Ухвала

від 11.04.2023 по справі 308/8238/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8238/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Шовак А.О., розглянувши заяву представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Михалківа Богдана Степановича, про відвід головуючої судді Логойди І.В. від участі в розгляді цивільної справи № 308/8238/21 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , законного представника неповнолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , з третіми особами без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 , на стороні відповідача Служби у справах дітей Ужгородської міської ради, органу опіки і піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування реєстраційного запису про право власності, скасування запису про реєстрацію, Декларації про готовність об`єкта до експлуатації та усунення перешкод у користуванні спільною власністю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , законного представника неповнолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , з третіми особами без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 , на стороні відповідача Служби у справах дітей Ужгородської міської ради, органу опіки і піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування реєстраційного запису про право власності, скасування запису про реєстрацію, Декларації про готовність об`єкта до експлуатації та усунення перешкод у користуванні спільною власністю.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.04.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження.

10.04.2023 від представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Михалківа Богдана Степановича надійшла заява про відвід судді, яку мотивовано тим, що 10.01.2023 року від позивача ОСОБА_3 надійшла заява про відвід судді, згідно з якої, суд в особі головуючої судді Логойди І.В. не розглядає жодного її клопотання та не витребував жодного документа, що дає підстави стверджувати, що даний прояв неінтересу та відмова від отримання кореспонденції відповідачами свідчить про домовленість між головуючою суддею та сторонами. Окрім того, вказує, що головуюча по справі уникає дослідження документів-доказів, що були використані при посвідченні нікчемних правочинів. Вищевказані обставини викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи, тому позивач просить вирішити питання про відвід головуючої судді Логойди І.В. Обставини, на які посилається позивач, як на підстави відводу судді Логойди І.В., на думку, позивача можливі домовленості між головуючою суддею та сторонами, щодо отримання результату очікуваного рішення суду. Звертає увагу суду, що на думку представника відповідачів, такі обставини негативно впливають на подальший розгляд справи, оскільки у разі ухвалення судом рішення по даній справі, зміст якого буде не задовольняти позивача, остання може посилатися у апеляційній скарзі на ті обставини, що судом з власної ініціативи було відмовлено у задоволені заяви позивача про відвід з підстав надуманості таких обставин, про що свідчить ухвала суду від 19.01.2023 року. Представник відповідачів вважає, що суддя Логойда І.В. не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки, позивач по справі ОСОБА_3 і надалі вважає її заінтересованою у розгляді даної справи, що може негативно вплинути на подальший розгляд даної справи та ухвалення у ній законного рішення.

У відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, а тому в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши вказану заяву та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 ЦПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід, або йому може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіра до незалежності судової влади буде підірвано.

Крім того, відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з`їзду суддів України від 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Європейський суд з прав людини в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

В пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 суд дійшов висновку про те, що: "між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій)".

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Беручи до уваги викладене, враховуючи подання заяви про відвід судді Логойди І.В. представником відповідача Михалків Б.С. , враховуючи заяви позивача про відвід, з метою уникнення можливих сумнівів у сторін по справі, їх представників та сторонніх спостерігачів у неупередженості, об`єктивності та незалежності судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойди І.В. при розгляді даної справи, з метою забезпечення особам, які беруть участь у справі, довіри до суду, який розглядає справу, створення умов, при яких відпадуть будь-які сумніви у неупередженості та безсторонності судді при розгляді справи, з метою недопущення будь-яких сумнівів у постановленому за наслідками розгляду справи рішенні суду, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника відповідача про відвід головуючої судді Логойди І.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40, 41 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Михалківа Богдана Степановича про відвід головуючої судді Логойди І.В. від участі в розгляді цивільної справи № 308/8238/21 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , законного представника неповнолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , з третіми особами без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 , на стороні відповідача Служби у справах дітей Ужгородської міської ради, органу опіки і піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування реєстраційного запису про право власності, скасування запису про реєстрацію, Декларації про готовність об`єкта до експлуатації та усунення перешкод у користуванні спільною власністю - задовольнити.

Передати цивільну справу № 308/8238/21 до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для проведення повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда