Постанова

від 05.04.2023 по справі 910/7484/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2023 р. Справа№ 910/7484/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Грека Б.М.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Гудько А.В.

За участю представників учасників справи:

від ОСОБА_1 : Кар`єв А.А. - за ордером серія АА № 1260889 від 22.12.2022;

від ТОВ «Факторингова Компанія «Паритет»: Дзюба М.Ю. - за ордером серія АВ № 1061498 від 30.01.2023 (в режимі відеоконференції).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21 (суддя Усатенко І.В., повний текст рішення складено та підписано 15.11.2022)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Паритет»

2) Резидента Канади - Cantek Trading Inc. (САНТЕК ТРЕЙДІНГ ІНК.)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медінжиніринг»

про визнання договору факторингу недійсним

в межах справи № 910/2971/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Паритет»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медінжиніринг»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

06.05.2021 ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Паритет» (надалі також ТОВ «Факторингова Компанія «Паритет», відповідач-1), Резидента Канади - Cantek Trading Inc. (САНТЕК ТРЕЙДІНГ ІНК.) (надалі також відповідач-2) про визнання договору факторингу недійсним.

На обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що за спірним договором було передано недійсну вимогу, а відтак, вказане є підставою для визнання недійсним договору факторингу від 04.02.2019.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21 (суддя Усатенко І.В., повний текст рішення складено та підписано 15.11.2022) відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст.ст. 3, 11, 15, 16, 203, 215, 509, 512, 514, 1077, 1078, 1081 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) та мотивоване тим, що в рамках справи № 910/3630/19 було встановлено щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Медінжиніринг» (надалі - ТОВ «Медінжиніринг») існування і дійсність вимоги за контрактом № 141029-12 від 29.10.2014 та його обов`язок оплатити ТОВ «Фінансова компанія «Паритет» заборгованість у розмірі 138 902 долари США на підставі договору факторингу від 04.02.2019, отже, вказані обставини не підлягають доказуванню, а твердження позивача про недійсність переданої вимоги не підтверджені належними, допустимим та вірогідними доказами.

Також, позивачем не доведено порушення її законних прав та інтересів договором факторингу від 04.02.2019 та наявність підстав для визнання вказаного правочину недійсним, оскільки, судовим рішенням встановлено дійсність вимоги, переданої за спірним договором.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21 та прийняти нове судове рішення, яким визнати недійсним договір факторингу від 04.02.2019, укладений між ТОВ «Факторингова Компанія «Паритет» та Cantek Trading Inc. (САНТЕК ТРЕЙДІНГ ІНК.) - юридичною особою, створеною за законодавством Канади.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що судом першої інстанції не було досліджено розділ 9 Контракту № 141029-12 від 29.10.2014 на предмет його безоплатності.

Крім того, власний інтерес позивачки, як заінтересованої особи, полягає у тому, що внаслідок оспорюваного договору факторингу від 04.0.2.2019 відбулося банкрутство підприємства та притягнення позивачки до цивільної відповідальності, як особи, яка перебувала його керівником, в наслідок не виконання приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ, в той час як, визнання оспорюваного договору факторингу має наслідки скасування ухвал про порушення справи про банкрутство.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

16.02.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Факторингова Компанія «Паритет» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останнє просить суд, залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом у відповідності до ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

У відповідності до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Чорногуза М.Г., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 у справі № 910/7484/21 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7484/21 за позовом ОСОБА_1 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Паритет»; 2) Резидента Канади - Cantek Trading Inc. (САНТЕК ТРЕЙДІНГ ІНК.); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медінжиніринг» про визнання договору факторингу недійсним. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі №910/7484/21 до надходження матеріалів справи № 910/7484/21 до Північного апеляційного господарського суду.

11.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/7484/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 у справі № 910/7484/21, поміж іншого, поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022, справу № 910/7484/21; розгляд справи № 910/7484/21 призначено на 20.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2023 у справі № 910/7484/21, зокрема, задоволено клопотання представника ТОВ «Факторингова Компанія «Паритет» про проведення судового засідання 03.02.2023 у справі № 910/7484/21 в режимі відеоконференції.

20.02.2023 від колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого Тищенко А.І., суддів Шаптали Є.Ю., Чорногуза М.Г. надійшла заява про самовідвід у справі № 910/7484/21 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 у справі № 910/7484/21 задоволено заяву головуючого судді Тищенко А.І, суддів Шаптали Є.Ю., Чорногуза М.Г. про самовідвід від розгляду справи № 910/7484/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022; матеріали справи № 910/7484/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/136/23 від 22.02.2023 у зв`язку із задоволенням заяви головуючого судді Тищенко А.І., суддів Шаптали Є.Ю., Чорногуза М.Г. про самовідвід від розгляду даної справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/7484/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі № 910/7484/21, зокрема, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Грека Б.М., Полякова Б.М.; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21 призначено на 05.04.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 910/7484/21, поміж іншого, задоволено клопотання представника ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» Дзюби Максима Юрійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Явка представників сторін

У судове засідання 05.04.2023 з`явилися представники ОСОБА_1 (в залі суду) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Паритет» (в режимі відеоконференції).

Представники Cantek Trading Inc. (САНТЕК ТРЕЙДІНГ ІНК.) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Медінжиніринг» у судове засідання 05.04.2023 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Необхідно вказати, що Cantek Trading Inc. (САНТЕК ТРЕЙДІНГ ІНК.) надсилалась копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі № 910/7484/21 засобами поштового зв?язку, про що свідчить список № 1 згрупованих поштових відправлень.

Також, нормами ст. 120 ГПК України передбачено можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

Слід зазначити, що копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі № 910/7484/21 була надіслана судом апеляційної інстанції на електрону адресу учасників справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з того, якщо учасник справи надав суду електронну адресу, зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає/не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на зазначене, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з тим, колегія суддів робить акцент на тому, що відповідно до приписів частин 6 та 7 статті 6 ГПК України: «Адвокати, реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку».

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представників ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Паритет».

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 05.04.2023 представник ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21 - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

05.04.2023 у судовому засіданні представник ТОВ «Факторингова Компанія «Паритет» заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2014 між Cantek Trading Inc. (продавець) та ТОВ «Медінжиніринг» (покупець), укладено Контракт № 141029-12 (а.с. 15, 53, т. 1).

Згідно з п. 1 Контракту продавець продає, а покупець покупає на умовах СІР Київ портативні детектори слідів вибухових речовин Quantum Sniffer QS-H150 виробництва Implant Sciences Corporation (товар) в кількості та по цінам згідно з Специфікаціям, що будуть додаватися за замовленням покупця. Термін дії даного контракту складає 1 рік з моменту його підписання. Допускається продовження терміну дії даного контракту за згодою сторін.

В силу п. 3 Контракту поставка здійснюється на умовах СІР Київ згідно з умовами Інкотермс 2010. Приймання товару по кількості та якості здійснюється шляхом підписання специфікації №1 та №2 до даного контракту. При цьому специфікації №1 та №2 до даного контракту має бути засвідчений підписами та відповідними печатками уповноважених осіб відповідно до умов цього договору. Після отримання покупцем специфікації №1 та №2 він повинен надіслати підписаний зі свого боку один примірник специфікації на адресу продавця протягом 10 календарних днів після отримання покупцем.

У відповідності до п. 4 Контракту загальна вартість даного Контракту на умовах СІР Київ визначається в доларах США і складає 148902,00 доларів США. Оплата покупцем даного Контракту здійснюється на рахунок продавця у вигляді одного або декількох платежів протягом 90 днів з моменту поставки товару. Покупець має право дострокової оплати за даним контрактом, в тому числі у вигляді авансового платежу або часткових авансових платежів.

За змістом п. 10 Контракту строк дії його рахується з моменту підписання до повного виконання всіх умов, передбачених даним Контрактом.

В подальшому, 04.02.2019 між ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» (фактор) та Cantek Trading Inc. (клієнт) укладено Договір факторингу (надалі-Договір) (а.с. 10, т. 1).

Фактор зобов`язується передати грошові кошти в сумі 20000 доларів США в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги за Контрактом №141029-12 від 29.10.2014, укладеним між юридичною особою - суб`єктом господарювання і резидентом Канади, компанією Cantek Trading Inc., як продавцем, і відповідачем (юридична особа за законодавством України) (далі - боржник) у розмірі 138902 доларів США, яка є сумою основного боргу, а також включаючи будь-які штрафні санкції (штраф, пеня, неустойка) або інші компенсаційні платежі, які можуть випливати за Контрактом №141029-12 від 29.10.2014 (сума відступленої грошової вимоги) (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.6 Договору визначено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в момент укладення даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору детальна інформація про вимогу визначена в Додатку №1 до цього договору.

В силу п.п. 4.2.2, 4.2.3 Договору клієнт зобов`язується надати фактору всю наявну інформацію щодо боржника, а саме: оригінали/нотаріально засвідчені копії документів, що стосуються заборгованості боржника, та які підтверджують дійсність та наявність права грошової вимоги клієнта до боржника, а також є необхідними для пред`явлення вимоги до боржника фактором в строк у 10 робочих днів. Клієнт зобов`язується з моменту переходу до фактора права грошової вимоги протягом 5-ти календарних днів надіслати боржнику письмове повідомлення про відступлення права вимоги, в якому зазначити грошову вимогу,яка підлягає виконанню, а також назвати фактора, якому має бути здійснений платіж; не проводити будь-які операції відносно заборгованості боржника; не відступати права вимоги до боржника іншим особам.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1 Договору).

Згідно з Додатком № 1 до Договору (Перелік вимог) Cantek Trading Inc. відступило позивачу право вимоги до боржника - відповідача за Контрактом №141029-12 від 29.10.2014, зокрема, на суму 138 902 доларів США (сума основного боргу).

ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що п. 9 контракту передбачено наступне: сторони згодні з тим, що в рамках цього контракту продавець безоплатно передає покупцю товар згідно специфікації № 1, № 2 до даного контракту, який є його невід`ємною частиною (тобто у покупця відсутній обов`язок оплатити отриманий товар), а відтак, відповідачем-2 передано відповідачу-1 за договором факторингу недійсну (не існуючу вимогу), тому договір факторингу підлягає визнанню недійсним.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника та відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Приписами ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

У відповідності до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Положеннями ст. 1081 ЦК України визначено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Слід зазначити, що в постанові Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/3630/19 за позовом ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» до ТОВ «Медінжиніринг» про стягнення 138902 дол США, встановлено, що 04.02.2019 ТОВ «ФК «Паритет» набуло права вимоги до ТОВ «Медінжиніринг» за Контрактом № 141029-12 від 29.10.2014 на загальну суму 138902 доларів США.

При розгляді справи № 910/3630/19 судом досліджувались обставини щодо існування зобов`язань у ТОВ «Медінжиніринг» перед Cantek Trading Inc за Контрактом № 141029-12 від 29.10.2014, а в подальшому, перед ТОВ «ФК «Паритет» за Договором факторингу від 04.02.2019.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/3630/19 стягнуто з ТОВ «Медінжиніринг» (03055, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 30, кв. 102; ідентифікаційний код 21539772) на користь ТОВ «Факторингова компанія «Паритет» (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 154; ідентифікаційний код 38358377) заборгованість у розмірі 138902 долари США, витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 54984,36 грн, витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 84476,54 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так як, в рамках справи № 910/3630/19 було встановлено щодо ТОВ «Медінжиніринг» існування і дійсність вимоги за контрактом №141029-12 від 29.10.2014 та його обов`язок оплатити ТОВ «ФК «Паритет» заборгованість у розмірі 138902 долари США на підставі Договору факторингу від 04.02.2019, то вказані обставини не підлягають доказуванню, а відтак, твердження ОСОБА_1 про недійсність переданої вимоги не підтверджені належними, допустимим та вірогідними доказами.

При цьому, необхідно зазначити, що в рамках справи № 910/3630/19 не досліджувались обставини щодо недійсності договору факторингу від 04.02.2019, проте, зазначене не впливає на висновок суду у даній справі, оскільки при розгляді справи № 910/3630/19 суд встановив дійсність вимоги, переданої за договором факторингу, що зумовлює відсутність підстав для визнання договору факторингу від 04.02.2019 недійсним, так як саме передачею недійсною вимоги ОСОБА_1 мотивує позов у даній справі.

Крім того, слід вказати, що ОСОБА_1 не є стороною спірного договору.

Приписами ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 215 ЦК України визначено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Таким чином, в силу ст.ст. 15, 16, 215 ЦК України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 916/1411/19.

На обгрунтування обставин щодо порушення спірним договором прав ОСОБА_1 зазначено те, що внаслідок вчинення оспорюваного договору відбулось банкрутство ТОВ «Медінжиніринг» та притягнення позивача до цивільної відповідальності як особи, яка перебувала його керівником, шляхом подання позову в межах справи про банкрутство про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача-1 - 602801,32 грн (справа 910/2971/20).

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі № 910/2971/20, яка набрала законної сили, встановлено наступне: «з 21.10.2019 року керівник підприємства-боржника може бути притягнений до солідарної відповідальності разом із боржником, якщо він не вчинить заходів для ініціювання процедури банкрутства підприємства-боржника директором якого він є. При цьому, з ухвали Господарського суду міста Києва від 01.07.2020 у справі № 910/2971/20 та наданих ДПС у місті Києві матеріалів чітко вбачається, що станом на квітень 2019 року у ТОВ «Медінжиніринг» була наявна заборгованість перед державою, в особі ДПС у місті Києві, яка наразі становить 11 831,45 грн. Також постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/3630/19 визнано наявність заборгованості ТОВ «Медінжиніринг» перед «Факторингова Компанія «Паритет» за Контрактом №141029-12 від 29.10.2014, яка виникла у ТОВ «Медінжиніринг» з 06.05.2015 року. Тобто, за відсутності коштів та активів для погашення заборгованостей перед кредиторами станом на 21.10.2019 рік - місячний строк для звернення директора боржника до господарського суду із заявою про банкрутство слід обраховувати саме із цієї дати. Станом на 21.10.2019 та на момент відкриття провадження у справі про банкрутство, підприємство не мало жодного нерухомого майна та/або інших активів, за рахунок яких товариством могла б бути погашена заборгованість перед кредиторами».

За змістом ч. 6 ст. 34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності). Рішення про звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство приймає вищий орган управління боржника.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі № 910/2971/20, яка набрала законної сили, клопотання про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності задоволено; визнано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) солідарним боржником за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Медінжиніринг».

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності у справі № 910/2971/20 є не спірний договір факторингу від 04.02.2019, а її не виконання приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ.

За таких обставин, ОСОБА_1 не доведено порушення її законних прав та інтересів договором факторингу від 04.02.2019 та наявність підстав для визнання вказаного правочину недійсним, оскільки, судовим рішення встановлено дійсність вимоги, переданої за спірним договором.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд належним чином оцінивши матеріали справи дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, посилання скаржника з приводу того, що редакція п. 9 контракту викладена англійською мовою, має інший зміст, ніж викладений в українській редакції договору, судом апеляційної інстанції не береться до уваги, оскільки, позивачем в підтвердження даних обставин не надано належних та допустимих доказів, зокрема, нотаріально засвідченого перекладу.

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21, а відтак, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21 залишити без змін.

3. Справу № 910/7484/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 11.04.2023.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Грек

Б.М. Поляков