.2021 № 560), Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи прокурора щодо компетенції органів, в особі яких прокурором подано апеляційну скаргу, а відтак колегія суддів визнала необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що прокурором у даній справі не доведено наявності підстав для звернення прокурора з апеляційною скаргою в інтересах ДІАМ України та Управління ДІАМ у Закарпатській області.

Автоматизованим розподілом (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2023) справу №907/88/22 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 прийнято справу №907/88/22 до розгляду колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою від 16.05.2023 задоволено клопотання прокурора про залучення третіх осіб та залучено ДІАМ та Управління ДІАМ у Закарпатської області як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача2. Розгляд справи відкладено на 30.05.2023.

29.05.2023 ДІАМ подало письмові пояснення, в яких вказує, що звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватись за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. При цьому, у даній справі спірні будівлі у передбаченому законом порядку до експлуатації не приймались, а в ДІАМ відсутні дані про звернення позивача щодо цього. Посилаючись також на ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», зазначає, що підставою для самостійного звернення ДІАМ з позовом є акт, складений за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, невиконання приписів або систематичне перешкоджання проведенню перевірки, разом з тим протягом дії запровадженого воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до постанови КМУ від 13.03.2023 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» у ДІАМ відсутня можливість здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

У судовому засіданні 30.05.2023 прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники справи не забезпечили явки своїх представників в судове засідання. Копія ухвали апеляційного суду від 16.05.2023 надіслана, зокрема, позивача на його юридичну адресу: вул. Торгова, 3а, смт. Буштино,Тячівський район, Закарпатська область,90556.

Суд враховує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасувати з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

30.07.2013 Тячівське районне заготівельно-виробниче об`єднання (продавець) та Селянське фермерське господарство (СФГ) «ГАЛЛА»(покупець) уклали договір купівлі-продажу частини комплексу, за умовами якого продавець продає покупцю 71/100 частини комплексу загальною площею - 1 600,2 кв.м., а саме: літ.Д - нутріє ферма, заг.площею - 113,4 кв.м., літ.Е - овочехранилище, заг.площею - 173,7 кв.м., літ.Е1 - навіс, заг.площею - 255,3 кв.м., літ.Є - корівник, заг.площею 195,8 кв.м., літ. Є1 - навіс, заг.площею - 266,5 кв.м., літ. Ж - літній лагер для корів, заг. площею 373,6 кв.м., літ. З - навіс для кормів заг. площею - 221,9 кв.м. Місце розташування об`єкту продажу: смт. Буштино, вул. Торгова, буд. З, Тячівський район, Закарпатська область.

Відповідно до п.1.3 договору цей об`єкт належав Тячівському районному заготівельно-виробничому об`єднанні на праві приватної власності в цілій частині на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 992125, виданого виконавчим комітетом Буштинської селищної ради 06.10.2010 на підставі рішення виконавчого комітету Буштинської селищної ради за № 84 від 22.07.2010 та зареєстрованого в Тячівському районному підприємстві технічної інвентаризації 13.10.2010 в книзі 1 юр, номер запису - 172, реєстраційний номер - 31684185, згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 27633668, виданого Тячівським районним підприємством технічної інвентаризації 13.10.2010.

Право власності на майно в цілому зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.07.2013, державним реєстратором прав на нерухоме майно Гунда А.М, приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу. Номер запису про право власності - 1908319, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 120019221244.

Відповідно до п.1.5 договору згідно з технічною документацією по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) нерухоме майно комплексу розташоване на земельній ділянці площею 1,5028га, кадастровий номер-2124455300:04:002:0796, цільове призначення- для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (обслуговування комплексу).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2013 №7196329 право власності на 71/100 комплексу на вул. Торговій, 3 в смт Буштино зареєстровано за СФГ «Галла».

Рішенням Виконавчого комітету Буштинської селищної ради № 10 від 31.03.2021 вирішено присвоїти частині майнового комплексу, який знаходиться за адресою смт. Буштино, вул. Торгова, 3 окрему поштову адресу: смт. Буштино, вул. Торгова, 3А.

За твердженнями позивача для більш ефективного функціонування фермерського господарства і збільшення фермерської продукції СФГ «Галла» у процесі реконструкції з 2014 по 2015роки здійснило перебудову, за результатами якої збільшилась площа об`єкта до 2681,8 кв. м, що підтверджується технічним паспортом, який виготовлений Комунальним проектним підприємством «Тячів-проект» 05.03.2021, загальна площа об`єкту складає 2 681,8 кв. м.

Згідно з вказаним технічним паспортом до складу комплексу входять:

1. об`єкт нерухомого майна А будівлі виробничого цеху з адмінприміщеннями: площа 568,40 кв.м.;

2. об`єкт нерухомого майна Б навіс: площа 221,90 кв.м.;

3. об`єкт нерухомого майна В складське приміщення: площа 26,60кв.м.;

4. об`єкту нерухомого майна Г приміщення навісу та складів: площа 373,60кв.м.;

5. об`єкт нерухомого майна Д сушки з навісом, коридор: площа 559,80кв.м.;

6. об`єкт нерухомого майна Е підвальні приміщення, навіс: площа 349.40кв.м;

7. об`єкт нерухомого майна Є гараж: площа 480,60 кв.м.;

8. об`єкт нерухомого майна Ж вбиральня: площа 4,40 кв.м.

Дочірнім підприємством «Хуст-Земля Карпат» проведено оцінку майнового комплексу, розташованого за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Торгова 3 а, згідно з яким вартість об`єкту склала 1 145 360,47 грн.

Згідно з Звітом про проведення технічного обстеження, який складений 01.04.2021 експертом з окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури Ольховик О.І., майновий комплекс по вул. Торгова, 3 а, смт. Буштино, Тячівський район можливий для надійної та безпечної експлуатації.

В листі від 26.07.2021 № 499/01/21 Буштинська селищна рада повідомила, що відділом містобудування та архітектури Буштинської селищної ради, під час аналізу поданих матеріалів (Топографічного знімання, Технічного паспорту та Звіту про проведення технічного обстеження) виконаних відповідними проектними організаціями в складі яких знаходяться сертифіковані спеціалісти, порушень містобудівних норм - не виявлено.

01.04.2021 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області надало відповідь за № 118/1007/1.18-21, про те, що чинним Законом України «Про внесення змін до пункту 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 № 158, не передбачено введення в експлуатацію громадських будівель, будівель торгівлі тощо.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Як зазначено вище, предметом даного спору є заявлені СФГ "ГАЛЛА" вимоги до Тячівського районного заготівельно-виробничого об`єднання, Буштинської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно - 71/100 майнового комплексу, загальною площею 2 681,8 м2, що знаходиться за адресою: смт Буштино, вулиця Торгова, 3А, Тячівського району Закарпатської області, що складається: з об`єкту нерухомого майна А будівлі виробничого цеху з адмінприміщеннями: площа 568,40 кв.м.; об`єкту нерухомого майна Б навіс: площа 221,90 кв.м.; об`єкту нерухомого майна В складське приміщення: площа 26,60кв.м.; об`єкту нерухомого майна Г приміщення навісу та складів: площа 373,60кв.м.; об`єкту нерухомого майна Д сушки з навісом, коридор: площа 559,80кв.м.; об`єкту нерухомого майна Е підвальні приміщення, навіс: площа 349.40кв.м, об`єкту нерухомого майна Є гараж: площа 480,60 кв.м.; об`єкту нерухомого майна Ж вбиральня: площа 4,40 кв.м., що знаходиться за адресою: смт. Буштино, по вулиці Торгова, 3 а, Тячівського району Закарпатської області.

Підставами позовних вимог позивач вказав те, що він протягом 2014-2015 років здійснив реконструкцію придбаного у 2013році майнового комлексу, яка була здійснена без отримання у встановленому законом порядку дозволу на право проведення будівельних робіт, в результаті якої площа забудови збільшилась до 2 681,8 кв.м.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачають такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання права.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

З долучених до матеріалів справи доказів, зокрема, з технічного паспорту від 05.03.2021 вбачається, що за результатами проведеної позивачем перебудови площа придбаної позивачем частини комплексу з 1 600,2 кв.м збільшилась до 2681,8 кв. м.

Задовольняючи позов та визнаючи право власності за позивачем, суд першої інстанції виходив з того, що позивач позбавлений можливості оформити право власності в позасудовому порядку. При цьому, місцевий суд враховував попередню реєстрацію права власності на майно за позивачем та те, що реконструйований майновий комплекс відповідає вимогам надійної та безпечної експлуатації, не суперечать суспільним інтересам, не порушує права інших осіб.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

За приписами ч.3 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Так, за загальним правилом, встановленим ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво об`єктів нерухомості та набуття на них речових прав здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання вихідних даних; розроблення проектної документації та її затвердження; виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення технічної інвентаризації прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Вказаний порядок підлягає застосуванню у випадку введення в експлуатацію з подальшою реєстрацією права власності на майно за особою, яка здійснила таке будівництво.

Згідно з ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього Кодексу, частини третьої статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї з цих трьох свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним (постанова Верховного Суду від 11.02.2022 у справі № 369/14226/18).

Як вказав позивач у позовній заяві, СФГ «Галла» користується земельною ділянкою кадастровий номер: 2124455300:04:002:0456 на підставі договору оренди землі №1 від 02.03.2020, однак примірника вказаного договору до матеріалів справи не долучено.

Водночас, як стверджує сам позивач та як зазначено в звіті про проведення технічного обстеження від 01.04.2021, спірне будівництво проводилось протягом 2014-2015років. Доказів наявності у позивача інших правовстановлюючих документів щодо користування зазначеною ділянкою в момент здійснення будівництва у 2014-2015роках позивач не надав, тобто на момент здійснення такого у позивача не було належним чином оформленого права на користування зазначеною земельною ділянкою, в тому числі, її забудови..

Частиною другою статті 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено заборону на виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Також заборонена експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію (частина восьма статті 39 цього Закону.

Отже, відсутність дозволу на будівництво (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), проекту чи будівельного паспорта (схеми намірів забудови) або порушення умов, передбачених у цих документах, зумовлює визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

У пункті 45 постанови від 23.06.2020 у справі 680/214/16-ц Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особа не набуває права власності на об`єкт самочинного будівництва (пункт 148).

Слід зазначити, що в розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), розробленої та затвердженої в установленому порядку проєктної документації (будівельного паспорта), оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності (постанова Великої Палати Верховного Суду 12.04.2023 у справі №511/2303/19).

У постановах від 25.08.2020 у справі № 760/21223/17-ц та від 18.04.2019 у справі № 306/2140/19, від 10.06.2021 у справі № 640/10719/17 Верховний Суд вказав, що визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права. Під час вирішення спорів щодо визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка здійснила будівництво, суд не повинен заміняти органи, які зобов`язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови. Тому судам необхідно з`ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів із питанням узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні зазначеного питання.

Разом з тим, у матеріалах даної справи відсутня будь-яка дозвільна документація на будівництво спірних об`єктів нерухомого майна, зокрема, немає доказів оформлення належним чином проектної документації та доказів погодження та затвердження проекту будівництва.

Так, в матеріалах даної справи наявна копія технічного паспорту, який виготовлений Комунальним проектним підприємством «Тячів-проект» 05.03.2021, згідно з яким загальна площа об`єкту складає 2 681,8 кв. м.

Згідно з вказаним технічним паспортом до складу комплексу входять:

1. об`єкт нерухомого майна А будівлі виробничого цеху з адмінприміщеннями: площа 568,40 кв.м.;

2. об`єкт нерухомого майна Б навіс: площа 221,90 кв.м.;

3. об`єкт нерухомого майна В складське приміщення: площа 26,60кв.м.;

4. об`єкту нерухомого майна Г приміщення навісу та складів: площа 373,60кв.м.;

5. об`єкт нерухомого майна Д сушки з навісом, коридор: площа 559,80кв.м.;

6. об`єкт нерухомого майна Е підвальні приміщення, навіс: площа 349.40кв.м;

7. об`єкт нерухомого майна Є гараж: площа 480,60 кв.м.;

8. об`єкт нерухомого майна Ж вбиральня: площа 4,40 кв.м.

Згідно з п. 2 Інструкції № 127 технічна інвентаризація - комплекс робіт з обмірювання об`єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об`єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов`язковим внесенням відомостей про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру).

Отже, технічний паспорт не є документом дозвільного характеру, на підставі якого розпочинається будівництво чи вводиться об`єкт в експлуатацію, такий документ складається за результатами здійснених робіт щодо обмірювання уже збудованого об`єкта нерухомого майна з визначенням його складу.

Також в матеріалах справи міститься звіт про проведення технічного обстеження майнового комплексу на вул. Торговій, 3а смт. Буштино Тячівського району Закарпатської області. Разом з тим, такий звіт не є тим доказом дотримання будівельних, санітарних, протипожежних норм, стандартів і правил, відповідності розробленій та затвердженій в установленому порядку проектній документації щодо спірного об`єкта будівництва, так як вказано вище, така проектна документація не розроблялась.

При цьому, як зазначено вище, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право (наведений висновок узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постановах: від 27 травня 2015 року у справі№ 6-159цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, а також висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 04 червня 2018 року у справі № 640/13030/16-ц, від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17 (, від 18 квітня 2019 року у справі № 306/2140/17).

Відповідно до абз. 4 п. 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.200 № 461 (далі - Порядок № 461) замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації, зокрема, щодо самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.

За приписами п. 6 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації повертається замовнику в спосіб, відповідно до якого були подані документи (у паперовій або електронній формі).

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач у березні 2021року звернувся до Управління ДАБІ в Закарпатській області зі зверненням щодо надання інформації про можливість прийняття в експлуатацію реконструйованого об`єкту. Разом з тим, доказів звернення у передбаченому вище порядку з відповідною декларацією позивач не надав.

Зі змісту наявного в матеріалах справи листа Управління ДАБІ в Закарпатській області від 01.04.2021 вбачається, що інспекцією не здійснювалась перевірка щодо введення об`єкта в експлуатацію, Управління на звернення позивача (не декларацію) надало роз`яснення про форму та порядок вчинення дій, що на думку суду, свідчить про відсутність позасудового вирішення позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства питання щодо введення в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва.

Слід також зазначити, що згідно з пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України ( ДІАМ) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому ліквідовано Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування.

Відповідно до Положення про ДІАМ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 303, від 02.06.2021 № 560) ДІАМ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення ДІАМ відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення; видає дозволи на виконання будівельних робіт, реєструє повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію); здійснює інші повноваження відповідно до закону.

Відповідно до постанови від 15.09.2021 №960 Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Тобто, з вересня 2021 року компетентним органом щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації стала ДІАМ. З позовом до Господарського суду Закарпатської області СФГ «Галла» звернулось у лютому 2022року. Водночас, доказів звернення позивача до вказаного органу у передбаченому поряду з відповідною декларацією з метою позасудового вирішення питання щодо введення в експлуатацію об`єкта самочинного будівництва в матеріалах справи немає.

До апеляційного суду прокурор звернувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України в особі Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатській області, вказуючи, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі ДІАМ, якій скеровувалась позовна заява, що в свою чергу зобов`язувало відповідний орган відслідковувати хід розгляду справи та реагувати на поставлене рішення. Однак, уповноважені державою органи на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, не забезпечили належний захист інтересів держави шляхом оскарження судового рішення.

Як вбачається з позовної заяви, позивач разом з відповідачами вказав також і третіх осіб: Відділ містобудування та архітектури Буштинської селищної ради та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області. Копія даної позовної заяви надіслана третім особам, що підтверджується описом вкладення у листи та квитанціями.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.02.2022 позовну заяву СФГ «Галла» залишено без руху, зокрема з тих підстав, що у позовній заяві позивач вказав як третю особу також Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Закарпатській області, проте судом встановлено, що за вказаним кодом ЄДРПОУ знаходиться інша юридична особа - Інспекція державно архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, яка припинена в 2015 році.

В подальшому, у заяві про усунення недоліків позивач вказав ідент. код та адресу Державної інспекції архітектури та містобудування України: 01133, м. Київ, пл. Лесі Українки, 8, код ЄДРПОУ 44245840. До даної заяви долучено докази відправлення позовної заяви та додатних до неї матеріалів Державній інспекції архітектури та містобудування України.

Разом з тим, з матеріалів даної справи вбачається, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не вирішував питання щодо наявності чи відсутності підстав для залучення Державної інспекції архітектури та містобудування України та Відділу містобудування та архітектури Буштинської селищної ради до участі у справі як третіх осіб.

Враховуючи передбачені чинним законодавством повноваження ДІАМ, предмет та підстави даного позову (визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно), ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 задоволено клопотання прокурора про залучення третіх осіб та залучено ДІАМ та Управління ДІАМ у Закарпатської області як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача2.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008 зазначив, що неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Аналіз положень статті 53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено вище, під час розгляду справи судом першої інстанції, позивач надсилав ДІАМ копію позовної заяви щодо визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва, разом з тим, жодних процесуальних документів щодо суті даного спору ДІАМ до суду не подавала та як уповноважений державою орган на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах не оскаржила рішення суду першої інстанції. В передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» порядку, шляхом направлення відповідного повідомлення, прокурор повідомив ДІАМ в особі Управління ДІАМ у Закарпатській області про подання апеляційної скарги в інтересах держави в особі цих органів на рішення від 30.06.2022 у даній справі.

При цьому, апеляційний суд погоджується з доводами прокурора про наявність порушених інтересів держави у даному спорі, оскільки незважаючи на відсутність належних документів, що підтверджують безпечність експлуатації приміщення, всупереч чинному законодавству, суд першої інстанції безпідставно визнав за позивачем право власності на спірний об`єкт, що може мати наслідком експлуатацію спірного нерухомого майна та створює небезпеку для осіб, що, в свою чергу порушує права компетентних органів щодо контролю та проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що внаслідок нез`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за Селянським (фермерським) господарством "Галла" право власності на нерухоме майно 71/100 майнового комплексу, загальною площею 2681,8кв.м., що знаходиться за адресою: смт. Буштино, по вулиці Торгова, 3 а, Тячівського району Закарпатської області.

Отже, рішення суду першої інстанції належить скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції, належить покласти на позивача. Судовий збір, сплачений прокурором при поданні апеляційної скарги, підлягає відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури від 31.08.2022 №15-919 вих.-22 (вх. № апеляційного суду 01-05/2181/22, 01-05/2199/22, 01-05/2202/22 від 05.09.2022) - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.06.2022 у справі №907/88/22 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства "ГАЛЛА" до Тячівського районного заготівельно-виробничого об`єднання, Буштинської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "ГАЛЛА" (ідент.код 30756799, місцезнаходження: вул. Торгова, 3 а, смт. Буштино, Тячівський район, Закарпатська область) на користь Закарпатської обласної прокуратури (ідент.код 02909967, місцезнаходження: вул. Коцюбинського,2а, м. Ужгород, Закарпатська область) - 29 493,00грн судового збору за перегляд рішення апеляційним судом.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 12.06.2023.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець