Рішення

від 05.04.2023 по справі 161/15374/22

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/15374/22

Провадження № 2/161/345/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Жаловаги І.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до директора ДП ТРК «Аверс» Московки Наталії Олександрівни про визнання звільнення незаконним, визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів за спричинену шкоду, поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2022 року позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 25 квітня 2019 року по 26 жовтня 2022 року працювала у ДП ТРК «Аверс» на посаді кореспондента інформаційного відділу. Наказом від 25 жовтня 2022 року №141, позивач звільнена із займаної посади з 26 жовтня 2022 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки були порушені її трудові права, а також переважне право на залишення на роботі.

В ході судового розгляду позивач неодноразово доповнювала та збільшувала свої позовні вимоги. Остаточно, згідно виправленої редакції позову від 05 грудня 2022 року та заяв від 13 березня 2023 року, позивач просить суд:

1) визнати її примусове звільнення незаконним та протиправним;

2) визнати дії відповідача спрямовані на дискримінацію її, як особистості та журналіста незаконними й протиправними;

3) визнати бездіяльність відповідача, що полягає у неналежному оформленні започаткування та розриву трудових відносин, неповернення трудової книжки, інших документів та особистих речей незаконними і протиправними;

4) зобов`язати відповідача через телеканал «Аверс» вибачитися й спростувати неправдиву інформацію, розповсюджену стосовно позивача;

5) стягнути з відповідача на користь позивача спричинену шкоду;

6) поновити позивача на роботі;

7) зобов`язати відповідача сплатити позивачу моральну шкоду у розмірі її шестимісячного середнього заробітку;

8) зобов`язати відповідача сплатити позивачу дві третини її заробітку за кожен місяць простою з 27 жовтня 2022 року по 13 березня 2023 року в порядку ст.113 КЗпП України;

9) зобов`язати відповідача сплатити позивачу заборгованість по заробітній платі у розмірі 32015,66 грн (а.с.18, 141, 143).

Відповідач у письмовому відзиві позов заперечив.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив.

Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що слід відмовити у задоволенні позову, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач у період з 25 квітня 2019 року по 26 жовтня 2022 року працювала у ДП ТРК «Аверс» на посаді кореспондента інформаційного відділу. Наказом від 25 жовтня 2022 року №141, позивач звільнена із займаної посади з 26 жовтня 2022 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників (а.с.79, 84).

Суд зазначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Згідно зі статтею 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Посадові особи юридичної особи представляють її інтереси у відносинах з іншими особами, тобто уособлюють саму юридичну особу у правовідносинах з іншими особами.

У справі, що розглядається, звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 зазначила відповідачем директора ДП ТРК «Аверс» Московку Н.О. та пред`явила позовні вимоги, які випливають з її трудових відносин з цим підприємством.

Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що вони спрямовані до ОСОБА_3 як до посадової особи ДП ТРК «Аверс», та стосуються її професійної діяльності. Жодних позовних вимог до ОСОБА_3 як фізичної особи, позовна заява ОСОБА_1 не містить. При цьому трудовий спір у ОСОБА_1 виник із саме роботодавцем ДП ТРК «Аверс». Таким чином, оскільки ДП ТРК «Аверс» є юридичною особою самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах, а позовні вимоги у цій справі пред`явлені до її посадової особи, то саме вона (юридична особа) має відповідати за цим позовом.

Директор ДП ТРК «Аверс» Московка Н.О. не може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою ДП ТРК «Аверс», тобто юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах з позивачем.

В ході підготовчого провадження у справі суд, в порядку п.4 ч.2 ст.197 ЦПК України з`ясовував у сторін, чи наявні в них інші клопотання та заяви, зокрема стосовно залучення до участі у справі інших осіб. Не зважаючи на вищевикладене, позивач своїм правом залучити до участі у справі належного відповідача не скористалася, а суд, в силу диспозитивності цивільного процесу, самостійно залучати відповідачів у справі прав не має.

У зв`язку з вищенаведеним, оскільки позивач пред`явила свої позовні вимоги у трудовому спорі до неналежного відповідача, у задоволенні позову слід відмовити з цієї підстави. Вказане не позбавляє права позивача звернутися до суду із позовом до належного відповідача роботодавця (юридичної особи).

Керуючись ст.265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до директора ДП ТРК «Аверс» Московки Наталії Олександрівни про визнання звільнення незаконним, визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів за спричинену шкоду, поновлення на роботі, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 10 квітня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк