Рішення

від 11.04.2023 по справі 308/15117/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/15117/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участі секретаря судового засідання Цебер М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання права власності на гараж,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

10.11.2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ужгородської міської ради про визнання права власності на гараж площею 17,6 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_4 , спадщину після смерті батьків прийняла позивачка. За життя батько позивачки ОСОБА_5 на підставі рішення №474, виданого 03.10.1974 року виконкомом Ужгородської міської ради депутатів трудящих, побудував спірний гараж для зберігання власного автомобіля, проте право власності не оформив, що унеможливлює оформлення спадкових прав.

11.01.2023 року представник відповідача Ужгородської міської ради подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що з рішення виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих №474 від 03.10.1974 року неможливо встановити за якою адресою спадкодавцю ОСОБА_3 надано дозвіл на будівництво гаражу. Позивачкою не надано доказів, що саме за адресою АДРЕСА_1 був побудований гараж. Оскільки гараж є допоміжним приміщенням до будівлі капітального типу, то у позивачки відсутнє право, яке підлягає захисту.

20.01.2023 року представник позивачки адвокат Биркович О.І. подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем не надано жодного письмового доказу того, що гараж не збудований в 1974 році в спосіб, визначений законом.

Третя особа ОСОБА_2 пояснень щодо позову не надала.

Заяви та клопотання учасників справи.

19.12.2022 року представник позивача адвокат Биркович О.І. подав до суду заяву на виконання ухвали суду від 14.11.2022 року про залишення позовної заяви без руху.

17.01.2023 року представник позивача адвокат Биркович О.І. подав до суду заяву, в якій просив суд викликати та допитати в судовому засіданні свідків, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7

31.01.2023 року позивачка подала до суду заяву, в якій просить суд приєднати до матеріалів справи наступні документи: копію листа № 1/01-16, виданого 25.01.2023 року приватним нотаріусом Венжега М.Д.; довідку архітектурно планувального бюро КП Ужгородської міської ради №23/23 від 30.01.2023 року; копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ; копію свідоцтва про народження НОМЕР_2 ; копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ; копію свідоцтва про смерть НОМЕР_4 .

01.02.2023 року представник позивача адвокат Биркович О.І. подав до суду заяву про приєднання до матеріалів справи оригіналів наступних документів, а саме: листа приватного нотаріуса Венжеги М.Д. № 1/01-16 від 25.01.2023 року; довідки архітектурно планувального бюро КП Ужгородської міської ради №23/23 від 30.01.2023 року. Одночасно просив справу розглянути у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

01.02.2023 представник відповідача подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача; у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

06.03.2023 третя особа по справі ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, до заяви долучила викопіювання плану населеного пункту із графічним зображенням частини території, на якій розташовані належні їй земельні ділянки. Позовну заяву ОСОБА_1 просила задовольнити, так як гараж знаходиться на вільній земельній ділянці.

20.03.2023 представник відповідача ОСОБА_8 подала заяву про відкладення розгляду справи.

21.03.2023 представник позивача адвокат Биркович О.І. подав клопотання про приєднання до матеріалів справи наступних доказів: листа про наявність технічної інвентаризації, реєстраційний номер в ЄДЕССБ ТІ01:9094-4183-8973-0782.

11.04.2023 представник позивача адвокат Биркович О.І. подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача.

11.04.2023 представник відповідача ОСОБА_8 подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.11.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2022 року відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.02.2023 залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Клопотання представника позивача адвоката Биркович О.І. від 17.01.2023 про виклик свідків суд залишає без розгляду, так як позивач ОСОБА_1 , адвокат Биркович О.І. в судове засідання не з`являлися, клопотання про виклик свідків не підтримали.

Пояснення сторін в судовому засіданні.

Сторони та їх представники, третя особа в судове засідання не з`явились, кожна із сторін окремо подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Судом на підставі частини другої статті 247Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК) у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 (прізвище при народжені ОСОБА_9 ) є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 /т.1, а.с.87/.

18.04.2012 позивачка у зв`язку з укладанням шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 /т.1, а.с.86/.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого міським фондом комунального майна Ужгородської міської ради на підставі розпорядження № 3-ж від 30.03.1994, зареєстрованого 18.05.1994 року Ужгородським державним виробничим підприємством технічної інвентаризації, квартира АДРЕСА_2 належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам її сім`ї: чоловіку ОСОБА_3 , дочці ОСОБА_11 /т.1, а.с.12-13/.

08.04.1974 року відділом в справах будівництва та архітектури виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих громадянину ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_3 , була видана довідка №303, якою стверджено, що гараж для зберігання власної автомашини розміщений згідно нормативних містобудівельних вимог /т.1, а.с.10/.

Випискою з рішення виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих №474 від 03.10.1974 року «Про надання дозволу окремим громадянам на встановлення металевих гаражів на виділених ділянках» стверджено, що громадянину ОСОБА_3 , який проживає по АДРЕСА_4 , дозволено будівництво цегельних гаражів на ділянках власних та комунальних садиб /т.1, а.с.9/.

Адреса земельної ділянки, де було дозволено будівництво гаражу та згодом побудовано гараж, в рішенні №474 від 03.10.1974 року та довідці №303 від 08.04.1974 року не зазначені.

Батько позивачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , а мати позивачки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 /т.1,а.с.88-89/.

З повідомлення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Венжега М.Д. № 1/01-16 від 25.01.2023 вбачається, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /т.1, а.с.83/.

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Венжега М.В., зареєстрованого в реєстрі за №252, вбачається, що спадкоємцем ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/6 частки квартири АДРЕСА_2 ; 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 . Квартира має загальну площу 53,3 кв.м., житлову площу 35,7 кв.м., 2 (дві) кімнати /т.1, а.с.11/.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 319777559 від 09.01.2023 вбачається, що 05.01.2021 ОСОБА_1 відчужила квартиру АДРЕСА_2 особі ОСОБА_12 на підставі договору купівлі продажу від 05.01.2021 /т.1, а.с.66-70/.

Відповідно до витягу з рішення ХХ сесії VІІІ скликання Ужгородської міської ради №742 від 31.05.2022 року вирішено відмовити громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_5 у зв`язку із відсутністю документів на нерухоме майно /т.1, а.с.18/.

Згідно технічного паспорту, виготовленого 14.12.2020 техніком з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_13 , підтвердженого 14.03.2023 листом про наявність технічної інвентаризації, реєстраційний номер в ЄДЕССБ ТІ01:9094-4183-8973-0782, жерстяний гараж за адресою АДРЕСА_1 , позначений на плані літерою «Д», площею 17,6 м.кв. побудовано у 1980 році по АДРЕСА_1 . Характеристики будівлі: фундамент, підлога бетонні; стіни, покрівля жерстяні, висота 2,0 м, площа основи (забудови) 19,9 м.кв., будівельний об`єм 36 куб.м. /т.1, а.с.22/.

Згідно звіту про оцінку майна, виконаного 15.12.2022 ТОВ «Нерухомість дельта», кошторисна вартість гаражів загальною площею 35,1 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 , становить 85577, 00 грн /т.1, а.с.31-55/.

Довідкою Архітектурно планувального бюро Комунального підприємства від № 23/23 від 30.01.2023 стверджено, що квартира АДРЕСА_2 знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Адреса квартири АДРЕСА_2 не відповідає її фактичному розташуванню згідно діючого адресного плану міста /т.1, а.с.84-85/.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №322108308 від 07.02.2023 року, № 322107898 від 07.02.202023 вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:34:001:0269, 2110100000:34:001:0268, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить ОСОБА_2 /т.1, а.с.103-111/.

Оцінка суду.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як зазначено у ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_11 прийняла спадщину після смерті своїх батьків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивачка вказує, що спадкодавцю належав гараж, який знаходиться за в АДРЕСА_1 (на даний момент АДРЕСА_5 ), на підтвердження чого надала суду технічний паспорт.

Рік побудови гаражу (1980 р.), площа (17,6 м.кв.), його технічні характеристики (фундамент бетонний, підлога бетонна, стіни, покрівля жерстяні, висота 2,0 м, площа основи (забудови) 19,9 м.кв., будівельний об`єм 36 куб.м.) зазначено в технічному паспорті на гараж.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03 серпня 2004 року) нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, як офіційного визнання державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, згідно з ч.ч.1, 2 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність).

Тобто, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку (лист Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року № 19-32/319).

Отже, на час набуття права власності ОСОБА_3 права власності на гараж чинне законодавство не вимагало обов`язкової реєстрації нерухомого майна.

Водночас, відсутність правовстановлюючого документу на спірний гараж не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Така позиція викладена у постанові Верховного суду України від 10 жовтня 2018 року у справі №557/1209/16-ц.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що спірний гараж, який побудований у 1980 році, є предметом спадкування та спадкоємець через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно обґрунтовано звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, оскільки іншого способу оформити право власності на спірний гараж чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року за №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що всі господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам і були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 22 січня 1979 року «Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель», і під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не відносяться до категорії самовільних (самочинних).

Відповідно до пункту 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127 не належать до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року.

З огляду на наведене, суд вважає, що спірне нерухоме майно, а саме: гараж, не є самочинним та самовільним будівництвом так як відповідний дозвіл видавався уповноваженим на це органом, відповідно до чинного на час побудови законодавства.

При цьому, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В даних конкретних правовідносинах визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином, враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку після померлого батька, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на гараж в нотаріальній конторі не може у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності спадкодавця на зазначене майно, а тому право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж площею 17,6 м.кв., позначений на технічному плані під літерою «Д», місце розташування АДРЕСА_1 (фундамент, підлога бетонні; стіни, покрівля жерстяні; висота 2,0 м; площа основи (забудови) 19,9 м.кв.; будівельний об`єм 36 куб.м).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач: Ужгородська міська рада, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення виготовлено 12.04.2023 року.

Суддя Олена ГОЛЯНА