Постанова

від 15.10.2024 по справі 308/8238/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/8238/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 жовтня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.

з участю секретаря судових засідань: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондарєв Олексій Григорович, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 квітня 2024 року у складі судді Деметрадзе Т.Р., про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законного представника неповнолітньої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 , на стороні відповідача Служби у справах дітей Ужгородської міської ради, органу опіки і піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради про скасування реєстраційного запису про право власності, скасування запису про реєстрацію, декларації про готовність об`єкта до експлуатації та усунення перешкод у користуванні спільною власністю,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з вищевказаним позовом.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондарєв О.Г., просить скасувати ухвалу суду та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду справи, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позову без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Від ОСОБА_4 надійшла до суду заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_7 підтримав апеляцію, просить її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду належним чином повідомлені.

Колегія суддів на підставі ч.2ст. 372 ЦПК Українивважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представник апелянта, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_8 та її представник ОСОБА_7 в судове засідання, призначене на 13.03.2024 о 14.30 год. не з`явилися, про причини неможливості прибуття не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі чи відкладення судового засідання не подавали, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином. У наступне судове засідання, призначене 09.04.2024 о 11.00 год., позивач повторно не з`явилася, про причини неможливості прибуття не повідомила, її представник ОСОБА_7 подав заяву про відкладення судового засідання. Натомість, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача, відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

З такими висновками не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 липня 2023 року дану справу прийнято до свого провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Справа до розгляду призначалась, зокрема на:13.03.2024 року, 09.04.2024 року.

13.03.2024 року з довідки, складеної секретарем судового засіданні слідує, що фіксування судового засідання, яке призначене на 13.03.2024 року о 14:30 не здійснювалося у зв`язку з неявкою сторін. Відповідач ОСОБА_4 подала до суду першої інстанції заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відомості про належне повідомлення позивача та його представника на судове засідання 13.03.2024 року о 14:30, в матеріалах справи відсутні.

09.04.2024 року з довідки, складеної секретарем судового засіданні слідує, що в судове засідання ніхто не з`явився. Від представника позивача ОСОБА_7 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням.

В судовому засіданні призначеному на 09.04.2024 року судом постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду з підстав повторної неявки позивача та його представника в судове засідання.

Відповідно до вимог п.3 ч.1ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Подібна норма міститься і в ч.5ст.223 ЦПК України.

Статтею 196ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями ст.189ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (ч.1ст.197 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.200 ЦПК Україниу підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 зроблено правовий висновок стосовно застосування положень п. 3 ч. 1ст.257ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту п.3 ч.1ст.257ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18, від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17, від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19, від 09 травня 2021 року у справі № 752/21845/19, від 22 грудня 2021 року у справі № 308/729/19, від 20 травня 2022 року у справі № 753/8582/19-ц.

Матеріали даної справи не містять ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу. Окрім того, матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували, що позивач та представник позивача були належним чином повідомлені про розгляд справи на 13.03.2024 року і повторно не з`явилися в судове засідання 09.04.2024 року, а відтак суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував дані обставини і вищезазначені вимоги процесуального закону та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави, передбачені п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Українидля залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухваласуду першої інстанції, відповідно до п. 4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 379,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондарєв Олексій Григорович, задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 квітня 2024 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 25 жовтня 2024 року.

Головуючий :

Судді: