Постанова

від 29.03.2023 по справі 910/15336/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/15336/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Натаріної О.О.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - Дорофеєв Д.А.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" - не з`явився,

ОСОБА_2 - не з`явився,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левашова Олександра Генадійовича - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 (суддя: Усатенко І.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 (колегія суддів: Сулім В.В., Майданевич А.Г., Коротун О.М.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (далі - Товариство),

2) ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Левашова Олександра Геннадійовича

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій.

Суть спору

1. У 2017 році загальні збори Товариства прийняли рішення, зокрема, про звільнення директора та призначення на посаду ОСОБА_2 , затвердили вихід ОСОБА_1 з Товариства у зв`язку з відчуженням частки на користь ОСОБА_2

2. ОСОБА_1 стверджує, що не мала волевиявлення відчужувати свою частку у Товаристві, не повідомляла Товариство про цей намір, не була присутня на загальних зборах, тому звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій.

3. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про часткове задоволення позовних вимог (без задоволення залишив вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки).

4. ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

6. 21.09.2007 зареєстровано Товариство згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

7. Учасник Товариства має право вийти з Товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за місяць до виходу (п.10.1 статуту, затвердженого загальними зборами учасників Товариства, протокол від 16.04.2015 (зареєстрований 20.04.2015)).

8. Вищим органом товариства є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Про проведення загальних зборів учасники повідомляються усно чи письмово не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів із азначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Рішення загальних зборів може бути оскаржено учасником товариства до суду (пункти 15.1, 15.2, 15.9 статуту).

9. До виключної компетенції загальних зборів належить: 3) створення виконавчого органу та обрання директора, відкликання директора та членів контрольного органу товариства; 8) виключення учасника із товариства. З питань зазначених у п. 1), 2), 8) п.15.10 статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів від числа присутніх на загальних зборах (пункти 15.10, 15.11 статуту).

10. 15.08.2013 ТОВ "BIK LTD" (як продавець) та Товариство (як покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна - корпусу №21 літ. В, загальною площею 910,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В та зареєстрований в реєстрі за №2963.

11. Загальні збори Товариства рішенням, оформленим протоколом від 06.04.2015, вирішили вивести зі складу засновників ОСОБА_3 на підставі заяви про вихід зі складу засновників Товариства та передати його частку 100% (46 000,00 грн) у статутному капіталі Товариства ОСОБА_1 .

12. Загальні збори Товариства рішенням, оформленим протоколом від 16.04.2015:

- збільшили статутний капітал Товариства до 9 895 104, 00 грн шляхом внесення учасником ОСОБА_1 нерухомого майна;

- перерозподілили частки учасників у статутному капіталі Товариства - ОСОБА_1 володіє 100% (9 895 104,00 грн) частки у статутному капіталі;

- затвердили статут в новій редакції.

13. 26.02.2016 наказом №2-К ОСОБА_4 вступила на посаду директора Товариства.

14. 19.10.2017 були проведенні загальні збори Товариства, які оформлені протоколом №19/10/17.

15. Згідно з протоколом №19/10/17 на загальних зборах Товариства була присутня ОСОБА_1 , яка володіє 100% частки у статутному капіталі; запрошені - громадянин України ОСОБА_2 та громадянин України ОСОБА_5 .

16. Загальні збори Товариства прийняли рішення про:

- звільнення ОСОБА_4 з посади директора Товариства за власним бажанням з 19.10.2017;

- призначення на посаду директора ОСОБА_2 ;

- затвердження виходу ОСОБА_1 з Товариства у зв`язку із відчуженням нею своєї частки в статутному капіталі Товариства у розмірі 9 895 104, 00 грн, що становить 100% статутного капіталу Товариства, на користь ОСОБА_2 ;

- розподіл частки учасників наступним чином - ОСОБА_2 володіє 100% частки статутного капіталу Товариства.

17. 20.10.2017 ОСОБА_1 (як продавець) та ОСОБА_2 (як покупець) уклали договір купівлі-продажу частки у статутному капталі Товариства (далі- Договір), відповідно до якого:

- продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність частку у статутному капіталі Товариства та зобов`язується сплатити за цю частку належну грошову суму, згідно з умовами Договору, а саме 9 895 104, 00 грн (пункти 1, 3);

- покупець зобов`язується сплатити продавцю ціну, визначену у п.3 цього Договору до 31.12.2017 (п.4);

- право власності покупця на частку, зазначену у п.1 Договору, виникає з моменту підписання Договору сторонами за умов обов`язкової подальшої державної реєстрації змін та доповнень до установчого документа Товариства або нової редакції власного статуту, що містить відповідні зміни до ЄДР, згідно з чинним законодавством України (п.9);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором; після укладення Договору до установчого документу Товариства мають бути внесені відповідні зміни з обов`язковою їх реєстрацією в ЄДР; підписання сторонами Договору буде свідчити про те, що передача-приймання відчужуваної частки у статутному капіталі Товариства відбулася та не вимагає додаткового підписання сторонами будь-яких актів (пункти 8, 10).

18. На підставі рішення загальних зборів від 19.10.2017 та Договору до ЄДР внесли такі записи:

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 20.10.2017, №10741050017026995, зміна складу або інформації про засновників; зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, приватний нотаріус Левашов О.Г.;

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.10.2017, №10741070015026995, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, приватний нотаріус Левашов О.Г.;

- виправлення помилок, 20.10.2017, №10747770016026995, приватний нотаріус Левашов О.Г.

19. ОСОБА_2 як учасник, який володіє 100% у статутному капіталі Товариства, на загальних зборах Товариства прийняв рішення, оформлене протоколом №1 від 11.02.2018, про:

- припинення діяльності Товариства шляхом його ліквідації;

- призначення ліквідатором Товариства ОСОБА_2 ;

- встановлення двомісячного строку для пред`явлення претензій кредиторами.

20. На підставі рішення загальних зборів від 11.02.2018 в ЄДР внесений такий запис: внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, 12.02.2018, №10741100020026995, ОСОБА_6 , Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація.

Короткий зміст позовних вимог

21. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства та ОСОБА_2 про:

- визнання недійсним Договору з моменту його укладення;

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства щодо звільнення з посади директора товариства ОСОБА_4 з 19.10.2017 та призначення нового директора товариства ОСОБА_2 з 20.10.2017, оформленого протоколом №19/10/17 від 19.10.2017 (пункт 2 порядку денного);

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства про вихід з Товариства та відчуження 100% частки статутного капіталу ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , оформленого протоколом №19/10/17 від 19.10.2017 (пункт 3 порядку денного);

- визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства щодо перерозподілу часток на затвердження статуту у новій редакції, оформленого протоколом №19/10/17 від 19.10.2017 (пункт 4 порядку денного);

- визнання недійсним рішення учасника товариства ОСОБА_2 від 11.02.2018, щодо припинення шляхом ліквідації Товариства, номер запису 10741100020026995;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства, яким було змінено склад засновників (учасників) шляхом виключення ОСОБА_1 зі складу засновників, а ОСОБА_2 включено до складу засновників Товариства, номер запису 10741050017026995 від 20.10.2017;

- скасування державної реєстрації змін до відомостей Товариства щодо зміни чинного директора ОСОБА_4 на нового директора ОСОБА_2 , номер запису 10741070015026995 від 20.10.2017;

- скасування державної реєстрації виправлення помилок щодо Товариства, номер запису 10747770016026995 від 20.10.2017.

22. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка не підписувала та не укладала Договір та не брала участі у загальних зборах Товариства, які відбулися 19.10.2017, а тому просить визнати недійсним Договір та рішення загальних зборів щодо зміни складу учасників та звільнення директора, а також скасувати реєстраційні дії, вчинені на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів.

23. ОСОБА_1 вказує, що не мала волевиявлення відчужувати свою частку у Товаристві, не повідомляла Товариство про цей намір, не була присутня на загальних зборах.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

24. Господарський суд міста Києва рішенням від 25.03.2021 позовні вимоги задовольнив повністю.

25. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- висновком експерта від 29.01.2018 №8-4/2642 (далі - Висновок експерта) встановлено, що підпис у графі директор Товариства у Договорі виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою; відповідачі не заперечили та не спростували обставин, викладених у висновку експерта; договір підлягає визнанню недійсним у зв`язку з відсутністю волевиявлення продавця на відчуження частки у статутному капіталі Товариства, що суперечить ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою; набуття іншою особою статусу учасника товариства шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства без укладення відповідного правочину не відповідає положенням чинного законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15);

- оскільки позивачка не вчиняла правочин щодо відчуження своєї частки у статутному капіталі Товариства, то відсутні правові підстави для прийняття 19.10.2017 загальними зборами рішення про виключення її зі складу учасників; позивачка не повідомляла Товариство про свій намір вийти з його учасників, оскільки, не мала такого наміру, а відповідачі цього не заперечили та не спростували;

- позивачка не повідомлялася про проведення загальних зборів 19.10.2017, не ініціювала їх проведення та не брала в них участі; оскільки остання станом на 19.10.2017 була власником 100% частки у статутному капіталі Товариства (одноосібним власником), то загальні збори не могли бути проведені та правомочні за її відсутності;

- оскільки договір купівлі-продажу від 20.10.2017 визнаний недійсним, відсутні правові підстави для внесення на підставі рішення від 19.10.2017 змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому вимоги про скасування таких змін підлягають задоволенню;

- оскільки недійсний правочин не створює ніяких юридичних наслідків і є недійсним з моменту його укладення, то ОСОБА_2 не набув права власності на частку у статутному капталі Товариства і не мав повноважень на прийняття рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, у зв`язку із чим рішення учасника Товариства від 11.02.2018 є недійсним.

26. Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.02.2022 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про часткове задоволення позовних вимог (без задоволення залишив вимогу про визнання недійсним Договору).

27. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- Висновок експерта є належним та допустимим доказом у справі; ОСОБА_1 . Договір не підписувала, відповідно, істотні умови цього Договору не погоджувала; обґрунтованим є висновок про те, що у ОСОБА_1 було відсутнє волевиявлення на укладення спірного Договору; спірний Договір є неукладеним; оскільки неможливо визнати недійсним неукладений правочин, то у задоволенні позову у відповідній частині необхідно відмовити з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту;

- Договір є неукладеним, тому відсутні правові підстави для внесення на підставі рішення від 19.10.2017 змін до ЄДР;

- оскільки неукладений правочин не породжує жодних цивільних прав та обов`язків, то ОСОБА_2 не набув права власності на частку у статутному капталі Товариства, а тому не мав повноважень на прийняття рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації;

- неналежне повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції (поштові відправлення поверталися на адресу суду першої інстанції у зв`язку з "закінченням терміну зберігання") позбавило його можливості подати відзив на позовну заяву або пояснення по суті справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції; у силу положень п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд апеляційної інстанції має право ухвалити нове рішення.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

28. 17.11.2022 ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

29. Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, а також зазначає, що розгляд справи відбувся без належного повідомлення відповідача про її розгляд.

30. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, зокрема, таке:

- розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення, є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норм процесуального законодавства (статті 13, 120, 196, 202 ГПК) (посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, від 12.12.2018 у справі №752/11896/17, Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/17792/17); суд першої інстанції помилково зазначив, що відповідач не надав відзив на позов, тому він не заперечує проти висновків експертизи; ОСОБА_2 заперечує проти висновків експертизи, але був позбавлений можливості про це заявити;

- суди попередніх інстанцій порушили статті 73, 76, 77, 78, 91, ч.5 cт.236 ГПК; фотокопії з матеріалів кримінального провадження №42017000000004262, а саме, Висновок експерта, є неналежним та недопустимим доказом (посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №802/1335/17-а, Верховного Суд від 07.05.2018 у справі №904/7274/17);

- суд апеляційної інстанції порушив статті 254, 264, 277 ГПК; у випадку, якщо спір має на меті повернути у власність майно, яке, як вважає позивачка, вибуло з її власності в незаконний спосіб, остання повинна була обрати інший спосіб захисту у вигляді віндикаційного позову, а суди повинні були залучити в якості третьої особи нового власника майна (ТОВ "Сіті Гард Груп") (посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №923/876/16, від 11.02.2020 у справі №922/614/19, Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №916/333/20 щодо належності та ефективності способу захисту);

- щодо обставин правомірності набуття частки відповідач був позбавлений можливості надати власні докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи (посилається на принцип змагальності сторін, а також на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №911/2218/18, щодо моменту набуття права власності на частку у статутному капіталі товариства);

- оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій порушили майнові права відповідача (ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК).

31. 20.02.2023 надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

32. У відзиві ОСОБА_1 зазначає, зокрема, таке:

- ОСОБА_2 зловживає своїми правами, оскільки щоразу звертається до судів різних інстанцій, не з`являється на засідання, уникає виклику слідчих у кримінальних провадженнях;

- підставами для задоволення позовних вимог був не лише Висновок експерта, а й інші докази, які відтворюють фактичні обставини справи; Договір є підробленим, оплата за ним ніколи не здійснювалася;

- протокол №19/10/17 від 19.10.2017 про зміну складу учасників Товариства та звільнення законного директора був підписаний невідомими особами ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що суперечить нормам ст.60 Закону "Про господарські товариства" (в редакції від 02.11.2016);

- протокол від 19.10.2017 і Договір не були достатнім комплектом документів для проведення реєстраційних дій; не була (і не могла бути) подана заява ОСОБА_1 про вихід із складу учасників Товариства; у протоколі від 19.10.2017 відсутній підпис ОСОБА_1 , який підлягав нотаріальному посвідченню;

- ОСОБА_1 не мала наміру відчужувати частку у статутному капіталі Товариства і втрачати свої корпоративні права; її волевиявлення ніколи не було; не було також її підпису на всіх документах.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

33. Верховний Суд ухвалою від 06.02.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 22.03.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо неналежного повідомлення відповідача про судові засідання судом першої інстанції

34. У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що розгляд справи у суді першої інстанції відбувся за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки-повідомлення; вказує, що був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву та заперечити проти висновків експертизи, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, від 12.12.2018 у справі №752/11896/17, Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/17792/17 щодо неналежного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи).

35. Відповідно до частин 2-4 ст.120 ГПК суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

36. Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

37. Подібні висновки наведені Верховним Судом у постановах від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 та від 02.06.2020 у справі №910/17792/17 (на яку посилається скаржник).

38. Суд апеляційної інстанції вказав, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17); ця відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема, не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.

39. Суд апеляційної інстанції встановив, що неналежне повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції позбавило його можливості дати відзив на позовну заяву або пояснення по суті справи.

40. Такі висновки суду апеляційної інстанції співпадають із доводами скаржника та свідчать про врахування висновків Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, від 12.12.2018 у справі №752/11896/17, Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/17792/17 (щодо неналежного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи), на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

41. При цьому відповідно до ч.1 ст.275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

42. Пунктом 4 ч.1 ст.277 ГПК передбачено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

43. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абз.2 ч.2 ст.277 ГПК) та є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п.3 ч.3 ст.277 ГПК).

44. Положення ст.80 та ч.3 ст.269 ГПК передбачають право особи під час апеляційного розгляду справи подавати також докази у справі за виключних обставин (якими, серед іншого, може бути визнане неповідомлення сторони про розгляд справи).

45. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції може переглянути справу в апеляційному порядку за участі сторони, яку не було належним чином повідомлено про розгляд справи та, відповідно, надати такій стороні можливість реалізувати гарантовані їй ГПК права (у тому числі надати відповідні пояснення, докази, звернутись із заявами, клопотаннями тощо).

46. ОСОБА_2 брав участь під час апеляційного розгляду цієї справи та не був позбавлений права подати суду відповідні доводи та докази, що і було ним зроблено. Суд апеляційної інстанції, враховуючи позицію відповідача, із забезпеченням принципу змагальності сторін та з дотриманням положень ст.277 ГПК, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове.

47. Оскільки доводи ОСОБА_2 , наведені в касаційній скарзі, співпадають із висновками суду апеляційної інстанції, Верховний Суд доходить висновку про їх необґрунтованість.

Щодо правомірності використання копії висновку експерта, виконаного у кримінальному провадженні, у господарському процесі

48. ОСОБА_2 наголошує, що суди попередніх інстанцій порушили статті 73, 76, 77, 78, 91, ч.5 cт.236 ГПК; фотокопії з матеріалів кримінального провадження №42017000000004262, а саме, Висновок експерта, є неналежним та недопустимим доказом (посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №802/1335/17-а (щодо розмежування компетенції судів різних юрисдикцій), Верховного Суд від 07.05.2018 у справі №904/7274/17 (щодо суперечливості доказів)).

49. ОСОБА_2 зазначає, що жоден доказ не має наперед встановленої сили; докази, одержані в кримінальному провадженні, підлягають ретельній перевірці судом, а надання оцінки висновку експерта у господарському процесі може негативно позначитись на перебігу і результатах кримінального провадження з точки зору виконання його основних завдань.

50. Скаржник також наводить свої заперечення щодо змісту Висновку експерта, вважає, що встановлення правомірності / протиправності процесуальної дії в порядку цивільного судочинства означатиме констатацію юридичного факту, який безпосередньо впливає на оцінку доказів, за межами встановленої кримінальним процесуальним законом процедури з порушенням засади змагальності.

51. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу вказала, що підставами для задоволення позовних вимог був не лише Висновок експерта, а й інші докази.

52. Суд апеляційної інстанції встановив, що проведення експертизи було доручено головному судовому експерту відділу технічних дослідженя Київського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Соха Ю.В., який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за екпертною спеціальністю 1.1, 2.1 (дослідження почерку і підписів, дослідження реквізитів документів, дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів, свідоцтво №7694 видане ЕКК МВС України 19.05.2006; свідоцтва про підтвердження кваліфікації судового експерта №718 видане ЕКК МВС України 15.12.2011, №834 видане ЕКК МВС України 21.10.2016, №835 видане ЕКК МВС України 21.10.2016), стаж експертної робот з 2006 року; експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України. З огляду на це суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Висновок експерта є належним та допустимим доказом у справі.

53. Верховний Суд відхиляє доводи ОСОБА_2 з огляду на таке.

54. Відповідно до частин 1, 2, 6, 7 ст.98 ГПК висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

55. Скаржник щодо неправомірності використання у господарському процесі висновку експерта, зробленого у кримінальному провадженні, посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №802/1335/17-а, Верховного Суд від 07.05.2018 у справі №904/7274/17.

56. Натомість вказані висновки не можуть враховуватися під час розгляду цієї справи з огляду на неподібність правовідносин.

57. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №802/1335/17-а, суд вирішував питання про визнання протиправними дій слідчого щодо проведення обшуку у кримінальному провадженні.

58. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про неможливість розгляду такої справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки правомірність обшуку й інших процесуальних дій, проведених у межах кримінального провадження, яке не припинено, підлягає перевірці судом у порядку кримінального судочинства.

59. Верховний Суд у постанові від 07.05.2018 у справі №904/7274/17 зазначив, що ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не вирішили питання щодо необхідності усунути суперечності між доказами у справі (двома взаємосуперечливими експертизами), та як наслідок, суд апеляційної безпідставно відмовив в задоволенні клопотання третьої особи про проведення експертизи.

60. Варто зазначити, що у цій справі (№910/15336/20) відсутні взаємосуперечливі експертизи, а клопотання про проведення експертизи для усунення суперечностей ані відповідач, ані позивач не подавали.

61. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.300 ГПК).

62. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.300 ГПК).

63. З огляду на це Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, оскільки вони не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, а також не обґрунтовані нормами права та / або судовою практикою (про неправомірність використання у господарському процесі висновку експерта, виготовленого в межах кримінального провадження).

Щодо способу захисту та учасників справи

64. ОСОБА_2 зазначає, що у випадку, якщо спір має на меті повернути у власність майно, яке, як вважає позивачка, вибуло з її власності в незаконний спосіб, остання повинна була обрати інший спосіб захисту у вигляді віндикаційного позову, а суди повинні були залучити в якості третьої особи нового власника майна (ТОВ "Сіті Гард Груп") (посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №923/876/16, від 11.02.2020 у справі №922/614/19, Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №916/333/20 щодо належності та ефективності способу захисту). Вказує, що виходячи зі змісту позовної заяви, позовні вимоги стосуються об`єкту нерухомого майна - корпусу №21 (літ. В) загальною площею 910,3 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та в подальшому вибуло з власності ОСОБА_2 у зв`язку з передачею до статутного капіталу ТОВ "Сіті Гард Груп (код ЄДРПОУ 41675560).

65. Скаржник також наголосив, що без установлення усіх фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними.

66. ОСОБА_1 вказала, що не мала наміру відчужувати частку у статутному капіталі Товариства і втрачати свої корпоративні права; її волевиявлення ніколи не було; не було також її підпису на всіх документах.

67. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки Договір є неукладеним, то відсутні правові підстави для внесення на підставі рішення від 19.10.2017 змін до ЄДР, тому вимоги позивача щодо скасування внесених змін є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; оскільки неукладений правочин не породжує жодних цивільних прав та обов`язків, то ОСОБА_2 не набув права власності на частку у статутному капталі Товариства, а тому не мав повноважень на прийняття рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації.

68. Верховний Суд частково погоджується із доводами скаржника з огляду на таке.

69. Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні заходи не встановлені, то особа має право обрати спосіб з передбачених ст.16 ЦК з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення. Наявність недоліків у застосуванні судами способів захисту цивільних прав та інтересів спричинена неповним врегулюванням цього питання у законодавстві (постанова Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц).

70. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанова Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц).

71. Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 у справі №916/333/20 (на яку послався скаржник) зазначив, що відповідно до висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19, власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна (п.50). У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права (п.51).

72. Таким чином, належним та ефективним способом захисту у цьому спорі має бути звернення позивачки із вимогою до ТОВ "Інвест лімітед компані" про повернення спірного майна із чужого незаконного володіння (без необхідності попередньо визнавати недійсними реєстраційні дії, рішення загальних зборів, договір купівлі-продажу частки та акт її приймання-передачі).

73. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 встановила, що звернення до суду з позовом про скасування статуту та рішення загальних зборів з метою поновлення становища у товаристві, яке призводить до зміни складу учасників, розміру статутного капіталу або часток учасників у статутному капіталі, не є ефективним способом захисту.

74. Так, відповідно до підпунктів "д" та "е" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються: судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю

75. Подібні висновки щодо застосування норм Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" містяться у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 №912/2620/21.

76. Верховний Суд враховує, що у цій справі ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій та обґрунтовувала позовні вимоги тим, що вона не мала волевиявлення відчужувати свою частку у Товаристві, не повідомляла Товариство про цей намір, не була присутня на загальних зборах, не підписувала жодні документи, не мала наміру втрачати свої корпоративні права.

77. Скаржник помилково вважає, що позивачка має на меті повернення об`єкта саме нерухомого майна, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані на захист корпоративних прав.

78. З огляду на це Верховний Суд відхиляє вказаний довід ОСОБА_2 .

Щодо набуття частки у статутному капіталі

79. ОСОБА_2 вказує, що відповідач був позбавлений можливості надати власні докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи (посилається на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №911/2218/18, щодо моменту набуття права власності на частку у статутному капіталі товариства).

80. Скаржник зазначає, що Верховний Суд у постанові від 10.10.2019 у справі №911/2218/18 дійшов висновку, що право власності на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. Закон не пов`язує момент виникнення права участі у товаристві з обмеженою відповідальністю з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

81. Однак, скаржник не вказує, в чому саме полягає незастосування або неправильне застосування судом апеляційної інстанції вказаного висновку Верховного Суду.

82. Тому Верховний Суд відхиляє цей довід.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

84. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

85.Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

86. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст.129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 у справі №910/15336/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець