Постанова

від 06.04.2023 по справі 420/5826/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

м. Київ

справа №420/5826/18

адміністративне провадження № К/990/3692/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів -Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року (суддя-доповідач Димерлій О.О., судді Крусян А.В., Танасогло Т.М.),

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 31.10.2018 ВП №56886515 про стягнення виконавчого збору в розмірі 123999,50 грн.

Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 15 вересня 2022 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її поданням після закінчення строку на апеляційне оскарження без заяви про поновлення пропущеного строку. Скаржнику надано 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання до апеляційного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження разом із підтверджуючими доказами та матеріалами.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року визнано неповажними підстави пропуску строку, зазначені представником позивача у поданому 18 жовтня 2022 року клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, та продовжено позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою суду від 30 вересня 2022 року, шляхом подання до апеляційного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших поважних підстав для поновлення строку разом із підтверджуючими доказами та матеріалами.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги (надійшла до суду 14 листопада 2022 року) та з ініціативи суду продовжено позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвалою від 21 грудня 2022 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги (надійшла до суду 16 грудня 2022 року) та відмовив у відкритті апеляційного провадження з мотивів пропуску строку апеляційного оскарження і неподання скаржником на виконання вимог ухвали суду від 30 вересня 2022 року заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення такого строку разом із підтверджуючими доказами та матеріалами.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати прийняту ним ухвалу від 21 грудня 2022 року та направити справу для продовження апеляційного розгляду.

За доводами позивача, суд апеляційної інстанції не дав об`єктивної оцінки аргументам його адвоката щодо неможливості у встановлений судом строк виконати ухвалу від 30 вересня 2022 року та необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, дійшовши помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Зазначив, що таким чином суд апеляційної інстанції проявив надмірний формалізм та обмежив його право на доступ до суду в умовах війни, що також суперечить правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 19 травня 2022 року у справі №500/62/20.

Відповідачем не подано відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені у статті 287 КАС України.

Частиною шостою статті 287 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Згідно зі статтею 271 КАС України у справах, визначених, статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Як убачається з матеріалів справи, 04 грудня 2018 року у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача адвоката Бойко Н.І. та представника відповідача Анісімової А.В. проголошено вступну та резолютивну частини рішення Одеського окружного адміністративного суду в цій справі. Повний текст рішення виданий представникам сторін невідкладно після закінчення судового засідання, що підтверджується їхніми розписками про отримання 04 грудня 2018 року копії рішення суду (а.с. 117-120, 128, 129).

16 серпня 2022 року інша представниця позивача - адвокат Ткач О.С. ознайомилася з матеріалами справи (а.с. 131).

Після цього, 15 вересня 2022 року позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, тобто з пропуском строку на три роки і дев`ять місяців з дня проголошення оскаржуваного судового рішення.

На обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданого на виконання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, ОСОБА_1 послався на те, що копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року він від свого адвоката не отримував і про те, що постанова державного виконавця не була скасована, дізнався лише у серпні 2022 року після накладення арешту на банківські рахунки. При цьому на початку 2019 року погіршився стан здоров`я його дружини, яка має інвалідність 2 групи, у зв`язку з чим у 2019 році він переважно перебував за кордоном. Водночас з кінця 2019 року в Україні почалася епідемія коронавірусної хвороби (COVID-19), що змусило його як пенсіонера, що знаходився в зоні ризику, перебувати на самоізоляції.

Надаючи оцінку вказаним аргументам позивача, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 25 жовтня 2022 року виходив з того, що копію рішення суду першої інстанції представнику позивача вручено 04 грудня 2018 року, тому вважається, що в цю дату копію судового рішення вручено й позивачеві (частина сьома статті 251 КАС України). Водночас наведені позивачем причини пропуску строку суд апеляційної інстанції визнав неповажними, мотивуючи свій висновок тим, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що неможливість подання апеляційної скарги у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, тоді як перебування позивача тривалий час за кордоном не свідчить, що ця обставина не залежала від його волі і давала йому право у будь-який необмежений час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Цією ж ухвалою суд апеляційної інстанції продовжив позивачу строк для виконання ухвали від 30 вересня 2022 року, надавши йому можливість протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали зазначити інші підстави для поновлення строку, хоча в силу приписів частини третьої статті 298 і пункту 4 частини першої статті 299 КАС України вчинені судом процесуальні дії вже давали йому підстави відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Копію ухвали суду апеляційної інстанції від 25 жовтня 2022 року позивач отримав 01 листопада 2022 року (а.с. 179).

11 листопада 2022 року представниця позивача Ткач О.С. подала до суду заяву про продовження строку на усунення недоліків, посилаючись на запровадження в Україні воєнного стану і продовження карантинних обмежень, що, за доводами заявниці, ускладнює отримання нових доказів, які були би достатніми для поновлення пропущеного строку.

Ухвалою від 21 листопада 2022 року П`ятий апеляційний адміністративний суд ще раз продовжив позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Копію ухвали суду апеляційної інстанції від 21 листопада 2022 року позивач отримав 06 грудня 2022 року (а.с. 197).

16 грудня 2022 року представниця позивача Ткач О.С. подала до суду заяву про надання додаткового часу на усунення недоліків у зв`язку з обстрілами та постійними відключеннями електроенергії.

За вказаних обставин та беручи до уваги неподання представницею позивача жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання належних і допустимих доказів, які би свідчили про поважність причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не зазначення представницею позивача строку, необхідного їй для надання відповідних доказів до суду та водночас спливу сукупно двох місяців з дня постановлення судом ухвали від 25 жовтня 2022 року, якою позивачу було повторно надано можливість усунути недолік апеляційної скарги, та трьох місяців з дня залишення апеляційної скарги без руху відповідно до ухвали від 30 вересня 2022 року, колегія суддів уважає обґрунтованим оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції від 21 грудня 2022 року про відмову в задоволенні чергової заяви ОСОБА_2 від 16 грудня 2022 року про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги та відмову у відкритті апеляційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про допущення судом апеляційної інстанції надмірного формалізму при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки тривалість пропущеного строку (понад три роки) і кількість ухвалених апеляційним судом протягом вересня-грудня 2022 року процесуальних рішень з цього питання не дає підстав для висновку про надто суворе застосування судом норм процесуального права у спірній ситуації.

Водночас дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та потребує регулювання з боку держави.

Безпідставними є також аргументи позивача про неврахування судом апеляційної інстанції викладеного у постанові від 19 травня 2022 року у справі №500/62/20 висновку Верховного Суду щодо наявності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вирішення питання про поновлення процесуального строку здійснюється адміністративним судом на підставі норм КАС України з урахуванням фактичних обставин кожної конкретної справи, що вказує на нерелевантність висновку Верховного Суду у зазначеній постанові до обставин цієї справи.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав уважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська