Рішення

від 25.01.2023 по справі 757/43996/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43996/21-ц

Категорія 54

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючий суддя - Новак Р.В.

при секретарі - Бурячок А.І.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

треті особи: голова ОСББ «Верхня 3», Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

предмет і підстави позову - про зобов`язання вчинити певні дії

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Голова ОСББ «Верхня 3» Тітов А.Ю., Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила: зобов`язати відповідача надати представникам ОСББ «ВЕРХНЯ 3» та Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доступ до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з метою складання відповідного акту обстеження та зобов`язати відповідача здійснити приведення квартири за адресою АДРЕСА_1 до проектного стану, а саме перенести кухню з кімнати. Витрати по справі покласти на відповідача

Ухвалою суду від 16.11.2021 залишено позовну заяву без руху, на виконання якої 17.11.2021 до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.11.2021 у справі за вказаним позовом було відкрито провадження за правилами (спрощеного) позовного провадження, з викликом сторін..

14.02.2022 представник позивача подала клопотання про заміну первісного позивача належним відповідачем.

21.02.2022 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 із забороною іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири. Заява обґрунтована тим, що застосування такого заходу забезпечення позову забезпечить охорону матеріально-правових інтересів позивача та реальне, ефективне виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача.

Протокольною ухвалою суду від 21.02.2022 клопотання представника позивача про заміну первісного відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача ОСОБА_4 -задоволено.

Ухвалою суду від 21.02.2022 в задоволенні заяви ОСОБА_5 в інтересах позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Голова ОСББ «Верхня 3» Тітов А.Ю., Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

02.09.2022 ухвалою судді задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов. Треті особи не скористались своїм правом на надання пояснень.

25.01.2023 представник позивача та позивач подали заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

У судове засідання позивач, її представник не з`явилися, враховуючи подану заяву, відповідач і третя особа не забезпечили появу своїх представників у судове засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, не забезпечив появу свого представника у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і сторона позивача не висловила заперечення проти такого порядку вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно інформаційної довідки відповідач ОСОБА_4 є власником квартири яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За твердженням позивача, над його житловою кімнатою квартири 29 на 7-му поверсі, у квартирі 34 на 8му поверсі облаштована кухня. Тобто, відповідач, як власник квартири у багатоквартирному будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , 8 поверх, квартири №34 переніс кухню з місця призначення згідно проекту будинку до житлової кімнати. Таким чином, кухня на 8 поверсі в квартирі 34 розташована над житловою кімнатою іншого поверху, що порушує норми чинного законодавства.

Відповідно до ДБН В.3.2-2-2009» «Реконструкція, ремонт, реставрація об`єктів будівництва ЖИТЛОВІ БУДИНКИ. РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ДБН В.3.2-2-2009» - ст. 8.11 Забороняється при реконструкції і капітальному ремонті розміщувати кухні і санвузли (ванні кімнати, туалети) над і під житловими кімнатами. - ст. 8.12 При влаштуванні кухні-їдальні в окремій квартирі не допускається розташовувати трубопроводи і кухонне інженерне обладнання (плити, водонагрівачі, вентилятори, умивальники тощо) над і під житловими кімнатами.

За твердженням позивача, вказані порушення були виявлені 22.05.2021 в зв`язку із затопленням квартири 29 , коли позивач зайшов у квартиру 34 , а також 23.05.2021 разом з позивачем в кв. 34 був також працівник «Аварійки 24» для обстеження сантехнічних приладів.

Позивач після виявлення реконструкції з метою складання відповідного акту звернувся до ТОВ УК «Домолад» з якою, у ОСББ «Верхня 3» є договірні відносини, заявкою від 27.05.2021 №4935, яка «не була оброблена», а також заявкою від 04.06.2021 №4980, яка була «відхилена» з питання обстеження квартир позивача, відповідача та фіксації Правлінням реконструкції квартири відповідача та пошкодження відповідачем загального житлового фонду позивач також заявами від 29.05.2021, та від 30.05.2021 звернувся до голови ОСББ «Верхня 3».

Заяви були відправлені рекомендованим листом, а також на електронну пошту ОСББ «Верхня 3». Відповіді на заяви не отримано.

23.06.2021 представником позивача було подано адвокатські запити до голови ОСББ «Верхня 3» Тітова А.Ю., заступника голови ОСББ «Верхня 3» ОСОБА_7 Повторно 07.07.2021 було подано адвокатські запити на ім`я голови ОСББ «Верхня 3» Тітова А.Ю., члена правління ОСББ «Верхня 3» ОСОБА_7, члена правління ОСОБА_6 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався в 2017 р. та 2018 р. до Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва в зв`язку з можливою реконструкцією квартири 34 та втручанням в загальні інженерні системи будинку, роботою електричної кухонної витяжки в кімнаті, що створювала фактично нестерпні умови (великій гуркіт, сторонні запахи, відсутність нормальної циркуляції повітря в квартирі) для життя сусідів.

В зв`язку з заявою позивача до ДП «ЕКО» з метою складання акту обстеження вентиляційної системи та виявлення порушень в можливому переплануванні квартири Підприємство 28.09.2017 направлено листа до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві з вимогою провести обстеження квартири відповідача.

Згідно відповіді Департаменту від 07.12.2017 № 073-073/A-1795 та від 12.09.2018 №073-073/A-827-1950 Департамент повідомив позивача, що «на час відповіді не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право виконання підготовчих та будівельних робіт та не приймав в експлуатацію об`єктів будівництва за вказаною адресою», а також про те що провести перевірку належним чином «не вбачалось за можливе», доступ до квартири був «обмежений», «у визначений термін гр. ОСОБА_2 до Департаменту не прибула, документи не надала». Відповідач ухилялась від допуску інспектора в належну їй квартиру про що свідчать, також працівниками ДП «ЕКО», яке обслуговувало будинок АДРЕСА_5 до 01.10.2020.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право доступу до житла, інших об`єктів нерухомого майна для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг.

За приписами п. 7 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 29 згаданого Закону передбачено, що споживач зобов`язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об`єкта нерухомого майна для: ліквідації та відвернення аварій, пов`язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово.

08.08.2018 був складений акт про не допуск у квартиру 34 під час приїзду посадової особи Департаменту в 2018 року, з метою проведення перевірки за вказаною вище адресою уповноважені особи суб`єктів містобудування були відсутні, доступу до квартири не було, що унеможливлює проведення перевірки відповідно до п. 9 Порядку № 553. Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Пунктом 7 Порядку № 553 визначено підстави для проведення планових та позапланових перевірок. Також Департамент у відповіді від 12.09.2018 зазначив, що відповідача було запрошено до Департаменту із необхідними для проведення перевірки документами. В телефонній розмові з посадовою особою Департаменту, відповідач повідомив, що в найближчий час не може прибути до Департаменту.

Положенням ст. 175 Житлового кодексу України визначено, що державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов`язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.

Згідно зі ст. 176 Житлового кодексу України наймодавець зобов`язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під`їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території. Такі ж обов`язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи.

Капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов`язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.

Відповідно до ст. 177 Житлового кодексу України громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

На не одноразові письмові запрошення власник (відповідач) до Департаменту не з`являвся. У листі від Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 08.10.2018, куди звертався Департамент з проханням сприяти проведенню перевірки кв. 34 вказано також що «встановити зв`язок з гр. ОСОБА_2 та запросити до Печерського управління поліції для надання відповідних документів не надалось можливим».

01.02.2019 позивач звернувся до прокуратури Печерського районна міста Києва з питанням порушення його законних прав проживати та користуватися своєю квартирою внаслідок можливої самовільної реконструкції квартири відповідача, розташованої поверхом вище. Прокуратурою Печерського району заява позивача була передана до Печерського управління Головного управління національної поліції у місті Києві, у відповіді якого від 14.03.2019 (№А-473/125/52/02-19) позивачу рекомендовано з метою захисту прав звернутися до судових органів.

По факту порушення які виявив позивач 10.06.2021 повідомив заявою Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію, направила скаргу у Департамент з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва.

18.06.2021 Департамент дав відповідь позивачу про те, що відповідач не отримувала дозвільної документації на реконструкцію. У відповіді Департаменту від 18.06.2021 зазначено, що порушене питання відносно подання Департаментом з позовною заявою (клопотанням) з приводу допуску до приміщення не відноситься до компетенції Департаменту.

Таким чином, за наданими письмовими доказами, з урахуванням пояснень позивача, судом встановлено, що для з`ясування причин, внаслідок чого відбулося затоплення квартири та для того щоб встановити порушення відповідачем норм чинного законодавства внаслідок перепланування квартири, у позивача виникла необхідність в отриманні доступу для обстеження квартири відповідача, з метою складання акту обстеження, однак, відповідач в порушення вимог діючого законодавства, не надала такого доступу до приміщення квартири. Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що підтверджують необхідність проведення ремонтних робіт по усуненню аварійної ситуації та поліпшення умов життя позивача в своїй квартирі. Отже, у суду відсутні підстави для задоволення цієї вимоги з огляду на наступне.

За правилами частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» п.1 У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом. За змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 16.01.2019 по справі 3 458/1173/14-ц.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в п. 5 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» де зазначено, що відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Встановивши фактичні обставини справи, враховуючи, що органи зазначені у частині сьомій статті 376 ЦК України з відповідним позовом про демонтаж самочинного будівництва до суду не звернулися, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснити перебудову, яка існувала до проектного стану, оскільки відсутні докази здійснення таких будівельних робіт відповідачем.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд робить висновок, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання третьої особи вчинити дії стосовно відповідача, оскільки позивач не вповноважений на такі дії.

В даному випадку, на підставі вищевказаних норм, з відповідним позовом до суду має звертатись орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Вимоги позивача, викладені в позовній заяві можуть бути використані як додаткові пояснення, в разі пред`явлення позову до відповідача органом, який має на це повноваження.

Крім того суд враховує, що позивачем не було доведено ту обставину, що позивачу не було делеговано право діяти від імені та в інтересах «ОСББ Верхня 3», Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема подавати відповідні позовні заяви в інтересах вказаних осіб.

Що стосується вимоги позивача зобов`язати здійснити приведення квартири до проектного стану а саме, перенести кухню з кімнати, то суд вважає, що дана вимога є передчасною, оскільки для наявності підстав задоволення даної вимоги, матеріалах справи повинні містити акт обстеження квартири, проведені відповідні експертизи та складено висновок експерта, чого немає на момент подачі позову та розгляду справи.

Суду не надано доказів наявності проектної документації на реконструкцію та доказів проведення реконструкції кв. №34 , внаслідок яких виникли незручності для життя позивача.

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

В пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява N 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

У відповідності до ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про недоведеність протиправності дій відповідача, та про відсутність безпосереднього причинного зв`язку між протиправними діями відповідача та фактичним залиттям приміщення, оскільки вказане не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому аналізуючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, керуючись положеннями вищенаведеного діючого законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1-16 ЦК України, ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280-282, 352-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 треті особи: Голова «ОСББ Верхня 3», Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_6

відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_7

третя особа: Голова ОСББ «Верхня 3» Тітов А.Ю., АДРЕСА_8

третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32А

Суддя Р.В. Новак