Постанова

від 03.04.2023 по справі 2-1249/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1249/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 квітня 2023 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кондор Р.Ю., Готра Т.Ю.,

з участю секретаря: Гусонька З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє представни к - адвокат Лещинець Любомир Васильовича на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2022 року у справі № 2-1249/11 (Головуючий: Фазикош О.В.),-

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2022 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє його представник адвокат Сочка Віталій Іванович звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 лютого 2015 року у справі № 2-1249/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, розподіл земельної ділянки, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Заява мотивована тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2022 року було розділено спільне майно подружжя на частки згідно із запропонованим експертом варіантом поділу і водночас, одну з частин всього майна колишнього подружжя, а саме земельну ділянку під забудовою та двором площею 618,8 кв.м, було залишено у «спільному користуванні» колишнього подружжя без вирішення питання про право власності сторін на даний об`єкт.

Як вбачається з матеріалів справи, до моменту ухвалення рішення вказана земельна ділянка під забудовою та двором площею 618,8 кв. м. була частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2124886301:02:007:0006 загальною площею 0,0874 га, яка належала сторонам на праві спільної сумісної власності, але зареєстрована була за ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №050497. Після ухвалення рішення про поділ майна подружжя вказана земельна ділянка була поділена на окремі земельні ділянки, щодо однієї з яких судом зазначено, що вона залишається у спільному користуванні співвласників без зазначення порядку реєстрації права власності та визначення правового титулу володіння цією земельною ділянкою.

Вказане неоднозначне формулювання резолютивної частини судового рішення унеможливлює його належне виконання саме у вказаній частині, в іншій частині рішення суду виконано у повному обсязі.

Також заявник зазначає, що на підставі рішення суду сторонами проведено реєстрацію права власності у відповідній частині на об`єкти нерухомого майна, в тому числі на дві окремі квартири та земельні ділянки (копії підтверджуючих документів додаються). Після поділу земельній ділянці під забудовою було присвоєно кадастровий номер 2124886300:11:017:0048.

Однак, через невизначеність у рішенні суду правового режиму земельної ділянки під забудовою та двором площею 618,8 кв. м., реєстрація будь-яких прав сторін на вказану земельну ділянку є технічно неможливою. Вказане створює перешкоди для заявника у реалізації своїх прав як власника об`єкта нерухомого майна, що знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Як вбачається з рішення суду І інстанції, земельна ділянка під забудовою та двором площею 618,8 кв. м по суті не була поділена судом між сторонами в натурі, а отже, була залишена судом у спільній частковій власності подружжя, що є підставою для визнання ідеальних часток подружжя в цьому майні без його реального поділу.

Посилаючись на вказані обставини заявник просив суд роз`яснити резолютивну частину рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2015 року у даній справі, а саме у частині: земельну ділянку під забудову та двором площею 616,8 кв.м., залишити у спільному користуванні співвласників, наступним чином: земельна ділянка під забудовою та двором площею 616,8 кв.м. залишається у спільній частковій власності співласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по 1\2 кожному, що є підставою для проведення державної реєстрації права спільної часткової власності кожного співвласника на відповідну частку у встановленому законом порядку.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 (відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом), в інтересах якого діє його представник адвокат Сочка Віталій Іванович, про роз`яснення резолютивної частини рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2015 року у справі № 2-1249/11 відмовлено.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки судом в межах розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, не в повному обсязі досліджені обставини справи і твердження суду в ухвалі про зміну способу і порядку виконання рішення суду є помилковими.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - Лещинець Л.В. , який підтримує доводи викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_2 - адвоката Бойко Б.Б., який просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

ОСОБА_1 у свою чергу подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Виділено позивачу приміщення з домоволодіння в АДРЕСА_1 по другому варіанту розподілу висновку експерта № 70 від 29.09.2014 року, а саме: приміщення житлового будинку літ. А - коридор площею 4,9 м. кв.; приміщення житлового будинку літ. А - житлова кімната площею 19,6 м. кв.; приміщення житлового будинку літ. А - кухня площею 7,4 м. кв.; приміщення житлового будинку літ. А - суміщений санвузол площею 5,1м. кв.; приміщення житлового будинку літ. А - кладова площею 7,4 м. кв.; приміщення літньої кухні (житловий будинок літ. В) площею 15,4 м. кв.; приміщення літньої кухні (житловий будинок літ. В) площею 16,0 м.кв.; приміщення літньої кухні (житловий будинок літ. В) площею 5.8 м.кв.

Колодязь - № 1, огорожа - № 2, вбиральня - Д, прибудова А1 залишено в спільну користуванні власників.

Земельну ділянку площею 0,16.73 га з кадастровим номером 2124886301:02:007:0006 розподілено в такому порядку, а саме: земельну ділянку під забудовою та двором площею 618,8 кв. м, залишено у спільну користуванні співвласників, земельну ділянку площею 1056,2 кв.м., розподілено по - 528,1 кв.м. згідно додатку VI висновку експерта № 70 від 29.09.2014 року.

Земельну ділянку площею 0,0874га з кадастровим номером 2124886301:02:007:0007 наданої для ведення особистого селянського господарства розташованої за адресою: АДРЕСА_1 розподілено відповідно до визначених ідеальних часток У та У по - 437 кв.м. кожному згідно додатку VIII висновку експерта № 70 від 29.09.2014 року.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

В силу роз`яснень, що викладені у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз`ясненню.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Таким чином, виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, за змістом ст. 271 ЦПК України та з урахуванням наведених роз`яснень, які містяться в зазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України, роз`яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах роз`яснення судового рішення, полягає у виправленні формальних недоліків, усуненні неясності судового акту, викладенні рішення суду в більш ясній та зрозумілій формі; як наслідок, учасники справи та особа, на яку покладається виконання судового рішення, мають можливість зрозуміти спосіб і порядок виконання та неухильно цього дотримуватись.

В свою чергу, чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.

Ініціюючи питання про роз`яснення вказаного рішення, ОСОБА_1 посилався на те, що оскільки земельна ділянка під забудовою та двором площею 618,8 кв.м. по суті не була поділена судом між сторонами в натурі, а отже, виходячи з вказаних вище приписів, вона була залишена судом у спільній частковій власності подружжя, що є підставою для визнання ідеальних часток подружжя в цьому майні без реального поділу, у зв`язку з чим просив роз`яснити резолютивну частину рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2015 року у справі № 2-1249/11, а саме у частині: земельну ділянку під забудову та двором площею 616,8 кв.м., залишити у спільному користуванні співвласників, наступним чином: земельна ділянка під забудовою та двором площею 616,8 кв.м. залишається у спільній частковій власності співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по кожному, що є підставою для проведення державної реєстрації права спільної часткової власності кожного співвласника на відповідну частку у встановленому законом порядку.

Тобто фактично, заявник просить у своїй заяві змінити резолютивну частину рішення, а не викласти її більш повно та зрозуміло.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Доводи заявника, які викладені в заяві про роз`яснення рішення, не є підставою для роз`яснення рішення суду у відповідності до вимог ст. 271 ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.

Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування не має.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Лещинець Любомир Васильович залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 серпя 2022 року залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає

Повний текст постанови складено - 06 квітня 2023 року.

Головуючий

Судді: