Постанова

від 03.04.2023 по справі 643/18679/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 квітня2023 року

м. Київ

справа № 643/18679/18

провадження № 61-16095 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: Харківська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області;

треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс», товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга 2К»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року у складі судді Довготько Т. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Кругової С. С., Маміної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» (далі - ТОВ «Перехрестя Плюс»), товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга 2К» (далі - ТОВ «Ліга 2К»), про скасування рішень, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що йому на праві власності належить нежитлова будівля літ. П-1, загальною площею 210,7 кв. м, площею забудови 214,5 кв. м, по АДРЕСА_1 .

15 грудня 2017 року він звернувся до Харківської міської ради з заявою-клопотанням про бажання придбати у власність земельну ділянку для обслуговування та експлуатації вказаного нерухомого майна, орієнтовною площею 0,0338 га, у якій також просив надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки. Додатково ним було замовлено складання технічної документації щодо місцезнаходження його нерухомого майна у співвідношенні до земельної ділянки, на якій воно знаходиться.

19 лютого 2018 року спеціалістом-геодезистом в порядку виконання геодезичних робіт було виявлено накладення належної йому нежитлової будівлі літ. П-1 по АДРЕСА_1 на дві земельні ділянки, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0070 площа накладення складає 83 кв. м, на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0069 - 139 кв. м.

Вказував, що до моменту поділу земельні ділянки з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0070 та 6310137500:02:043:0069 складали одну земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032. Водночас рішенням Харківської міської ради від 23 грудня 2015 року № 34/15 (пункт 3.1. додаток № 2) було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032, а рішенням Харківської міської ради від 26 грудня 2016 року № 456/16 (пункт 10.1. додаток № 1) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032.

В подальшому державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області Тузом О. В. було внесено запис про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий №6310137500:02:043:0032, скасування кадастрового номеру 6310137500:02:043:0032 і закриття поземельної книги відносно цієї земельної ділянки; внесено записи про реєстрацію новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 та 6310137500:02:043:0070, відкриття поземельних книг відносно цих земельних ділянок.

Вважав, що рішення Харківської міської ради про погодження та затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 не відповідають вимогам земельного законодавства та нормативним документам з питань землеустрою, орган місцевого самоврядування не мав погоджувати технічну документацію із землеустрою щодо поділу вказаної земельної ділянки через невідповідність її вимогам статті 56 Закону України «Про землеустрій», частині дванадцятій статті 186 ЗК України, статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», оскільки в ній відсутні відомості про розташування на цій земельній ділянці належного йому нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. П-1, відсутня його нотаріально посвідчена згода/погодження, як користувача земельної ділянки, щонайменше під належним йому нерухомим майном (нежитловою будівлею літ. П-1). Крім того, технічна документація містить документи, датовані після її затвердження 23 грудня 2015 року.

Зазначав також, що в силу положень статті 120 ЗК України та 377 ЦК України після набуття права власності на нерухоме майно, що знаходилось на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032, до нього перейшло право користування земельною ділянкою під цим нерухомим майном; поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 перешкоджає йому у придбанні земельної ділянки єдиним (цілісним) масивом під належною йому нежитловою будівлею, а тому оспорювані рішення порушують його права як землекористувача.

Звертав увагу, що наразі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване лише право власності Харківської міської ради, як розпорядника земель територіальної громади м. Харкова, відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032. Будь-які речові права, права власності або права користування відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 і 6310137500:02:043:0070 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд скасувати пункт 3.1. додатку № 2 до рішення Харківської міської ради від 23 грудня 2015 року № 34/15 в частині поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032; скасувати пункт 10.1. додатку № 1 до рішення Харківської міської ради від 21 грудня 2016 року № 456/16 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032; визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області Туза О. В. щодо внесення записів до Державного земельного кадастру про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032, скасування кадастрового номеру 6310137500:02:043:0032 і закриття поземельної книги відносно цієї земельної ділянки; внесення записів про реєстрацію новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 і 6310137500:02:043:0070, відкриття поземельних книг відносно цих земельних ділянок; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 і поземельну книгу відносно цієї земельної ділянки та скасувати в Державному земельному кадастрі реєстрації новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 і 6310137500:02:043:0070 та відкриття поземельних книг щодо цих земельних ділянок.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано пункт 3.1. додатку № 2 до рішення Харківської міської ради від 23 грудня 2015 року № 34/15 в частині погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032.

Скасовано пункт 10.1. додатку № 1 до рішення Харківської міської ради від 21 грудня 2016 року № 456/16 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , прийнятий відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032.

Визнано протиправними дії державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області Туза О. В. щодо внесення записів до Державного земельного кадастру про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032, скасування кадастрового номеру 6310137500:02:043:0032 і закриття поземельної книги відносно цієї земельної ділянки; внесення записів про реєстрацію новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 і 6310137500:02:043:0070, відкриття поземельних книг відносно цих земельних ділянок.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області: поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 і поземельну книгу відносно цієї земельної ділянки; скасувати в Державному земельному кадастрі реєстрації новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 і 6310137500:02:043:0070 та відкриття поземельних книг щодо цих земельних ділянок.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорювані рішення Харківської міської ради були прийняті на підставі неналежно оформленої технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032, невідповідність якої вимогам земельного законодавства підтверджена висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 19 липня 2019 року № 65/8.

Суд також зазначив, що оспорювані рішення Харківської міської ради про погодження та затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 порушують права позивача на користування земельною ділянкою, яке існує з 07 серпня 2008 року в силу нерозривного поєднання нерухомого майна із земельною ділянкою, на якій воно розташовано. Право користування земельною ділянкою є невід`ємним від розташованого на ній нерухомого майна щонайменше в зовнішніх межах будівлі та в межах, необхідних для її нормальної експлуатації, що є втіленням принципу цілісності (єдності) юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, закріпленому у статтях 120 ЗК України та 377 ЦК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення; апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та розподілу судових витрат змінено.

У задоволені позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дії державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області Туза О. В. щодо внесення записів до Державного земельного кадастру про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032, скасування кадастрового номеру 6310137500:02:043:0032 і закриття поземельної книги відносно цієї земельної ділянки; внесення записів про реєстрацію новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 і 6310137500:02:043:0070, відкриття поземельних книг відносно цих земельних ділянок - відмовлено.

Абзац п`ятий резолютивної частини рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року викладено наступним чином: «Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області закрити поземельні книги, які були відкриті зі здійсненням державної реєстрації новоутворених земельних ділянок, кадастрові номери 6310137500:02:043:0069 та 6310137500:02:043:0070, та поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6310137500:02:043:0032».

Стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору та витрат на проведення експертизи у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції та переглядом справи судом апеляційної інстанції у розмірі 2 665, 56 грн.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору та витрат на проведення експертизи у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції та переглядом справи судом апеляційної інстанції у розмірі 1 608,36 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині скасування рішень Харківської міської ради про погодження та затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032, які перешкоджають позивачу у придбанні земельної ділянки єдиним (цілісним) масивом під належною йому нежитловою будівлею, а отже порушують його права на користування вказаною земельною ділянкою. Земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 (до її поділу) належала (належить) на праві комунальної власності територіальній громаді м. Харкова та повноваження власника щодо якої здійснювала Харківської міська рада, а тому, позивач, з метою експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі мав би отримати право користування на земельну ділянку, проте позбавлений можливості оформити таке право, оскільки на підставі рішень Харківської міської ради здійснено поділ земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року Харківська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 у частині пред`явлених до Харківської міської ради вимог відмовити.

Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16, постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 681/1039/15, від 18 квітня 2018 року у справі № 346/4408/15, від 27 березня 2019 року у справі № 703/183/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 643/18679/18 із Московського районного суду м. Харкова.

У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2021 року касаційне провадження зупинено до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі та залучено до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; правонаступника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_5 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов помилкових висновків, що оскаржувані рішення Харківської міської ради порушують права та інтереси позивача, не врахував, що цими рішеннями Харківська міська рада не надала жодній особі права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 або земельними ділянками, які утворилися внаслідок її поділу; оскаржувані рішення є законними та не позбавляють позивача права на отримання земельної ділянки у власність чи користування у встановленому законом порядку. Технічна документація, розроблена на замовлення ТОВ «Перехрестя Плюс» та подана до Харківської міської ради на погодження та затвердження, у повній мірі відповідає вимогам статті 56 Закону України «Про землеустрій».

Міська рада вказує на відсутність будь-яких відомостей про те, що належна позивачу нежитлова будівля літ. П-1 знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032. Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. П-1 від 07 серпня 2008 року також не містить посилань, на якій саме земельній ділянці ця будівля розташована.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог до Харківської міської ради, тому в іншій частині касаційному перегляду не підлягають в силу вимог статті 400 ЦПК України.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 07 серпня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л. Є., реєстровий номер 7132, позивач ОСОБА_1 набув у власність нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. П-1, загальною площею 210,7 кв. м, по АДРЕСА_1 . Правочин зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 07 серпня 2008 року за номером 3066835. Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 05 вересня 2008 року, реєстраційний номер 21236191 (а. с. 120-121, т. 2).

Правомірність набуття права власності на вказану нежитлову будівлю також встановлена рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 червня 2013 року (а. с. 166-168, т. 1; а. с. 99-101, т. 4).

До набуття права власності ОСОБА_1 , право власності на нежитлову будівлю літ. П-1 по АДРЕСА_1 було зареєстроване за ВАТ «Автотранспортне підприємство 16357» (а. с. 122, т. 2).

Згідно відповіді КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 22 серпня 2018 року, первинну інвентаризацію нежитлової будівлі літ. П-1, загальною площею 210,7 кв. м, проведено 01 липня 1997 року. Первинну реєстрацію права власності нежитлової будівлі літ. П-1, площею 210,7 кв. м, по АДРЕСА_3 проведено 12 вересня 1997 року. Реєстрацію права власності нежитлових будівель, у тому числі літ. П-1, за вказаною адресою було проведено 20 липня 2000 року на паперових носіях за комунальним підприємством «Автотранспортне підприємство 16357». При виготовленні витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно для оформлення відчуження нежитлової будівлі літ. П-1 запис про реєстрацію за ВАТ «Автотранспортне підприємство 16357» було внесено до реєстру 30 листопада 2007 року під реєстраційним номером 21236191.

11 лютого 2015 року ТОВ «Перехрестя плюс» звернулось до Харківської міської ради щодо поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0032 і 6310137500:02:043:0033 у зв`язку з відчуженням частини майна (літ. Л-2) ТОВ «Перехрестя плюс» (а. с. 190, т. 2).

Рішенням Харківської міської ради від 25 лютого 2015 року № 1848/15 (пункт 3.7. Додатку № 1) надано дозвіл ТОВ «Перехрестя плюс» на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер 6310137500:02:043:0032, площею 0,2968 га, для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель по АДРЕСА_3 (а. с. 179, т. 2).

Рішенням Харківської міської ради від 23 грудня 2015 року № 34/15 (пункт 3.1. Додатку № 2) було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, площею 0,2968 га, кадастровий номер 6310137500:02:043:0032, із земель територіальної громади м. Харкова, на земельні ділянки, площею 0,0868 га та площею 0,2100 га, для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних приміщень будівель по АДРЕСА_1 (а. с. 178, т. 2).

Технічну документацію щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номер 6310137500:02:043:0032 виготовлено «Бізнеспласт-ЛТД»ТОВ на замовлення ТОВ «Перехрестя Плюс» у 2015 році.

Дослідженням технічної документації встановлено, що в останній відсутні відомості із зазначенням контурів будівель, їх назв, не зазначена також нежитлова будівля літ. П-1, яка належить ОСОБА_1 .

Згідно пояснювальної записки технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, виготовленої фірмою «Бізнеспласт-ЛТД» ТОВ, на земельній ділянці 6310137500:02:043:0032 знаходяться будівлі, належні на праві власності ТОВ «Ліга-2К» та ТОВ «Перехрестя плюс», землі не надані у власність або користування (а. с. 189, т. 2).

Із актів обстеження земельної ділянки від 05 червня 2018 року та від 07 листопада 2018 року з додатком, складених Харківською міською радою, убачається, що остання визнає факт знаходження належної ОСОБА_1 нежитлової будівлі літ. П-1 по АДРЕСА_1 на земельних ділянках із кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 та 6310137500:02:043:0070 (а. с. 162-163, 164-165, т. 2).

Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 05 листопада 2018 року № 61/8, нежитлова будівля літ. П-1 по АДРЕСА_1 , яка за своїм функціональним призначенням є критою автостоянкою та має 5 групу капітальності, є об`єктом нерухомого майна з чітко визначеними технічними характеристиками та правовим статусом і підлягає обов`язковій реєстрації як нерухоме майно у встановленому порядку. Мінімальна необхідна площа земельної ділянки, яка необхідна для розміщення, обслуговування та забезпечення безпечного функціонування будівлі літ. П-1 по АДРЕСА_1 , становить 511,63 кв. м (0,051163 га), або з урахуванням існуючих нормативно-законодавчих вимог щодо належної організації раціонального землекористування, а відповідно оптимізації геометричних параметрів меж земельних ділянок (з урахуванням лишків) становить 567,17 кв. м. (0,056717 га). Дата будівництва вказаної нежитлової будівлі - не пізніше 01 липня 1997 року (а. с. 19-41, т. 1).

Відповідно до геодезичних документів, планів накладення нежитлової будівлі літ. П-1 по АДРЕСА_1 , виготовлених сертифікованим інженером-геодезистом ФОП ОСОБА_6 , убачається, що зазначена нежитлова будівля розташована на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 та 6310137500:02:043:0070; площа накладення вказаної нежитлової будівлі на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0069 складає 139 кв. м, на земельну ділянку кадастровим номером 6310137500:02:043:0070 - 83 кв. м (а. с. 150,151, т. 2).

Із нотаріально посвідченої заяви ТОВ «Ліга-2К» від 26 січня 2016 року убачається, що товариство, як користувач земельної ділянки, площею 2,2968 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137500:02:043:0032 (договір оренди земельної ділянки від 25 квітня 2005 року № 4591/05), має намір розділити її на окремі земельні ділянки, розмірами 0,0868 га та 0,2100 га, згідно плану розділу земельних ділянок (а. с. 191, т. 2).

14 червня 2016 року між Харківською міською радою в особі міського голови Кернеса Г. А. та ТОВ «Ліга-2К» укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 25 квітня 2005 року, реєстраційний № 7591/05. У пункті 1 угоди вказано, що орендар повертає, а орендодавець приймає земельні ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості, кадастрові номери 6310137500:02:043:0032, 6310137500:02:043:0033, загальною площею 1,5780 га, які знаходяться по АДРЕСА_1 та були у користуванні орендаря відповідно до договору оренди землі від 25 квітня 2005 року № 7591/05, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) (а. с. 169, т. 2).

01 грудня 2016 року директор ТОВ «Перехрестя плюс» звернувся до Харківського міського голови із заявою про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки ТОВ «Ліга-2К» для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель по АДРЕСА_1 , у якій, зокрема, просив змінити вид використання земельної ділянки, площею 0,0868 га, кадастровий номер 6310137500:02:043:0070, з «для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель» на «для будівництва торгівельного центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом» по АДРЕСА_4 (а. с. 172, т. 2).

Рішенням Харківської міської ради від 21 грудня 2016 року № 456/16 (пункт 10.1. Додатку № 1 до цього рішення) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що прийнятий відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 (а. с. 170-171, т. 2).

22 листопада 2016 року державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області Тузом О. В. було внесено записи до Державного земельного кадастру про скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 6310137500:02:043:0032, скасування кадастрового номеру 6310137500:02:043:0032 і одночасно внесено записи про реєстрацію новоутворених земельних ділянок з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 та 6310137500:02:043:0070, відкриття Поземельних книг що цих земельних ділянок (а. с. 182-187, т. 2).

Рішенням Харківської міської ради від 21 грудня 2016 року № 461 ТОВ «Ліга-2К» надано в оренду строком до 31 грудня 2021 року земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 1,2812 га, (кадастровий номер 6310137500:02:043:0033), та ділянку № НОМЕР_2 , площею 0,2100 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0069) за рахунок земель промисловості, транспорту зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що належить територіальній громаді м. Харкова, для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель по АДРЕСА_1 .

Згідно листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 30 березня 2018 року пакет документів, необхідних для оформлення договору оренди землі від ТОВ «Ліга-2К», в Департаменті земельних відносин відсутній (а. с. 204, т. 1).

15 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Харківської міської ради з заявою-клопотанням про бажання придбати земельну ділянку у власність, у якій зазначив орієнтовний розмір земельної ділянки - 0,0338 га, місцезнаходження - АДРЕСА_1 та указав про наявність за цією адресою належної йому на праві власності нежитлової будівлі літ. П-1; просив надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки (а. с. 146, т. 2).

Вказана заява по суті відповідачем розглянута не була, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі № 820/4084/18 зобов`язано Харківську міську раду розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_7 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,0338 га, з метою подальшого її придбання для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. П-1, загальною площею 210,7 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1 (а. с. 229-232, т. 2).

Рішенням Харківської міської ради від 19 червня 2019 року № 1612/19 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. П-1 у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, та порушенням вимог статті 123 ЗК України, статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (вказана земельна ділянка знаходиться в межах інших земельних ділянок, які є сформованими і відомості про які внесено до Державного земельного кадастру) (а. с. 174, зворот, т. 3).

Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 19 липня 2019 року № 65/8, нежитлова будівля літ. П-1, загальною площею 210,7 кв. м, площею забудови 214,5 кв. м, по АДРЕСА_1 була повністю розташована в межах раніше існуючої земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032, яка у даний час не існує та розділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 і 6310137500:02:043:0070 відповідно. При цьому, відповідно до наявних відомостей, у даний час в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0069 розташована південно-західна частина будівлі літ. П-1, за зовнішнім обміром площею 139,0 кв. м (поз. А Додатку 1 до висновку), а в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0070 розташована північно-східна частина будівлі літ. П-1, за зовнішнім обміром площею 83,0 кв. м (поз. Б Додатку 1 до висновку).

В змісті технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ТОВ «Ліга-2К», кадастровий номер 6310137500:02:043:0032 (функціональне призначення - для експлуатації та обслуговування виробничих та допоміжних будівель), розташованої по АДРЕСА_1 , що була розроблена на підставі договору від 13 березня 2015 року № 3436 ТОВ «Бізнепласт-ЛТД» та використана в подальшому для її поділу на земельні ділянки зкадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 і 6310137500:02:043:0070 відповідно, будь-які відомості щодо розташування на їх території (повністю або частково) нежитлової будівлі літ. П-1 за тією ж адресою, яка має загальну площу 210,7 кв. м (площу забудови 214,5 кв. м), реєстраційний номер нерухомого майна 21236191, відсутні.

За результатами аналізу змісту розробленої ТОВ «Бізнепласт-ЛТД» на підставі договору від 13 березня 2015 року № 3436 технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, кадастровий номер 6310137500:02:043:0032 (поз. 6), експертом установлено, що у її змісті відсутні відомості розташованого на її території об`єкту нерухомого майна (будівлі літ. П-1, реєстраційний номер нерухомого майна 21236191), що не відповідає вимогам частини першої статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», пункту «в» статті 56 та абзацу 9 частини першої Закону України «Про землеустрій», пунктам 2.1., 2.5. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року № 376, пунктам 1.3.1., 1.3.2. Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказам Укргеодезкартографії від 09 квітня 1998 року № 56, а відповідно така документація не містила достатнього переліку відомостей, наявність яких передбачена вимогами земельного законодавства та інших нормативних актів з питань землеустрою та землекористування, необхідних для її затвердження, а також безпосереднього розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 (а. с. 32-55, т. 3).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02 квітня 2019 року, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 зареєстровано за Харківською міською радою; реєстрація права власності або права користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 і 6310137500:02:043:0070 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також убачається, що 04 серпня 2005 року Харківською філією ДП «Центр Державного земельного кадастру здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032, площею 0,2968 га (а. с. 216, 217, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга Харківської міської ради задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 278/1191/18.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

У спірних правовідносинах предметом доказування є наявність або відсутність встановлення факту порушення оспорюваними рішеннями органу місцевого самоврядування законних прав та інтересів ОСОБА_1 .

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 , оспорюючи рішення Харківської міської ради від 23 грудня 2015 року № 34/15 в частині погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 та рішення Харківської міської ради від 21 грудня 2016 року № 456/16 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032, посилався на їх невідповідність нормам земельного законодавства. При цьому порушення своїх прав обґрунтовував тим, що поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 перешкоджає йому у придбанні земельної ділянки єдиним (цілісним) масивом під належною йому нежитловою будівлею.

У частинах першій-другій статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України в редакціях, чинних на момент набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. П-1, загальною площею 210,7 кв. м, по АДРЕСА_1 , до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

Враховуючи вказані норми права суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що для безперешкодного та повноцінного використання об`єкту нерухомого майна позивач має право отримати від власника земельної ділянки відповідне речове право на земельну ділянку у розмірі, необхідному для експлуатації та обслуговування належному йому об`єкту нерухомого майна.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскаржувані рішення Харківської міської ради в частині погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу та затвердження поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 порушують законні інтереси позивача на користування земельною ділянкою, яке існує з 07 серпня 2008 року в силу нерозривного поєднання нерухомого майна із земельною ділянкою, на якій воно розташовано; поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 та реєстрація новоутворених земельних ділянок здійснена без врахування прав позивача на часткове користування вказаною земельною ділянкою.

