Рішення

від 30.03.2023 по справі 523/7559/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/7559/22

Провадження №2/523/596/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря Щербан О.Д .,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Святішенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2022 року позивачка ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що після розірвання шлюбу за домовленістю між сторонами розмір аліментів на утримання дитини був визначений у розмірі 15500 грн. щомісячно, з червня по листопад 2021 року відповідач перераховував указану суму на банківський рахунок позивачки з призначенням «аліменти» у визначеному розмірі, починаючи з грудня 2021 року ОСОБА_3 почав сплачувати по 3000 грн. в місяць, проте дана сума не відповідає його фінансовим можливостям, оскільки батько дитини працює моряком, обіймає посаду другого механіка на суднах іноземних компаній за контрактами з 2007 року, має добрий стан здоров`я. За період перебування у шлюбі з відповідачем у позивачки збереглися його робочі контракти, з яких вбачається розмір місячної заробітної плати, зокрема, за контрактом від 05 грудня 2018 року загальна сума місячної заробітної плати склала 6459 дол. США, за контрактом від 15 серпня 2019 року 6559 дол. США, за контрактом від 23 травня 2020 року 6559 дол. США, за контрактом від 23 жовтня 2020 року 6559 дол. США. В лютому 2022 року відповідач вирушив у рейс та не повернувся в Україну, їй відомо, що він продовжує працювати моряком, з шести повних місяців працює - чотири місяці. Виходячи з цього позивачка визначила розмір його середньомісячної зарплати за 2022 рік у сумі 4372,66 дол. США на місяць (6559 х 4:6 =4372,66 дол. США), що еквівалентно 127900,30 грн. за курсом НБУ станом на 06 липня 2022 року. частина доходів відповідача від визначеної суми становить 32000 грн., що і має стягуватися з відповідача на утримання сина. На обґрунтування визначення розміру аліментів позивачка також вказала на судову практику щодо стягнення аліментів з осіб, які працюють моряками.

Після надходження позовної заяви суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

03 серпня 2022 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання сторін відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

10 жовтня 2022 року представник позивачки адвокат Чумаченко С.О. надав суду заяву про збільшення позовних вимог, виходячи із того, що відповідач отримує заробітну плату у валюті, проте станом на 30 вересня 2022 року курс долара США істотно змінився, тому середньомісячний дохід відповідача, виходячи із курсу 36,5686 грн. за 1 дол. США, складає 159902,05 грн, чверть від яких 40000 грн., які і просили стягувати з відповідача щомісячно на утримання дитини.

16 листопада 2022 року представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Святішенко О.В. надала суду відзив на позов, у якому зазначала, що позов не може бути задоволений у повному обсязі, оскільки є необґрунтованим, а факти, викладені у ньому не відповідають фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства, виходячи з наступного.

ОСОБА_3 увесь час, починаючи з народження сина, не переставав утримувати його та надавати матеріальну допомогу для забезпечення того рівня життя, який необхідний для фізичного, духовного, розумового, морального та соціального розвитку, що підтверджується самою позивачкою. Проте протягом тривалого часу сторони не можуть дійти згоди що способу виконання батьком свого обов`язку з утриманням сина, оскільки позивачка вимагає надавати допомогу виключно у грошовій сумі у розмірі 1000 дол. США. Проте відповідач вважає таку суму необґрунтовано завеликою.

Незважаючи на це, ОСОБА_3 продовжує сплачувати позивачці на утримання сина аліменти у розмірі 3000 грн., при цьому представниця відповідача зауважила, що на 2022 рік розмір прожиткового мінімуму для дітей у віці від 6 до 18 років складає 2393 грн.

Відповідач офіційно не працевлаштований і береться за будь-яку роботу, у зв`язку з чим отримує нерегулярний та мінливий дохід, тому позивачка обґрунтовано визначила аліменти у твердій грошовій сумі. Однак, її посилання на те, що відповідач працює моряком і отримує дохід не менше 4372,66 дол. США не відповідає дійсності і є лише її припущенням, оскільки вона не надала жодного доказу на підтвердження цих обставин. Оскільки, вона не обґрунтувала необхідність визначення заявленого в позові розміру аліментів, тому представник відповідача просила визначити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина у сумі 3000 грн.

20 січня 2023 року представник позивачки адвокат Ніц А.С. надав суду додаткові пояснення, в яких посилався на відомості, отриманні судом у порядку витребування доказів від Адміністрації Держприкордонної служби України та АБ «Південний», як на підтвердження регулярності роботи відповідача як моряка, виходячи із періодичності та тривалості рейсів вказують відомості щодо перетину відповідачем державного кордону, відповідно до яких він дійсно перебував за кордоном щонайменше половину місяців на рік, крім того, з 20 лютого 2022 року перебуває за кордоном майже рік безперервно.

Твердження відповідача про те, що він офіційно не працевлаштований, спростовується банківськими виписками АБ «Південний», за якими відслідковуються витрати відповідача в Європі. Зокрема, за 2019 рік 50214,12 дол. США, за 2020 рік 55756,15 дол. США, за 2021 рік 44949,27 дол. США, за 2022 рік дані лише за червень-липень 15500 дол. США, оскільки після припинення шлюбних стосунків відповідач відкрив банківський рахунок для зарахування зарплати на ім`я своєї матері - ОСОБА_5 . А також представник позивачки звернув увагу суду на те, що під час розгляду справи про поділ спільного подружнього майна між даними сторонами, було встановлено, що відповідач перебуває за кордоном, що вказує на те, що він продовжує працювати.

У своїх додаткових поясненнях від 28 лютого 2023 року представник позивачки зазначив, що позивачка на даний момент утримує тринадцятирічного сина, і несе значні витрати на його харчування, оздоровлення, розвиток, навчання лікування, хлопчик потребує спеціальної білкової дієти, займається із репетитором з вивчення іноземної мови по два-три рази на місяць, вартість одного заняття з яким складає 200 грн. Крім того, в Україні з початку збройної агресії росії на території України відбувається девальвація гривні, внаслідок чого підвищуються ціни у всіх сферах, в той час батько дитини отримує доходи в іноземній валюті і має можливість забезпечувати дитині належний рівень життя, але ухиляється від цього, приховуючи свої доходи. До кінця збройної агресії відповідач не збирається повертатися до України, а відповідно і брати участь у вихованні та утриманні дитини. Також з урахуванням отриманих доказів від Адміністрації Держприкордонслужби України та відомостей з банківських рахунків, вважають, що стороною позивача повністю доведена спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному розмірі.

Представник позивачки у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 12 квітня 2008 року у Першому відділі реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі, актовий запис № 215 (а.с.23).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки та відповідача народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1236 (а.с.24).

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 26 травня 2021 року справа №523/4093/21 шлюб між сторонами було розірвано (а.с.25-27).

Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати разом з матір`ю. За домовленістю між батьками відповідач сплачував позивачці аліменти на утримання сина, перераховуючи відповідні суми на її банківських рахунок з рахунку його матері, що підтверджується дублікатами квитанції (а.с.28-40).

Починаючи з грудня 2021 року відповідач перестав дотримуватися домовленості між ними і почав сплачувати аліменти у меншому розмірі.

Те, що ОСОБА_3 працює моряком підтверджується копією посвідчення НОМЕР_2 , з відмітками про рейси: назву судна і судновласника, дата і місце найняття, посади та дата і місце звільнення (а.с.41-47), копією послужної книжки моряка № 03205/2010/24, в якій відображаються відомості про рейси (а.с.48-62), копіями свідоцтв фахівця про проходження ним у 2016, 2017 та 2019 роках підготовки з професійних курсів (а.с.68-75), копією свідоцтва про проходження курсу підвищення кваліфікації у 2020 році (а.с.76), копією закордонного паспорта відповідача з відповідними візами та відмітками про перетин державного кордону (а.с.77-90), копіями довідок про плавання відповідача (а.с.91-94), копією медичного свідоцтва моряка (а.с.95), копіями трудових контрактів моряка, в яких відображені період зайнятості та сума виплат (а.с.98-104); копіями договорів про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном за 2018 -2020 роки (а.с.112-120).

На підтвердження знаходження відповідача за кордоном в країні Румунія також суду надано посвідку на проживання для бенефіціарів тимчасового захисту від 03.05.2022 р.

Так, відповідно до трудового контракту моряка від 15 серпня 2019 року ОСОБА_3 перебував на судні «Маршал» 4(+-1) місяць, загальна сума місячної заробітної плати за цей період склала 6559 дол.США, за трудовими контрактами у 2020 році з 23 травня 2020 року та з 20 жовтня 2020 року ОСОБА_3 перебував на судні «Мартін» на посаді другого інженера 4(+-1) місяць і місячна валова заробітна плата його склала 6559 дол. США.

За наданими виписками за період з рахунків відповідача, відкритих у АБ «Південний», та АТ КБ «ПриватБанк», вбачається активні операції по рахунках відповідача, а саме надходження коштів від судновласників і активне витрачання коштів (а.с. 154-158, 192-205).

У відповідності зі ст.12Закону України«Про охоронудитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Крім того, статтею 181 СК України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину.

Відповідно до вказаної статті способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою ВР N789-XII від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради Української PCP від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набрала чинності для України з 27 вересня 1991 року, закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Тобто, держава визнає захист прав і свобод дитини одним з пріоритетів своєї політики та гарантує дитині рівень життя, необхідний для гармонійного розвитку.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

У частині 8 статті 7 СК України зазначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Згідно з нормами ч.1 та 2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Нормами ч.1ст.182СКУкраїнипривизначеннірозміруаліментівсуд враховує: станздоров`ятаматеріальнестановище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно доч.2ст.182СКУкраїни розміраліментівмає бутинеобхіднимтадостатнім длязабезпеченнягармонійного розвиткудитини. Мінімальнийгарантованийрозміраліментівнаоднудитину неможебутименшим,ніж50відсотківпрожитковогомінімумудлядитинивідповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зч.1 ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно достатті 89ЦПК України, суд оцінюєдокази засвої внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному, повному, об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність, допустимість, достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що дитина виховуються позивачкою і потребує матеріальної допомоги на харчування, оздоровлення, лікування, навчання.

Відповідач є працездатний, у зв`язку з чим може надавати матеріальну допомогу на утримання сина. З лютого 2022 року відповідач знаходиться за кордоном, в Україну не повертався.

Оскільки відповідачем не надано доказів про отримані ним за кордоном доходи, тому, слід дійти висновку, що він приховує дану інформацію. Посилання представника відповідача на те, що відповідач він через свою матір надає допомогу на утримання дитини у розмірі 3000 грн не є належним підтвердженням, що саме відповідач сплачує ці кошти.

Отже, позивачкою доведено те, що відповідач працює на суднах іноземних компаній і отримує від них доходи. Доказів, які б спростовували дані обставини, відповідачем не надано.

Оцінивши надані докази в сукупності, враховуючи засади справедливості, добросовісності та розумності, а також вік, стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дитини розмір аліментів, суд дійшов висновку, що аліменти у розмірі 20000 грн. щомісячно забезпечать права та інтереси дитини та не порушать права та інтереси батька.

Згідно зі ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи те, що позивачка звернулася до суду з позовом 13 липня 2022 року, тому і стягнення аліментів необхідно здійснювати саме з вказаної дати.

Нормами ч.1 ст.430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Таким чином, враховуючи вказану норму, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає також стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 992,4 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268,273, 279, 354,355, 430 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 20000 грн., щомісячно, починаючи з 13 липня 2022 року і до його повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 992,4 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми п

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Суддя

Повний текст рішення складено 04.04.2023 р.