Рішення

від 02.11.2007 по справі 4/381

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/381

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "02" листопада 2007 р.Справа №  4/381

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/ 381

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю  "Кіровограднафтоінвест" м. Кіровоград  

до відповідача: Маловисківського районного відділу Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Кіровоградській області, м. Мала Виска Маловисківського району     

про стягнення  1616 грн. 69 коп.

Представники сторін:

від позивача - Столярська О.І., довіреність № 10-09-2007  від 10.09.07

від відповідача -  Тупчій І.В., посвідчення УКГ 000417  від 06.06.07

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь  позивача  заборгованості  за поставлені нафтопродукти на суму 1616 грн. 69 коп., суми сплаченого  державного мита в розмірі 102 грн. та витрат на інформаційно - технічне  забезпечення  судового процесу в  розмірі 118 грн.

Дослідивши матеріали справи та правовідносини між учасниками спору і  надавши  їм правову оцінку, господарський  суд

                                                 ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору 28.08.2005 року укладено договір поставки  нафтопродуктів через мережу АЗС №В-1 (в подальшому договір),  за  умовами  якого   згідно до п. 1.1 продавець зобов'язався поставляти товар, а покупець (п.2.1)   зобов'язався отримати поставлений товар та провести його оплату у вигляді попередньої оплати на банківський рахунок продавця, а у випадку отримання  продукції понад сплачену суму, покупець  зобов'язаний  у семиденний строк від дати виникненнязаборгованості  погасити  її.

На виконання умов вказаного договору продавець (позивач)  поставив покупцю (відповідач) через уповноважених ним представниківа  за довіреністю ЯЛЦ №556467 від 02.06.2006 р Онойко  О.В., ЯЛЦ №556471 Скрипника С.В., в період з  01.01.2006 року по 01.10.2006 року провів поставку дизельного палива та бензину А-80 на загальну суму 5801 грн. 15 коп. Однак, в порушення умов договору відповідач шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача провів оплату  отриманих нафтопродуктів  лише частково в розмірі 4184 грн. 46 коп., а  вартість   отриманої продукції на суму  1616 грн. 69 коп. залишилась непогашеною  і фактично   починаючи з 07.11.2006 року має статус заборгованості та підлягає до стягнення з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав  повністю.  Представник відповідача вимоги визнав повністю та пояснив, що погасити   заборгованість  без  рішення суду  він не може, оскільки  заборгованість виникла в  інший  бюджетний період.                

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши  правовідносини, що виникли між  учасниками  спору, господарський суд приходить  до  переконання, що позовні вимоги  підлягають  до  повного   задоволення.

Таким чином, господарський суд вважає обґрунтованими  вимоги  про стягнення  суми основного боргу в розмірі 1616 грн. 69 коп.

Такий висновок  господарський  суд зробив на підставі  наступного.

Господарський суд вважає, що викладені умови договору, права та обов'язки  сторін, порядок виконання договору, дають підстави вважати, що фактично сторонами укладено  договір купівлі-продажу.

За приписом ст. 265 Господарського кодексу України до правовідносин поставки, які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу України про  договір  купівлі-продажу.

Таким чином, господарський суд вважає, що між сторонами виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно ст. 712 Цивільного  кодексу України за договором поставки  продавець (постачальник), який здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для  використання його у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним або іншим подібним використанням, а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки  застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи, відповідач прийняв товар повністю, але не  виконав  свої  зобов'язання  по  оплаті поставленого товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України підтверджують що це саме договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в видаткових накладних.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за  несвоєчасне виконання  грошового  зобов'язання.

Спір фактично виник через небажання відповідача провести оплату  поставленого позивачем товару. Укладений між сторонами договір та норми   діючого законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  виконати  зобов'язання  по  оплаті  поставленого  товару.

Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг  в  розмірі 1616 грн. 69 коп.    з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.

Отримання товару відповідач не заперечив, на оглянутих  в судовому засіданні  ксерокопіях видаткових накладних є підписи представника  відповідача, який  безпосередньо отримував товар. Відпуск нафтопродуктів проведено за довіреністями  відповідача через уповноважеених ним  осіб  у  відповідності  до вимог п.п. 1 і 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  12.06.1996р. за N 293/ 1318 ( надалі –інструкція), сировина, матеріали паливо... та інші товарно-матеріальні цінності, а також  нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери ( надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Вимоги вказаної інструкції поширюються на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника  за нарядом, договором, замовленням... або іншим документом, що його замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей ( п. 6 Інструкції). Цим же пунктом встановлений порядок виписки довіреності.

Відповідно до вимог пунктів 12, 13 і 15 Інструкції забороняється відпускати цінності у випадках подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або  з незаповненими реквізитами.... Після  закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреності разом з  документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку. Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей  покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати  первинні документи на  відпуск цінностей.

При проведенні звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2007 року   відповідач  визнав  наявність заборгованості в розмірі   1616 грн. 69 коп.  

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача повністю.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд

                                                     ВИРІШИВ:

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути з Маловисківського районного відділу Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Кіровоградській області, м. Мала Виска вул. Велигіна  32, р/р 35223009000200 в УДК у м. Кіровограді ГУ ДКУ у Кіровоградській області МФО 823016, код 08801917 заборгованість  за  отриманий товар в розмірі  1616 грн. 69 коп., витрати по сплаті  державного мита в  розмірі 102 грн.  та  витрати по сплаті  інформаційно- технічних  послуг в розмірі  118 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровограднафтоінвест" юридична адреса  м. Кіровоград просп. Університетський 15-А (поштова адреса м. Кіровоград вул. Тореза 27-А) п/р 260027626 у ОД "Райффайзен банк Аваль", м. Кіровоград, МФО 323538 іден. код 32832677.

Наказ  видати.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу на вказане рішення до Дніпропетровського апеляційного  господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.   

 Суддя                                           Ю. І. Хилько