Ухвала

від 29.05.2023 по справі 910/7484/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/7484/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 05.04.2023

та на рішення Господарського суду м. Києва

від 10.11.2022

у справі № 910/7484/21

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Паритет» 2) Резидента Канади - Cantek Trading Inc. (САНТЕК ТРЕЙДІНГ ІНК.) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Медінжиніринг»

про визнання договору факторингу недійсним "

ВСТАНОВИВ:

08.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на рішення Господарського суду м. Києва від 10.011.2022 у справі № 910/7484/21.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/7484/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В. Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023.

Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/7484/21 складено та підписано 11.04.2023. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 в касаційному порядку припадав на 01.05.2023.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі № 910/7484/21 - 08.05.2023, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Проте, матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі № 910/7484/21, яке мотивована тим, що оскаржувану постанову представник скаржника отримав на електрону адресу 13.04.2023, а з 02.05.2023-05.05.2023 представник скаржника адвокат Кар`єв А. А. перебував на лікарняному.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 7частини 2, пункту 1 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та додані докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Крім того, відповідно до ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Зі змісту оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі № 910/7484/21 убачається, що ОСОБА_1 звернулась з апеляційної скаргою до суду апеляційної інстанції на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2022, а також те, що в судовому засіданні 05.04.2023 під час оголошення постанови був присутній представник ОСОБА_1 - адвокат Кар`єв А. А.

За змістом ч. 1 ст. 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Отже, скаржнику ОСОБА_1 в особі її представника Кар`єва А. А. достеменно було відомо про результати розгляду його апеляційної скарги.

Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Нормами ГПК України не передбачено автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі № 910/7484/21 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.04.2023.

Крім того, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" (Tregubenko v. Ukraine), заява № 61333/00, пп. 34- 38, рішення від 02.11.2004; та рішення у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01 Європейський Суд з прав людини зазначав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Можливість дізнатись про стан відомого скаржнику судового провадження залежала виключно від власного волевиявлення скаржника, який повинен був в розумні інтервали часу вживати всі необхідні заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, враховуючи також те, що апеляційна скарга подавалась самим скаржником. Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), ст. ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При чому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року. Враховуючи зазначене, скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із прийнятою оскаржуваними рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень, текст якої оприлюднено 13.04.2023, та раніше звернутись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023, в межах строків, визначених ст. 288 ГПК України, а звернувся тільки 08.05.2023.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Посилання скаржника на перебування адвоката Кар`єва А. А. на лікарняному не можуть вважатися поважною причиною та об`єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки перебування представника на лікарняному не звільняє сторону від обов`язку дотримання загального порядку подання касаційної скарги у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку. Скаржник не був позбавлений можливості або призначити іншого представника на період лікарняного адвоката Кар`єва А. А. або звернутись особисто.

З викладеного вбачається, що у скаржника була можливість скористатися своїм правом на звернення до суду касаційної інстанції в межах строку відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була усунути при подачі касаційної скарги.

Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не було зазначено та не було надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.

З огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяти до уваги для поновлення відповідного строку, оскільки скаржник не навів будь - яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення Суду у справі "Мушта проти України", no. 8863/06, від 18.11.2010).

Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 235, 288, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Підстави наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21- визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 та на рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2022 у справі № 910/7484/21 залишити без руху.

3. ОСОБА_1 має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та дати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

4. Заяву про поновлення строку направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.Я. Погребняк