Вказані висновки суду підтверджені зібраними у справі доказами, зокрема, висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 19 липня 2019 року № 65/8, згідно з яким належна позивачу нежитлова будівля літ. П-1, загальною площею 210,7 кв. м, площею забудови 214,5 кв. м, по АДРЕСА_1 повністю розташована в межах раніше існуючої земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032, яка на даний розділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 і 6310137500:02:043:0070, при цьому частини нежитлової будівлі літ. П-1, площею 139,0 кв. м та площею 83,0 кв. м, знаходяться в межах новоутворених земельних ділянках; в змісті технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032 відсутні відомості розташованого на її території об`єкту нерухомого майна (будівлі літ. П-1, реєстраційний номер нерухомого майна 21236191), що не відповідає вимогам частини першої статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», пункту «в» статті 56 та абзацу 9 частини першої Закону України «Про землеустрій», пунктам 2.1., 2.5. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року № 376, пунктам 1.3.1., 1.3.2. Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказам Укргеодезкартографії від 09 квітня 1998 року № 56, відповідно така документація не містить достатнього переліку відомостей, наявність яких передбачена вимогами земельного законодавства та інших нормативних актів з питань землеустрою та землекористування, необхідних для її затвердження, а також безпосереднього розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032.

Суди попередніх інстанцій дослідили висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 19 липня 2019 року № 65/8 у сукупності з іншими доказами, перевірили й оцінили його за внутрішнім переконанням, яке ґрунтувалося на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності. При цьому суди обґрунтовували своє рішення не лише висновком експертизи.

Так, приймаючи до уваги вказаний експертний висновок, суди правильно звернули увагу на той факт, що він узгоджується з іншими матеріалами справи, зокрема, актами обстеження земельної ділянки від 05 червня 2018 року та від 07 листопада 2018 року з додатком, складених Харківською міською радою, якими встановлено, що належна ОСОБА_1 нежитлова будівля літ. П-1 знаходиться на земельних ділянках із кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 та 6310137500:02:043:0070, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0032; геодезичними документами, планами накладення нежитлової будівлі літ. П-1 по АДРЕСА_1 , виготовленими сертифікованим інженером-геодезистом ФОП ОСОБА_6 , із яких убачається, що зазначена нежитлова будівля розташована на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310137500:02:043:0069 та 6310137500:02:043:0070, площа накладення вказаної нежитлової будівлі на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0069 складає 139 кв. м, на земельну ділянку кадастровим номером 6310137500:02:043:0070 - 83 кв. м.

Вказаними письмовими доказами спростовуються твердження Харківської міської ради про відсутність відомостей щодо знаходження належної позивачу нежитлової будівлі літ. П-1 на спірній земельній ділянці.

У справі, що переглядається, встановивши, що належне позивачу нерухоме майно знаходиться саме на земельній ділянці, щодо якої рішеннями Харківської міської ради було погоджено та затверджено технічну документацію із землеустрою про її поділ, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив правильний висновок про порушення інтересів позивача щодо реалізації певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів з приводу земельної ділянки оспорюваними рішеннями органу місцевого самоврядування та наявність підстав для задоволення позову про їх скасування у відповідній частині.

Доводи касаційної скарги про те, що оскаржувані рішення Харківської міської ради не порушують права та інтереси позивача та не позбавляють його права на отримання земельної ділянки у власність чи користування у встановленому законом порідку, спростовуються рішенням Харківської міської ради від 19 червня 2019 року № 1612/19, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. П-1, зокрема з підстав знаходження її в межах інших земельних ділянок, які є сформованими і відомості про які внесено до Державного земельного кадастру, тобто на підставі оскаржуваних позивачем рішень органу місцевого самоврядування.

Посилання у касаційній скарзі на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду, є безпідставним, оскільки висновки судів не суперечать висновкам, викладеним у зазначених заявником у касаційній скарзі постановах.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій по суті вирішення спору. Оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 січня 2020 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Харківського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара