Повістка

від 06.04.2023 по справі 127/33482/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/33482/21

Провадження № 22-з/801/48/23

Категорія: 77

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Міхасішин І. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 рокуСправа № 127/33482/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.

з участю секретаря судового засідання: Ковальчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2022 року скасувно і ухвалено нове.

Позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського № 668 - ос від 08 листопада 2021 року в частині відсторонення від роботи працівника педуніверситету Факультету фізичного виховання і спорту: ОСОБА_1 без збереження заробітної плати.

Стягнуто з відповідача - Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського на користь позивача - ОСОБА_1 середній заробіток за весь час відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року до 01 березня 2022 року у розмірі 69 665,36 грн., без відрахування податку та обов`язкових платежів і зборів.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з відповідача - Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в дохід держави судові витрати, а саме : судовий збір за подання позовної заяви в розмірі - 1816 грн, а також за подання апеляційної скарги в розмірі - 2724 грн.

20 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відшкодування судових витрат, в якій просив постановити додаткове рішення у справі в частині відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 11966,54,00 грн., відповідно до акта № 1 від 20 березня 2023 року.

У заяві вказує, що в докази на підтвердження розміру витрат на надання правової допомоги (юридичних послуг) були подані: копія договору про надання правової допомоги № 63 від 23 травня 20222 року; копія акта № 1 здачі-приймання наданих послуг від 20березня 2023 року.

Тому, вважає, що відповідач зобов`язаний оплатити правову допомогу адвоката, яка відповідно до ст. 133 ЦПК та ч. 2 ст. 141 ЦПК є судовими витратами та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

06 квітня 2023 року від представника відповідача Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського надійшло клопотання, в якому остання зазначила що розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованім, посилаючись на те, що в матеріалах справи на арк. 132 міститься заява про приєднання доказів понесених судових витрат від 17.08.2022 року , до якого доданий акт № 1 від 17.08.2022 року до договору № 63 від 23.05.2022 року на загальну суму 4000 гривень, тому документ який підписаний, як акт № 1 від 20.03.2023 року до договору № 63 від 23.05.2022 року просить вважати неналежним доказом, оскільки неможливе існування двох актів № 1 до одного і тогож договору.

Ознайомившись із матеріалами цивільної справи та перевіривши доводи заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Протягом п`ятиденного строку після ухвалення постанови Вінницького апеляційного суду ОСОБА_1 подано заяву про винесення додаткового рішення, в якій просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 11966,54 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у розумінні якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява №19336/04, § 268).

Такий підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованій у справах №826/1216/16 від 27.06.2018, №755/9215/15-ц від 19.02.2020, №910/12876/19 від 07.07.2021, №753/15687/15-ц від 14.11.2018, №753/15683/15 від 26.09.2018, №910/3929/18 від 18.06.2019.

Позивачем на підтвердження понесених витрат надано: договір про надання правової допомоги від 23.05.2022, та акт про прийняття - передачі наданих послуг № 1 від 17.08.2022 року (а.с. 137) та акт про прийняття - передачі наданих послуг № 1 від 20.03.2023 року(а.с. 193).

Згідно з частиною п`ятою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у якій Верховний Суд зазначив, що право суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягає розподілу між сторонами, можливе лише за клопотанням іншої сторони.

Апеляційний суд також зазначає, що «винагорода за позитивний результат розгляду справи відповідно до п. 3.5 Договору » є складовою гонорару адвоката і належить до судових витрат. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати, зокрема, і «гонорар успіху» за критерієм розумності таких витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи .

06 квітня 2023 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання від представника відповідача Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пересоляко С.П. підготував апеляційну скаргу та прийняв участь у двох судових засіданнях, що свідчить про невелику кількість витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт та невеликий обсяг наданих послуг.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.133, 141, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (код ЄДРПОУ 02125094) на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень, витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

І.М. Стадник