Рішення

від 25.03.2021 по справі 910/15336/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.03.2021Справа № 910/15336/20 За позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів";

2) ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача Романчук Ю.А.

від відповідача-1 не з`явились

від відповідача-2 не з`явились

від третьої особи не з`явились

В судовому засіданні 25.03.2021 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів"; ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки, рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, не підписувала та не укладала договір відчуження частки у статутному капіталі відповідача-1 та не брала участі у загальних зборах 19.10.2017, а тому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу та рішення загальних зборів щодо зміни складу учасників та звільнення директора та скасувати реєстраційні дії, вчинені на підставі оспореного рішення загальних зборів.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги в тому числі до фізичної особи.

Суд звернувся до Державної міграційної служби з запитом про надання інформації про місце проживання відповідача-2, фізичної особи ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 12.10.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

20.10.2020 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 12.10.2020 про усунення недоліків позовної заяви.

03.11.2020 на запит суду надійшла відповідь, в якій зазначено, що з метою уникнення надання інформації про іншу особу, у запиті необхідно зазначити інформацію про дату народження фізичної особи.

Ухвалою суду від 26.11.2020 суд повторно звернувся з запитом щодо місця реєстрації фізичної особи - відповідача-2.

22.12.2020 через канцелярію суду надійшла відповідь на запит.

Ухвалою суду від 29.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.02.2021 та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

02.02.2021 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить включити до раніше заявлених вимог додаткову вимогу про визнання недійсним рішення учасника товариства ОСОБА_2 від 12.02.2018 року, щодо припинення шляхом ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", код ЄДРПОУ 35391480, номер запису 10741100020026995.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Суд протокольною ухвалою від 16.02.2021 прийняв заяву позивача про зміну предмету позову, постановив здійснювати розгляд справи з урахуванням заяви про зміну предмету позову, відклав підготовче засідання на 11.03.2021 та встановив строк відповідачам на подання відзиву з урахуванням заяви про зміну предмету спору до 03.03.2021.

15.02.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів з додатками.

Ухвалою суду від 11.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 25.03.2021.

В судове засідання 25.03.2021 представники відповідачів та третьої особи не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про описку в даті рішення, яке він просив скасувати в заяві про зміну предмету позову та вказав, що вірною датою відповідного рішення є 11.02.2018.

Представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2007 було здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "BIK LTD" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - корпус № 21 літ В загальною площею 910,30 кв м, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В та зареєстрований в реєстрі за № 2963.

Згідно рішення Загальних зборів ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", оформленого протоколом від 06.04.2015 було вирішено вивести зі складу засновників ОСОБА_4 на підставі заяви про вихід зі складу засновників товариства та передати його частку 100% (46000,00 грн) у статутному капіталі товариства ОСОБА_1 , затверджено нову редакцію статуту.

Рішенням Загальних зборів ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", оформленим протоколом від 16.04.2015 збільшено статутний капітал товариства до 9895104,00 грн шляхом внесення учасником ОСОБА_1 нерухомого майна, яке належить їй на праві власності, прийнято та перерозподілено частки учасників у статутному капталі товариства - ОСОБА_1 володіє 100% (9895104,00 грн) частки у статутному капіталі, затверджено статут в новій редакції.

Наказом № 2-К від 26.02.2016 ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" ОСОБА_5 вступила на посаду директора товариства з 26.02.2016.

19.10.2017 було прийнято рішення Загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", оформлене протоколом № 19/10/17. В протоколі зазначено про присутність на загальних зборах товариства учасника, який володіє 100% частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_1 . Запрошені - громадянин України ОСОБА_2 та громадянин України ОСОБА_6 .

Порядок денний: 1. Обрання голови та секретаря зборів товариства. 2. Зміна директора товариства. 3. Зміна складу учасників товариства. 4. Перерозподіл часток учасників. 5. Уповноваження особи на проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство.

По першому питанню порядку денного вирішили обрати ОСОБА_6 головою зборів товариства, а ОСОБА_2 - секретарем зборів товариства. По другому питанню порядку денного вирішили звільнити ОСОБА_5 з посади директора та обрати на посаду директора ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" ОСОБА_2 . По третьому питанню порядку денного вирішили затвердити ОСОБА_1 вхід із товариства в зв`язку з відчуженням нею своєї частки у статутному капіталі товариства (100%) на користь ОСОБА_2 . По четвертому питанню порядку денного вирішили розподілити частки учасників наступним чином: громадянин України ОСОБА_2 володіє часткою статутного капіталу товариства розміром 9895104,00 грн, що становить 100% статутного капіталу товариства; у зв`язку з перерозподілом часток, затвердити статут у новій редакції. По п`ятому питанню порядку денного вирішили доручити ОСОБА_2 забезпечити виконання всіх необхідних процедур, пов`язаних з державною реєстрацією змін відомостей про товариство та нової редакції статуту товариства.

20.10.2017 між ОСОБА_1 (продавець) та громадянином України ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", відповідно до якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" та зобов`язується сплатити за цю частку належну грошову суму, згідно з умовами даного договору. Статутний капітал товариства складає 9895104,00 грн. Продаж здійснюється за ціною 9895104,00 грн. Покупець зобов`язується сплатити продавцю ціну, визначену у п. 3 цього договору до 31.12.2017. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору. Після укладення договору до установчого документу товариства мають бути внесені відповідні зміни з обов`язковою їх реєстрацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Право власності покупця на частку, зазначену у п. 1 даного договору, виникає з моменту підписання договору сторонами за умов обов`язкової подальшої державної реєстрації змін та доповнень до установчого документа товариства або нової редакції власного статуту, що містить відповідні зміни до Єдиного державного реєстру, згідно з чинним законодавством України. Підписання сторонами даного договору буде свідчити про те, що передача-приймання відчужуваної частки у статутному капіталі товариства відбулась та не вимагає додаткового підписання сторонами будь-яких актів (.п. 1, 3,4, 8-10 договору).

Станом на день розгляду справи єдиним учасником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" є ОСОБА_2 .

На підставі прийнятого рішення загальних зборів від 19.10.2017 та укладеного договору купівлі-продажу від 20.10.2017 було внесено відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

-Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, 20.10.2017, № 10741050017026995, зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, приватний нотаріус ОСОБА_3

-Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 20.10.2017, № 10741070015026995, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, приватний нотаріус ОСОБА_3

-Виправлення помилок, 20.10.2017, № 10747770016026995, приватний нотаріус ОСОБА_3

В подальшому громадянином України ОСОБА_2 , учасником, що володіє 100% у статутному капіталі товариства було прийнято рішення Загальних Зборів, оформлене протоколом № 1 від 11.02.2018, про припинення діяльності ТОВ Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" шляхом його ліквідації. Призначено ліквідатором товариства ОСОБА_2 та встановлено двомісячний строк для пред`явлення претензій кредиторами.

На підставі рішення від 11.02.2018 було внесено відповідний запис у реєстр:

-Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, 12.02.2018, № 10741100020026995, Шубіна Т.Я., Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація.

У позовній заяві позивач зазначає, що договір купівлі-продажу від 20.10.2017 має бути визнаний недійсним, оскільки, позивач його не підписувала, оскільки, не мала волевиявлення відчужувати свою частку. Також недійсним має бути визнано рішення загальних зборів від 19.10.2017, оскільки, позивач не повідомляла товариство про намір відчужити свою частку та вийти з товариства, позивач не була присутня на загальних зборах. Як наслідок недійсності рішення загальних зборів та договору купівлі-продажу, мають бути скасовані зміни внесені в реєстр на підставі підробних документів.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу згідно з ч. 2 ст. 656 Цивільного кодексу України можуть бути майнові права.

За ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права за своєю правовою природою є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно частиною 2 статті 656 ЦК України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу, до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Згідно із ч. 1 ст. 147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" ( в чинній на момент укладення договору редакції) учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства..

Права власності на частку в статутному капіталі господарського товариства є сукупністю майнових та особистих немайнових прав, які згідно частиною 2 статті 656 ЦК України можуть виступати предметом договору купівлі-продажу, до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про господарські товариства" ( в чинній на момент укладення договору редакції) та статті 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

У силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відчуження власником свого майна визначено частиною першою статті 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності, які залежать від волі власника.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором згідно зі статтею 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 цього Кодексу ).

Згідно з положеннями статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи врегульований статтею 147 ЦК України (яка була чинною на день виникнення спірних відносин), положення якої кореспондуються зі статтею 53 Закону України Про господарські товариства .

Стаття 53 Закону України "Про господарські товариства" ( в чинній на момент укладення договору редакції) визначає перехід частки (її частини). Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов`язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Згідно ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст. 4 ГПК України).

Статтею 20 ГК України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст. 16 ЦК України. Аналогічні положення містить ст. 20 ГК України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 ЦК України).

За приписом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

До матеріалів справи долучено висновок експерта від 29.01.2018 № 8-4/2642, з яким встановлено, що підпис у графі директор ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" у договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. З ілюстрованої таблиці, що є частиною експертного висновку вбачається, що досліджувався на автентичність підпису ОСОБА_1 саме договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" від 20.10.2017, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідачі не заперечили та не спростували обставин, викладених у висновку експерта щодо того, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" з боку продавця підписаний не ОСОБА_1 .

Отже докази, долучені до матеріалів справи свідчать, що ОСОБА_1 не підписувала договір купівлі-продажу від 20.10.2017, а отже договір підлягає визнанню недійсним, в зв`язку з відсутністю волевиявлення продавця на відчуження частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", що суперечить ст. 203 ЦК України.

Щодо прийнятого Загальними Зборами рішення від 19.10.2017 про перерозподіл часток, зміну керівництва та виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів".

Суд відзначає, що рішення загальними зборами про виключення учасника в зв`язку з відчуженням частки у статутному капіталі товариства може прийматись в зв`язку з укладенням відповідного правочину щодо відчуження. І саме договір купівлі-продажу є підставою для виключення особи зі складу учасників товариства. Як уже було встановлено вище, ОСОБА_1 не вчиняла правочин щодо відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", в зв`язку з чим відсутні правові підстави для прийняття 19.10.2017 Загальними зборами товариства рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів".

Отже підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою.

За таких умов набуття іншою особою статусу учасника товариства шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства без укладення відповідного правочину не відповідає положенням чинного законодавства.

Вказана позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 №909/1294/15

Згідно з ч. 1 ст. 116, 117 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом. Учасники господарського товариства зобов`язані: 1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів.

Відповідно до п. 10.1 Статуту ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", затвердженого Загальними зборами учасників ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", протокол від 16.04.2015 (зареєстрований 20.04.2015) учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за місяць до виходу.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та не заперечено і не спростовано відповідачами, позивач не повідомляла товариство про свій намір вийти з його учасників, оскільки, не мала такого наміру, що в тому числі підтверджується обставинами, що договір купівлі-продажу від 20.10.2017 підписаний іншою особою, а не ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до п. 15.1, 15.2, 15.9 Статуту товариства вищим органом товариства є Загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 % голосів. Про проведення Загальних зборів Учасники повідомляються усно чи письмово не менше як за 30 днів до скликання Загальних зборів зазначенням часу і місця проведення Загальних зборів та порядку денного. Рішення Загальних зборів може бути оскаржено учасником товариства до суду.

До виключної компетенції Загальних зборів належить: 3) створення виконавчого органу та обрання директора, відкликання директора та членів контрольного органу товариства; 8) виключення учасника із товариства. З питань зазначених у п. 1), 2), 8) п. 15.10 Статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів від числа присутніх на загальних зборах. (п. 15.10, 15.11 статуту).

Позивач не повідомлялась про проведення Загальних зборів 19.10.2017, не ініціювала їх проведення та не брала в них участі. Оскільки, позивач станом на 19.10.2017 була власником 100% частки у статутному капіталі товариства (одноосібним власником), то загальні Збори не могли бути проведені та правомочні за її відсутності.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", оформлених протоколом від 19.10.2017 № 19/10/2017 щодо звільнення з посади директора товариства ОСОБА_5 з 19.10.2017 року та призначення нового директора товариства ОСОБА_2 з 20.10.2017р; про вихід з товариства та відчуження 100% частки статутного капіталу ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ; щодо перерозподілу часток на затвердження статуту у новій редакції.

Щодо вимог щодо скасування державної реєстрації змін до відомостей про особу.

Відповідно до ст. 7, 9, 10 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції чинній на момент внесення спірних записів) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до ст. 17 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" ( в редакції чинній на дату внесення оскаржуваних змін) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою; 7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; 8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; 10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи. Для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подаються такі документи: 1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи. Для державної реєстрації рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - відповідним державним органом, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про відміну рішення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ст. 25 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження рішення суду, на підставі якого вчинено реєстраційну дію; 3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

В разі відступлення частки особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства, а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін. Включення такого учасника до складу учасників товариства на підставі рішення загальних зборів учасників товариства та державна реєстрація відповідних змін до статуту та в реєстрі є діями на виконання договору щодо відчуження частки учасником товариства. Законодавство не зобов`язує сторін надавати договори про відчуження частки товариству для ухвалення рішення про внесення змін до статуту та для подальшої державної реєстрації таких змін, адже такі договори можуть містити конфіденційну інформацію, яку сторони договору не мають намір розкривати третім особам. Але саме ці правочини є підставою для будь-яких подальших дій учасника, який відчужує частку, нового власника частки, товариства, включно з державною реєстрацією відповідних змін. Без укладення договору між власником частки ці дії є вчиненими без належної правової підстави.

Оскільки, договір купівлі-продажу від 20.10.2017 визнаний судом недійсним, відсутні правові підстави для внесення на підставі рішення від 19.10.2017 змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в зв`язку з чим вимоги позивача щодо скасування внесених змін визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визнання недійсним рішення учасника товариства ОСОБА_2 від 11.02.2018 року, щодо припинення шляхом ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю Управління та експлуатація рекреаційно - готельних проектів , код ЄДРПОУ 35391480, номер запису 10741100020026995.

Як вбачається зі встановлених вище обставин, договір купівлі-продажу від 20.10.2017 є недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки, недійсний правочин не створює ніяких юридичних наслідків і є недійсним з моменту його укладення, то ОСОБА_2 не набув права власності на частку у статутному капталі ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів", а тому не мав повноважень на прийняття рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, в зв`язку з чим рішення від 11.02.2018 є недійсним, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд також зауважує, що до матеріалів справи позивачем було долучено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020100000000753, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2020, виділеному з кримінального провадження № 42017000000004262 від 17.11.2017 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (затверджений 31.08.2020), щодо вчинених реєстраційних дій в Державному реєстрі прав та ЄДР по відношенню до ТОВ "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів".

Суд вбачає підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, позивачем не доведено наявності обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочинів, в зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідачів суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідачі не скористались своїм правом на подання доказів в заперечення та спростування обставин, якими позивач підтверджує позовні вимоги, про наслідки були повідомлені ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача-1.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів (код ЄДРПОУ 35391480), б/н, від 20 жовтня 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з моменту його укладення.

3.Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів (код ЄДРПОУ 35391480), щодо звільнення з посади директора товариства ОСОБА_5 з 19.10.2017 року та призначення нового директора товариства ОСОБА_2 з 20.10.2017р., оформленого протоколом № 19/10/17 від 19 жовтня 2017 року (пункт 2 порядку денного).

4.Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів (код ЄДРПОУ 35391480), про вихід з товариства та відчуження 100% частки статутного капіталу ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , оформленого протоколом № 19/10/17 від 19 жовтня 2017 року (пункт 3 порядку денного).

5.Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів (код ЄДРПОУ 35391480), щодо перерозподілу часток на затвердження статуту у новій редакції, оформленого протоколом № 19/10/17 від 19 жовтня 2017 року (пункт 4 порядку денного).

6.Визнати недійсним рішення учасника товариства ОСОБА_2 від 11.02.2018 року, щодо припинення шляхом ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю Управління та експлуатація рекреаційно - готельних проектів , код ЄДРПОУ 35391480, номер запису 10741100020026995.

7.Скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Управління та експлуатація рекреаційно - готельних проектів , код ЄДРПОУ 35391480, яким було змінено склад засновників (учасників) шляхом виключення виведення ОСОБА_1 зі складу засновників, а ОСОБА_2 включення до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Управління та експлуатація рекреаційно - готельних проектів , код ЄДРПОУ 35391480, номер запису 10741050017026995 від 20.10.2017р.

8.Скасувати державну реєстрацію змін до відомостей Товариства з обмеженою відповідальністю Управління та експлуатація рекреаційно - готельних проектів , код ЄДРПОУ 35391480, щодо зміни чинного директора ОСОБА_5 на нового директора ОСОБА_2 , номер запису 10741070015026995 від 20.10.2017р.

9.Скасувати державну реєстрацію виправлення помилок щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Управління та експлуатація рекреаційно - готельних проектів , код ЄДРПОУ 35391480, номер запису 10747770016026995 від 20.10.2017р.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління та експлуатація рекреаційно-готельних проектів" (04050, м. Київ, вул Юрія Іллєнка, 12, ідентифікаційний код 35391480) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 16984 (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

11. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 05.04.2021

Суддя І.В.Усатенко