Постанова

від 28.03.2023 по справі 910/18727/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/18727/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явилися,

відповідача-1- не з`явилися,

відповідача-2 - не з`явилися,

відповідача-3 - не з`явилися,

третіх осіб:

Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Кравченко С. Г. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 (колегія суддів: Владимиренко С. В. - головуючий, Євсіков О. О., Корсак В. А.) і рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 (суддя Бойко Р. В.) у справі

за позовом Приватного підприємства "Сафітель Люкс"

до: 1) Державного підприємства "СЕТАМ", 2) Акціонерного товариства "К.Енерго", 3) приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київської міської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАСТІВКА ЛТД", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Мандарин Ойл", 3) Акціонерного товариства "Укртрансгаз", 4) Торгово-промислової палати України,

про визнання недійсними електронних торгів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи

1.1. Приватне підприємство "Сафітель Люкс" (далі - ПП "Сафітель Люкс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), Акціонерного товариства "К.Енерго" (далі - АТ "К.Енерго"), приватного виконавця виконавчого органу м. Києва Павлюка Назара Васильовича (далі - приватний виконавець Павлюк Н. В.) про визнання недійсними проведених електронних торгів, оформлених протоколом проведення торгів від 29.10.2019 № 438994, з реалізації нерухомого майна лота № 377400, а саме: будівлі трансформаторної підстанції ТП- 1114 (літера "А"), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 479122580000, загальною площею 62,9 м2 на вул. Некрасівській, 4-Б у м. Києві (далі - будівля трансформаторної підстанції) та визнання недійсним акта від 04.11.2019 про проведені електронні торги, складеного приватним виконавцем.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що внаслідок проведення електронних торгів у рамках зведеного виконавчого провадження № 59956634 (боржником в якому було АТ "К.Енерго") позивач придбав будівлю трансформаторної підстанції. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2020, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 20.05.2021, у справі № 910/15518/19 встановлено, що будівлю трансформаторної підстанції було передано АТ "К.Енерго" в оперативне управління, а його власником є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради. Таким чином, позивач стверджував, що будівля трансформаторної підстанції реалізована на електронних торгах незаконно, тому існують підстави для визнання електронних торгів недійсними.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 у справі № 910/18727/21, позов ПП "Сафітель Люкс" задоволено повністю. Визнано недійсними проведені електронні торги, оформлені протоколом проведення електронних торгів від 29.10.2019 № 438994 та актом про проведені електронні торги від 04.11.2019, складеним приватним виконавцем, з реалізації нерухомого майна лота № 377400, а саме - будівлі трансформаторної підстанції. Вирішено стягнути з ДП "СЕТАМ" на користь ПП "Сафітель Люкс" судовий збір у розмірі 567,50 грн. Вирішено стягнути з приватного виконавця на користь ПП "Сафітель Люкс" судовий збір у розмірі 567,50 грн.

2.2. Суд першої інстанції, враховуючи частину 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, виходив із того, що дефект торгів встановлено у справі № 910/15518/19 із визнанням недійсним завершального етапу оформлення правочину купівлі-продажу нерухомого майна за наслідком проведених електронних торгів - свідоцтва про право власності на предмет електронних торгів. Крім того, суд першої інстанції встановив, що процедура торгів була порушена шляхом незабезпечення ДП "СЕТАМ" виконання постанови приватного виконавця Павлюка Н. В. про зупинення торгів та незабезпечення приватним виконавцем контролю за виконанням власної постанови про зупинення торгів. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що правочин купівлі-продажу майна за наслідками електронних торгів, оформлений протоколом проведення електронних торгів від 29.10.2019 № 438994 та актом від 04.11.2019 про проведенні електронні торги, складеним приватним виконавцем Павлюком Н. В., є недійсним. Суд першої інстанції зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/15518/19 встановлено факт належності нерухомого майна станом на дату проведення прилюдних торгів на праві комунальної власності територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради, тому визнано недійсним свідоцтво про право власності від 07.11.2019 № 17539, видане ПП "Сафітель Люкс" за наслідками проведення оспорюваних прилюдних торгів. Суд установив, що позивач сплатив кошти за майно та не одержав і ніколи не одержить майно у власність на підставі правочину, вчиненого оспорюваними прилюдними торгами, що суперечить статтям 650, 655, 656 Цивільного кодексу України та пункту 8 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/54 (далі - Порядок № 2831/54).

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі № 910/18727/21, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП "Сафітель Люкс" відмовити в повному обсязі.

3.2. АТ "Укртрансгаз", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, АТ "Укртрансгаз" зазначає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі № 910/18727/21 є такими, що прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження обставин справи. Скаржник не погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що приватним виконавцем не забезпечено контролю за виконанням власної постанови про зупинення торгів. При цьому АТ "Укртрансгаз" посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 925/529/17, від 10.05.2018 у справі № 755/21826/15-ц, від 14.02.2018 у справі № 490/5475/15-ц, від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17, від 03.04.2018 у справі № 917/927/17, від 22.09.2021 у справі № 295/6608/19 та постановах Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 17.10.2014 Публічне акціонерне товариство "Київенерго" отримало свідоцтво по право власності на нерухоме майно - будівлю трансформаторної підстанції ТП-1114 (літера "А") загальною площею 62,9 м2 на вул. Некрасівській, 4-Б у м. Києві.

4.2. 11.09.2019 на будівлю трансформаторної підстанції було накладено арешт в рамках примусового виконання провадження № 59956634 про стягнення коштів з АТ "К.Енерго", та передано це майно на реалізацію.

4.3. 21.10.2019 ДП "СЕТАМ" провело електронні торги з реалізації лота № 377400 - будівлі трансформаторної підстанції, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 479122580000.

4.4. Згідно з протоколом № 438994 проведення електронних торгів, який сформовано 29.10.2019, переможцем торгів визнано ПП "Сафітель Люкс".

4.5. ПП "Сафітель Люкс" сплачено 417 810,00 грн відповідно до платіжного доручення від 31.10.2019 № 3, призначення платежу: "кошти за придбання на СЕТАМ протокол № 438994 від 29.10.2019, лот № 377400".

4.6. На підставі акта про проведені електронні торги, складеного приватним виконавцем Павлюком Н. В., від 04.11.2019 ПП "Сафітель Люкс" видано свідоцтво про право власності від 07.11.2019 № 17539, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н. О., на будівлю трансформаторної підстанції, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 479122580000.

4.7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2020, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 20.05.2021, у справі № 910/15518/19 визнано право комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради на нерухоме майно - будівлю трансформаторної підстанції; визнано недійсним свідоцтво про право власності від 07.11.2019 № 17539, видане ПП "Сафітель Люкс", посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н. О., на будівлю трансформаторної підстанції.

4.8. Суд першої інстанції, розглядаючи справу № 910/18727/21, зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/15518/19 встановлено факт належності будівлі трансформаторної підстанції станом на дату проведення прилюдних торгів на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та, як наслідок, визнано недійсним свідоцтво про право власності від 07.11.2019 № 17539, видане ПП "Сафітель Люкс" за наслідками проведення прилюдних торгів, тому зазначив, що ці обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

4.9. Суди установили, що 21.10.2019 приватним виконавцем Павлюком Н. В. винесено постанову про відкладення виконавчих дій, якою вирішено: 1) відкласти виконавчі дії з примусового виконання наказу; 2) організатору торгів ДП "СЕТАМ" зупинити електронні торги за лотом № 377400 до 28.10.2019.

Враховуючи, що протокол проведення електронних торгів № 438994 було сформовано лише 29.10.2019 (хоча торги проводилися 21.10.2019), суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідна постанова надійшла до ДП "СЕТАМ" до завершення електронних торгів у день їх проведення - 21.10.2019, оскільки інакше би протокол № 438994 було сформовано автоматично в момент завершення торгів - а саме: 21.10.2019.

Суд першої інстанції зауважив, що ДП "СЕТАМ" безпідставно, порушуючи постанову про відкладення виконавчих дій, не зупинило торги за лотом № 377400, допустило самовільне та незаконне тлумачення такої постанови, допустивши завершення торгів (всупереч постанові), та відклало оформлення результатів на 7 днів. Водночас, за висновком суду, приватний виконавець, одержавши такий протокол, зобов`язаний був звернути увагу на його оформлення всупереч постанові про відкладення виконавчих дій, та не вживати будь-яких дій щодо оформлення акта.

4.10. Спір виник у зв`язку з тим, що будівля трансформаторної підстанції була реалізована незаконно на торгах, що, на думку позивача, є підставою для визнання цих електронних торгів недійсними.

5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, належить закрити, а в іншій частині касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

5.3. Предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги ПП "Сафітель Люкс" про визнання недійсними проведених електронних торгів. Позов мотивований тим, що нерухоме майно (будівля трансформаторної підстанції) реалізоване на електронних торгах незаконно, свідоцтво про право власності від 07.11.2019 № 17539, видане ПП "Сафітель Люкс" за результатами цих торгів, визнано недійсним рішенням суду у справі № 910/15518/19, яке набрало законної сили, тому існують підстави для визнання електронних торгів недійсними.

5.4. Суд першої інстанції виходив із того, що остаточним судовим рішенням - рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 910/15518/19 встановлено факт належності нерухомого майна станом на дату проведення прилюдних торгів на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, тому визнано недійсним свідоцтво про право власності від 07.11.2019 № 17539, видане ПП "Сафітель Люкс" за наслідками проведення оспорюваних прилюдних торгів. Тому суд зазначив, що ці обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню. Суд установив, що позивач сплатив кошти за майно та не одержав і ніколи не одержить майно у власність на підставі правочину, вчиненого оспорюваними прилюдними торгами, що суперечить статтям 650, 655, 656 Цивільного кодексу України та пункту 8 розділу X Порядку № 2831/54. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що правочин купівлі-продажу майна за наслідками електронних торгів, оформлений протоколом проведення електронних торгів від 29.10.2019 № 438994 та актом від 04.11.2019 про проведені електронні торги, є недійсним.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що процедура торгів була порушена шляхом незабезпечення ДП "СЕТАМ" виконання постанови приватного виконавця Павлюка Н. В. про зупинення торгів та незабезпечення приватним виконавцем контролю за виконанням постанови про зупинення торгів.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.5. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 925/529/17, від 10.05.2018 у справі № 755/21826/15-ц, від 14.02.2018 у справі № 490/5475/15-ц, від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17, від 03.04.2018 у справі № 917/927/17, від 22.09.2021 у справі № 295/6608/19 та Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12 у подібних правовідносинах.

5.6. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, передбачених цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.7. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Слід виходити також із того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

5.8. Таким чином, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстава для касаційного оскарження має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в інший спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19) та від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

5.9. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.

5.10. У постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 295/6608/19 за позовом фізичної особи до ДП "СЕТАМ", приватного виконавця Ковальського Максима Романовича, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака Віктора Ярославовича, іншої фізичної особи про визнання недійсними електронних торгів, скасування свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію права власності Верховний Суд зазначив:

"При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів".

У справі № 295/6608/19 позивачем була особа, майно якої було продано на електронних торгах. Позов обґрунтований неповідомленням боржника (позивача) про відкриття виконавчого провадження, а також про інші виконавчі дії. Місцевий суд у справі № 295/6608/19 установив, що права і законні інтереси особи, яка оспорювала електронні торги та яка є боржником у зобов`язанні, за невиконання якого з неї судовим рішенням у 2015 році стягнуто заборгованість, порушені не були. Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

5.11. У постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 925/529/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Габен" до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ДП "СЕТАМ" про визнання електронних торгів недійсними Суд зазначив, що "скарги щодо неправомірності дій державного виконавця при здійсненні своїх повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження", не стосуються правил проведення електронних торгів та є такими, що мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними".

У справі № 925/529/17 позивачем була особа, майно якої було продано на електронних торгах. Позовні вимоги у справі № 925/529/17 були обґрунтовані тим, що реалізоване на оспорюваних електронних торгах майно не підлягало реалізації у зв`язку з погашенням заборгованості перед банком шляхом реалізації іншого майна. Суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фірма "Габен", виходили із того, що оспорювані електронні торги були проведені з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Суд апеляційної інстанції у справі № 925/529/17 встановив, що правомірність дій державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження з реалізації об`єктів іпотеки була предметом оцінки в межах справи № 914/3151/13 за скаргою ТОВ "Фірма "Габен" на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

5.12. У постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 755/21826/15-ц за позовом фізичних осіб до ДП "СЕТАМ", відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції головного територіального управління юстиції у м. Києві, іншої фізичної особи про визнання електронних торгів, акта державного виконавця про проведення електронних торгів недійсними, Суд зазначив:

"Разом із тим слід зазначити, що оскільки, виходячи зі змісту частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, то підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим порядком.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення електронних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24- 27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними ".

Позивачі у справі № 755/21826/15-ц обґрунтовували позов тим, що електронні торги проведені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки у боржника наявне інше нерухоме майно, на яке можна звернути стягнення, крім того, продаж частки майна було здійснено з порушенням частини 2 статті 366 Цивільного кодексу України без її виділу, за завищеною ціною, торги проведені за участю тільки одного покупця. Скаржники зазначали, що не були повідомлені про виконавчі дії, про здійснення оцінки майна, час призначення електронних торгів, початкову ціну електронних торгів, здійснення уцінки майна. У справі № 755/21826/15-ц рішення апеляційного суду, яким відмовлено у задоволенні позову, мотивоване тим, що позивачами не доведено того, що при проведенні електронних торгів відповідачами були порушені їх законні права та інтереси, оскільки вони були присутні при складанні акта опису й арешту майна, а також повідомлені про те, що воно буде передано на реалізацію. Верховний Суд визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що електронні торги з реалізації арештованого майна були проведені відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 .

5.13. У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 490/5475/15-ц за позовом фізичної особи до Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, Приватного підприємства "Нива-В.Ш.", іншої фізичної особи про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, акта про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно Суд дійшов висновку:

"Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином".

У справі № 490/5475/15-ц позивач посилався на порушення під час проведення виконавчих дій: торги проведено не за місцем проживання, місцем роботи боржника або за місцезнаходженням його майна; не повідомлено боржника про місце і час проведення торгів, стартову ціну реалізації майна; не було перевірено наявності у боржника іншого рухомого майна, грошових коштів тощо, яке підлягало першочерговому стягненню. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, відмовляючи в позові, зазначив, що позивач не довів і суд не встановив наявності порушень, що могли вплинути на результат торгів; позивач не зазначив, які саме його права й законні інтереси порушено неналежним повідомленням боржника про проведення прилюдних торгів чи неналежною перевіркою державним виконавцем майнового стану та наявності іншого майна для задоволення вимог стягувача, а також наявності іншої заборгованості перед іншими стягувачами.

5.14. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17 (за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ДП "СЕТАМ" та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсними електронних торгів, проведених ДП "СЕТАМ" з реалізації арештованого нерухомого майна), та на постанову Верховного Суду України від 24.10.2012 у справі № 6-116цс12 (за позовом прокурора Шевченківського району міста Чернівців в інтересах малолітніх осіб, неповнолітньої особи до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Чернівецької області, інших фізичних осіб, Чернівецького аукціонного центру державної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" про визнання прилюдних торгів і свідоцтва про право власності недійсними), скаржник зазначає, що відповідно до висновку, наведеного у цих постановах, судам під час розгляду позову про визнання недійсними торгів слід встановити порушення саме Порядку реалізації арештованого майна.

5.15. Постанова Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 917/927/17, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури до Виконавчого комітету Остап`ївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрооб`єднання фермерських господарств "Еліта" про визнання недійсними рішення про оформлення права приватної власності, свідоцтв на право власності, скасування реєстрації права власності на приміщення будинку культури та дитячого садка. Позов обґрунтований фактом підробки рішення відповідача про оформлення права приватної власності та подальшим незаконним переоформленням права власності на об`єкти, що встановлено вироком суду у кримінальному провадженні.

5.16. Колегія суддів зазначає, що правовідносини у наведених справах № 295/6608/19, № 925/529/17, № 755/21826/15-ц, № 490/5475/15-ц, № 6-116цс12, № 910/10136/17, № 917/927/17, на які посилається скаржник, і у справі № 910/18727/21, що розглядається, не є подібними, оскільки існують істотні відмінності у суб`єктному складі спірних правовідносин, підставах позовів, фактичних обставинах, установлених судами у зазначених справах, пов`язаних із правами й обов`язками сторін, що, в свою чергу, зумовлює й різний зміст спірних правовідносин та унеможливлює застосування наведених правових висновків до спірних правовідносин у цій справі.

5.17. Зокрема, у справах № 295/6608/19, № 925/529/17, № 755/21826/15-ц, № 490/5475/15-ц позивачем є особа - боржник, майно якої відчужувалося на спірних торгах, тобто не учасник електронних торгів, у той час як у справі № 910/18727/21 позивачем є покупець майна - переможець торгів, при цьому питання щодо його речових прав на майно вже було вирішено в іншій справі № 910/15518/19 (визнано недійсним свідоцтво про право власності на майно, придбане на електронних торгах). Крім того, у справах № 755/21826/15-ц, № 490/5475/15-ц, № 6-116цс12 судами встановлювалося, чи дотримано спеціалізованою організацією, яка проводить торги, норми Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5, чи Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5, а у справі № 910/18727/21 суди встановлювали обставини щодо дотримання учасниками електронних торгів положень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/54.

5.18. У справі № 910/10136/17 позивачем був банк - іпотекодержатель майна, яке було предметом продажу на електронних торгах, а підставою позову - незгода з результатами торгів та незаконність дій державного виконавця у зв`язку з передачею майна боржника на реалізацію за заниженою початковою ціною. Натомість у справі № 910/18727/21 підставою позову є встановлена рішенням суду незаконність продажу майна на електронних торгах у зв`язку із встановленням обставин неналежності майна боржнику на праві власності, а також порушення процедури ДП "СЕТАМ" щодо незабезпечення виконання постанови приватного виконавця Павлюка Н. В. про зупинення торгів.

5.19. У справі № 917/927/17 правовідносини є неподібними із правовідносинами у справі № 910/18727/21, що розглядається, як за предметом та підставами позову, так і за матеріально-правовим регулюванням, що, в свою чергу, зумовлює й різний зміст спірних правовідносин та унеможливлює застосування наведеного скаржником висновку до спірних правовідносин у цій справі. Рішення судів про задоволення позовних вимог у справі № 917/927/17 обґрунтовувалися положеннями статей 7, 19, 121, 142 Конституції України, статей 16, 21, 182, 328 Цивільного кодексу України, статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", статей 2, 6, 10 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 2, 19, 27, 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 3, 4, 7 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 № 1253, пункту 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2007 № 7/5. Водночас у справі № 910/18727/21 спірні правовідносини регулюються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/54, статтями 650, 655, 656 Цивільного кодексу України.

5.20. Враховуючи наведене, Верховний Суд установив, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними із правовідносинами у справі № 917/235/22, що розглядається.

5.21. Пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.22. З огляду на викладене, враховуючи, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися, касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, належить закрити на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.23. Скаржник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зазначає, що суди не витребовували докази про складання ДП "СЕТАМ" акта про зупинення електронних торгів, проте дійшли висновку про порушення ДП "СЕТАМ" Порядку реалізації арештованого майна у зв`язку з незупиненням ДП "СЕТАМ" електронних торгів. Тому, за твердженням АТ "Укртрансгаз", суди ухвалили оскаржувані судові рішення без належного дослідження обставин справи.

5.24. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.25. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

5.26. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.27. Крім того, скаржник зазначає про невитребування судами доказів у учасника справи - ДП "СЕТАМ" щодо зупинення чи незупинення електронних торгів.

5.28. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

5.29. Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

5.30. Обов`язок доказування і подання доказів визначено статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

5.31. Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

5.32. Отже, суд може витребувати докази на підставі клопотання сторони у справі, і саме сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, зокрема, щодо подання доказів чи клопотання про їх витребування. Суд же сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, проте суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

5.33. Колегія суддів зазначає, що, спростовуючи доводи позивача про порушення ДП "СЕТАМ" Порядку реалізації арештованого майна, саме відповідачі повинні були підтвердити належними та допустимими доказами дотримання положень цього Порядку.

5.34. Оскільки скаржник не навів доводів щодо порушення судами статей 13, 81 Господарського процесуального кодексу України, а також не навів аргументів щодо необґрунтованого відхилення клопотань про витребування доказів, доводи АТ "Укртрансгаз" є безпідставними.

5.35. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цих підстав.

5.36. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, оскільки стосуються переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

5.37. Таким чином, у справі № 910/18727/21, що розглядається, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки, звертаючись із касаційною скаргою, АТ "Укртрансгаз" не спростувало висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

6.3. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

6.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

6.5. За змістом статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно закрити, а в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі № 910/18727/21 в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі № 910/18727/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак