Постанова

від 29.03.2023 по справі 927/40/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2023 р. Справа№ 927/40/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Прокоф`єв Б.І.

від відповідача: Гордієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 04.07.2022

у справі № 927/40/22 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Кужеля Андрія Сергійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки"

про стягнення 72 500, 00 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В січні 2022 року Фізична особа - підприємець Кужель Андрій Сергійович звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" про стягнення заборгованості в сумі 72 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору від 10.12.2020 №33 в частині своєчасного розрахунку за отримані послуги з виготовлення проекту із землеустрою та технічної документації, переданих на підставі двостороннього акту виконаних робіт (послуг) від 31.12.2020 б/н до Договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.07.2022 у справі №927/40/22 позов задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" на користь фізичної особи - підприємця Кужель Андрія Сергійовича заборгованість в розмірі 72 500,00 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасного розрахунку за надані послуги, беручи до уваги відсутність належних доказів погашення наявної заборгованості.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ «Черешеньки» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (з уточненнями), в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 04.07.2022 у справі № 927/40/22 як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального (ст. 837 ЦК України) та процесуального прав (ст.ст. 86, 237 ГПК України), ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що сам по собі акт виконаних робіт без реального виконання відповідних робіт, без дослідження інших доказів виконання відповідних робіт (зокрема, самої технічної документації) не може бути безумовною підставою для задоволення позову.

Позиції інших учасників справи

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін. При цьому позивач зазначає, що дії відповідача, який підписав акт виконаних робіт, свідчать про їх прийняття. Разом з тим, доказів, які б свідчили про невиконання позивачем укладеного договору відповідачем не надано. Також у відзиві на апеляційну скаргу позивач просить покласти на відповідача 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

У відповіді на відзив скаржник зазначає, що до акту виконаних робіт повинні були також додаватись інші додаткові документи. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, скаржник послався на їх неспівмірність із обсягом наданих послуг, що є підставою для їх зменшення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2022 апеляційну скаргу ТОВ "ЧЕРЕШЕНЬКИ" у справі № 927/40/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Ткаченко Б.О., ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 витребувано з господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/40/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Черешеньки" на рішення господарського суду Чернігівської області від 04.07.2022 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.

У зв`язку з перебування судді Ткаченко Б.О. на лікарняному за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3341/22 від 21.10.2022 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи № 927/40/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2022 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Попікова О.В., ОСОБА_1

Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 за клопотанням ТОВ "Черешеньки" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Чернігівської області від 04.07.2022 та відкрито апеляційне провадження у справі № 927/40/22; розгляд апеляційної скарги ТОВ "Черешеньки" постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 270 ГПК України).

У зв`язку з обранням судді Попікової О.В. членом Вищої ради правосуддя за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/534/23 від 13.02.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи № 927/40/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Владимиренко С.В., ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 справу №927/40/22 прийнято до провадження у новому складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.03.2023; зобов`язано позивача надати суду документальне підтвердження виконання робіт за договором № 33 від 10 грудня 2020 року (додаток №1 до договору №33 від 10 грудня 2020, проект із землеустрою та технічної документації згідно додатку № 1; зобов`язано відповідача надати суду документальне підтвердження виконання п. 1.2 договору № 33 від 10 грудня 2020.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади у відставку за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/934/23 від 13.03.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи № 927/40/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

15.03.2023 на виконання вимог ухвали від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 справу №927/40/22 прийнято до провадження у новому складі суду; задоволено клопотання представників сторін про участь у судовому засіданні 22.03.2023 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 22.03.2023 протокольно оголошено перерву до 29.03.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2023 задоволено клопотання скаржника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; розгляд справи призначений на 29.03.2023 постановлено здійснювати в режимі відеоконференції у системі EasyCon.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції 29.03.2023 взяли участь представники позивача та відповідача.

У судових дебатах представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Відповідач заперечив проти клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

У судових дебатах представник позивача просив апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін та стягнути з відповідача на користь позивача 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору про надання послуг від 10.12.2020 № 33, укладеного між ТОВ «Черешеньки» та ФОП Кужель Андрієм Сергійовичем, останній взяв на себе зобов`язання надати послуги з виготовлення проекту із землеустрою та технічної документації згідно з додатком №1 на території Коропського району.

Згідно з п.п. 2.1-2.3 договору вартість робіт становить 72500,00 грн.

Замовник проводить розрахунок у вигляді 100% від загальної вартості робіт зазначеної у даному договорі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця.

Після завершення всіх робіт та отримання документації замовник зобов`язується підписати акт прийому-передачі виконаних робіт відповідно до умов даного договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено зобов`язання замовника, зокрема, здійснити розрахунок після отримання акту виконаних робіт відповідно до п.2.1, 2.2 та 2.3 договору.

За положеннями п. 4.1 договору після виконання робіт (послуг) згідно п. 1.1 договору виконавець складає акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) який замовник протягом трьох календарних днів повинен підписати чи направити мотивовану відмову з переліком недоліків та строком їх усунення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а по зобов`язанням - до повного їх виконання сторонами (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору сторонами підписаний акт виконаних робіт (послуг) від 31.12.2020 на суму 72500,00 грн.

Звертаючись з позовом у даній справі, ФОП Кужель А.С. послався на те, що відповідач не здійснив розрахунок з позивачем в сумі 72500,00 грн після отримання акту виконаних робіт, як то передбачено п. 3.1 договору, позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактура від 08.09.2021 на суму 72500,00 грн.

Також, 21.10.2021 позивач направив відповідачу вимогу від 11.10.2021 про сплату заборгованості в сумі 72500,00 грн, яка була отримана відповідачем, але залишена без відповіді та задоволення.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природною укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Частинами 1 та 2 ст. 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Розрахунки за виконані роботи (етапи, види робіт) проводяться на підставі документів про їх обсяг та вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і при відсутності зауважень підписує їх. Після підписання таких документів у замовника виникає зобов`язання оплатити виконані роботи в передбачений договором термін.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 1 ст. 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Матеріалами справи підтверджено, що про факт виконання позивачем робіт за договором від 10.12.2020 № 33 свідчить підписаний сторонами відповідно до п. 4.1 договору акт виконаних робіт (послуг) від 31.12.2020 на суму 72 500,00 грн.

Заперечення скаржника про те, що передбачені договором роботи позивачем фактично не виконані, а наведений вище акт підписано ним помилково, спростовуються наданими для огляду на вимогу Північного апеляційного господарського суду доказами, які є документальним підтвердженням виконання робіт за договором № 33 від 10 грудня 2020 року (копія додатку № 1 до договору № 33 від 10 грудня 2020; копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; копії проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ).

З огляду на зазначене вище правомірним є рішення місцевого суду про задоволення позову у даній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2020 №4241/03, §54, ЄСПЛ) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 8 частини 3 статті 165 ГПК України передбачено, що відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 викладено висновок щодо обчислення розміру гонорару та змісту детального опису робіт про таке.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

За положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

На обґрунтування клопотання про розподіл судових витрат позивач подав до суду: додаткову угоду до договору № 94/21 про надання правничої допомоги від 20.12.2021 від 29.12.2022; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 29.12.2022; квитанцію № 091301 про оплату адвокатських послуг від 29.12.2022; рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджені радою адвокатів Чернігівської області від 16.04.2021 № 99. Ці докази направлені засобами поштового зв`язку іншому учаснику справи - відповідачу у справі (ТОВ «Черешеньки»), що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 29.12.2022.

Відповідно до додаткової угоди до договору № 94/21 про надання правничої допомоги від 20.12.2021 від 29.12.2022, укладеної між ФОП Кужелем А.С. (клієнтом) та адвокатом Прокоф`євим Б.І., клієнт проводить оплату адвокату за надані ним послуги в Північному апеляційному господарському суді в тому числі при підготовці процесуальних документів для даного суду при розгляді справи № 927/40/22 за позовом ФОП Кужеля А.С. до ТОВ «Черешеньки» про стягнення заборгованості в розмірі 72 500 грн, в розмірі 6 000 грн.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) адвокатом Прокоф`євим Б.І. у відповідності до договору про надання правничої допомоги №94/21 від 20.12.2021, укладеного з ФОП Кужелем А.С. були надані наступні юридичні послуги по наданню правничої допомоги в Північному апеляційному господарському суді по справі за позовом ФОП Кужеля А.С. до ТОВ «Черешеньки» про стягнення заборгованості в розмірі 72 500 грн, а саме: попереднє ознайомлення та аналіз апеляційної скарги з додатками по справі №927/40/22; визначення правової позиції з клієнтом при розгляді справи в апеляційному суді; підготовку відзиву на апеляційну скаргу та організація його подання до суду в обсязі 3 години. Загальна вартість наданих послуг згідно з п. 3.1. договору складає 6 000 грн. Виконані роботи прийняті клієнтом і зауваження відсутні.

Отже надані адвокатом послуги є документально доведеними та підтвердженими.

Як передбачено частиною четвертою статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідач вказав на необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх неспівмірність із обсягом наданих послуг. Вказав, що відзив на апеляційну скаргу має невеликий обсяг і по суті значно не відрізняється від попередньо складених процесуальних документів.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Зважаючи на доведеність позивачем розміру понесених витрат, доводи відповідача про наявність підстав для їх зменшення колегія суддів сприймає критично та звертає увагу скаржника, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додатковій постанові від 12.01.2023 у справі №910/13060/21.

З огляду на наведене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн відповідають встановленим критеріям.

Враховуючи викладене, заявлене позивачем у відзиві на апеляційну скаргу клопотання про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, підлягає задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Повний текст постанови.

У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи (ч. 6 ст. 233 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 04.07.2022 у справі №927/40/22 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Черешеньки".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черешеньки" (16200, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, селище міського типу Короп, вул. Вознесенська, будинок 69, код ЄДРПОУ 14249045) на користь Фізичної особи-підприємця Кужеля Андрія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6 000 (шість тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

Доручити видачу наказу господарському суду Чернігівської області.

Поновити дію рішення господарського суду Чернігівської області від 04.07.2022 у справі № 927/40/22.

Матеріали справи № 927/40/22 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 10.04.2023.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко