Рішення

від 07.04.2023 по справі 336/907/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

07.04.23

ЄУН 336/907/23

провадження №2/336/1030/23

РІШЕННЯ

іменем України

06 квітня 2023 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу ЄУН 336/907/23 (номер провадження 2/336/1030/23) за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача адвокат Луговий Борис Владленович, до Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов`я, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

за участі:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Лугового Б.В.

представників відповідача ОСОБА_2 , адвоката Неткал О.О.

встановив:

30 січня 2023 року представник позивача адвокат Луговий Б.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов`я про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій просить визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади «провідний інженер з організації експлуатації та ремонту» Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов`я на підставі наказу №56к від 30.12.2022 року, поновити ОСОБА_1 на посаді «провідний інженер з організації експлуатації та ремонту» Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов`я, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.12.2022 року по дату розгляду справи, виходячи з середньоденного заробітку 380,00 грн., стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі та допустити судове рішення до негайного виконання в частині визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивачка 03.03.1997 року прийнята на роботу до Запорізького виробничого управління меліорації та водного господарства (в подальшому зазначена юридична особа неодноразово реорганізовувалась, на даний час «БУВР річок Приазов`я»). В подальшому працювала на різноманітних посадах заступника начальника відділу економіки, інженера ІІ-ої категорії виробничо-технічного відділу, інженера 1-ої категорії виробничо-технічного відділу, спеціаліста 1-ої категорії виробничо-технічного відділу, провідного інженера проектно кошторисної групи виробничо-технічного відділу, провідного інженера виробничо-технічного відділу, провідного інженера з експлуатації за ремонту виробничо-технічного відділу.

17.11.2022 відповідачем видано наказ №83 «Щодо необхідності внесення змін у структуру і штатний розпис», яким з штатного розпису було виведено уci відділи та підрозділи відповідача, в тому числі відділ з управління інфраструктурою в якому на посаді провідного інженера з організації та ремонту працювала позивачка. Тим же наказом в штатний розпис введено нові служби та підрозділи.

29.11.2022 відповідач повідомив позивачку про звільнення з 01.02.2023 у зв`язку з виключенням посади провідного інженера з експлуатації та ремонту відділу з управління інфраструктурою зі штатного розпису. При цьому, відповідач зазначив, що звільнення відбудеться з неможливості переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю вакантних посад, які б могли бути запропоновані виходячи з наявної професії, спеціальності та міста розташування підрозділів.

09.12.2022 позивачка подала заперечення на вказане повідомлення, в якому послалась на те, що у неї тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві та вона є інвалідом ІІ-ої групи.

23.12.2022 відповідач надав відповідь на заперечення, в якій зазначив, що наявність інвалідності не дає переважного права для залишення на роботі, можливості запропонувати іншу посаду не має.

30.12.2022 позивачка, на підставі наказу №56к, звільнена у зв`язку із скороченням штату працівників, тобто на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України.

Представник вважає, що звільнення позивачки є незаконним, у зв`язку з чим вона підлягає поновленню на роботі.

Позивачка отримала вищу освіту за спеціальністю виготовлення будівельних виробів та конструкцій. Підвищувала свою кваліфікацію в галузі стандартизації та якості виробництва. Крім того, прослухала відповідний курс та здобувала відповідну кваліфікацію за напрямом «Кошторисна справа + АВК -5». На адвокатський запит відповідачем надано штатні розписи з 01.01.2023 та з 01.02.2023. Порівняння зазначених розписів свідчить, що за виключенням керівництва та групи «управління» при керівництві, решти відділів повністю перетворювались. Зазначені зміни передбачені наказом відповідача №83 від 17.11.2023.

Відповідно до штатного розпису відповідача, який прийнято на підставі наказу відповідача № 83 від 17.11.2023, було введено штатні одиниці які позивачка відповідно до своєї кваліфікації могла б займати: - Служба з управління державною власністю та державних закупівель провідний інженер з проектно-кошторисної роботи, - Служба забезпечення роботи систем та охорони праці - провідний інженер охорони праці. Однак, зазначені посади позивачці запропоновані не були, як і будь-які інші.

Відповідач при здійсненні змін у штатному розписі не врахував переважне право позивачки на залишення на роботі, не запропонував їй іншу роботу на підприємстві, тобто не дотримався, передбаченої процедури звільнення з підстав п. 1. ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середньою заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку та час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачки, до вирішення судом рішення має розраховуватися виходячи з середньоденної заробітної плати 380 гривень.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

27 лютого 2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив з доказами направлення позивачу, де представник зазначає, що вказана позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки остання без аргументована, що вбачається з наступного.

По-перше: як вже було зазначено в позовній заяві та не заперечується відповідачем, 03 березня 1997 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Запорізького виробничого управління меліорації та водного господарства (нині - БУВР річок Приазов`я) на посаду заступника начальника - начальник відділу економіки, в подальшому - інженер II категорії виробничо-технічного відділу, інженер 1-ої категорії виробничо-технічного відділу, спеціаліст 1-ої категорії виробничо-технічного відділу, провідний інженер проектно-кошторисної групи виробничо-технічного відділу, провідний інженер виробничо-технічного відділу, провідний інженер з експлуатації та ремонту виробничо-технічного відділу.

Відповідно до Положення про Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов`я (надалі БУВР річок Приазов`я), Управління - є бюджетною неприбутковою організацією, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику у сфері розвитку водного господарства і гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

БУВР річок Приазов`я є правонаступником Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, Запорізької гідрогеолого-меліоративної експедиції та Запорізького обласного управління водних ресурсів.

За своїм призначенням БУВР річок Приазов`я здійснює функції з експлуатації водних об`єктів, гідротехнічних споруд, державної меліоративної мережі в межах Запорізької області.

Виконання покладених завдань та функцій в частині управління водними ресурсами за басейновим принципом у межах зони діяльності БУВР річок Приазов`я здійснює через: Веселівське міжрайонне управління водного господарства; Вільнянське міжрайонне управління водного господарства; Кам`янське міжрайонне управління водного господарства, Мелітопольське міжрайонне управління водного господарства; Придніпровське міжрайонне управління водного господарства; Якимівське міжрайонне управління водного господарства та інші організації, що належать до сфери управління Держводагентства та знаходяться у басейні річок Приазов`я.

У зв`язку з проведенням реформи у галузі меліорації, направленої на відокремлення гідротехнічної меліорації від управління водними ресурсами, Кабінетом Міністрів України 12.08.2022 року прийнято відповідне розпорядження №714-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства».

Згідно вказаного розпорядження до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства передаються всі підвідомчі БУВР річок Приазов`я міжрайонні управління: - Веселівське міжрайонне управління водного господарства; - Вільнянське міжрайонне управління водного господарства; - Кам`янське міжрайонне управління водного господарства; - Мелітопольське міжрайонне управління водного господарства; - Придніпровське міжрайонне управління водного господарства; - Якимівське міжрайонне управління водного господарства.

Разом з тим, майже з самого початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, фактично увесь південний регіон Запорізької області знаходиться у тимчасовій окупації. Виконувати установчі завдання по забезпеченню потреб щодо подачі води та надавати послуги водокористувачам на територіях ведення активних бойових дій, підвідомчими управліннями, стало неможливо та небезпечно для здоров`я та життя працівників.

Внаслідок вказаних вище обставин та як наслідок - скасування усіх управлінських функцій відносно міжрайонних управлінь з боку БУВР річок Приазов`я, а також істотна зміна обсягів діяльності, призвела до необхідності запровадження кардинальних змін в діяльності БУВР річок Приазов`я, що і було викликано необхідністю внесення змін до структури та штатного розпису.

У зв`язку з чим, 17 листопада 2023 року керівництвом БУВР річок Приазов`я видано наказ №83 «Щодо необхідності внесення змін у структуру і штатний розпис», яким внесено зміни до організації структури та штатного розпису загального фонду з 01.02.2023 року. Вказані зміни стосувались усіх відділів та підрозділів БУВР річок Приазов`я, в тому числі і Відділ з управління інфраструктурою, в якому на посаді провідного інженера з організації експлуатації та ремонту - працювала ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2 вказаного наказу створено комісію щодо розгляду питань пов`язаних з можливим вивільненням працівників, зокрема визначення продуктивності праці та рівня кваліфікації, переважного права на залишення на роботі у складі: ОСОБА_3 начальника управління, голова комісії; Буличова О. провідний інженер з підготовки кадрів, секретар комісії; Неткал О. провідний юрисконсульт; ОСОБА_4 заступник начальника управління; Лебідь О. заступник начальника управління.

Відповідно до п. 3вказаного наказу комісія повинна у строк до 18.11.2022 року підготувати пропозиції щодо комплектування нового штатного розпису наявними працівниками та попередження конкретних працівників про їх можливе звільнення.

Внаслідок цього адміністрацією БУВР річок Приазов`я, під особистий підпис, повідомлено працівників у встановлений законом строк, про можливе вивільнення, внаслідок виключення посад зі штатного розпису з 01.02.2023.

Вказане повідомлення від 29.11.2022 року, з урахуванням двохмісячного строку, було адресовано також провідному інженеру з організації експлуатації та ремонту відділу з управління інфраструктурою - ОСОБА_1 . Повідомлення отримано Позивачем особисто 29.11.2022 року, що підтверджується її підписом.

Наказом БУВР річок Приазов`я від 30.12.2022 №56к був припинений трудовий договір з працівником ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підстава - заява ОСОБА_1 про скорочення строку попередження про майбутнє звільнення позивач була ознайомлена із зазначеним наказом 30.12.2022 та отримала нарочно, що підтверджується її підписом.

15 грудня 2022 року провідним інженером відділу з управління інфраструктурою Єрошенко Т.А. подано заяву адміністрації БУВР річок Приазов`я про бажання працівника скоротити термін попередження про наступне звільнення у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників, звільнивши останню 30 грудня 2022 року.

Таким чином, проводячи системний аналіз приведених вище фактичних обставин справи, вимог норм діючого трудового законодавства, можна дійти висновку, що звільнення інженера з організації експлуатації та ремонту відділу з управління інфраструктурою - ОСОБА_1 - є законним та аргументованим та відповідає процедурі регламентованій нормами КЗпП України.

По-друге: намагаючись визнати незаконним звільненням ОСОБА_1 з посади провідного інженера з організації експлуатації та ремонту, поновивши останню на своїй посаді, представник позивача зазначає про незаконність дій керівництва БУВР річок Приазов`я у вигляді не дотримання вимог ст. 42 КЗпП та не можливості запропонувати іншої посади.

Наказом БУВР річок Приазов`я від 02.11.2018 року на посаду «провідного інженера з проектно-кошторисної роботи» технічного відділу БУВР річок Приазов`я було прийнято працівника - ОСОБА_5 . Вказана посада залишилась в новому штатному розписі в Службі управління державною власністю та державних закупівель, про що в трудовій книжці ОСОБА_5 внесено запис на підставі наказу БУВР річок Приазов`я від 31.01.2023 №4к.

Щодо посади «провідний інженер з охорони праці». Для зайняття посади «провідний інженер з охорони праці» законодавець визначає певні кваліфікаційні вимоги, а саме: освіту відповідного напрямку, стаж роботи за професією та відповідні сертифікати про проходження навчання і перевірку знань з охорони праці.

Згідно з Кваліфікаційними вимогами (Випуск 1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 336, розділ - «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців») для зайняття посади провідного інженера з охорони праці працівник повинен мати - повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера з охорони праці І категорії - не менше 2 років.

Відповідно до п.1.6 Типового положення про службу охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 № 255 та пп. 3.1, 3.11, 5.1 п. 5 Додатка З Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15, під час прийняття на роботу та періодично - раз на три роки - інженер з ОП проходить навчання і перевірку знань із питань охорони праці (у спеціалізованому навчальному центрі, який має свідоцтво (дозвіл) Головного навчально-методичного центру на право виконання цієї роботи).

Всі ці вище перелічені критерії, яким повинен відповідати працівник, що претендує на посаду провідного Інженера з охорони праці, відсутні у ОСОБА_1 .

Відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4 (НПАОП 40.1-1.21-98) інженер з охорони праці повинен також пройти навчання і перевірку знань з електробезпеки та отримати IV кваліфікаційну групу з електробезпеки. Адже згідно з пп. 1.3.2, 2.1.4 та п. 8.2 додатка 8 цих правил, фахівець з охорони праці бере участь в опосвідченні стану безпеки електроустановок.

Представник відповідача звертає увагу суду, що станом на день звільнення ОСОБА_1 (30.12.2022), яка за власного ініціативою забажала скоротити термін двомісячного попередження про майбутнє звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, посада «провідний інженер з охорони праці» - не була вакантною, що підтверджується копією трудової книжки гр. ОСОБА_6 , яка з грудня 2009 року займає посаду - «провідний інженер з охорони праці» відділу охорони праці, механізації та безпеки дорожнього руху.

В той же час, посилання позивача на порушення її переважного права на залишення на роботі спростовуються положеннями ст. 42 КЗпП, де визначений перелік таких переваг.

В даному ж випадку позивачем не надано жодного доказу на підтвердження її переважного права на залишення на роботі згідно зазначеного переліку.

Працівник не може обґрунтовувати чи заперечувати доречність, доцільність, користь чи ефективність, для підприємства, установи, організації змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності чи штату працівників. Суд перевіряє лише дотримання роботодавцем законодавства про порядок розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України і не може обговорювати питання про доцільність проведення скорочення штату на підприємствах, в установах, організаціях, а тому при вирішенні трудового спору не може поставити це питання на обговорення і з`ясовувати думку сторін трудового спору. Тобто, яких цілей бажав досягнути роботодавець, чим він керувався при прийнятті рішення про скорочення чисельності штату, чи можна було б уникнути скорочення працівників.

Представник відповідачазазначає,що звільнення ОСОБА_1 з ініціатививласника зпідстав скороченнячисельності штатупрацівників відбулосяз дотриманням процедури, визначеної для цього КЗпП України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог про скасування наказу про звільнення позивача та поновлення її на роботі відсутні.

09 березня 2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив з доказами направлення відповідачу, де не погоджується з доводами представника позивача та підтримує раніше зазначені вимоги.

Заперечення від відповідача не надходили.

27 березня 2023 року від представника відповідача до суду надійшла заява про долучення доказів, до якої долучено наказ про встановлення неповного робочого дня ОСОБА_1 від 12.11.2004 року № 175ок, копія виписки з акту огляду МСЕК від 01.11.2004 № 006408 та копія довідки до акту огляду МСЕК, копія витягу з протоколу від 24.11.2022 та копії довідок, а також докази вручення даних документів представнику відповідача. Дані докази спростовують сумніви представника позивача щодо питання законності оцінювання відповідачем кваліфікації та продуктивності ОСОБА_1 при визначенні переважного права на залишення на роботі відповідно до вимог ст. 42 КЗпП України.

У зв`язку з врученням вказаних документів перед судовим засіданням, за клопотанням представника позивача судове засідання було відкладено та надана можливість представнику ознайомитися з вказаними документами.

31 березня 2023 року до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення з приводу наданих представником відповідача документів, де зазначається що вказані документи відображають формальний та недбалий підхід до питання звільнення позивача що призвело до порушення її прав. Вказані документи надсилались відповідачу, про що свідчить відповідний фіскальний чек про направлення документів.

03 квітня 2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, де представник позивача зазначив, що вартість витрат на правову допомогу становить 9600,00 грн., що підтверджується рахунками-фактурами та квитанціями про сплату даних витрат позивачем. Вказані витрати на правову допомогу представник позивача просить покласти на відповідача.

03 квітня 2023 року до суду від представника відповідача надійшла заява про долучення доказів, до якої долучено посадова інструкція провідного інженера з організації експлуатації та ремонту відділу з управління інфраструктурою БУВР річок Приазов`я, лист Державного агентства водних ресурсів України для врахування в роботі від 04 січня 2023 року за № 54/7/9/11-23, Положення про Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов`я, постанова КМУ від 20 серпня 2014 року № 393 «Про затвердження Положення про Державне агентство водних ресурсів України», постанова КМУ від 24 травня 2021 року № 539 «Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері меліорації земель», внесено зміни до постанов КМУ, а саме у Положення про Державне агентство водних ресурсів України, та у Положення про Державне агентство рибного господарства України; розпорядження КМУ від 12 серпня 2022 року № 714-р Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства та доручення про приведення положень у відповідність до Положення про Держводагенство та вимог чинного законодавства, та надано докази направлення позивачу.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав наведених в заявах по суті справи.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві, та зазначили, що звільнення позивача відбулось у встановленому чиним законодавством порядку з дотримання прав позивача, що підтверджується наданими до справи документами. Розглядалось також питання щодо кваліфікації та продуктивності праці позивача, адже при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Також зазначили, що позивач останні 10 років не підвищувала кваліфікацію за своїм напрямком роботи. Посилання позивача щодо наявності сертифіката за курсом «Кошторисна справа +АВК-5», є необґрунтованими, оскільки її підприємство не направляло для проходження вказаного курсу. Для цього необхідна ліцензія, на даному підприємстві обмежена кількість таких осіб їх лише двоє. Як з`ясувалося позивачка за власний кошт проходила таке навчання. Представник відповідача також зазначив, що позивач просить поновити її на посаді, про те такої посади не має в штатному розписі з 01 лютого 2023 року та кошти на цю посаду не виділялися, оскільки вказана посада була скорочена, адже на підприємстві змінився напрямок роботи.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 03 березня 1997 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Запорізького виробничого управління меліорації та водного господарства (нині - БУВР річок Приазов`я) на посаду заступника начальника - начальник відділу економіки, про що в трудовій книжці міститься запис під № 14.

ОСОБА_1 отримала вищу освіту за спеціальністю виготовлення будівельних виробів та конструкцій, що підтверджується дипломом № НОМЕР_1 від 29 червня 1972 року.

Підвищувала свою кваліфікацію в галузі стандартизації та якості виробництва, що підтверджується посвідченням від 31 травня 1975 року.

В подальшому ОСОБА_1 переведено на посаду інженера другої категорії виробничо-технічного відділу, про що в трудовій книжці міститься запис під № 15.

В подальшому ОСОБА_1 переведено на посаду інженера першої категорії виробничо-технічного відділу, про що в трудовій книжці міститься запис під № 18.

В подальшому ОСОБА_1 переведено на посаду провідного інженера проектно-кошторисної групи виробничо-технічного відділу, про що в трудовій книжці міститься запис під № 21.

В подальшому ОСОБА_1 переведено провідним інженером виробничо-технічного відділу, про що в трудовій книжці міститься запис під № 22.

В подальшому ОСОБА_1 переведено провідним інженером по організації з експлуатації та ремонту виробничо-технічного відділу, про що в трудовій книжці міститься запис під № 23.

З 01 грудня 2009 року ОСОБА_1 згідно нового штатного розпису вважається провідним інженером з організації експлуатації та ремонту відділу експлуатації водогосподарських об`єктів, про що в трудовій книжці міститься запис під № 24.

В подальшому зазначена юридична особа неодноразово реорганізовувалась, на даний час «БУВР річок Приазов`я», про що в трудовій книжці позивача містяться відповідні записи.

БУВР річок Приазов`я є правонаступником Запорізького обласного виробничого управління меліорації і водного господарства, Запорізької гідрогеолого-меліоративної експедиції та Запорізького обласного управління водних ресурсів (п. 1.6 Положення про Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов`я).

ОСОБА_1 , прослухала відповідний курс та здобувала відповідну кваліфікацію за напрямом «Кошторисна справа + АВК -5», що підтверджується відповідним сертифікатом від 27 червня 2018 року.

З 01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 відповідно до затвердженого штатного розпису вважається провідним інженером з організації експлуатації та ремонту відділу з управління інфраструктурою, про що в трудовій книжці міститься запис під № 28.

Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов`я є юридичною особою.

Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов`я є бюджетною неприбутковою організацією, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну політику у сфері розвитку водного господарства і гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України (далі Держводагентство).

Відповідно до п. 5.4. Положення про Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов`я, фінансування БУВР річок Приазов`я здійснюється за рахунок надходження коштів Державного бюджету України.

За своїм призначенням БУВР річок Приазов`я здійснює функції з експлуатації водних об`єктів, гідротехнічних споруд, державної меліоративної мережі в межах Запорізької області (п. 1.4 Положення про Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов`я).

Виконання покладених завдань та функцій в частині управління водними ресурсами за басейновим принципом у межах зони діяльності БУВР річок Приазов`я здійснює через: Веселівське міжрайонне управління водного господарства; Вільнянське міжрайонне управління водного господарства; Кам`янське міжрайонне управління водного господарства, Мелітопольське міжрайонне управління водного господарства; Придніпровське міжрайонне управління водного господарства; Якимівське міжрайонне управління водного господарства та інші організації, що належать до сфери управління Держводагентства та знаходяться у басейні річок Приазов`я та Дніпра у Запорізькій області.

Відповідно до п. 6.1 Положення про Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов`я, Державне агентство водних ресурсів України здійснює управління та контроль за діяльністю БУВР річок Приазов`я з питань реалізації державної політики у сфері розвитку водного господарства і гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Відповідно до п. 6.2.8, 6.2.9 Положення про Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов`я (далі- Положення), Державне агентство водних ресурсів України затверджує штатний розпис і кошторис на утримання БУВР річок Приазов`я та його апарату; координує діяльність БУВР річок Приазов`я з питань регулювання і використання водних ресурсів тощо.

Відповідно до п. 6.10. Положення, БУВР річок Приазов`я здійснює координацію та контроль за фінансово-господарською діяльністю таких бюджетних організацій, які є юридичними особами: - Веселівське міжрайонне управління водного господарства; - Вільнянське міжрайонне управління водного господарства; - Кам`янське міжрайонне управління водного господарства; - Мелітопольське міжрайонне управління водного господарства; - Придніпровське міжрайонне управління водного господарства; - Якимівське міжрайонне управління водного господарства; - Запорізьке міжрайонне управління водного господарства; - Північно-Рогачинське міжрайонне управління водного господарства.

У зв`язку з проведенням реформи у галузі меліорації, направленої на відокремлення гідротехнічної меліорації від управління водними ресурсами, Кабінетом Міністрів України 12.08.2022 року прийнято відповідне розпорядження №714-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства».

Згідно вказаного розпорядження до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства передаються всі підвідомчі БУВР річок Приазов`я міжрайонні управління: - Веселівське міжрайонне управління водного господарства; - Вільнянське міжрайонне управління водного господарства; - Кам`янське міжрайонне управління водного господарства; - Мелітопольське міжрайонне управління водного господарства; - Придніпровське міжрайонне управління водного господарства; - Якимівське міжрайонне управління водного господарства.

З самого початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, фактично увесь південний регіон Запорізької області знаходиться у тимчасовій окупації. Виконувати установчі завдання по забезпеченню потреб щодо подачі води та надавати послуги водокористувачам на територіях ведення активних бойових дій, підвідомчими управліннями, стало неможливо та небезпечно для здоров`я та життя працівників.

Внаслідок вказаних вище обставин та як наслідок - скасування усіх управлінських функцій відносно міжрайонних управлінь з боку БУВР річок Приазов`я, а також істотна зміна обсягів діяльності, призвела до необхідності запровадження кардинальних змін в діяльності БУВР річок Приазов`я, що і було викликано необхідністю внесення змін до структури та штатного розпису.

17 листопада 2023 року керівництвом БУВР річок Приазов`я видано наказ №83 «Щодо необхідності внесення змін у структуру і штатний розпис», яким внесено зміни до організації структури та штатного розпису загального фонду з 01.02.2023 року. Вказані зміни стосувались усіх відділів та підрозділів БУВР річок Приазов`я, в тому числі і Відділ з управління інфраструктурою, в якому на посаді провідного інженера з організації експлуатації та ремонту - працювала ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним наказом.

Наказом № 86 від 24 листопада 2022 року внесено зміни до наказу від 17 листопада 2022 року № 83, а саме змінено п. 1.2та викладено в іншій редакції.

Адміністрацією БУВР річок Приазов`я, під особистий підпис, повідомлено працівників у встановлений законом строк, про можливе вивільнення, внаслідок виключення посад зі штатного розпису з 01.02.2023.

Повідомлення від 29.11.2022 року, з урахуванням двохмісячного строку, було адресовано також провідному інженеру з організації експлуатації та ремонту відділу з управління інфраструктурою - ОСОБА_1 . Повідомлення отримано позивачем особисто 29.11.2022 року, що підтверджується її підписом.

В повідомленні зазначено, що про заплановане вивільнення та вказано, що на підставі наказу БУВР річок Приазов`я від 29 листопада 2022 року № 46 к «Про попередження про заплановане звільнення» попереджено ОСОБА_1 про наступне звільнення з посади провідного інженера з організації експлуатації та ремонту відділу з управління інфраструктурою, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, внаслідок виключення даної посади зі штатного розпису з 01.02.2023 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Звільнення відбувається виходячи з неможливості переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю вакантних посад, які б могли бути запропоновані виходячи з наявної професії, спеціальності та міста розташування підрозділів.

09 грудня 2022 року позивачка подала заперечення на вказане повідомлення, в якому послалась на те, що у неї тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві та вона є інвалідом ІІ групи.

23 грудня 2022 року за № 1240/05-05 відповідач надав відповідь на заперечення, в якій зазначив, що наявність інвалідності не дає переважного права для залишення на роботі, керівництво БУВР річок Приазов`я не має можливості запропонувати іншу посаду, яка б відповідала кваліфікації позивача.

15 грудня 2022 року провідним інженером відділу з управління інфраструктурою Єрошенко Т.А. подано заяву адміністрації БУВР річок Приазов`я про бажання працівника скоротити термін попередження про наступне звільнення у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників, та просила звільнити її 30 грудня 2022 року.

Наказом БУВР річок Приазов`я від 30.12.2022 №56к був припинений трудовий договір з працівником ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підстава - заява ОСОБА_1 про скорочення строку попередження про майбутнє звільнення позивач була ознайомлена із зазначеним наказом 30.12.2022 та отримала нарочно, що підтверджується її підписом.

30 грудня 2022 року ОСОБА_1 звільнена у зв`язку із скороченням штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України, на підставі наказу від 30.12.2022 року № 56к, про що в трудовій книжці міститься запис під № 29.

На адвокатський запит керівництво БУВР річок Приазов`я повідомило, що наказом БУВР річок Приазов`я від 30.12.2022 №56к був припинений трудовий договір з працівником ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підстава - заява ОСОБА_1 про скорочення строку попередження про майбутнє звільнення. Адміністрацією БУВР річок Приазов`я не пропонувалось ОСОБА_1 переведення на іншу посаду внаслідок відсутності посади у новому штатному розписі Управління та відсутності відповідної кваліфікації та надано перелік вакантних посад у БУВР річок Приазов`я станом на грудень 2022 року.

Відповідно до даного переліку у БУВР річок Приазов`я були вакантними наступні посади: провідний аудитор, уповноважений з антикорупційної діяльності, провідний фахівець із зв`язків з громадськістю та пресою, начальник відділу водних відносин та басейнової взаємодії, начальник відділу техногенно-екологічної безпеки, провідний інженер з використання водних ресурсів, провідний інженер з організації експлуатації та ремонту, інженер з організації експлуатації та ремонту 1 категорії, провідний фахівець з публічних закупівель, начальник відділу енергоефективності, заступник начальника відділу енергоефективності, інженер-енергетик 1 категорії, інженер з транспорту 1 категорії, фахівець з питань цивільного захисту, начальник відділу господарсько-технічного забезпечення, хімік 0,5 од., провідний економіст 2 од., провідний бухгалтер, провідний гідрогеолог, технік-гідрогеолог 1 категорії, замірник, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування ІІІ розряду, бурильник ручного буріння 0,5 од., провідний інженер з транспорту, підсобний робітник, водій автотранспортних засобів.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частини перша, третя статті 49-2 КЗпП України).

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, та яка з`явилася на підприємстві протягом цього періоду і яка існувала на день звільнення.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника. Реалізація зазначеного обов`язку повинна відбуватися з урахуванням принципу рівності трудових прав громадян і не може бути обумовлена виключно розсудом роботодавця.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.1992 N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

У зв`язку з проведенням реформи у галузі меліорації, направленої на відокремлення гідротехнічної меліорації від управління водними ресурсами, Кабінетом Міністрів України 12.08.2022 року прийнято відповідне розпорядження №714-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства».

Згідно вказаного розпорядження до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства передаються всі підвідомчі БУВР річок Приазов`я міжрайонні управління: - Веселівське міжрайонне управління водного господарства; - Вільнянське міжрайонне управління водного господарства; - Кам`янське міжрайонне управління водного господарства; - Мелітопольське міжрайонне управління водного господарства; - Придніпровське міжрайонне управління водного господарства; - Якимівське міжрайонне управління водного господарства.

Разом з тим, майже з самого початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, фактично увесь південний регіон Запорізької області знаходиться у тимчасовій окупації. Виконувати установчі завдання по забезпеченню потреб щодо подачі води та надавати послуги водокористувачам на територіях ведення активних бойових дій, підвідомчими управліннями, стало неможливо та небезпечно для здоров`я та життя працівників.

Внаслідок вказаних вище обставин та як наслідок - скасування усіх управлінських функцій відносно міжрайонних управлінь з боку БУВР річок Приазов`я, а також істотна зміна обсягів діяльності, призвела до необхідності запровадження кардинальних змін в діяльності БУВР річок Приазов`я, що і було викликано необхідністю внесення змін до структури та штатного розпису.

17листопада 2023року керівництвомБУВР річокПриазов`я виданонаказ №83«Щодо необхідностівнесення зміну структуруі штатнийрозпис»,яким внесенозміни доорганізації структурита штатногорозпису загальногофонду з01.02.2023року.Наказом №86від 24листопада 2022року внесенозміни донаказу від17листопада 2022року №83,а самезмінено п.1.2тавикладено віншій редакції. Вказані зміни стосувались усіх відділів та підрозділів БУВР річок Приазов`я, в тому числі і Відділ з управління інфраструктурою, в якому на посаді провідного інженера з організації експлуатації та ремонту - працювала ОСОБА_1 .

Відповідно п. 1 наказу № 83 від 17.11.2023 року внесено наступні зміни до організаційної структури та штатного розпису загального фонду з 01.02.2023 року, згідно з п. 1.1 вказаного наказу виведено зі штатного розпису відділ з управління інфраструктурою в кількості 6 штатних одиниць.

Згідно з п. 1.2 вказаного наказу створено служби які внесено в штатний розпис та визначено штатні одиниці.

Тобто, підтверджується факт та обґрунтованість проведення відповідачем змін в організації виробництва і праці. Дані накази ніким не оспорено та не скасовані.

Адміністрацією БУВР річок Приазов`я, під особистий підпис, повідомлено працівників у встановлений законом строк, про можливе вивільнення, внаслідок виключення посад зі штатного розпису з 01.02.2023.

Повідомлення від 29.11.2022 року, з урахуванням двохмісячного строку, було адресовано також провідному інженеру з організації експлуатації та ремонту відділу з управління інфраструктурою - ОСОБА_1 . Повідомлення отримано позивачем особисто 29.11.2022 року, що підтверджується її підписом.

В повідомленні зазначено, що про заплановане вивільнення та вказано, що на підставі наказу БУВР річок Приазов`я від 29 листопада 2022 року № 46 к «Про попередження про заплановане звільнення» попереджено ОСОБА_1 про наступне звільнення з посади провідного інженера з організації експлуатації та ремонту відділу з управління інфраструктурою, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, внаслідок виключення даної посади зі штатного розпису з 01.02.2023 року з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Звільнення відбувається виходячи з неможливості переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю вакантних посад, які б могли бути запропоновані виходячи з наявної професії, спеціальності та міста розташування підрозділів.

09 грудня 2022 року позивачка подала заперечення на вказане повідомлення, в якому послалась на те, що у неї тривалий безперервний стаж роботи на даному підприємстві та вона є інвалідом ІІ групи.

23 грудня 2022 року відповідач надав відповідь на заперечення, в якій зазначив, що наявність інвалідності не дає переважного права для залишення на роботі, керівництво БУВР річок Приазов`я не має можливості запропонувати іншу посаду, яка б відповідала кваліфікації позивача.

15 грудня 2022 року провідним інженером відділу з управління інфраструктурою Єрошенко Т.А. подано заяву адміністрації БУВР річок Приазов`я про бажання працівника скоротити термін попередження про наступне звільнення у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників, та просила звільнити її 30 грудня 2022 року.

Наказом БУВР річок Приазов`я від 30.12.2022 №56к був припинений трудовий договір з працівником ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підстава - заява ОСОБА_1 про скорочення строку попередження про майбутнє звільнення позивач була ознайомлена із зазначеним наказом 30.12.2022 та отримала нарочно, що підтверджується її підписом.

30 грудня 2022 року ОСОБА_1 звільнена у зв`язку із скороченням штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України, на підставі наказу від 30.12.2022 року № 56к, про що в трудовій книжці міститься запис під № 29.

Зі штатного розпису, який існував станом на 01 січня 2023 року, вбачається, що в штаті підприємства був відділ з управління інфраструктурою в кількості 6 штатних одиниць та місячним фондом заробітної плати 54017,00 грн., фонд заробітної плати на 2023 рік 54017,00 грн.

Згідно зі штатним розписом який вводився в дію з 01 лютого 2023 року, було виключено зі штатного розпису відділ з управління інфраструктурою в кількості 6 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 54017,00 грн., у зв`язку із внесеними змінами по штатному розпису створено служби: служба забезпечення водних ресурсів, служба адміністрування водокористування, служба моніторингу стану водогосподарських систем, служба управління державною власністю та державних закупівель, служба забезпечення роботи систем та охорони праці, басейнова лабораторія моніторингу вод, філіал басейнової лабораторії моніторингу вод, служба планування та економічного аналізу, служба бухгалтерського обліку та фінансових розрахунків, служба інформаційно-комп`ютерного забезпечення, дільниця з обслуговування будівель, тощо.

Ліквідація структурного підрозділу юридичної особи зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу, свідчить про зміну внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи, ця обставина може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України виключно з підстав скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з такими змінами.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, внаслідок чого підприємстві мало місце скорочення штату працівників.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Згідно з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17 (провадження № 61-8393св20), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Представник позивача зазначає про незаконність дій керівництва БУВР річок Приазов`я у вигляді не дотримання вимог ст. 42 КЗпП та не можливості запропонувати іншої посади.

Відповідно до положень ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; 11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.

Відповідно до п. 2 наказу «Щодо необхідності внесення змін у структуру і штатний розпис» №83 від 17 листопада 2023 року, було створено комісію щодо розгляду питань повязаних з можливим вивільненням працівників, зокрема визначення продуктивності праці та рівня кваліфікації, переважного права на залишення на роботі у складі: ОСОБА_3 начальника управління, голова комісії; Буличова О. провідний інженер з підготовки кадрів, секретар комісії; Неткал О. провідний юрисконсульт; Рибалко І. заступник начальника управління; Лебідь О. заступник начальника управління.

Відповідно до п. 3вказаного наказу комісія повинна у строк до 18.11.2022 року підготувати пропозиції щодо комплектування нового штатного розпису наявними працівниками та попередження конкретних працівників про їх можливе звільнення.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12 травня 2021 року в справі № 561/1030/19 (провадження № 61-8403св20).

Відповідною комісією розглядалися питання пов`язані з можливим вивільненням працівників, зокрема визначення продуктивності праці та рівня кваліфікації, переважного права на залишення на роботі, що підтверджується протоколом від 24 листопада 2022 року. Впродовж засідання комісія розглянула відповідні питання щодо внесення змін до організаційної структури та штатного розпису організації. Комісія розглянула щодо виведення зі штатного розпису певних посад, виведення зі штатного розпису відділу з управління інфраструктурою, тощо.

Запропоновано попередити ОСОБА_1 провідного інженера з організації експлуатації та ремонту відділу з управління інфраструктурою про можливе вивільнення у зв`язку з відсутністю посади у новому штатному розписі, неможливістю переведення на іншу посаду відповідно до отриманої кваліфікації, відсутністю необхідного рівня підготовки та здобутих навичок в процесі попередньої роботи стосовно посад нового штатного розпису, що підтверджується відповідними довідками відділу кадрів.

В довідках зазначалася посада, освіта, спеціальність, дата народження, з якого року працює, стаж роботи в управлінні , загальний стаж та підвищення кваліфікації.

Щодо ОСОБА_1 було зазначено наступне: посада - провідного інженера з організації експлуатації та ремонту відділу з управління інфраструктурою, освіта повна, спеціальність виробництво будівельних виробів і конструкцій, дата народження 1950, з якого року працює 03.03.1997, стаж роботи в управлінні 25 р. 8 міс., загальний стаж 59 років, підвищення кваліфікації не мала.

Вакантні посади чи робота за відповідною професією чи спеціальністю, чи інша вакантна робота, яку позивач могла б виконувати з урахуванням її освіти кваліфікації, досвіду, були відсутні на підприємстві протягом періоду з моменту попередження про звільнення і до дня звільнення, тому відповідач був позбавлений реальної можливості запропонувати їх та як наслідок працевлаштувати позивачку.

У постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 333/4222/19 (провадження № 61-2971св21) зазначено, що «за змістом статті 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду. При визначенні працівників із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо. Кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та практичного досвіду працівників, здатних виконувати відповідні завдання та обов`язки. Для висновку про наявність переваги при залишенні на роботі працівника перш за все повинно бути з`ясовано, чи є рівними кваліфікація та продуктивність праці вивільненого працівника порівняно із залишеним на роботі, за яким роботодавцем визнане переважне право. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен провести порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. У випадку, коли роботодавцем при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці звільнено працівника з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, суд може констатувати порушення положень статті 42 КЗпП України і, як наслідок, незаконність звільнення дій роботодавця».

В даному випадку відповідач здійснив порівняння кваліфікації і продуктивності праці за критеріями, визначеними ним як роботодавцем, а тому позивач та його представник не довели, що ОСОБА_1 має переважне право на залишення на роботі.

При цьому, слід зазначити, що лише роботодавець оперує достатньою інформацією для визначення продуктивності праці будь-якого працівника, оскільки це є прерогативою виключно роботодавця, який володіє повною інформацією про результативність праці, що характеризує ефективність її витрат у виробництві та сфері послуг. Отже, визначення працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці є компетенцією роботодавця.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що виключено зі штатного розпису відділ з управління інфраструктурою в кількості 6 штатних одиниць, а тому в даному випадку є зміни в організації виробництва і праці БУВР річок Приазов`я, позивача було завчасно попереджено про звільнення, вакантних посад з часу попередження позивачки про наступне звільнення по день звільнення, які б могли бути запропоновані позивачці відсутні, 15 грудня 2022 року провідним інженером відділу з управління інфраструктурою Єрошенко Т.А. подано заяву адміністрації БУВР річок Приазов`я про бажання працівника скоротити термін попередження про наступне звільнення у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників, та просила звільнити її 30 грудня 2022 року, а тому у відповідача були всі наявні підстави для звільнення позивачки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

За таких умов позовні вимоги щодо поновлення на роботі шляхом скасування наказу про звільнення задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 31.12.2022 року виходячи з середньоденного заробітку 380 грн. є похідними від позовних вимог про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі, а тому також не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, та те, що позивач не надав достатніх доказів, які б підтверджували позовні вимоги, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 9600,00 грн.

Враховуючи, що в задоволені позовних вимог позивачу відмовлено, то витрати позивача на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 275, 278-279, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача адвокат Луговий Борис Владленович, до Басейнового управління водних ресурсів річок Приазов`я, про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Луговий Борис Владленович, діє на підставі договору про надання правової допомоги №600 від 04.01.2023 року (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 002275 від 16.07.2019 року), місцезнаходження: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд.135 офіс 603.

Відповідач: Басейнове управління водних ресурсів річок Приазов`я, місцезнаходження: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд.105, ЄДРПОУ 01038818.

Представники відповідача Лебідь Олександр Миколайович, адреса: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд.105.

Представник відповідача - адвокат Неткал Олександр Олександрович, діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1105184 від 27.02.2023 року (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001814 від 27.09.2018 року), місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Дата складання повного судового рішення 07 квітня 2023 року.

Суддя: