Ухвала

від 11.04.2023 по справі 540/7633/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2023 року

м. Київ

справа №540/7633/21

адміністративне провадження №К/990/10725/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горбунова Катерина Олександрівна, на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі № 540/7633/21 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області, Херсонського міського голови Колихаєва Ігора Вікторовича, за участю третіх осіб: Директора департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області Хутковсього Костянтина Валентиновича, Начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області Купліванчук Галини Павлівни про визнання протиправними та скасування розпоряджень міського голови,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Херсонської міської ради Херсонської області (відповідач 1), Херсонського міського голови Колихаєва Ігора Вікторовича (далі - відповідач 2), у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Херсонського міського голови від 26 липня 2021 року № 332рр "Про внесення змін до штатного розпису департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Херсонського міського голови від 5 серпня 2021 року за № 349рр "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 26 липня 2021 року №332рр";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Херсонського міського голови від 27 жовтня 2021 року за № 1425-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради;

- стягнути з відповідача 1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 44 818,20 грн;

- стягнути з відповідача 1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі: 30 000,00 грн та витрати на лікування в сумі: 2 159,60 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник втретє звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 25 березня 2023 року через систему «Електронний суд».

У своїй касаційній скарзі скаржник просить рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі № 540/7633/21 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду прийнята 24 січня 2023 року. Однак, скаржник направив касаційну скаргу до Верховного Суду 25 березня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, проте ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2023 року його первісну скаргу було повернуто з огляду на відсутність у ній передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Як на підставу для поновлення цього процесуального строку скаржник вказує, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду винесена 24 січня 2023 року, повний текст складено 1 лютого 2023 року, до касаційного суду він звернувся 7 лютого 2023 року, а відтак первісна касаційна скарга була подана до Верховного Суду в межах встановленого статтею 329 КАС України строку. В подальшому, ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року його первісну скаргу було повернуто. Привівши касаційну скаргу у відповідність до вимог КАС України з урахуванням роз`яснень Верховного Суду, викладених в ухвалі Верховного Суду від 28 лютого 2023 року, позивач вдруге, 2 березня 2023 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою за допомогою системи «Електронний суд», яка була зареєстрована у Верховному Суді 3 березня 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2023 року касаційну скаргу повернуто позивачу з огляду на відсутність у ній передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Вказана ухвала отримана представником позивача за допомогою системи «Електронний суд» 17 березня 2023 року.

Проаналізувавши вказані скаржником підстави пропуску строку касаційного оскарження, та зважаючи на звернення позивача до Суду із повторною касаційною скаргою у стислі строки, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для його поновлення.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд зазначає наступне.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункти 1, 2, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, покликаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник вказує, що є необхідність відступити від висновків щодо застосування п.1 частини першої статті 40 КЗпП України, у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №519/160/16-ц, від 6 лютого 2018 року у справі №696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі №297/868/18, від 28 квітня 2021 року у справі №373/2133/17 (наведені в ухвалі Верховного Суду від 17 березня 2023 року про повернення касаційної скарги) та правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі №755/3495/16-ц, від 22 січня 2020 року у справі №451/706/18, від 27 травня 2021 року у справі №201/6689/19, які застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18).

Тобто, у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи. Сама ж по собі вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Разом з цим, обґрунтовуючи підстави для такого відступлення, скаржник фактично вказує свою незгоду із прийнятим раніше висновком Верховного Суду у подібних правовідносинах та належним чином не обґрунтовує чому такий висновок не може бути застосований до правовідносин, які склались саме у цій справі з огляду на конкретні її обставини.

У цьому контексті Суд указує, що причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, помилковість, незбалансованість, неузгодженість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Натомість скаржник не навів належних обґрунтувань і доводів необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, а відтак підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, є необґрунтованою.

Наступною підставою для перегляду оскаржуваного судового рішення, скаржник зазначає пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.

Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Інші зазначені скаржником підстави касаційного оскарження відхиляються Верховним Судом через їхню необґрунтованість.

Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Визнати поважними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі № 540/7633/21 і поновити його.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горбунова Катерина Олександрівна, на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2023 року у справі № 540/7633/21 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області, Херсонського міського голови Колихаєва Ігора Вікторовича, за участю третіх осіб: Директора департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області Хутковсього Костянтина Валентиновича, Начальника відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради Херсонської області Купліванчук Галини Павлівни про визнання протиправними та скасування розпоряджень міського голови.

3. Витребувати із Херсонського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 540/7633/21.

4. Встановити іншим учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.

5. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

..........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду