Рішення

від 03.03.2023 по справі 922/2496/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2023м. ХарківСправа № 922/2496/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Аконіт-ДС",м.Київ до Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш",м.Харків про стягнення коштів 11 309 966,70 грн. за участю представників:

позивача: Недайбіда О.Д.;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Аконіт-ДС", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Акціонерного товариства "Завод Електроважмаш", в якому просить суд стягнути на свою користь заборгованість за Договором поставки продукції №238-10/324 від 04 грудня 2018 року в сумі 11 415,60 грн., заборгованість за Договором поставки продукції №238-10/647-ВК від 14 серпня 2019 року в сумі 6 883 034,56 грн, штрафні санкції , 1% річних та інфляційні втрати в загальній сумі 4 415 516,56 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору 169 649,50 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов вищевказаних договорів в частині здійснення повного та своєчасного розрахунку за отриману продукцію.

Ухвалою суду від 19.12.2022 відкрито провадження у справі; визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до ст. 165 ГПК України, - протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття повадження у справі.; призначено підготовче засідання на 13.01.2023 о 12:45.

Протокольною ухвалою від 13.01.203 відкладено підготовче засідання на 03.02.2023 об 11:30.

Протокольною ухвалою від 03.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.03.2023 о 12:30.

Представник позивача в судовому засіданні 03.03.2023 року позовні вимоги підтримав та надав свої письмові пояснення щодо відсутності можливості застосування строків позовної давності (вх.№5158 від 03.03.2023)

Відповідач у судове засідання 03.03.2023 року свого повноважного представника не направив, разом із цим 02.03.2023 (вх.№5072) до суду надав заяву про застосування позовної давності, за змістом якої просить застосувати позовну давність щодо позовних вимог про стягнення штрафу, 1% річних, інфляційного збільшення за поставками 1,2; пені за поставками 1-20 (відповідно до порядкової нумерації поставок товару, зазначеної у позовній заяві).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між Приватним підприємством "Аконіт-ДС" (надалі-позивач, постачальник) та Державним підприємством "Завод" Електроважмаш" (надалі-замовник) були укладені Договори №238-10/324 від 04.12.2018 та №238-10/647-ВК від 14.08.2019, відповідно до умов , які є аналогічними за змістом, Постачальник зобов`язався поставити продукцію, вказану у Специфікації №1 (Додаток 1 до Договору) у власність Замовника, а Замовник зобов`язався прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку передбаченому договором. (п.1.1)

Додатковими угодами №1 від 18.09.2019 та №2 від 21.12.2020 сторонами продовжено строк дії Договору №238-10/324 та уточнено реквізити сторін.

Додатковою угодою №3 від 14.05.2021 до Договору №238-10/324 продовжено строк дії Договору №238-10/324 до 31 серпня 2022 року, визначено у Специфікації №1.1 перелік продукції, яка вже була фактично поставлена Заводу та внесені зміни до Специфікації №1.

Також Додатковими угодами №1 від 18.09.2019 та №2 від 20.08.2020 у Договорі №№238-10/647-ВК були уточнені ревізити сторін.

Додатковою угодою №3 від 14.05.2021 продовжено строк дії Договору №238-10/324 до 31 серпня 2022 року, визначено у Специфікації №1.1 перелік продукції, яка вже була фактично поставлена Заводу та внесені зміни до Специфікації №1.

Відповідно до п.1.2 Договорів найменування, номенклатура, кількість та ціна за одиницю продукції, а також код і назва, відповідно до Національного класифікатора України ДК 016:2010 "Державний класифікатор продукції та послуг", затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №457 від 11.10.2010р. та до Національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник ", затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015р. №1749, зазначаються у Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною Договору.

Згідно із п.2.4 Договорів право власності на продукцію переходить до Замовника з моменту її фактичної поставки від Постачальника.

Пунктом 4.1 вказаних Договорів сторони визначили, що Замовник здійснює оплату продукції протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту здійснення поставки продукції та прийняття її за кількістю та якістю.

27.08.2021 між сторонами були укладені угоди про заміну сторони правонаступником до Договору №238-10/324 від 04 грудня 2018 та Договору №238-10/647-ВК від 14 серпня 2019 за змістом яких зобов`язання Замовника за Договором №238-10/324 від 04 грудня 2018 та Договором №238-10/647-ВК від 14 серпня 2019 перейшли до АТ "Завод" Електроважмаш" (відповідача) у зв`язку із реорганізацію ДП "Завод "Електроважмаш" в АТ ""Завод" Електроважмаш". З набрання чинності цих Угод зобов`язання Сторін, що виникли з вищевказаних Договорів продовжують виконуватися у тому ж порядку, як вони мали би виконуватися, якщо реорганізація Замовника не відбулася або не відбувалася.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що останній, як Постачальник за вищевказаними договорами поставив відповідачу, як Замовнику обумовлену сторонами продукцію про що посилається на підписані між сторонами видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Відповідач продукцію від позивача отримав, втім її вартість, зазначену в видаткових накладних, своєчасно та повністю позивачу не сплатив, у зв`язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, яка за Договором №238-10/324 від 04 грудня 2018 складає 11 415,60 грн., а за Договором №238-10/647-ВК від 14 серпня 2019 складає 6 883 034,56 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до п. 1 ч. 2ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5ст. 626 Цивільного кодексу Українивстановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно дост. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки продукції на підставі укладених договорів

Відповідно до ст.712 ЦК Україниза договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що позивачем поставка продукції відповідачу за Договорами №238-10/324, №238-10/647-ВК підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних: №120923 від 12.09.2019 на суму 885 386,28 грн, № 200913 від 20.09.2019 на суму 434 057,16 грн., №161020 від 16.10.2019 на суму 588 533,40 грн., №291012 від 29.10.2019 на суму 29 296,80 грн., №111119 від 11.11.2019 на суму 4 186,08 грн., №151116 від 15.11.2019 на суму 981 703,92 грн., №181111 від 18.11.2019 на суму 33 789,60 грн., №251124 від 25.11.2019 на суму 1 627 107,60 грн., №231209 від 23.12.2019 на суму 710 724,60 грн., №170211 від 17.02.2020 на суму 1 000 296,60 грн., №190216 від 19.02.2020 на суму 70 356,00 грн., №250229 від 25.02.2020 на суму 990 786,72 грн.,№250323 від 25.03.2020 на суму 812 783,04 грн., №260301 від 26.03.2020 на суму 45 957,60 грн., №150609 від 15.06.2020 на суму 42 791,04 грн., №80917 від 08.09.2020 на суму 821 563,08 грн., №210908 від 21.09.2020 на суму 100 432,80 грн., №141213 від 14.12.2020 на суму 21 160,56 грн., №70426 від 07.04.2021 на суму 11 415,60 грн., №70424 від 07.04.2021 на суму 284 268,72 грн., №160701 від 16.07.2021 на суму 505 443,82 грн., №280713 від 28.07.2021 на суму 51 891,84 грн., №71015 від 07.10.2021 на суму 183 003,72 грн., №191026 від 19.10.2021 на суму 14 466,82 грн., які підписані уповноваженими представниками замовника та постачальника без будь-яких претензій та зауважень щодо кількості та якості поставленої продукції.

Загальна сума поставленої продукції за Договорами №238-10/324, №238-10/647-ВК складає 10 251 403,40 грн.

Позивач у позовній заяві вказує, що на день звернення з вказаним позовом до суду зобов`язання відповідачем з оплати поставленої продукції виконано не у повному обсязі, за Договором №238-10/324 від 04 грудня 2018 заборгованість складає 11 415,60 грн., а за Договором №238-10/647-ВК від 14 серпня 2019 заборгованість складає 6 883 034,56 грн.

Наявність у відповідача заборгованості у вищевказаному розмірі за цими Договорами підтверджується також підписаними між сторонами Актами звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 09.11.2021.

Строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договорами №238-10/324, №238-10/647-ВК щодо оплати поставленої продукції, визначений п.4.1, та є таким, що настав.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в цій частині та наявність фактичних та правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором поставки продукції №238-10/324 від 04 грудня 2018 року в сумі 11 415,60 грн. та заборгованості за Договором поставки продукції №238-10/647-ВК від 14 серпня 2019 року в сумі 6 883 034,56 грн.

У зв`язку із простроченням виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договорами №238-10/324, №238-10/647-ВК позивачем станом на 17.11.2022 року нараховано до стягнення 2983022,50 грн. інфляційних втрат, 202325,34 грн. 1% річних, 717 598,19 грн. штрафу та 512 570,17 пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 9.5 Договорів сторони перебачили, що за порушення виконання строку оплати, передбаченого умовами договору, Постачальник має право вимагати оплату 1% річних та індексу інфляції.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати поставленої продукції підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування 1% річних та інфляційних за таке прострочення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.9.4 Договорів за порушення виконання строку оплати, передбаченого умовами договору, Постачальник має право пред`явити Замовнику вимогу про сплату пені в розмірі 0,1 від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше 5% від несплаченої суми.

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Підприємство відповідача є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Крім того, як вже було зазначено вище, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань за договорами.

Зазначене надає позивачу право на нарахування відповідачу штрафних санкцій в порядку, визначеному ч. 2 ст. 231 ГК України та п 9.4 Договору.

Як свідчить позовна заява, позивачем з посиланням на вказані положення Закону та пункту п.9.4 нараховано до стягнення з відповідача штрафні санкції (пеню та штраф 7% за прострочення понад 30 днів).

Разом з тим, відповідачем у справі було заявлено про застосування строків позовної давності щодо позовних вимог про стягнення штрафу, 1% річних, інфляційного збільшення за поставками 1,2; пені за поставками 1-20. (відповідно до порядкової нумерації поставок товару, зазначеної у позовній заяві)

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Пунктом 1 частини 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За положеннями частини шостої статті 232 ГК України передбачено особливість порядку застосування господарських штрафних санкцій, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, з огляду на те, що нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (чч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Позов подано позивачем до суду 09.12.2022.

У заяві про застосування строків позовної давності відповідач вказує на наявність пропущення позивачем строків позовної давності за наступними обставинами:

За поставкою від 12.09.2019 на суму 885 386,28 грн. за розрахунком позивача прострочення виникло 12.11.2019 та пеня нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 12.05.2020. Трирічний строк позовної давності після початку прострочення щодо штрафу 61977,03 грн., 1% річних 7188,01 грн., інфляційного збільшення 9704,19 грн. настав 12.11.2022. Щодо пені 44 269,31 грн. сплив позовної давності настав 12.05.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 20.09.2020 на суму 434 057,16 грн. за розрахунком позивача прострочення виникло 20.11.2019 та пеня нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 20.05.2020. Трирічний строк позовної давності після початку прострочення щодо штрафу 30 384,00 грн., 1% річних 3 428,76 грн., інфляційного збільшення 4319,06 грн. настав 20.11.2022. Щодо пені 21 702,86 грн. сплив позовної давності настав 20.05.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 16.10.2019 на суму 588 533,40 грн. пеня у розмірі 29 426,67 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 16.06.2020. Сплив позовної давності по пені настав 16.06.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 29.10.2019 на суму 29 296,80 грн. пеня у розмірі 1464,84 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 29.06.2020. Сплив позовної давності по пені настав 29.06.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 11.11.2019 на суму 4 186,08 грн. пеня у розмірі 209,30 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 11.07.2020. Сплив позовної давності настав по пені настав 11.07.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 15.11.2019 на суму 981 703,92 грн. пеня у розмірі 49 085,20 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 15.07.2020. Сплив позовної давності по пені настав 15.07.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 18.11.2019 на суму 33 789,60 грн. пеня у розмірі 1 689,48 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 18.07.2020. Сплив позовної давності по пені настав 18.07.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 25.11.2019 на суму 1 627 107,60 грн. пеня у розмірі 81 355,38 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 25.07.2020. Сплив позовної давності по пені настав 25.07.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 23.12.2019 на суму 710 724,60 грн. пеня у розмірі 35 536,23 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 23.08.2020. Сплив позовної давності по пені настав 23.08.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 17.02.2020 на суму 1 000 296,60 грн. пеня у розмірі 50 014,83 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 18.10.2020. Сплив позовної давності по пені настав 18.10.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 19.02.2020 на суму 70 356,00 грн. пеня у розмірі 3 517,80 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 20.10.2020. Сплив позовної давності по пені настав 20.10.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 25.02.2020 на суму 990 786,72 грн. пеня у розмірі 49 539,34 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 26.10.2020. Сплив позовної давності по пені настав 26.10.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою 25.03.2020 на суму 812 783,04 грн. пеня у розмірі 40 639,15 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 24.11.2020. Сплив позовної давності по пені настав 24.11.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 26.03.2020 на суму 45 957,60 грн. пеня у розмірі 2 297,88 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 24.11.2020. Сплив позовної давності по пені настав 24.11.2021, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 15.06.2020 на суму 42 791,04 грн. пеня у розмірі 2 139,55 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 15.02.2021. Сплив позовної давності по пені настав 15.02.2022, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 08.09.2020 на суму 821 563,08 грн. пеня у розмірі 41 078,15 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 08.05.2021. Сплив позовної давності по пені настав 08.05.2022, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 21.09.2020 на суму 100 432,80 грн. пеня у розмірі 5 021,64 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 21.05.2021. Сплив позовної давності по пені настав 21.05.2022, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 14.12.2020 на суму 21 160,56 грн. пеня у розмірі 1058,03 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 13.08.2021. Сплив позовної давності настав по пені настав 13.08.2022, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 07.04.2021 на суму 11 415,60 грн. пеня у розмірі 570,78 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 07.12.2021. Сплив позовної давності по пені настав 07.12.2022, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

За поставкою від 07.04.2021 на суму 284 268,72 грн. пеня у розмірі 14 213,44 грн. нарахована протягом 6 місяців з моменту виникнення прострочення до 07.12.2021. Сплив позовної давності по пені настав 07.12.2022, тобто через 1 рік після закінчення нарахування.

Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з наступними змінами та доповненнями) постановлено установити карантин на усій території України з 12.03.2020.

В подальшому Постановами Кабінету Міністрів України карантин неодноразово продовжувався.

Законом України №540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України,2003 р., №№40-44, ст.356) доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Наразі Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 №928 дію карантину продовжено до 31.12.2022.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності за вимогами по стягненню штрафу, 1% річних, інфляційного збільшення за поставками 1,2; пені за поставками 1-20. (відповідно до порядкової нумерації поставок товару, зазначеної у позовній заяві)

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат 2983022,50 грн., 1% річних 202325,34 грн., штрафу 717 598,19 грн. та пені 512 570,17 грн. законними та обґрунтованими.

Відповідно дост. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідност. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Аконіт-ДС" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.123,129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.6,8,19,124,129 Конституції України; ст.11,526,611,612,623-629,655,712 Цивільного кодексу України; ст.4,20,73,74,77,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" ( 61089, м.Харків, просп.Московський, буд.299; код ЄДРПОУ 00213121) на користь Приватного підприємства "Аконіт-ДС" (02660, м.Київ, вул. В. Шимановського, 2/1, оф. 104; код ЄДРПОУ 30402418) заборгованість за Договором поставки продукції №238-10/324 від 04 грудня 2018 року 11 415 грн. 60 коп., заборгованість за Договором поставки продукції №238-10/647-ВК від 14 серпня 2019 року 6 883 034 грн. 56 коп, інфляційні втрати 2983022 грн. 50 коп., 1% річних 202325 грн. 34 коп., штраф 717 598 грн.19 коп., пеню 512 570 грн. 17 коп. та 169 649 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "13" березня 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне