Ухвала

від 14.02.2023 по справі 953/4549/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/4549/22

н/п 1-кп/953/479/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022220000000320 від 24.06.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черкаська Лозова, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, який працює начальником цеху ТОВ «САН-ЛЕД», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

встановив:

17.08.2022 до Київського районного суду м. Харкова з Харківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12022220000000320 від 24.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В судовому засіданні прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 застосованого відносно нього запобіжного заходу, з посиланням на ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання про продовження строку тримання під вартою, заперечував проти задоволення клопотань захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 20.09.2022 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 як тримання під вартою і постановити нову ухвалу про обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту. Захисник зазначив, зокрема, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_7 в даному кримінальному провадженні відсутні, оскільки ОСОБА_7 раніше не судимий, по місцю роботи та проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, проживає з співмешканкою ОСОБА_8 та двома дітьми, має на утриманні ще двох малолітніх дітей. ОСОБА_7 згоден з об`єктивною стороною злочину про передачу техніки збройним формуванням росії, але не згоден з кваліфікацією злочину, яка вказана в підозрі. ОСОБА_7 зазначає, що правопорушення скоїв під моральним та фізичним впливом представників збройних формувань, які знущались над ним, спричинили побої, погрожували членам сім`ї і дітям. Ці твердження підтверджуються свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими, які пояснили, що бачили ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями і вони були спричинені військовими російських збройних формувань, з метою змусити його співпрацювати з ними, а саме, в проведенні ремонту транспортних засобів.

Вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали, залучені сторонами кримінального провадження щодо запобіжного заходу, колегія суддів приходить до наступного.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.07.2022 відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 23.09.2022 включно, без визначення застави. Вказана ухвала залишена без змін ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 07.09.2022.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20.09.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 18.11.2022 включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 07.01.2023 включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.12.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 18.02.2023 включно, без визначення розміру застави.

Колегія суддів вважає, що на цей час існують правові підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, враховуючи наступне.

Під час розгляду клопотання колегією суддів вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 колегією суддів враховується, що ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років позбавлення волі.

Ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування від органів досудового розслідування або суду; незаконний вплив на свідків, на теперішній час не зменшилися та не перестали існувати.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Щодо доводів захисника та обвинуваченого про відсутність ризиків, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, оцінюючи сукупність обставин, передбачених в ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Колегія суддів враховує позитивні характеристики ОСОБА_7 , наявність сім`ї та роботи, про що вбачається із залучених захисником даних, проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Будь-яких даних про неможливість ОСОБА_7 перебувати під вартою через стан здоров`я, матеріали, надані суду, не містять та стороною захисту не надані.

Більш того, 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого продовжено по теперішній час.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, тобто тримання під вартою.

При постановленні даної ухвали колегія суддів, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 при продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останньому інкриміновані діяння під час дії воєнного стану.

Крім того, враховуючи викладене, на час розгляду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу стороною захисту не надано даних, які б свідчили про необхідність задоволення клопотання захисника та зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 14 квітня 2023 року включно, без визначення розміру застави.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_7 - відмовити.

Строк дії ухвали встановити з 14 лютого 2023 року до 14 квітня 2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному викананню після її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3