Постанова

від 03.04.2023 по справі 916/1950/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1950/16Південно-західного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Таран С.В., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

від Національного Банку України - Порало Т.І.

від АТ "Міжнародний резервний банк" - Лаврін О.В

від ТОВ "НОВА ХВИЛЯ"; ТОВ "Агробізнесгруп"; ТОВ "МЕЧТА"; ТОВ "ТБА "Нові технології"- Кобелєв О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного Банку України

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2022

по справі №916/1950/16

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРБУДСПЕЦТЕХ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2016, серед іншого, порушено провадження у справі за заявою боржника ТОВ „УКРБУДСПЕЦТЕХ про визнання банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.12.2022, зокрема продовжено строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю УКРБУДСПЕЦТЕХ до закінчення воєнного стану в Україні.

В мотивах оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції із посиланням на приписи п. 1.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства зазначив, що враховуючи продовження карантину, введення воєнного стану на території України, технічні проблеми з електропостачанням, що об`єктивно впливають на обмеження можливості виконання процесуальних обов`язків та затягування строків розгляду справи з поважних причин, з метою збереження майнових активів боржника, дотримання прав та законних інтересів сторін у справі, слід продовжити строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Не погодившись із даними рішенням Національний Банк України звернувся з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 у справі №916/1950/16 в частині пункту першого її резолютивної частини.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, та за відсутності належного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з огляду на наступне.

Так, з твердженням апелянта, норма права, на яку послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі в обґрунтування продовження строку дії мораторію передбачає продовження строків відповідних судових процедур, у зв`язку із запровадженням карантиних обмежень зумовлених коронавірусною хворобою та не регулює продовження строків у справі про банкрутство за наслідками запровадженням воєнного стану в Україні.

При цьому, як вважає апелянт, продовження строків відповідних судових процедур передбачених п. 1.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства не є автоматичним, і передумовою для продовження судом строків відповідних судових процедур є клопотання комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого або власна ініціатива суду. Однак, за весь цей час, починаючи з 24.02.2022 комітет кредиторів, кредитори Боржника та/або арбітражний керуючий не звертались до суду із клопотанням про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів та/або не повідомляли про неможливість вчинення дій (вжиття заходів) у даній справі, у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні.

За твердженням апелянта, в Оскаржуваній ухвалі судом не наведено обставини, які об`єктивно унеможливлюють виконання розпорядником майна своїх повноважень з метою переходу до наступної судової процедури.

На думку апелянта, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без належного обґрунтування причинного - наслідкового зв`язку між певною процесуальною дією, у даному випадку, продовженням мораторію, та воєнним станом в Україні, не може бути причиною для продовження строків у справі про банкрутство.

Скаржник також наголошує на тому, що оскаржуваною ухвалою судом продовжено виключно строки мораторію, при тому, що пунктом 1.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено можливість продовження і строку процедури розпорядження майном, однак судом в оскаржуваній ухвалі застосовано вказаний пункт частково, а саме щодо продовження строку дії мораторію, та не застосовано положення щодо продовження строку розпорядження майном боржника, що вбачається не послідовним та суперечить завданням Кодексу.

Також, як відзначає апелянт, ані норми КУзПБ, у тому числі прикінцеві та перехідні положення КУзПБ, ані норми Закону України Про правовий режим воєнного стану не містять положення про продовження строку дії мораторію у справах про банкрутство з підстав введення воєнного стану в Україні.

Наголошує скаржник й на тому, що судова процедура розпорядження майном Боржника, триває понад строки встановленні частиною другою статті 44 КУзПБ, а саме більш ніж шість років. В свою чергу, невиправдане затягування судового процесу після спливу строків процедури розпорядження майном є порушенням процесуальних прав інших учасників справи, а також порушує принципу розумності тривалості судового провадження.

З огляду на таке, апелянт вважає, що продовження строків на невизначений строк, а саме до закінчення воєнного стану в Україні має наслідком затягування і так тривалого розгляду справи (понад встановлений статтею 44 КУзПБ), а застосування норм права, які передбачають можливість продовження строків у справі про банкротство у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень не може бути застосовано для продовження строків до закінчення воєнного стану в Україні.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного Банку України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 та призначено справу до розгляду на 06.03.2023.

Також, даною ухвалою доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду копії матеріалів справи №916/1950/16 необхідних для розгляду апеляційної скарги Національного Банку України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2022.

Як вбачається з надісланих до суду апеляційної інстанції копій матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 задоволено заяву арбітражної керуючої Колмикової Т.О. про виправлення описки по справі №916/1950/16, виправлено описку та викладено п. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 20.12.2022р. в такій редакції: « 1. Продовжити строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДСПЕЦТЕХ» до закінчення строку дії карантину в Україні, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19».

Судом апеляційної інстанції було отримано доповнення до апеляційної скарги від Національного Банку України, подані з урахуванням прийняття судом першої інстанції вищевказаної ухвали про виправлення описки.

У власних доповненнях до апеляційної скарги, апелянт зазначає, що постановлена Господарським судом Одеської області ухвала про виправлення описки в оскаржуваній ухвалі, свідчить, що судом фактично здійснено не виправлення описки/арифметичної помилки у судовому рішенні, а змінено пункт перший резолютивної частини оскаржуваної ухвали щодо періоду дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, яке набрало законної сили і стало обов`язковим до виконання.

Зазначені вище обставини, на переконання скаржника, свідчить, що Господарський суд Одеської області шляхом виправлення описки в оскаржуваній ухвалі фактично змінив судове рішення, яке набрало законної сили та підлягало обов`язковому виконанню, що має наслідком порушення норм процесуального права та принципу правової визначеності.

Несвоєчасне подання названих доповнень до апеляційної скарги, апелянт обґрунтовує тим, що ухвала Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 постановлена після закінчення строків передбачених статтею 266 ГПК України, та надіслана судом на офіційну електронну адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 01.02.2023, а тому Національний банк України подає дане доповнення до апеляційної скарги у строки, що не перевищують десяти днів з дати отримання ухвали про виправлення описки в оскаржуваній ухвалі.

Відтак, апелянт вважає, що недотримання строків встановлених положеннями статті 266 ГПК України щодо доповнення до апеляційної скарги обмовлені об`єктивними обставинними, що не залежали від скаржника, а тому пропуск строку на доповнення апеляційної скарги є поважними та підлягає поновленню.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «МЕЧТА» в якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу, з урахуванням ухвали про виправлення описки, без змін.

В обґрунтування своїх заперечень товариство зазначає, що продовженню строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника у даній справі передувало два чинники: встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та введення воєнного стану на всій території України.

А тому, як вважає ТОВ «МЕЧТА», посилання в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали тільки на воєнний стан в Україні, без посилання на карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, є опискою суду, яка може бути виправлена у порядку ч. 1 ст. 243 ГПК України.

ТОВ «МЕЧТА» відзначає, що дійсно чинна редакція Кодексу України з процедур банкрутства передбачає можливість продовження строків дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на період дії карантину, а не на період дії воєнного стану. Однак, проведення судових засідань у заплановану дату, та, як наслідок, вирішення процедурних питань з банкрутства боржника в порядку КУзПБ, назавжди є можливим, через повітряні тривоги у м. Одеси та на території всій України, припинення електропостачання та зв`язку, що спричинені обстрілами об`єктів інфраструктури.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 у справі №916/1950/16 оголошено перерву до 03.04.2023.

Під час судового засідання від 03.04.2023 представник апелянта та представник АТ "Міжнародний резервний банк" підтримали вимоги за апеляційною скаргою, з урахуванням доповнень, та наполягали на її задоволенні.

Представник ТОВ "НОВА ХВИЛЯ"; ТОВ "Агробізнесгруп"; ТОВ "МЕЧТА"; ТОВ "ТБА "Нові технології" надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу, з урахуванням ухвали про виправлення описки, без змін.

Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

З урахуванням того, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2016 по даній справі, серед іншого, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію).

В силу ч.ч. 1, 2, 3 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Згідно з абз 1 ч. 5 ст. 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

У відповідності до ч. 8 ст. 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19", з урахуванням внесенням змін згідно постанов Кабінету Міністрів України №239 від 25.03.2020, №291 від 22.04.2020, №343 від 04.05.2020, №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1301 від 23.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.202, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022 , установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася.

Відповідно до абз. 4 п. 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19: суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Отже, наведеними приписами Кодексу України з процедур банкрутства визначено право суду, тимчасово на період дії карантину, у тому числі з власної ініціативи, продовжити строки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

При цьому, колегія суддів зауважує, що дійсно у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.

Проте, до Кодексу України з процедур банкрутства не вносились відповідні зміни, які б визначали право суду першої інстанції продовжити строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення воєнного стану в Україні, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про можливість продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення воєнного стану в Україні.

Щодо ухвали суду першої інстанції про виправлення описки від 01.02.2023, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 243 Господарського процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).

Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 905/2135/19.

Як вбачається з наявних матеріалів оскарження ухвали, 31.01.2023, тобто після звернення Національного Банку України з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.12.2022, якою було продовжено строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення воєнного стану в Україні та відкриття апеляційного провадження по справі (27.01.2023), до Господарського суду Одеської області звернулась арбітражна керуюча Колмикової Т.О. із заявою про виправлення допущеної описки в якій просила виправити допущену описку в ухвалі Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 у даній справі, визначивши, що строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника продовжується до закінчення карантину.

Суд першої інстанції таку заяву задовольнив та виклав п. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 20.12.2022р. в такій редакції: «Продовжити строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю УКРБУДСПЕЦТЕХ до закінчення строку дії карантину в Україні, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19».

Однак, на переконання колегії суддів, у даному випадку суд першої інстанції вдався до зміни судового рішення, а саме ухвали Господарського суду Одеської області від 20.12.2022, оскільки ухвалою про виправлення описки змінено п.1 даної ухвали та визначено інший період строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника (замість до закінчення воєнного стану вказано до закінчення строку дії карантину в Україні).

При цьому, колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції в ухвалі про виправлення описки не вказано про наявність в ухвалі від 20.12.2022 будь-яких механічних, граматичних описок та/або арифметичних помилок, які, зокрема, виникли в процесі виготовлення тексту ухвали.

Слід також відзначити, що в ухвалі від 20.12.2022 суд першої інстанції, в обґрунтування необхідності продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, у тому числі, послався на введення воєнного стану на території України, технічні проблеми з електропостачанням, тощо.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд в ухвалі про виправлення описки від 01.02.2023 змінив зміст судового рішення, а саме ухвали від 20.12.2022 по даній справі, а не усунув неточності щодо встановлених фактичних обставин справи.

Колегія суддів також наголошує, що виходячи зі змісту абз. 4 п. 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу України продовження відповідних строків, у тому числі дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, є правом суду, за наявності певних умов викликаних саме обставинами пов`язаними з вжиттям заходів запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

Водночас, зі змісту оскаржуваної ухвали, з урахуванням ухвали про виправлення описки, не вбачається наявності відповідних обставин, пов`язаних з заходами запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, які б свідчили про наявність підстав для продовження строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів також відзначає, що відповідне клопотання про продовження строків дії мораторію на задоволення вимог кредиторів може бути подано комітетом кредиторів, кредитором або арбітражним керуючим, однак, наявні матеріли справи не містять, а учасниками справи не надано доказів на підтвердження звернення даних осіб із таким клопотанням, яке б містило обґрунтування вчинення таких дій, до місцевого господарського суду.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а пункт 1 ухвали Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/1950/16, в редакції ухвали Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 про виправлення описки, скасуванню.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Пункт 1 ухвали Господарського суду Одеської області від 20.12.2022 по справі №916/1950/16, в редакції ухвали Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 про виправлення описки, скасувати.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.04.2023.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Таран С.В.

Суддя Ярош А.І.