Ухвала

від 06.04.2023 по справі 240/3475/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 квітня 2023 року

м. Київ

справа №240/3475/21

адміністративне провадження №К/990/9892/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 240/3475/21 за позовом Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішень,-

УСТАНОВИВ:

20.03.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 240/3475/21.

Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).

Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова суду апеляційної інстанції прийнята 07.02.2023. При цьому, касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції 14.03.2023, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником причин пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги скаржник посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не отримував.

Разом із цим, доказів в підтвердження вказаної обставини заявником не надано.

У даному випадку належними доказами можуть бути: копії конвертів з відмітками про невручення поштових відправлень або довідка суду про ненаправлення (невручення) копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції на адресу скаржника тощо.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.

Згідно із частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до частини другої статті 330 КАС України, якою визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, у касаційній скарзі зазначається, зокрема: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4).

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

В обґрунтування права на подання касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №813/2265/17, від 22.03.2018 у справі №5017/2972/2012 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, на яку посилається скаржник на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом оскарження було рішення міської ради від 27.01.2017 №17.2-16/2017 «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування», яким орган місцевого самоврядування без дозволу Міністерства оборони України розпорядився належними йому землями.

В постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №813/2265/17, на яку позивач посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом спору було припинення права користування надрами шляхом анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами, наданого надрокористувачу (відповідачу у справі).

В постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №5017/2972/2012, на яку позивач також посилається на підтвердження підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, предметом спору було визнання недійсним договорів оренди землі та витребування цих земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Натомість у цій справі спірні правовідносини виникли щодо рішень відповідача від 11.09.08 №373 "Про затвердження Генерального плану міста Новограда-Волинського на період до 2026 року" та від 09.07.2009 №519 "Про затвердження Правил забудови міста Новоград-Волинського" в частині зміни функціонального призначення земельних ділянок, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що оскаржувані судові рішення та зазначені вище постанови Верховного Суду прийняті у справах правовідносини у яких є подібними, що виключає можливість розгляду цієї касаційної скарги з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України за цією касаційною скаргою.

Таким чином, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження з зазначенням необхідного обґрунтування в залежності від підстав касаційного оскарження.

Отже, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом надання до Верховного Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).

Керуючись статтями 169, 328-332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новоград-Волинської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 240/3475/21 залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду