Постанова

від 05.04.2023 по справі 922/1810/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/1810/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача адвокат Фомічова А.О., ордер на надання правничої (правової) допомоги ВН № 123 від 07.03.23; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002703 від 16.01.19 (поза межами приміщення суду);від відповідача

інші учасники справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Турбогаз, м. Харків (вх. №127 Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2022 (повний текст судового рішення складений 09.12.2022, суддя Байбак О.І.)

у справі №922/1810/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Варамар Транс, м. Одеса,

до Приватного акціонерного товариства Турбогаз, м. Харків,

про стягнення 655 626,68 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Варамар Транс звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Турбогаз" 655626,68 грн, з яких: 261 650,79 грн - борг за надані послуги; 7 048,29 грн - 3% річних; 323 372,75 грн - пеня; 63 554,85 грн - індекс інфляції. Крім того, позивач просив покласти на відповідача 10611,30 грн судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.12.2022 у справі №922/1870/22 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Турбогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Варамар Транс: 205 320,64 грн - боргу за надані послуги; 7 048,29 грн - 3% річних; 63 554,85 грн - індексу інфляції; 67 051,72 грн - пені; 2 354,06 грн - витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги; 5 144,63 грн - судового збору; в частині позову про стягнення 56 330,15 грн боргу за надані послуги провадження у справі закрити. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:

- факт наявності у відповідача заборгованості за надані позивачем послуги в сумі 205320,64 грн підтверджується матеріалами справи; оскільки відповідач не надав суду доказів повної оплати існуючої заборгованості, наявні правові підстави для задоволення позову в зазначеній частині;

- після відкриття провадження у даній справі відповідач додатково сплатив на користь позивача частину заборгованості в сумі 56330,15 грн платіжним дорученням № 1992105029 від 02.11.2022, у зв`язку з чим провадження у цій частині підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору;

- перевіривши здійснений позивачем розрахунок річних, суд констатує його арифметичну вірність та відповідність вказаним положенням закону та умовам договору, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягнення 7048,29 грн 3% річних за період прострочення з 01.02.2022 по 07.10.2022 та 63554,85 грн інфляційних втрат за період прострочення лютий серпень 2022;

- позивач на підставі вказаного пункту договору нарахував відповідачу до стягнення 323372,75 грн за формулою 0,5% від суми рахунку за кожен день прострочення, однак, вказаний розрахунок суперечить вимогам ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань; здійснивши відповідний розрахунок пені за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 суд приходить до висновку про задоволення позову в частині її стягнення в сумі 67051,72 грн;

- враховуючи, що позов у даній справі було задоволено частково, суд керуючись ст. 123, 126, 129 ГПК України покладає на відповідача 2354,06 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи з вказаного вище розміру витрат на професійну правничу допомогу що підлягають розподілу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство Турбогаз звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне дослідження обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2022 у справі №922/1810/22 частково та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства Турбогаз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Варамар Транс 163 073,03 грн - боргу за надані послуги; 52 699,11 грн пені; 4 635,00 грн судового збору; в частині стягнення 98 577,76 грн боргу за надані послуги провадження у справі закрити; в іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2022 у справі № 922/1810/22 залишити без змін. Одночасно скаржник порушував питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство «Турбогаз» посилалось на наступне:

- місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного судового рішення не було враховано, що відповідач додатково сплатив на користь позивача частину заборгованості в сумі 56 330,15грн платіжним дорученням від 02.11.2022 №1992105029, про що повідомив позивача та суд першої інстанції шляхом направлення заяви за вих. №82 від 30.11.2022, яку отримано судом 02.12.2022, однак не враховано при винесенні оскаржуваного судового рішення;

- суд першої інстанції, посилаючись на здійснення розрахунку розміру пені, яка підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача, дійшов помилкового висновку щодо її стягнення у сумі 67 051,72, адже відповідачем було самостійно здійснено перевірку відповідного розрахунку з урахуванням інформації щодо облікових ставок НБУ, та встановлено розмір пені у сумі 52 699,11грн;

- висновок місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для розподілу судових витрат на професійну правову допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, є безпідставним, оскільки адвокатом не доведено наявності повноважень для представництва інтересів позивача, не доведено обсягу здійснених послуг, їх розміру та їх обґрунтованої вартості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.01.2023 для розгляду справи №922/1810/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк (суддя-доповідач), судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі №922/1810/22 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1810/22; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Турбогаз (вх. №127 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2022 у справі №922/1810/22, до надходження матеріалів справи.

03.02.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/1810/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі №922/1810/22 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Турбогаз (вх. №127 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2022 у справі №922/1810/22 залишено без руху; встановлено протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали апелянту усунути недоліки, а саме: подати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №922/1810/22, зокрема, поновлено Приватному акціонерному товариству Турбогаз пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2022 у справі №922/1810/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Турбогаз (вх. №127 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2022 у справі №922/1810/22; призначено справу до розгляду на "05" квітня 2023 р. о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; визнано необов`язковою явку представників учасників справи та довести до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; доведено до відома учасників справи про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

17.03.2023 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить вимоги апеляційної скарги відповідача залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підтвердження своєї правової позиції Товариство з обмеженою відповідальністю «Варамар Транс» посилається на те, що:

- апелянт почав частково погашати заборгованість лише з 25.07.2022 та припинив її погашати після ухвалення оскаржуваного судового рішення; суд першої інстанції здійснив правильний розрахунок розміру пені, яка підлягає до стягнення;

- доводи апелянта щодо відсутності у адвоката позивача належних повноважень на представництво інтересів ТОВ «Варамар-Транс» спростовуються наявними матеріалами справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі №922/1810/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Варамар Транс» про участь його представника, адвоката Фомічової Аліси Олексіївни, у судовому засіданні, призначеному на на 05.04.2023 о 10год 30хв, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено; встановлено проведення судового засідання, призначеного на 05.04.2023 о 10год 30хв, в режимі відеоконференції здійснити за участю адвоката Фомічової Аліси Олексіївни, відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

Представник позивача, який прийняв участь в судовому засіданні поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції, заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити у їх задоволенні, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Апелянт в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та відомості про доставки процесуальних документів засобами електронної пошти.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, а також з огляду на те, що явка сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а наявних матеріалів справи на думку суду достатньо для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності апелянта.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 07.12.2021 між позивачем, як експедитором, та відповідачем, як клієнтом, укладено договір на надання послуг з транспортного експедирування експортно-імпортних і транзитних вантажів № 712 (т.1, а. с. 12-14), за умовами якого одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з перевезенням і перевантаженням експортно-імпортних і транзитних вантажів, що прямують до/з України, по території України, країн СНД і третіх країн.

За умовами наведеного договору:

- оплата послуг експедитора за організацію перевезення/перевалки та ніші надавані експедитором послуги, провадяться відповідно до умов, в терміни і за ставками, зазначеними в узгоджених заявках. Грошові кошти, отримані експедитором відповідно до умов цього договору від клієнта і перераховані перевізнику, не є його власністю. Клієнт перераховує кошти на розрахунковий рахунок експедитора після надання експедитором рахунку в терміни, зазначені в узгодженій заявці. Оплата послуг експедитора і розрахунок за перевезення проводяться на підставі виставлених рахунків експедитора у безготівковій формі в національній валюті України гривні. Сторони дійшли згоди, що грошовий еквівалент зобов`язання може визначатися в іноземній валюті (що вказується у відповідній узгодженій заявці), але при цьому грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається сторонами за офіційним курсом НБУ відповідної валюти до гривні на день виставлення рахунку експедитором (п.4.1 договору);

- за прострочення платежу за рахунком експедитора, клієнт сплачує експедитору пеню в розмірі 0,5% від суми рахунку за кожен день прострочення, якщо інше не встановлено додатковою угодою між сторонами (п.4.3 договору);

- наявність повного комплекту документів про виконану роботу за період включає в себе: ТТН (CMR) на продукцію з відміткою про отримання продукції; акт прийому-передачі наданих послуг; рахунок; податкова накладну (п.4.5 договору);

- факт надання послуг експедитором підтверджується підписанням сторонами акту прийому-передачі наданих послуг. У разі не підписання клієнтом акту або відсутності від клієнта письмової мотивованої відмови, акт вважається підписаним протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту його надсилання рекомендованим листом з повідомленням (кур`єрською службою) на адресу клієнта, яка вказана в цьому договорі( п.4.4 договору);

- договір укладено в двох ідентичних екземплярах українською мовою, по одній копії для кожної із сторін. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2022. Якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) днів до дати припинення дії цього договору не повідомить іншу сторону в письмовій формі про підтвердження припинення цього договору, термін його дії буде продовжено на наступний календарний рік (п.8.3 договору).

07.12.2021 на виконання наведеного договору між сторонами укладено заявку на перевезення вантажів № 1 (т.1, а. с. 15), за змістом якої узгоджена ціна перевезення складає авіафрахт 11839 USD, локальні витрати у Кореї 696 USD, локальні витрати в Україні 628 USD; узгоджені умови оплати оплата в грн по курсу НБУ на дату виставлення рахунку до 31.01.2021.

На замовлення відповідача позивач, як експедитор, надав комплекс послуг з організації перевезення вантажу Клієнта загальною кількістю 2 ящики, вагою 1121 кг та транспортного експедирування зазначеного вантажу за маршрутом, вказаним в узгодженій сторонами Заявці: з пункту відправлення Республіка Корея, Кьонгідо, місто Кімпхо, Янгчон-еуп, Хаквун Сандан-1 роуд, 29 (англійською: 29, Hakwoon Sandan-1 Ro, Yangchon-eup, Gimpo-City, Gyeonggido, Korea) до пункту розвантаження, вказаному Клієнтом: Харківська обл., Балаклійський район, с. П`ятигорське, вул. Наукова, 3.

Факт надання відповідачем вказаних вище послуг також підтверджується:

1) авіа накладною № 235 2607 2281, пакувальний лист KMT-2021-741-04 09-DEC-2021, комерційний інвойс KMT-2021-741-04 09-DEC-2021;

2) ТТН (товаро-транспортною накладною) №441/ТС від 17.12.2021 з відміткою відповідача про отримання вантажу та підписом представника відповідача. Відсутність будь-яких претензій та зауважень на ТТН, зроблених відповідно до 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з доставлення вантажу на адресу відповідача;

3) актом прийому-передачі наданих послуг №98 від 21.12.2021;

4) рахунком № 84 від 21.12.2021;

5) податковою накладною № 7 від 21.12.2021, зареєстрованою позивачем в ЄРПН відповідно до вимог Податкового кодексу України, на суму послуг, наданих відповідачу на території України. Позивач сплачено до державного бюджету податок на додану вартість в розмірі 17079,08 грн.

Винагорода експедитора відображена у рахунку в графі «транспортно-експедиційне обслуговування вантажу» та становить 4249,27 грн.

Понесені експедитором витрати в інтересах клієнта з метою виконання договору транспортного експедирування були письмово узгоджені експедитором з клієнтом в Заявці на перевезення вантажів №1 від 07.12.2021 та відображені у рахунку № 84 від 21.12.2021, виставленому експедитором клієнту, що підтверджуються наступними документами:

1) витрати на комплекс послуг з обробки вантажу за межами території України: FCA Gimpo-City, Gyeonggi (Кьонгідо, місто Кімпхо) CFR KBP на загальну суму 340901,86 грн, без ПДВ, підтверджуються договором № 02/08/21 від 02.08.2021, рахунками фактурами №257 від 16.12.2021, № 3 від 01.03.2022 та платіжними дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 7 від 20.02.2022 та № 8 від 25.08.2022.

2) витрати на обробку вантажу, а/н 235-26072281 в розмірі 833,33 грн без ПДВ, на доставку вантажу ТТН 441/ТС, а/п Бориспіль (Україна) м. Харків (Україна) с. П`ятигірське (Україна), 1121 кг в розмірі 8366,67грн без ПДВ, на термінальне обслуговування та зберігання вантажу в розмірі 783,30 грн без ПДВ, що в сумі без ПДВ складає 9983,30 грн, ПДВ в розмірі 1996,66 грн, таким чином, загальна сума включаючи ПДВ, становить 11979,96 грн. Понесення вказаних витрат підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0002445 від 17.12.2021, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0002445 від 17.12.2021, платіжним дорученням №2057 від 28.12.2021, Договором №45/Д про надання послуг з доставки вантажів від 06.06.2019, на виконання якого було укладено договір доручення №1512 від 15.12.2021, укладеним між ТОВ «Варамар Транс» та ТОВ «АТЗТ Транс Сервіс» на виконання зазначених вище послуг відносно вантажу, який надійшов у ДП МА «Бориспіль» за авіа накладною №235-26072281.

Виконавши замовлені відповідачем послуги в повному обсязі, позивач надіслав на його адресу рахунок № 84 від 21.12.2021, акт наданих послуг № 98 від 21.12.2021 на загальну суму 357980,94 грн (в т.ч. ПДВ) кур`єрською службою «Нова Пошта» 14.01.2022.

Вказані документи доставлено на адресу відповідача 15.01.2022.

Відповідач в передбачений договором строк (до 31.01.2022) за надані послуги з позивачем не розрахувався.

Позивач звертався до відповідача з претензіями № 7 від 17.06.2022 (т.1, а. с. 31-33) та № 9 від 09.08.2022 (т.1, а. с. 34-37) в яких вимагав погашення існуючої заборгованості.

У відповідь відповідач надав лист № 154 від 06.09.2022, в якому зазначив, що станом на дату надання листа розрахуватися з позивачем в повному обсязі не має змоги, оскільки в зв`язку з війною його фінансовий стан значно погіршився, у зв`язку з чим останній запропонував позивачу розстрочку сплати боргу рівними частинами до квітня 2023 року включно.

За надані послуги позивач розрахувався частково, а саме - платіжним дорученням №1992104503 від 25.07.2022 сплатив суму 20000 грн, платіжним дорученням № 1992104697 від 31.08.2022 сплатив суму 20000 грн, та платіжним дорученням № 1992104829 від 22.09.2022 сплатив суму 56330,15 грн.

Посилаючись на сплату відповідачем заборгованості за надані послуги не в повному обсязі, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 261650,79 грн, а також про стягнення з відповідача 7048,29 грн 3% річних за період прострочення з 01.02.2022 по 07.10.2022, 63554,85 грн індексу інфляції за період прострочення лютий серпень 2022, та 323372,75 грн пені за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022.

Після відкриття провадження у даній справі відповідач додатково сплатив на користь позивача частину заборгованості в сумі 56330,15 грн платіжним дорученням № 1992105029 від 02.11.2022, що було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У розумінні приписів ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно до ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не заперечується факт виникнення заборгованості за надані позивачем послуги за договором на надання послуг з транспортного експедирування експортно-імпортних і транзитних вантажів № 712 від 07.12.2021 станом на момент звернення з позовом у сумі 261 650,79 грн.

Строк виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати визначено договором, заявкою на перевезення вантажів № 1 від 07.12.2021 до цього договору, та є таким, що настав.

Судом першої інстанції в частині позову про стягнення 56330,15 грн основного боргу було закрито провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині вимог, оскільки після відкриття провадження у справі відповідач платіжним дорученням № 1992105029 від 02.11.2022 в добровільному порядку сплатив заборгованість у вказаному розмірі на користь позивача.

Поряд із зазначеним, апелянт посилається на те, що під час розгляду справи місцевим господарським судом та до моменту прийняття оскаржуваного судового рішення відповідачем було сплачено 42 247,61грн згідно платіжного доручення від 28.11.2022 №1992105196, про що, як зазначає апелянт, останнім було повідомлено суд першої інстанції та надано заяву від 30.11.2022 №82.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідна заява міститься у матеріалах справи, отримана та зареєстрована судом першої інстанції 02.12.2022 (т.1, а.с. 125-126).

Платіжне доручення від 28.11.2022 №1992105196 на суму 42 247,61грн містить відтиск печатки банківської установи, інформацію про проведення банківської дії 28.11.2022 та відомості про сплату відповідної суми грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Варамар Транс», код ЄДРПОУ 41645358, рахунок отримувача UA 17 307123 00000260030105115307.

За вказаними реквізитами відповідачем під час розгляду справи було сплачено позивачу 56 330,15грн платіжним дорученням № 1992105029 від 02.11.2022, отримання яких Товариством з обмеженою відповідальністю «Варамар Транс» не заперечувалось.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач лише посилався на те, що відповідач суму виниклої заборгованості розпочав погашати під час розгляду справи судом першої інстанції, однак не надав пояснень щодо отримання або неотримання грошових коштів від 42 247,61грн згідно платіжного доручення від 28.11.2022 №1992105196.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що відповідачем в добровільному порядку під час розгляду справи було сплачено частину виниклої заборгованості у загальній сумі 98 577,76грн, надано відповідні докази до суду першої інстанції у межах розгляду справи, у зв`язку з чим провадження у справі в частині зазначених позовних вимог слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 163 073,03грн.

Щодо доводів апелянта в частині суми стягнення пені, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положення статті 216 ГК України передбачають відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

У розумінні приписів п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, строк нарахування та граничний розмір пені обмежені вказаними положеннями Закону.

Як встановлено вище, умовами п. 4.3 укладеного між сторонами договору передбачено, що за прострочення платежу за рахунком експедитора, клієнт сплачує експедитору пеню в розмірі 0,5% від суми рахунку за кожен день прострочення, якщо інше не встановлено додатковою угодою між сторонами.

Позивач на підставі вказаного пункту договору нарахував відповідачу до стягнення 323372,75 грн за формулою 0,5% від суми рахунку за кожен день прострочення.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, вказаний розрахунок суперечить вимогам положень ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань щодо обмеження граничного розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши за допомогою інструменту Калькулятори системи інформаційно-правового забезпечення Ліга: закон відповідний розрахунок пені за період з 01.02.2022 по 31.07.2022, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позову в частині її стягнення в сумі 67051,72 грн.

Судом апеляційної інстанції здійснено самостійну перевірку розрахунку заявленої суми пені з урахуванням визначеного позивачем та встановленого законом шестимісячного періоду для її нарахування, та встановлено обґрунтованість суми пені, яка підлягає стягненню, у сумі 52 699,11грн (за період з 01.02.2022 по 31.07.2022), у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень апелянта в частині стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до положень ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом положень ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Також для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з порушенням з боку відповідача прав та інтересів позивача та зумовленої в зв`язку з цим необхідності в судовому захисті, 08.07.2022 між позивачем, як клієнтом, та адвокатом Фомічевою Алісою Олексіївною укладено договір про надання допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надавати послуги із правового захисту прав та інтересів Клієнта, а Клієнт, у свою чергу прийняти та оплатити послуги згідно з умовами Договору.

За умовами п. 4.7. договору, адвокат має право представляти інтерес клієнта в окружних господарських судах, апеляційних господарських судах, Касаційному господарському суді Верховного суду. У зв`язку з цим має право подавати позов до суду, підтримувати позов в суді, змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, заперечувати проти позову, визнати позов повністю або частково.

Згідно з п. 5.1. договору, вартість послуг Адвоката за цим договором становить 20000,00 (двадцять тисяч) гривень, які зобов`язується сплатити протягом 3 (трьох) банківських днів після винесення рішення суду. Зазначена вартість також включає претензійну роботу на етапі досудового врегулювання спору. Також Клієнт зобов`язаний сплатити на користь Адвоката гонорар успіху у разі винесення рішення на користь Клієнта. Гонорар становить 10000,00 (десять тисяч) гривень та підлягає оплаті Клієнтом протягом 10 (десяти) банківських днів після винесення рішення суду на користь Клієнта на підставі рахунку Адвоката.

В подальшому, сторони договору також уклали додаткову угоду від 10.11.2022 до договору про надання правової допомоги від 08.07.2022, п. 1 якої передбачено, що у зв`язку із наміром клієнта врегулювати спір у справі № 922/1810/22 сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. договору в наступній редакції: « 5.1. Вартість послуг Адвоката за цим Договором становить 10000,00 (десять тисяч) гривень, які Клієнт зобов`язується сплатити не пізніше 14.11.2022 р. Сторони цим підтверджують, що зазначена вартість послуг Адвоката включає також компенсацію усіх понесених Адвокатом витрат на ведення претензійно-позовної роботи, та є справедливої і достатньою винагородою за надані Адвокатом послуги по справі № 922/1810/22.»

В подальшому сторонами договору складено акт про прийняття-передачу наданої правової допомоги № 10/11/22 від 10.11.2022, відповідно до п. 1 якого адвокат з 08 липня 2022 р. по 10 листопада 2022 р. надав Клієнтові правову допомогу відповідно до Договору б/н про надання правової допомоги від 08.07.2022 р. у межах справи № 922/1810/22, а Клієнт прийняв надані послуги.

Згідно з п. 2 цієї ж додаткової угоди, вартість послуг за період, вказаний в п. 1 цього акту, становить 10000 грн, в т. ч.:

1. Складання претензії, вартість послуги 2000,00 грн.

2. Складання заяви про заходи забезпечення позову, вартість послуги 3000,00 грн.

3. Складання позовної заяви, вартість послуги 2000,00 грн.

4. Складання відповіді на відзив, вартість послуги 1500,00 грн.

5. Узгодження тексту мирової угоди, вартість послуги 500,00 грн.

6. Надання Клієнту консультацій по справі протягом періоду з 08 липня 2022 р. по 10 листопада 2022 р., вартість послуги 1000,00 грн.

Позивач на виконання умов договору платіжним дорученням № 2328 від 10.11.2022 сплатив на користь Адвоката Фомічевої А.О. 10000 грн.

Місцевим господарським судом правильно зазначено про те, що у відповідності до акту про прийняття-передачу наданої правової допомоги № 10/11/22 від 10.11.2022, останній містить перелік певних послуг наданих адвокатом клієнту, які не мають безпосереднього відношення до процесу розгляду даної справи, до яких належать:

- складання претензії (вартість послуги 2000,00 грн) оскільки це стосується досудового врегулювання спору який в силу Закону не є необхідною передумовою для звернення до суду;

- складання заяви про заходи забезпечення позову (вартість послуги 3000,00 грн.) оскільки подання таких заяв не є обов`язковим, стосуються обраного адвокатом порядку ведення справи в суді; до того ж подальшому в задоволенні відповідних заяв судом було відмовлено з огляду на їх безпідставність.

- узгодження тексту мирової угоди (вартість послуги 500,00 грн.) оскільки мирової угоди в процесі розгляду даної справи сторонами на розгляд суду не подавалося.

З огляду на викладене, суд першої інстанції при вирішенні питання щодо розподілу витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги правомірно враховував їх вартість в сумі 4500 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем у суді першої інстанції було подано заперечення проти заяви з процесуальних питань (від 30.11.2022 №83), в яких, зокрема, зазначено про відсутність у матеріалах справи доручень клієнта, детального опису наданих послуг із витраченим часом. Також відповідач посилався на те, що додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 10.11.2022 було підписано директором ТОВ «Варамар Транс» Рабінчуком М.С., що діяв на підставі статуту, а акт 10/11/22 від 10.11.2022 підписаний директором ТОВ «Варамар Транс» Сміяненко М.В., що діяв на підставі статуту, що свідчить про те, що в один день від імені клієнта документи підписані різними особами, які займали одну й ту саму посаду.

Крім того, апелянт вказує на те, що на підставі п. 4.7 договору про надання правової допомоги від 08.07.2022 (який був доданий представником позивача до відповіді на відзив), адвокат має право представляти інтереси клієнта в окружних господарських судах, апеляційних господарських судах, Касаційному господарському суді Верховного суду, тоді як станом на день подання позовної заяви в даній справі діяльність окружних господарських судів на території України не розпочата.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що до договору про надання правової допомоги від 08.07.2022 його сторони уклали додаткову угоду від 08.07.2022 до договору про надання правової допомоги від 08.07.2022, згідно з п. 1. якої сторони узгодили внести зміни до п. 4.7 Договору про надання правової допомоги від 08.07.2022: виклавши його у наступній редакції: «Представляти інтереси Клієнта в судах усіх інстанцій. У зв`язку з цим, має право подавати позов до суду, підтримувати позов в суді, змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовна вимог, заперечувати проти позову, визнати позов повністю або частково, укласти мирову угоду. Також має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення суду в установленому законодавством порядку, отримувати процесуальні документи, користуватися іншими процесуальними правами, наданими стороні цивільним процесуальним кодексом України, господарським процесуальним кодексом України, кодексом адміністративного судочинства України, кодексом України про адміністративні правопорушення».

Отже, наведене свідчить про те, що адвокат Фомічева А.О. станом на дату подання позову мала відповідні повноваження на підписання позову від імені підприємства позивача, у тому числі в господарському суді Харківської області.

Представником позивача до відзиву на апеляційну скаргу було додано копію угоди про виправлення описки від 17.11.2022 у додатковій угоді від 10.11.2022, у відповідності до якої через некорректне введення даних сторони погодили вірно зазначити особу-підписанта від імені ТОВ «Варамар Транс», а саме Максима Сміяненко.

Договір про надання правової допомоги від 08.07.2022, додаткові угоди до нього є дійсними, клієнтом або виконавцем вказане не оспорюється.

Акт про прийняття-передачу наданої правової допомоги від 10.11.2022 від 10.11.2022 підписаний сторонами правочину без зауважень.

Відповідач в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України, не надав суду доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Наявні в матеріалах справи докази надають можливість для встановлення детального опису робіт, наданого адвокатом та фіксованої вартості таких послуг.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Варамар Транс» (з урахуванням іншої суми пені), а також зважаючи на положення статей 123, 126, 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сума судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених в суді першої інстанції, у сумі 2 269,45 грн, а також судовий збір (з урахуванням різниці сплаченої апелянтом суми судового збору за подання апеляційної скарги) за подання позовної заяви в сумі 2 456,58грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та є підставою для його часткового скасування.

З огляду на наведене у сукупності та беручи до уваги обґрунтований висновок місцевого господарського суду щодо доведення матеріалами справи факту виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за договором на надання послуг з транспортного експедирування експортно-імпортних і транзитних вантажів № 712 від 07.12.2021, а також часткового її погашення під час розгляду справи в суді першої інстанції, що не у повній мірі було встановлено місцевим господарським, та помилковий розрахунок заявленої до стягнення пені, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Варамар Транс» підлягають задоволенню частково, у зв`язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2022 у справі №922/1810/22 слід скасувати в частині стягнення основної заборгованості в сумі 42 247,61грн та в частині стягнення пені в сумі 14 352,61грн, прийняти в цих частинах нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Турбогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Варамар Транс 163 073,03 грн - боргу за надані послуги; 7 048,29 грн - 3% річних; 63 554,85 грн - індексу інфляції; 52 699,11грн - пені; 2 269,45грн - витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги; 2 456,58грн - судового збору; в частині позову про стягнення 98 577,76грн боргу за надані послуги - провадження у справі закрити, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись статтями 129, 269, п.п. 2, 4 ч.1 ст. 275, 277, 278, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Турбогаз (вх. №127 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2022 у справі №922/1810/22 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2022 у справі №922/1810/22 скасувати в частині стягнення основної заборгованості в сумі 42 247,61грн та в частині стягнення пені в сумі 14 352,61грн.

Ухвалити в цих частинах нове судове рішення, яким провадження у справі в частині стягнення 42 247,61грн - закрити в зв`язку з відсутністю предмета спору, в частині стягнення пені в сумі 14 352,61грн - відмовити в повному обсязі.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 09.12.2022 у справі №922/1810/22 залишити без змін.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Варамар Транс» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Турбогаз" (адреса: 61003, м. Харків, пров. Троїцький, буд. 6/4; код ЄДРПОУ: 00158787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Варамар Транс (адреса: 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 2, кв. 5; код ЄДРПОУ 41645358): 163 073,03 грн - боргу за надані послуги; 7 048,29 грн - 3% річних; 63 554,85 грн - індексу інфляції; 52 699,11грн - пені; 2 269,45грн - витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги; 2 456,58грн - судового збору.

В частині позову про стягнення 98 577,76грн боргу за надані послуги - провадження у справі закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.04.2023

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко