Справа № 953/4549/22
н/п 1-кп/953/479/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" квітня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022220000000320 від 24.06.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черкаська Лозова, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, який працює начальником цеху ТОВ «САН-ЛЕД», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
встановив:
17.08.2022 до Київського районного суду м. Харкова з Харківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12022220000000320 від 24.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.08.2022 головуючим у вказаній справі є суддя ОСОБА_6 , склад колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 . На теперішній час головуючий суддя ОСОБА_6 перебуває у відпустці.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спливає 14.04.2023.
11.04.2023 до суду надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , з посиланням на ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 20-5 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Постановою КМУ №143 від 23.12.2022р. продовжено на всій території України дію карантину до 30 квітня 2023р.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання про продовження строку тримання під вартою, заперечував проти задоволення клопотань захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту. При цьому зазначаючи, що ризики та обвинувачення не доведені, у ОСОБА_5 наявні міцні соціальні зв`язки.
Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали, залучені сторонами кримінального провадження щодо запобіжного заходу, суд приходить до наступного.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.07.2022 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 23.09.2022 включно, без визначення застави. Вказана ухвала залишена без змін ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 07.09.2022.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20.09.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 18.11.2022 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 07.01.2023 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.12.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 18.02.2023 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.02.2023 продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 14.04.2023 включно, без визначення розміру застави.
Суд вважає, що на цей час існують правові підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, враховуючи наступне.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 судом враховується, що ОСОБА_5 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років позбавлення волі.
Ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування або суду; незаконний вплив на свідків, на теперішній час не зменшилися та не перестали існувати.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). На теперішній час допит свідків продовжуєься.
Щодо доводів захисника та обвинуваченого про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, оцінюючи сукупність обставин, передбачених в ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Суд враховує позитивні характеристики ОСОБА_5 , наявність сім`ї та роботи, про що вбачається із залучених захисником даних, проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Будь-яких даних про неможливість ОСОБА_5 перебувати під вартою через стан здоров`я, матеріали, надані суду, не містять та стороною захисту не надані.
Більш того, 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого продовжено по теперішній час.
Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тобто тримання під вартою.
При постановленні даної ухвали суд, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останньому інкриміновані діяння під час дії воєнного стану.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, -
ухвалив:
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 09 червня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити з 11 квітня 2023 року до 09 червня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2023 |
Оприлюднено | 12.04.2023 |
Номер документу | 110139647 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти основ національної безпеки України Пособництво державі-агресору |
Кримінальне
Київський районний суд м.Харкова
Муратова С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні