Вирок

від 05.06.2023 по справі 953/4549/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/4549/22

н/п 1-кп/953/479/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання обвинувальний акт, направлений з Харківської обласної прокуратури, за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022220000000320 від 24.06.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черкаська Лозова Дергачівського району (на теперішній час - Харківський район) Харківської області, громадянина України, який не одружений, працює завідувачем цеху з виготовлення світлотехнічних виробів ТОВ «САН-ЛЕД», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, -

встановив:

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.

У результаті ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, але не раніше 10 березня та не пізніше 20 березня 2022 року збройними формуваннями РФ окуповано село Руська Лозова Харківського району Харківської області з встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, перебуваючи на посаді начальника цеху товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ЛЕД», код ЄДРПОУ 42499463, у період часу з 10.03.2022 по 17.04.2022, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, перебуваючи у селі Руська Лозова Харківського району Харківської області, маючи умисел на передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням держави-агресора та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з представником збройних формувань. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з 15.04.2022 по 17.04.2022, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_7 , громадянин України, перебуваючи на посаді начальника цеху ТОВ «САН-ЛЕД», код ЄДРПОУ 42499463, знаходячись на території села Руська Лозова Харківського району Харківської області, зі своїх особистих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи надати допомогу збройним формуванням окупаційної влади, достовірно знаючи, що на території підприємства ТОВ «САН-ЛЕД», розташованого за адресою: вул. Польова, будинок, 14-Б, село Руська Лозова, Харківський район, Харківська область, знаходяться транспортні засоби, призначені для вантажних та пасажирських перевезень, а власники та керівництво ТОВ «САН-ЛЕД» виїхали з населеного пункту та не контролюють обстановку щодо матеріальних ресурсів вказаного підприємства, вирішив добровільно передати представникам збройних формувань держави - агресора - російської федерації матеріальні ресурси, що перебували у віданні ТОВ «САН-ЛЕД» .

ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з 15.04.2022 по 17.04.2022, більш точний час встановити з об`єктивних причин не виявилось можливим, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на передачу матеріальних ресурсів, незаконно проник на територію ТОВ «САН-ЛЕД» за адресою: вул. Польова, 14-Б, село Руська Лозова, Харківського району, Харківської області, де заволодів транспортним засобом - вантажним фургоном марки Renault Master, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер VIN - НОМЕР_2 , який належить представнику власника ТОВ «САН-ЛЕД» - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після цього, в цей же день, ОСОБА_7 перемістив вказаний транспортний засіб до вул. Молодіжної в село Руська Лозова Харківського району Харківської області, де розміщувалось місцеве керівництво збройних формувань держави - агресора - російської федерації та добровільно передав представнику збройних формувань держави - агресора - російської федерації вказаний транспортний засіб.

ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на підготовку та передачу матеріальних ресурсів, розуміючи, що для передачі решти транспортних засобів з території ТОВ «САН-ЛЕД» збройним формуванням держави - агресора - російської федерації, необхідно привести їх у належний справний технічний стан, не маючи необхідних знань та навичок, вирішив залучити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , достовірно знаючи, що останній працював на вищевказаному підприємстві на посаді водія трактора та володіє необхідними навичками поводження з транспортними засобами. Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на підтримку держави агресора рф, точного часу не встановлено, приблизно 17.04.2022, близько 10.00 години, ОСОБА_7 прибув за місцем мешкання ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_3 , де, погрожуючи ОСОБА_9 засобами впливу з боку збройних формувань держави - агресора - російської федерації, знаючи, що сім`я останнього перебуває в населеному пункті під окупацією вказаних збройних формувань, змусив ОСОБА_9 надати допомогу у приведенні у справний стан транспортних засобів ТОВ «САН-ЛЕД» для подальшої передачі цих матеріальних ресурсів збройних формувань держави - агресора - російської федерації. Цього ж дня, близько 10.30 години, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_9 проникли на територію ТОВ «САН-ЛЕД» за адресою: вул. Польова, 14-Б, село Руська Лозова, Харківського району, Харківської області, де заволодів малогабаритним завантажувачем вилочного типу іноземного виробництва, модель та марку в ході досудового розслідування не встановлено, автобусом марки Volkswagen Crafter чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер VIN - НОМЕР_4 , який належить власнику ТОВ «САН-ЛЕД» ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ключами від невстановлених транспортних засобів, які належали ТОВ «САН-ЛЕД». Пізніше, цього ж дня, ОСОБА_7 , за допомогою ОСОБА_9 , підготували вказані транспортні засоби, перевіривши їх технічний стан, наявність запчастин, палива та перемістили вказані транспортні засоби до АДРЕСА_3 , де розміщувалось місцеве керівництво збройних формувань держави - агресора.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 не пізніше 17.04.2022, точного часу не встановлено, перебуваючи на вказаній місцевості, підготував та передав представнику збройних формувань держави - агресора ключі від невстановлених транспортних засобів, автобус марки Volkswagen Crafter чорного кольору, державний номерной знак НОМЕР_3 , номер VIN - НОМЕР_4 , який належить власнику ТОВ «САН-ЛЕД» ОСОБА_10 , та малогабаритний навантажувач вилочного типу іноземного виробництва, модель та марка в ході досудового розслідування не встановлено.

Колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 111-1 КК України як передача матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням держави-агресора.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, визнав частково, підтвердив фактичні обставини справи, не заперечував факту передачі ним незаконним збройним формуванням держави агресора з 15.04.2022 по 17.04.2022 автомобілю білого кольору марки Renault Master, автобусу марки Volkswagen Crafter та малогабаритного навантажувачу, а саме, до штабу росіян на вул. Молодіжну в с. Руська Лозова Харківського району Харківської області. Заперечував вчинення ним вказаних дій добровільно. Пояснив, що він знаходився в окупованому російськими збройними силами с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області разом з співмешканою ОСОБА_11 та її двома малолітніми дітьми. 15.04.2022 він вийшов з будинку по АДРЕСА_4 , йшов в сторону місця проживання своїх батьків, де вони мешкали по АДРЕСА_1 . По дорозі зупинився автомобіль синього кольору з військовими рф, спитали, чи він ОСОБА_12 , на що він відповів «так», його скрутили, доставили в будинок ОСОБА_13 , де був їх штаб по вул. Молодіжній у с. Руська Лозова. У дворі будинку стояв автомобіль білого кольору марки Renault Master, який належить представнику власника ТОВ «САН-ЛЕД» ОСОБА_14 . Він зрозумів, для чого його привезли, вони почали вимагати в нього ключі від цього автомобіля, але в нього цих ключів не було, вони були в директора, про що він сказав, і його почали бити, прикладами по різним частинам тіла, по ребрам, по обличчю, та інших частинах тіла. Тримали цілу добу в підвалі з прив`язаною спиною гранатою до зав`язаних рук. На його тілі були сліди катувань з боку військових збройних формувань рф. Погрожували вбити сім`ю та батьків. Вимагали, щоб він відремонтував автомобіль. У зв`язку з такими погрозами він дав згоду. На наступний день його відпустили, по дорозі він зустрів дядю ОСОБА_15 , все йому розповів, і вони пішли на підприємство шукати ключі, але там все було перевернуто, ключів вони не знайшли. Він прийшов додому, до своєї співмешканки ОСОБА_16 , вона була налякана, він їй повідомив, де він був, про знущання рашистів та їх прохання. Коли він переодягався, вона бачила побиті ребра. Розповіла, що рашисти зустріли її на синьому автомобілі на вулиці, погрожували, щоб він віддав ключі, та приїздили до його матері та до неї, щоб він віддав ключі. Коли він пішов до батьків, матір йому розповіла також, що двічі приїздили російські солдати, щоб він віддав машини з підприємства, погрожували. Він сказав, що буде щось робити, щоб завести автомобілі. В цей момент заїхав автомобіль з трьома воєнними, з ними був місцевий мешканець ОСОБА_17 , вони сказали сідати йому в машину, він сів, вони висадили ОСОБА_18 , заїхали до дяді ОСОБА_19 , потім посадили їх по окремих підвалах, потім його відпустили, сказали йти займатися машинами, дали час до завтра до обіду, він пішов до дяді ОСОБА_19 , який вже був вдома. На наступний день він разом з працівником ТОВ «САН-ЛЕД» ОСОБА_20 та дядею ОСОБА_21 пішли на територію вказаного товариства, шукали ключі, але не знайшли. Він пішов до автомобіля, походив навколо нього, потім прийшли дядя ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Подорога запропонував трактором перетягнути автомобіль. Вони відбуксували автомобіль марки Renault Master, автобус марки Volkswagen Crafter та малогабаритний навантажувач до штабу росіян на вул. Молодіжну. Це рашистів не влаштувало, оскільки автомобіль не працював. Вони прийшли до водія автобуса ОСОБА_24 , в нього теж ключів не було. Потім з ним пішов ОСОБА_25 , ОСОБА_17 і ОСОБА_26 електрик, зробили видимість, що намагалися завести автомобіль, ОСОБА_26 електрик їм пояснив, що без ключів автомобіль їхати не буде і їх відпустили. За медичною допомогою він не звертався. Повідомити працівникам поліції про протиправні дії російських збройних формувань він не мав змоги, мобільний телефон в нього забрали. Вказані вище дії він вчинював не добровільно. Він зробив це під фізичним та психічним примусом росіян.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, встановлені колегією суддів обставини повністю підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які колегія суддів вважає належними та допустимими, а саме:

- даними про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «САН-ЛЕД», код ЄДРПОУ 42499463, за адресою: Україна, 62303, Харківська область, Дергачівський район, село Замірці, будинок 65, дата заснування 26.09.2018, директор ОСОБА_27 , власник та засновник ОСОБА_10 (т.2 а.с. 122);

- даними, що містяться в реєстраційній картці транспортного засобу Renault Master, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер VIN - НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (т. 2 а.с. 123);

- даними, що містяться в реєстраційній картці транспортного засобу автобусу марки Volkswagen Crafter чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , номер VIN - НОМЕР_4 , який належить власнику ТОВ «САН-ЛЕД» ОСОБА_10 (т.2 а.с. 124);

- показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_28 , яка пояснила, щовона, і ОСОБА_29 , працювали на ТОВ «САН-ЛЕД». Під час окупації, з березня 2022р. по 29.04.2022, вона перебувала в с. Руська Лозова Харківської області. В квітні 2022р. вона бачила, як ОСОБА_29 виїздив на машині темно синього кольору з двору по вул. Молодіжній, де мешкали руські. ОСОБА_7 вільно пересувався, вони всі вільно пересувалися, але були такі моменті, коли ОСОБА_7 йшов з продуктами з вулиці, де були руські, а їм не було де взяти, в прозорих пакетах у нього була пляшка коньяку, навіть, суха ковбаса. У них була нестача продуктів, і вони на це звернули увагу. Вона зранку бачила особисто, як ОСОБА_29 сам прийшов додому до ОСОБА_9 , який був водієм трактору, вони вийшли разом і пішли разом в сторону фірми ТОВ «САН-ЛЕД»;

- показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_30 , яка пояснила, що вона, і ОСОБА_29 , працювали на ТОВ «САН-ЛЕД». Під час окупації вона перебувала в с. Руська Лозова Харківської області. Після окупації села, після 17.03.2022, вона йшла по вулиці та зустріла ОСОБА_31 , який йшов з ОСОБА_32 , та шукав, де мешкає ОСОБА_24 . Він запитав в неї, де мешкає ОСОБА_24 . Вона відповіла, що на другому поверсі другого під`їзду, номер квартири вона не пам`ятає. Крамаренко ОСОБА_33 був водієм транспорту. Особисто вона бачила момент, як ОСОБА_34 виїздив з окупованої рашистами вулиці на синій машині «копійці», був на пасажирському сидінні, хто був за кермом, не знає;

- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_35 , який пояснив, що ОСОБА_7 є його сусідом. Під час окупації с. Руська Лозова Харківської області ОСОБА_7 говорив, що в нього на підприємстві знаходиться автомобіль, який йому подарували китайці, і він пішов його забирати. Він співпрацював з орками. Він виганяв ці автомобілі. Потім він їздив на «жигулях» по с. Руська Лозова, він казав, що йому воєнні подарували автомобіль. Вечорами носив сумки, з сухою ковбасою, спиртним, коли виїздив з «маргаринки», спочатку постійно заїздив до орків, по пров. Молодіжному. Це був будинок його тещі і там жили орки. Він особисто бачив разів десять ОСОБА_7 з продуктовими наборами, з ковбасою і спиртним. А він бігав через ліс за дрожами. До нього підходив ОСОБА_18 , що його заставляють заводити автомобілі. І підходив до нього ОСОБА_24 , говорив, що ОСОБА_34 розворотив торпеду автомобілю та її не можуть завести. Подорога та ОСОБА_34 відтягли по дорозі карою автобус до тещі додому. ОСОБА_34 діяв добровільно, його не примушували. Наступного ранку він побачив схожий автобус у орків в будинку тещі. ОСОБА_34 збирався в Росію, коли зрозумів, що орки відходять;

- показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_36 , яка пояснила, що ОСОБА_7 був її сусід, що під час окупації с. Руська Лозова Харківської області ОСОБА_7 постійно перебував з рашистами у її батьків вдома в будинку по АДРЕСА_5 , де розташовувався штаб російських солдат, їздив на машині чорного кольору «зет», зі співмешканцем сестри його співмешканки. ОСОБА_7 з ними співпрацював, багато разів його бачила, неодноразово. Вона в будинок не могла зайти, а ОСОБА_7 там постійно був;

- показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_37 , яка пояснила, що ОСОБА_7 є односельцем с. Руська Лозова. Під час окупації с. Руська Лозова, в квітні 2022р., точно до 16.04.2022, приблизно до 10 год. донька принесла телефон і сказала, що батько пішов з чоловіком завести трактор. Вона думала, що чоловік був на підприємстві у китайців, де була поломка каналізації. Приблизно о 14.00 год. всі повернулися, а її чоловік ні. Від дитини вона зрозуміла, що зранку приходив ОСОБА_12 . Вона пішла його шукати, в магазині зустріла його співмешканку ОСОБА_16 , вона не знала, де ОСОБА_34 . Іі чоловік - ОСОБА_9 , прийшов після 18 год. - 18.30 год. і почав розповідати, що вони намагались завести кару чи автобус, який потрібен був росіянам, і сказав, що треба прийти наступного ранку і завести автомобіль. Вони повернулися п`яні. Тілесних ушкоджень не було. Перший день вони завели і вона бачила, що вони везли кару по трасі, начебто мікроавтобус чорного кольору. Потім чоловік сказав, що зранку треба піти, він зранку пішов, з ОСОБА_38 , вони домовилися зустрітися під під`їздом о 8.00 год., до 14 год. його не було. Вона чекала біля під`їзду, коли приблизно о 12.00 год. прибіг ОСОБА_39 до них додому, спитав, де ОСОБА_40 . Приблизно о 14 год. повернуся чоловік, не битий, сказав, що там був і ОСОБА_24 , вони з ОСОБА_38 намагалися завезти машину, нічого не вийшло. Вона особисто бачила, як проїхала кара з мікроавтобусом по дорозі;

- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що він працював у ТОВ «САН-ЛЕД», трактористом, водієм кари. Під час окупації с. Руська Лозова навесні 2022р. до нього прийшов ОСОБА_7 , поряд була донька, сказав, що потрібно завести автобус, китайську машину темно вишневого кольору. ОСОБА_34 сказав, що він ніч пробув в підвалі, попросив завезти машину будь-який способом, інакше погрожував, що його розстріляють, приїдуть забрати в підвал в штаб росіян. Вони пішли на територію фірми «САН-ЛЕД», підійшли до автобусу, схованого в боксі. Автобус не заводився, зі слів ОСОБА_7 , росіяни вимагали у ОСОБА_41 відволокти автобус в штаб росіян, щоб возити людей. Йому це говорив ОСОБА_7 . Ключі були в охороні, він пішов пошукати ключі в роздягальні від автобуса. Ключі він не знайшов, ОСОБА_34 йому та ОСОБА_42 сказав «тягніть, як хочете». ОСОБА_34 сидів в машини і намагався завезти його. Він побачив чай, хотів його взяти, і звідти випали ключі від якого то китайського автобуса і китайської машини. Вони почали йти назад, на території ТОВ «САН-ЛЕД», де стояла кара. Він натиснув кнопку, вона завелася, і вони почали тягти кару. Вона застрягла, вийшла рота солдат і відкотили. Одна машина була передана. В перший день автобус вишневий пригнали до окупантів, притягнули карою. А другу вони намагалися відтягти. ОСОБА_34 поліз в проводи, машина без брелока не заводилася, потім завелася. Начальник росіян «ОСОБА_61» не хотів їх відпускати, ОСОБА_34 його вмовив відпустити, сказав прийти на наступний день. На наступний день ОСОБА_34 повів його на блокпост. Боєць росіянин спитав, чи він тракторист, сказав, що якби він не прийшов, вони б за ним приїхали, кричав шукати ключі і завезти машину, наполягав, що йому треба возити людей. ОСОБА_34 побіг за електриком по машинах ОСОБА_43 та до водія ОСОБА_44 , повернувся з ОСОБА_45 і ОСОБА_46 , вони всі пішли до автобусу через трасу. Пустили їх до автобусу, ОСОБА_47 намагався пояснити, що машина без ключа не заводиться, вона заводиться і глохне. Їх відпустили додому. Потім знову прибіг до нього ОСОБА_34 , сказав, що знов вимагають знайти ключі. Він через трасу вже не пішов;

- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_48 , який пояснив, що під час окупації с. Руська Лозова він стояв дома він біля свого гаража, побачив, як по трасі йдуть два російських військових і ОСОБА_7 , та повертають до нього, підійшли, один був в папасі, інший - з автоматом, запитали, де його син, він відповів, що вони живуть окремо, вони пішли, а ОСОБА_34 залишився. Він сказав ОСОБА_7 : «Що ти водиш, прийдуть українці, тебе розстріляють», на ОСОБА_34 відповів : «Я це знаю». Потім він сказав сину, що ОСОБА_39 привів військових, шукають ключі від автобуса. Син пішов, потів повернувся, сказав, що довів їм, що автобус не його, а китайців, і його відпустили.

Отже, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України колегією суддів не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та досліджені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні докази узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у колегії суддів. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки колегії суддів під час розгляду справи, судом встановлено не було.

Дослідивши і перевіривши надані в ході судового розгляду показання зазначених вище свідків, які є процесуальними джерелами доказів, колегія суддів дійшла висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються з сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.

Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах даних осіб колегія суддів не вбачає.

Підстави ставити під сумнів вказані вище показання, документи відсутні, всі вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними доказами, та не викликають сумнівів у колегії суддів.

Обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши зазначені докази, оцінивши їх в аспекті ст.94 КПК з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з`ясувавши передбачені ст.91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, колегія суддів вважає, що ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять факт вчинення обвинуваченим кримінально-караного діяння, передбаченого ч.4 ст.111-1 КК України і вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_7 .

Колегія суддів, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення встановленою та доведеною у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 111-1 КК України, тобто передача матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням держави-агресора.

При цьому, щодо показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_49 , згідно яких останній пояснив, що с. Руська Лозова в березні 2022 р. було окуповано, 24.02.2022 він виїхав з села на службу, повернувся в село після звільнення. Обставини і події квітня 2022р. йому відомо зі слів батьків. Зокрема, від батьків ОСОБА_9 і ОСОБА_37 він дізнався, що його батькові погрожував ОСОБА_39 розправою, побоюючись розправи над собою з боку російських військових. Зазначені показання є показаннями із чужих слів, а саме, ОСОБА_9 і ОСОБА_37 , кожний з яких допитаний безпосередньо судом, а тому суд ставиться до них критично.

Верховний Суд у постанові від 22.04.2021 в справі № 732/760/19 (провадження № 51-245 км 20) зазначив, що одним із видів показань є показання з чужих слів, під якими розуміють висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненнях іншої особи. За своєю суттю показання з чужих слів є похідними доказами.

Положеннями ч. 3 ст. 97 КПК України встановлено випадки, в яких первинні показання можуть бути замінені показаннями із чужих слів у зв`язку з тим, що суд визнає неможливість безпосереднього допиту особи в суді. Зокрема, суд має право визнати неможливим допит особи, якщо вона відсутня під час судового засідання внаслідок смерті або через тяжку фізичну чи психічну хворобу.

Водночас, показання із чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень ч. 2 ст. 97 КПК України.

Тобто законність та обґрунтованість судового рішення має визначатися в такому разі підтвердженням показань із чужих слів сукупністю інших належних, допустимих і достовірних доказів.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці щодо визнання показання із чужих слів допустимим доказом також звертав увагу на те, що показання із чужих слів не можуть бути вирішальними та єдиними під час винесення судового рішення, а мають бути підтверджені іншими допустимими доказами (п. 55 рішення у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Заява № 17444/04) від 21 жовтня 2010 року).

Згідно роз`яснень, що містяться в постанові Верховного Суду від 07.10.2021 в справі № 166/362/19 (провадження № 51-1828 км 21) , для визначення того, чи є показання, в яких передаються висловлювання іншої особи, показаннями із чужих слів у значенні ст. 97 КПК України, необхідно встановити, чи надаються або використовуються ці висловлювання іншої особи для доведення існування того факту, про який стверджується в цьому переданому висловлюванні. Показання, які містять висловлювання іншої особи, надані з метою доведення того, що інша особа висловилася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями із чужих слів відповідно до ст.97 КПК України, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постановах від 19.11.2019 в справі № 441/845/17 (провадження № 51-8328км18), від 10.12.2020 в справі № 331/609/17 (провадження № 51-8037км18) та від 25.02.2021 в справі № 662/330/20 (провадження № 51-4458 км 20).

Доводи сторони захисту про те, що в діях ОСОБА_7 формально міститься зазначений склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, оскільки він вчинив його в стані крайньої необхідності, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок, про що просила сторона захисту, ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Фізичний чи психічний примус і крайня необхідність є обставинами, які за певних умов виключають кримінальну протиправність діянь, передбачених ст. 111-1 КК, відповідно до статей 39 і 40 КК України.

Суду не надано доказів, що ОСОБА_7 передав незаконним збройним формуванням держави агресора з 15.04.2022 по 17.04.2022 автомобіль білого кольору марки Renault Master, автобус марки Volkswagen Crafter та малогабаритний навантажувачу, а саме, до штабу росіян на вул. Молодіжну в с. Руська Лозова Харківського району Харківської області, під безпосереднім впливом:

а) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою);

б) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов:

такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави,

цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та

при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). Шкала видів шкоди відсутня, але є один виняток - шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.

Щодо показань, наданих в судовому засіданні свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , колегія суддів зазначає наступне.

Допитана в судовому засіданні свідком ОСОБА_52 пояснила, що вона проживала разом з ОСОБА_53 в громадянському шлюбі на протязі двох років зі своїми малолітніми дітьми. Працювала разом з ним в ТОВ «САН-ЛЕД». В березні 2022р. с. Руська Лозова було окуповане російськими військами. Приблизно в середині квітня 2022 р. ОСОБА_34 не прийшов додому ночувати. Прийшов вранці, побитий, з його слів, сказав, що російські солдати тримали його в підвалі, били по ребрах, по другим частинам тіла, прив`язували до рук позаду гранату. Бачила тілесні пошкодження на його тілі. З його слів, вони примушували знайти ключі до транспортних засобів, що належать ТОВ «САН-ЛЕД», а коли він відмовився, били, погрожувати вбити сім`ю та батьків. Під таким фізичним та психічним насиллям він вимушений був відбуксувати транспортні засоби з ТОВ до штабу рашистів в с. Руська Лозова.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_54 , який є батьком ОСОБА_7 , пояснив, що під час окупації с.Руська Лозова рашистами в квітні 2022 р. його син ОСОБА_7 прийшов зранку побитий, сказав, що його били, сидів в наручниках, з гранатою, що якби він не відтягнув машини, вбили б і їх, і його дітей, сказав, що він ламав машини, не заводив їх, через півгодини приїхали рашисти і забрали його і повезли. У нього були сині руки, на обличчі була пляма, він був одягнутий, інших пошкоджень не бачив.

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні в якості свідка допитано неповнолітнього ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який пояснив, що під час окупації селища Руська Лозова, де він на той час мешкав, в березні 2022 року він йшов по дорозі, попереду нього йшов ОСОБА_7 , і він особисто бачив, як біля нього зупинився автомобіль з буквою «зет», з неї вийшли російські солдати, яких він впізнав по білим стрічкам, почали бити ОСОБА_31 і запхали його в машину. Через декілька днів він побачив ОСОБА_31 , і він сказав, що його тримали в підвалі, били.

Колегія суддів критично ставиться до зазначених показань свідків ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_55 , виходячи з наступного.

Свідок ОСОБА_58 наполягав, що вказаний випадок мав місце саме в березні 2022р., більше йому нічого невідомо.

З пояснень свідка ОСОБА_56 слідує, що вона проживала разом з ОСОБА_7 в громадянському шлюбі на протязі двох років зі своїми малолітніми дітьми, він надавав їй та дітям матеріальну допомогу. Згідно довідки № 1 від 06.09.2022 старости Березівського старостинського округу Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_7 прибув на територію Березівського старостинського округу Солоницівської громади, а саме, на проживання в ДП «Клінічний санаторій «Курорт «Березівські мінеральні води» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» 06.05.2022 разом з ОСОБА_11 , та її двома дітьми - ОСОБА_59 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.1 а.с. 131).

З пояснень свідка ОСОБА_57 слідує, що він є батьком ОСОБА_7 .

Таким чином, свідки ОСОБА_52 , ОСОБА_54 є відповідно зацікавленими особами, близькими родичами, та не були свідками чи очевидцями начебто завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , про вказані обставини пояснювали зі слів останнього.

Щодо показань свідка ОСОБА_9 в частині, що російський солдат на ім`я ОСОБА_61 сказав ОСОБА_7 та йому, що поки вони не заведуть транспортний засіб, їм постріляють ноги, та погрожував, вказані показання не підтверджуються іншими зібраними у справі доказами.

Показання свідків ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_62 , та в зазначеній частині показання свідка ОСОБА_9 об`єктивно не підтверджуються зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, які надані як з боку сторони обвинувачення, так і з боку сторони захисту, та спростовуються показаннями свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_30 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_63 .

Свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 послідовно пояснювали в судовому засіданні про дружні стосунки ОСОБА_7 з представниками незаконних збройних формувань держави-агресора під час окупації с. Руська Лозова Харківської області в березні-квітні 2022 р., про отримання останнім привілеїв у формі продуктів харчування та спиртних напоїв, про вільне пересування та перебування ОСОБА_7 у штабі збройних формувань держави-агресора, які об`єктивно вказують на добровільність дій ОСОБА_7 .

Ніяких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 застосовувалися заходи фізичного та/або психічного примусу у період часу з 15.04.2022 по 17.04.2022, внаслідок застосування якого ОСОБА_7 передав незаконним збройним формуванням держави агресора з 15.04.2022 по 17.04.2022 автомобіль білого кольору марки Renault Master, автобус марки Volkswagen Crafter та малогабаритний навантажувачу, суду не надано.

З досліджених колегією суддів доказів, зазначених вище, встановлено, що ОСОБА_7 діяв добровільно. Докази, що його примушували до передачі матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням держави-агресора за встановлених вище колегією суддів обставин, відсутні.

Правові підстави вважати, що встановлені колегією суддів обставини вчинення ОСОБА_7 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, у колегії суддів відсутні. З цих підстав колегія суддів вважає не доведеними та необґрунтованими доводи і вимоги захисника та обвинуваченого про виправдання ОСОБА_7 за ч.4 ст. 111-1 КК України.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , відсутні.

Враховуючи зазначені вище висновки колегії суддів, відсутні також підстави до визнання обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_7 , обставину, визначену такою п. 6 ч. 1 ст. 66 КК України, а саме, вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність, про що просила сторона захисту.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, обсяг обвинувачення не містить.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відомості про обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують чи/та обтяжують покарання.

Так, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Черкаська Лозова Дергачівського району (на теперішній час - Харківський район) Харківської області, громадянин України (т.2 а.с. 125, 126), не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає, згідно довідки переселенця 6311-7501088871, виданої 28.06.2022, за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 133).

Згідно довідки № 1 від 06.09.2022 старости Березівського старостинського округу Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_7 прибув на територію Березівського старостинського округу Солоницівської громади, а саме, на проживання в ДП «Клінічний санаторій «Курорт «Березівські мінеральні води» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» 06.05.2022 разом з ОСОБА_11 , та її двома дітьми - ОСОБА_59 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з території активних бойових дій. За період перебування на території округу ОСОБА_7 показав себе як людина співчутлива та турботлива, так як зі слів сусідів значно допомагав родині своєї співмешканки - ОСОБА_56 (т.1 а.с. 131).

ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше (т.2 а.с. 127).

ОСОБА_7 , згідно характеристики, працює завідувачем цеху з виготовлення світлотехнічних виробів ТОВ «САН-ЛЕД», виявив себе як кваліфікований, відповідальний і вимогливий керівник, характеризується позитивно (т.1 а.с. 130).

Захисником надано завірену ксерокопію посвідчення ОСОБА_7 як волонтера Товариства Червоного Хреста України Харківської обласної організації з 20.08.2022 (т.1 а.с. 132).

ОСОБА_7 є осудним, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває (т.2 а.с. 128).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, яке віднесено до нетяжких злочинів, проти основ національної безпеки України, конкретні обставини та наслідки, особу винного, відсутність визнаних судом обставин, які пом`якшують та/чи обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 111-1 КК України, оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України як обов`язкового, у виді позбавлення права займатися фінансово-господарською діяльністю, та з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України як обов`язкове, у виді конфіскації всього майна, яке є його особистою власністю. Дійшовши висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 основного покарання у вигляді позбавлення волі, з призначенням обов`язкових додаткових покарань, на думку колегії суддів, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання.

При цьому, щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_7 обов`язкового додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК України - позбавленням права займатися певною діяльністю, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно із п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в редакції від 06.11.2009 року рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю має бути чітко сформульоване в резолютивній частині вироку, для того щоб не виникло жодних сумнівів під час виконання останнього. Якщо в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК ( 2341-14 ) зазначено характер посад або вид діяльності (наприклад, статті 286, 287), рішення про призначення додаткового покарання, наведене в резолютивній частині вироку, повинне відповідати змісту цієї санкції.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 02.02.2022 у справі №344/16025/18, згідно із якою у разі визначення санкцією статті характеру посади або виду діяльності, формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Більш того, покарання має формулюватися таким чином, щоб засуджений не мав права обіймати зазначені у вироку посади або займатись забороненою діяльністю в будь-якій галузі або займатись такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, колегія суддів призначає ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права займатися фінансово-господарською діяльністю, що є подальшою конкретизацією обсягу застосованих обмежень, з чітким визначенням виду (роду) тієї діяльності, права займатися якою позбавляється обвинувачений.

З підстав, зазначених вище, дійшовши висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі, з призначенням обов`язкових додаткових покарань, зазначених вище, колегія суддів не вбачає підстав до призначення обвинуваченому основного покарання у виді штрафу, чи застосування положень ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, як просила сторона захисту, оскільки, на думку суду, таке покарання не буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд, запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» №27 колегія суддів залишає без змін до набрання цим вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 слід рахувати з 05.06.2023. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме, з 26.07.2022 (т.1 а.с.123-124, 134-138) по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати на залучення експертів, речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права займатися фінансово-господарською діяльністю на строк 10 (десять) років та з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» №27 - залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 05.06.2023.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме, з 26.07.2022 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_7 - в той же строк з моменту вручення йому копії цього вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3