Ухвала

від 25.04.2024 по справі 523/7559/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 523/7559/22

провадження № 61-5847ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Святішенко Олександра Вікторівна, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 березня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути аліменти на утримання дитини.

Позов обґрунтовано тим, що з 12 квітня 2008 року сторони перебували у шлюбі, у якому народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 26 травня 2021 року шлюб між сторонами розірвано, неповнолітній син залишився проживати разом з позивачкою. Після розірвання шлюбу за домовленістю між сторонами розмір аліментів на утримання дитини з червня по листопад 2021 року був визначений у розмірі 15 500,00 грн щомісячно. Відповідач перераховував вказану суму на банківський рахунок позивачки з призначенням платежу «аліменти». Починаючи з грудня 2021 року ОСОБА_1 почав сплачувати по 3 000,00 грн в місяць, проте така сума не відповідає його фінансовим можливостям, оскільки батько дитини працює моряком на посаді другого механіка на суднах іноземних компаній за контрактами з 2007 року, має добрий стан здоров`я. За період перебування у шлюбі з відповідачем у позивачки збереглися його робочі контракти, з яких вбачається розмір місячної заробітної плати дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі аніж ту суму, яку сплачує ОСОБА_1 , оскільки він продовжує працювати моряком. Виходячи з наявних у неї документів, позивач визначила розмір середньомісячної зарплати відповідача за 2022 рік у сумі 4 372,66 дол. США на місяць (6 559 х 4:6 = 4 372,66 дол. США), що еквівалентно 127 900,30 грн за курсом НБУ станом на 06 липня 2022 року. Таким чином, 1/4 частина доходів відповідача від визначеної суми становить 32 000,00 грн, що і має стягуватися з відповідача на утримання сина.

10 жовтня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Чумаченко С. О. подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, виходячи з того, що відповідач отримує заробітну плату у валюті, зазначивши, що станом на 30 вересня 2022 року курс долара США істотно змінився, внаслідок чого середньомісячний дохід відповідача, виходячи із курсу 36,5686 грн за 1 долар США, складає 159 902,05 грн, внаслідок чого просив стягнути з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 40 000,00 грн щомісячно на утримання дитини.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 30 березня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000 грн, щомісячно, починаючи з 13 липня 2022 року і до його повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 992, 40 грн судового збору.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 березня 2023 року залишено без змін.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Святішенко О. В. засобами поштового зв`язку у квітні 2024 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 березня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Предметом позову у цій справі є стягнення аліментів на утримання дитини, а тому зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, яким, за загальним правилом, виключається можливість перегляду ухвалених у ній судових рішень судом касаційної інстанції, крім випадку, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Касаційна скарга містить посилання на те, що судове рішення у цій малозначній справі оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Аналіз судових рішень у справі та наведені заявником у скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для заявника (підпункт «в») пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга не містить інших посилань на винятки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків не встановив, заявник їх наявність не обґрунтував.

Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Святішенко Олександра Вікторівна , на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 30 березня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник