Постанова

від 05.04.2023 по справі 303/3456/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 303/3456/15-ц

провадження № 61-20196св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Мельником Павлом Петровичем, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року у складі колегії суддів:

Готри Т. Ю., Собослоя Г. Г., Фазикош Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі -

ПАТ «Універсал Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 08 вересня 2015 року позов задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі

29 892,86 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 28 жовтня 2015 року заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2015 року скасовано, справу призначено

до розгляду в загальному порядку.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 22 грудня 2015 року позов задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі

29 892,86 дол. США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний перегляд справи

Не погоджуючись із заочним рішенням суду від 22 грудня 2015 року,

18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діяв представник - адвокат Мельник П. П., подала апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження цього судового рішення.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення мотивоване тим, що жодної повістки про виклик на судове засідання

22 грудня 2015 року заявниця не отримувала, про розгляд цивільної справи (призначені судові засідання) у суді першої інстанції не знала. Судове рішення від 22 грудня 2015 року також їй не надсилалося та не вручалося, це рішення отримано її представником 17 вересня 2021 року. Оскільки матеріали справи не містять відомостей про отримання відповідачкою судового рішення раніше ніж 17 вересня 2021 року, вважала, що пропущений нею з поважних причин процесуальний строк підлягає поновленню.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року вказані ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат

Мельник П. П., підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2015 року визнано неповажними. Апеляційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та надано їй строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги шляхом наведення поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та оплати судового збору.

11 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник П. П. на виконання вимог ухвали Закарпатського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року надав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2015 року та квитанцію про сплату судового збору у розмірі, визначеному судом.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня

2015 року мотивована тим, що оскаржуване заочне рішення від 22 грудня 2015 року відповідачці не надсилалося та не вручалося, до 2021 року про його існування не знала, оскільки ні кредитор, ні суд, ні виконавча служба не здійснювали дій, спрямованих на виконання рішення про стягнення з неї боргу. Про наявність оскаржуваного рішення дізналася в кінці серпня

2021 року, коли отримала постанову приватного виконавця Хрипти О. О. від 18 серпня 2021 року про відкриття виконавчого провадження, після чого представник заявниці 17 вересня 2021 року отримав повний текст рішення. Враховуючи, що в матеріалах справи немає доказів отримання ОСОБА_1 заочного рішення від 22 грудня 2015 року, просив визнати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та відкрити апеляційне провадження.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області

від 22 грудня 2015 року відмовлено.

Ухвала апеляційного суд умотивована тим, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, у судові засідання не з`являлася, про причини неявки суд не повідомляла і наслідками розгляду справи не цікавилася, апеляційну скаргу на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2015 року подала після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення,

а саме подана після спливу майже 6 років. Про обставини пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили ОСОБА_1 не зазначає та суду про такі не відомо.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У грудні 2021 року ОСОБА_1 через представника - адвоката

Мельника П. П. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 18 листопада

2021 року і направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не була повідомлена про розгляд справи Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області.

У матеріалах справи немає жодного підтвердження такого повідомлення, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України є випадком, за яким суд може поновити пропущений процесуальний строк.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

07 лютого 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 303/3456/15 (провадження № 61-20196св21) за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку справи № 2-3887/2009 (провадження № 14-36цс21).

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року поновлено касаційне провадження у цій справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та

у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

«Право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, не є абсолютним

і може підлягати обмеженням. Накладення обмеження дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Воловік проти України» від 6 грудня 2007 року).

Відповідно до частини першої статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2015 року, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2015 року подана представником

ОСОБА_1 - адвокатом Мельнкиом П. П. 19 жовтня 2021 року.

Згідно з пунктом 13 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Разом з тим згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частини перша, друга статті 352 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно

від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження

у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або

не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Отже, процесуальний строк, зазначений у частині другій статті 358 ЦПК України, за відсутності винятків не може бути поновлений. Проте за наявності винятків, визначених цією частиною статті 358 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, навіть якщо апеляційну скаргу подано зі спливом річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому процедура апеляційного оскарження визначається за процесуальними правилами, які діють на момент подання апеляційної скарги, а не на час ухвалення оскаржуваного рішення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду

у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого

2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не

є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у разі, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ

у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя статті 3 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2015 року, суд апеляційної інстанції проаналізував матеріали справи та дійшов висновку, що ОСОБА_1 було відомо про розгляд цивільної справи, неодноразово суд першої інстанції направляв їй повістки про виклик до суду, проте вона у судові засідання не з?являлася, про причини неявки суд не повідомляла і наслідками розгляду справи не цікавилася.

Згідно із статтею 74 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь

у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не

є обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки

в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час

і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

У матеріалах справи немає відомостей про направлення повістки

ОСОБА_1 про призначення справи до розгляду на 22 грудня 2015 року.

Таким чином, про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи у цьому випадку може свідчити лише розписка, якої в матеріалах справи немає.

Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 22 вересня

2021 року у справі № 707/2366/14-ц (провадження №61-4558св21).

За викладених обставин оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатись законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються

у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

У зв`язку із наведеним та з метою забезпечення виконання завдання цивільного судочинства, а саме щодо забезпечення справедливого розгляду справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню,

а оскаржена ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Павла Петровича задовольнити.

Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов