Постанова

від 11.04.2023 по справі 808/3104/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 808/3104/14

адміністративне провадження № К/9901/32680/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворіт» до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 (суддя - Максименко Л.Я.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 (головуючий суддя - Юрко І.В., судді: Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.) у справі №808/3104/14.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворіт» (далі - ТОВ «Фаворіт») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області) від 30.12.2013 №0000611500, №0000621500 та №0000631500.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Так, постановою Верховного Суду від 10.12.2019 рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками повторного перегляду, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог ГУ ДПС у Запорізькій області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що ТОВ «Фаворіт» не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фаворіт» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 31.08.2013.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.12.2013 №331/22/25492010, в якому відображено висновки про порушення позивачем:

пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1253849,38 грн.;

пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2018395,19 грн.

На підставі вказаного вище акту перевірки контролюючим органом 30.12.2013 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000611500, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3007452,19 грн., з яких за основним платежем 2018395,19 грн., за штрафними санкціями 989057,00 грн.;

№ 0000621500, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податок на прибуток в розмірі 1855598,01 грн., з яких за основним платежем 1253849,38 грн., за штрафними санкціями 601748,63 грн.;

№ 0000631500, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 81474,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що спірні господарські операції є реальними, фактично відбулися та безпосередньо пов`язані з власною господарською діяльністю позивача, у зв`язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, що у перевіряємий період ТОВ «Фаворіт» мало господарські відносини з ПП «Грант ЗГО», ТОВ «Агро-Ера», ПП «Украгро-Трейд», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Авіс Фарм» (ПП «Калка»), ТОВ «Калев» (ПП «Зернопром»), ТОВ «Норт Вест 2012».

Так, між ТОВ «Фаворіт» (покупець) та ПП «Грант-ЗГО» (продавець) укладено договори купівлі-продажу №0115-11 від 04.01.2011 року та №3101 від 31.01.2011 року, відповідно до яких продавець передає, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (жмих соняшника, соя).

Між ТОВ «Фаворіт» (покупець) та ПП «Агро-Ера» (продавець) 01.01.2011 року укладено договір купівлі-продажу №ДГ-01/01, відповідно до якого продавець передає, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (сільгосппродукція).

Між ТОВ «Фаворіт» (покупець) та ПП «Украгро-Трейд» (постачальник) укладено договори поставки №04/11/11-ІІ від 04.11.2011 року та №26/11/11-ІІ від 26.11.2011 року, відповідно до яких постачальник постачає, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (жмих соняшника, запчастини).

Крім того, між ТОВ «Фаворіт» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) укладено ряд договорів купівлі-продажу, відповідно до яких постачальник постачає, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (люпин, олія соєва, жмих соєвий).

З ТОВ «Авіс Фарм» (ПП «Калка») (продавець) укладено договір купівлі-продажу №А-19/11/12-Ф від 19.11.2012 року, відповідно до якого продавець передає, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (соя).

Між ТОВ «Фаворіт» (покупець) та ПП «Зернопром» (ТОВ «Калев») (продавець) укладено договір купівлі-продажу №З-25/01/13-Ф від 25.01.2013 року, відповідно до якого продавець передає, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (соя, олія соняшникова).

З ТОВ «Норт Вест 2012» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №25/02-НВ від 25.02.2013 року, відповідно до якого продавець передає, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (соя, олія соєва, люпин).

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надано наступні документи: зведені відомості первинних документів, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, специфікації, товарно-транспортні накладні

Розрахунки з контрагентами за вказаними вище договорами проводились у безготівковому порядку, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надано: журнали-ордери і відомості по розрахунку із постачальниками, журнали проводок, виписки банку, картки рахунку, оборотно-сальдові відомості, відомості формування доходів та витрат.

Надані позивачем первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Крім того, господарська діяльність позивача у перевіряємий період (показники витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування) відображена позивачем у документах податкової звітності, відомостях нарахування амортизації, штатним розписом за період 2010-2013 роки, податковими розрахунками з працівниками, технічними паспортами на складські приміщення, податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відомостями із договору оренди землі, про наявні земельні ділянки, договорами оренди землі та актами прийому-передачі об`єкта оренди - земельної ділянки.

ГУ ДПС у Запорізькій області, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Фаворіт» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Відповідачем до матеріалів справи 05.03.2020 надано копії протоколів допиту ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також протокол огляду приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_1 в рамках кримінального провадження №320140800200000012 від 15.01.2014, за фактом ухилення від сплати податків (частина третя статті 212 Кримінального кодексу України)

Разом з тим, згідно інформації старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУДФС у Запорізькій області капітана податкової міліції Сахно С.О. від 27.04.2015 вих.№ 763/08-26-09, досудове розслідування по кримінальному провадженню №32014080020000012 завершено на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

Судами вірно враховано, що відсутність товарно-транспортної накладної або оформлення її з певними дефектами сама по собі не свідчить про нереальність господарської операції з придбання товару в цілому.

Посилання контролюючого органу на результати контрольних заходів щодо постачальника позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, як відокремленого підрозділу залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі №808/3104/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова