УХВАЛА
11 квітня 2023 року
м. Київ
справа №580/3770/22
адміністративне провадження № К/990/9399/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Шевцової Н.В., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкасиавтотранс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
16 березня 2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 березня 2023 року відмовлено відповідачу у відстроченні сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, Укртрансбезпеці необхідно було сплатити судовий збір. Одночасно заявнику роз`яснено, що у разі невиконання вимог зазначеної ухвали, касаційна скарга буде повернута.
05 квітня 2023 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржник подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого посилається на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору у встановлений в ухвалі строк, що зумовлено, як вказує скаржник, введення на всій території України воєнного стану, нестабільною ситуацією в країні та недостатністю на рахунку скаржника суми коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, доводить, що контролюючий орган позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та надати платіжне доручення про таку сплату. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору Суд виходить з наступного.
За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб`єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи те, що суб`єкти владних повноважень відсутні у переліку таких осіб, клопотання про розстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Подані заявником докази не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Верховний Суд відхиляє доводи заявника про запровадження воєнного стану на території України, що, зокрема, стало причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, оскільки заявником не додано належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які, у взаємозв`язку із введенням воєнного стану, вплинули на роботу цього державного органу та перешкоджали йому виконати вимоги ухали.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, на яку посилається заявник, зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. При цьому, у зазначеній постанові, цей висновок стосувався саме юридичної особи (а не суб`єкта владних повноважень) про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак у поданому клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування Укртрансбезпеки та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору; не надано відповідні докази.
Також, колегія суддів вважає недоречними посилання скаржника на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як підставу для відстрочення сплати судового збору, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини та юридичної особи, а не органів державної влади.
Правові висновки ЄСПЛ не можуть поширюватися для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, через їх спрямованість на захист конвенційних прав осіб, що знаходяться під юрисдикцією держави підписанта Конвенції.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на те, що станом на 10 квітня 2023 року заявник не усунув зазначені в ухвалі недоліки касаційної скарги і не просив продовжити строк на їх усунення, скарга не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України,
У Х В А Л И В:
1. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкасиавтотранс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
4. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
Н.В. Шевцова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2023 |
Оприлюднено | 12.04.2023 |
Номер документу | 110156573 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Уханенко С.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні