УХВАЛА
07 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/2476/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Рогач Л.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Стасюк Христини Володимирівни
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023
за позовом Фізичної особи-підприємця Стасюк Христини Володимирівни
до: 1) Дрогобицької міської ради Львівської області;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю ?Канзас?
про скасування рішення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
15.03.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Фізична особа-підприємець Стасюк Христина Володимирівна звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 (повний текст складено 20.02.2023) разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши доводи, що викладені в запереченні проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із положеннями частин другої та п`ятої статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Предметом позову є 3 вимоги немайнового характеру: визнання незаконними та скасування пунктів 2, 3 рішення Стебницької міської ради від 05.03.2019 № 591 та визнання недійсним договору оренди землі.
За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На момент звернення з даним позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.
Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 12 612,00 грн (3 вимоги х 2 102,00 грн х 200 %).
Проте скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику необхідно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду докази сплати судового збору в сумі 12 612,00 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?)
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Крім того, відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського суду прийнята 14.02.2023, повний текст складено та підписано 20.02.2023, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 13.03.2023 (з урахуванням вихідного дня).
Із касаційною скаргою скаржник звернувся 15.03.2023, про що свідчить дата на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого ГПК України.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови не був вручений у день його складання і касаційна скарга подається протягом 20 днів з дня отримання повного тексту, проте в порушення пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України скаржником не надано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд зазначає, що нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з самим лише посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Таким чином, розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Стасюк Христини Володимирівни про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними у зв`язку з відсутністю доказів на їх підтвердження.
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин другої, третьої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Стасюк Христини Володимирівни залишити без руху до 08.05.2023.
2. Встановити Фізичній особі-підприємцю Стасюк Христині Володимирівні строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Фізичній особі-підприємцю Стасюк Христині Володимирівні надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Є.В. Краснов
Л.І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2023 |
Оприлюднено | 10.04.2023 |
Номер документу | 110080495 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні