Ухвала

від 11.04.2023 по справі 910/1074/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про перехід до розгляду справи

за правилами загального позовного провадження

м. Київ

11.04.2023справа №910/1074/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали справи № 910/1074/23

за позовом фізичної особи - підприємця Єфіменка Станіслава Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Проджект Менеджмент» (вул. Бастіонна, буд. 15, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 43614761)

про стягнення 52 655,61 грн,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Військторгсервіс» (далі - Концерн) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Мета Технолоджі Груп» (далі - Товариство):

- 44 310 грн основної заборгованості за укладеним сторонами договором публічного зберігання, що підтверджується заявою про акцепт договору публічного зберігання від 13.12.2021 №03-03/161Д/202 (далі - Договір 1); 44 310 грн 100% штрафу за порушення умов Договору 1; 467,88 грн втрат від інфляції та 101 грн 3% річних;

- 2 667,63 грн витрат на комунальні послуги за Договором 1;

- 17 100 грн основної заборгованості за укладеним сторонами договором реструктуризації боргу від 01.06.2022 №01/06-2022 (далі - Договір 2); 17 100 грн 100 % штрафу за порушення умов Договору 2; 361,13 грн втрат від інфляції та 78 грн 3 % річних, а всього 126 495,64 грн.

Позов мотивовано тим, що:

- 13.12.2021 Концерном (зберігач) та Товариством (поклажодавець) укладено Договір №03-03/161Д/202, відповідно до якого зберігач зобов`язався зберігати майно, передане йому поклажодавцем, і повернути майно у цілості на першу вимогу поклажодавця;

- у зв`язку з початком широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України та введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України воєнного стану сторони 26.05.2022 уклали додаткову угоду №2, якою змінено протокол узгодження цін в бік зменшення вартості послуг зберігання, які надаються Концерном;

- відповідач взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасної та належної оплати послуг зі зберігання ГМЦ за Договором 1 не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з січня 2022 року по червень 2022 року в сумі 44 310 грн;

- враховуючи складну ситуацію, яка склалася в нашій країні, сторони 01.06.2022 уклали Договір 2, яким дійшли спільної згоди реструктуризувати борг строком на 6 місяців з щомісячною сплатою до 25 числа щомісяця у сумі 7 385 грн; проте Товариство жодного разу не сплатило щомісячний платіж за Договором 2 та відповідно до акта звірки починаючи з вересня 2022 року відповідач не сплачує щомісячний платіж за послуги зберігання у сумі 5 700 грн;

- станом на 16.01.2023 (дата підписання позову) заборгованість за Договором становить 44 310 грн, а за Договором №2 - 17 100 грн; 2 667,63 грн витрат на комунальні послуги за Договором 1;

- у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладених Договорів позивачем нараховано 44 310 грн 100% штрафу за порушення умов Договору 1, 467,88 грн втрат від інфляції та 101 грн 3% річних, 17 100 грн 100% штрафу за порушення умов Договору 2, 361,13 грн втрат від інфляції та 78 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 07.03.2023 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що:

- однією із підстав позову Концерн зазначає Договір 1, який додано до позову як додаток; про акцепт такого договору на умовах публічної пропозиції (публічний договір згідно зі статтею 633 Цивільного кодексу України [далі - ЦК України]) також йдеться в заяві про акцепт Договору 1, де вказано, що даний договір розміщено на вебсторінці позивача за посиланням https://vts.org.ua/;

- втім, прінтскрін вказаної вебсторінки (додаток 3) доводить, що тексту договору сторінка не містить; так само немає тексту файлу з договором публічного зберігання на сторінці «Документи» вказаного сайту (додаток 4, https://vts.org.ua/reporting-2/);

- зазначене свідчить, по-перше, про те, що Концерн не довів, що доданий до позову текст договору є саме тим публічним договором, до якого приєднався відповідач, а по-друге, свідчить про те, що сторонами взагалі не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору публічного зберігання;

- єдине, що із істотних умов договору зберігання вдалося знайти на вказаній вебсторінці (в розділі «Зберігання ТМЦ» - додаток 5, https://vts.org.ua/zberigannya-tovamo-materialnix-cinnostei/) - це те, що орієнтовна вартість послуг зберігання ТМЦ, за одне палето-місце становить: м. Київ - 90 - 108 грн;

- в той же час, як вбачається з заяви про акцепт Договору 1 вартість послуг зберігання ТМЦ за адресою: пров. Бородянський, 3 (м. Київ), становить 114 грн за одне палето-місце, що перевищує навіть вищу межу цінового діапазону, встановленого на офіційному сайті позивача;

- на сторінці офіційного сайту Концерну (https://vts.org.ua/zberigannya-tovarno-materialnix-cinnostei/) також зазначено, що надання послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей Концерном та його відокремленими структурними підрозділами здійснюється на підставі типового договору про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг, затвердженого наказом генерального директора Концерну, однак даних, що наданий як додаток до позову текст Договору 1 було затверджено наказом генерального директора позивача, останнім не надано;

- згідно з пунктом 1.1 заяви про акцепт Договору 1 оплата послуг зберігання здійснюється на підставі виставлених рахунків зберігача; втім Концерн не надав суду належних доказів існування таких рахунків та доказів надіслання рахунків відповідачу, на підставі яких мала б здійснюватися оплата за послуги; тобто позивачем не доведено, що у відповідача взагалі виник момент виконання зобов`язання з оплати послуг;

- також відповідно до пункту 1.2 заяви про акцепт Договору 1 отримання послуг підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт; Концерн вираховує заборгованість відповідача за надані послуги за 11 місяців 2022 року (з січня по листопад включно); в той же час, до позову додано лише три акти наданих послуг зберігання від 28.02.2022 №492 (за лютий), від 31.03.2022 №769 (за березень) і від 30.04.2022 №1016 (за квітень); інших актів, а також доказів відмови відповідача від підписання актів за інші періоди позивачем не надано; таким чином, можемо зробити висновок, що позивачем взагалі не доведено факту надання послуг в інших періодах 2022 року;

- іншою підставою позовних вимог позивач наводить Договір 1, пунктом 1.7 якого передбачено розмір штрафу 100% від несвоєчасно сплаченої суми; в той же час, згідно з пунктом 1.5 Договору 2 чинність останнього може бути припинено, серед іншого, у разі порушення боржником (відповідачем) терміну оплати реструктуризованого боргу відповідно до пункту 1.2 Договору 2; в абзаці четвертому на сторінці 3 позовної заяви позивач визнає, що відповідач жодного разу не сплатив щомісячний платіж, як це передбачено пунктом 1.2 Договору 2; таким чином, з 26.07.2022 (дата, що настала за крайнім терміном здійснення першого платежу) Договір 2 в силу пункту 1.5 втратив чинність; втрата чинності Договором 2 означає втрату чинності і пунктом 1.7 про штрафні санкції; крім того, як зазначає сам позивач в позовній заяві, Договором 1 передбачено штраф у розмірі 10%; положення Договору 2 щодо встановлення штрафу у розмірі 100% було нікчемним з моменту підписання такого договору ще й в силу вимог статті 633 ЦК України;

- починаючи з моменту повномасштабного вторгнення на територію України російської федерації та введенням воєнного стану, відповідач потрапив під дію форс-мажорних обставин; домовленостями сторін не передбачено жодного строку для відповідача, в який би він повинен був повідомити позивача про настання форс-мажорних обставин для подальшої можливості посилатися на дію вказаних обставин як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов`язань; в той же час, з додаткової угоди №2 до Договору 1, позивач знав про вплив таких обставин на відповідача і визнавав їх;

- враховуючи, що позивач спочатку визнавав дію обставин непереборної сили та розумів причину несвоєчасного виконання зобов`язань, однак все ж звернувся з позовом до суду, в якому нарахував штрафні санкції, відповідач вимушений був звернутись до Торгово- промислової палати України з заявою від 27.02.2023 вих. №18/02/2023 про засвідчення форс-мажорних обставин, а також із офіційним письмовим повідомленням до позивача з відміткою Концерну про прийняття;

- також позивачем не надано обґрунтованого розрахунку втрат від інфляції та 3% річних; з наданих розрахунків слідує, що вони проводилися щодо суми разового платежу (7 385 грн), однак потім з незрозумілих причин такий розрахунок екстраполювався на інші разові платежі, незважаючи на те, що для кожного платежу існує свій строк та період погашення; крім цього, необґрунтованою є вимога щодо погашення комунальних платежів, не вказано підстав погашення таких платежів, а долучені до позову акти надання послуг сумарно складають 1 371,73 грн.

У відзиві на позовну заяву Товариство вказало про те, що: позовна заява підписана т.в.о. генерального директора Концерну Володимиром Олійником; в той же час, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження повноважень вказаної особи діяти від імені позивача, в тому числі повноважень на підписання позовної заяви; зокрема, враховуючи статус т.в.о. Концерном має бути доведений факт (наявність відповідного наказу, положення статуту тощо), що особа, яка тимчасово виконує обов`язки, має право підпису позову; оскільки позивач не надав докази щодо прав т.в.о. генерального директора Концерну Володимира Олійника на підписання позовної заяви, такий позов має бути залишений судом без розгляду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що повноваження Володимира Олійника як т.в.о. генерального директора Концерну підтверджені інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, жодних обмежень повноважень реєстр не містить, відтак, позовну заяву підписано належним представником позивача.

Позивач 10.03.2023 подав суду відповідь на відзив, в якій вказав таке:

- відповідач у своєму відзиві зазначає про те, що Договір 1, який було додано позивачем, відсутній на вебсторінці Концерну, а тому, на думку Товариства, сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, у зв`язку з чим виникають підстави для визнання такого договору нікчемним; такі твердження відповідача є помилковими та такими, що не відповідають дійсності; на сайті позивача у розділі «Документи», містяться у відкритому доступі документи Концерну, в тому числі публічний договір позивача плюс акцепт до публічного договору, прінтскрін Товариство і само додає; якщо перейти за вказаним договором, то в електронному вигляді відкривається публічний договір з усіма істотними умовами; чому відповідач не знайшов зазначений договір позивачу не зрозуміло, так само як і не зрозуміло твердження Товариства стосовно того, що сторонами не було досягнуто усіх істотних умов договору; відповідач сам собі суперечить, адже підписання з його боку акцепту до Договору 1 свідчить про те, що Товариство ознайомлене з його умовами та погоджується з ними, про що ставить свій підпис;

- відповідно до пункту 3.2 Договору 1 підтвердженням повного та безумовного акцептування публічної оферти є підписання поклажодавцем заяви про акцепт даного договору; моментом акцепту публічної оферти вважається момент укладення Договору 1; такими твердженнями Товариство намагається уникнути відповідальності, адже заява акцепт була підписана відповідачем 13.12.2021 та з того моменту по день подачі позову у Товариства не виникали питання щодо нікчемності договору та не погодження усіх істотних умов, а усі умови Договору 1 його влаштовували;

- також відповідач зазначає, що Концерном жодним чином не було доведено факту надання послуг, та додано лише три акти надання послуг №492, №769 і №1016, а інших актів позивачем нібито додано не було; згідно з описом вкладення у цінний лист, який було надіслано відповідачу, та тих документів, які були додані до позовної заяви, Концерном додано до позовної заяви такі акти надання послуг: від 28.02.2022 №4926; від 31.03.2022 №803; від 31.03.2022 №769; від 30.04.2022 №1016; від 30.04.2022 №889; від 31.05.2022 №1217; від 30.06.2022 №1399; тому факт надання послуг підтверджений, в тому числі з боку відповідача, про що свідчить його підпис на зазначених актах надання послуг;

- Концерном, зважаючи на те, що більшість його об`єктів були передані у користування військовим, що в результаті значно зменшило дохід підприємства, враховуючи ситуацію, яка сталася в нашій країні, Товариству була зроблена суттєва знижка на надані послуги та досягнута згода з метою уникнення вирішення питання у судовому порядку, що заборгованість, яка рахувалася за відповідачем, відповідно до Договору підлягала частковій сплаті щомісячно; підписуючи Договір 2, Товариство було ознайомлене з умовами договору, та знало про відповідальність, яка виникає з нього в разі порушення умов Договору 2; так, відповідач у своєму відзиві з метою знову ж таки уникнення відповідальності, посилається на те, що відповідно до пункту 1.5 Договору 2 останній може бути припинено, серед іншого, у разі порушення боржником терміну оплати реструктуризованого боргу; відповідач вважає, що Договір 2 втратив свою чинність, штрафна санкція не нараховується, а встановлення 100% штрафу у Договорі 2 є нікчемними в силу вимог статті 633 ЦК України; проте закінчення договору не звільняє особу від відповідальності за порушення зобов`язання, в тому числі, що стосується розрахунків; пункт 1.5 передбачає, що Договір 2 може бути припинено у разі порушення боржником терміну оплати, це право позивача припинити його, однак це право не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за порушення своїх зобов`язань; Концерн з метою вирішення питання сплати заборгованості вирішив вказане питання мирним шляхом, а саме укладанням Договору 2; Товариство уникало відповідальності як за Договором 2, і не сплачувало свої борги, так і не сплачувало поточні свої зобов`язання за Договором 1;

- посилання відповідача на форс-мажорні обставини могли бути розглянуті, коли було б рішення ТПП України, яке звільняло б його від сплати за надані йому послуги;

- твердження Товариства про необґрунтовані нарахування 3% річних також не відповідають вимогами законодавства України, адже право нарахування 3% річних виникає у позивача внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань.

Позивач у поданій 10.03.2023 відповіді на відзив зазначає про те, що відзив відповідача на позовну заяву був підписаний особою, що не мала права підписувати такий відзив, доказів на повноваження у адвоката Волобуєва Ігоря Юрійовича на підписання відзиву надано не було; до відзиву долучено лише свідоцтво та ордер адвоката, сам договір про надання правової допомоги долучено не було, що у результаті не дає повноважень для адвоката підписувати вказаний відзив від імені Товариства; законодавство дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреності, по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату; повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання відзиву, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно обсягу наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі; враховуючи відсутність договору про надання правової (правничої) допомоги відзив Товариства на позов не повинен братися до уваги судом.

Згідно з частиною четвертою статті 60 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, відповідно до поданого відповідачем ордеру від 01.03.2023 серія АІ №1318475 договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються, що є додатнім підтвердження прав адвоката на підписання відзиву на позовну заяву.

Відповідач 17.03.2023 подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких повторно зазначив викладені у відзиві доводи, та вказав, що позивачем не спростовано та/або залишено без уваги аргументи Товариства щодо вартості послуги зберігання, необхідності затвердження публічного договору, відсутності рахунків, відсутності обґрунтованого розрахунку втрат від інфляції та 3% річних, та щодо суми комунальних платежів, відтак, відповідач вважає зазначені обставини такими, що визнані Концерном повністю.

27.03.2023 відповідачем подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, договору від 25.01.2023 №1 про відступлення права вимоги та заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.03.2023.

Позивач 29.03.2023 подав суду додаткові пояснення, в яких просив не долучати до матеріалів справи документи, подані відповідачем 27.03.2023, з огляду на те, що такі документи не мають відношення до даного спору.

Згідно з частиною третьою статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини шостої статті 250 ГПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

З огляду на наведені положення ГПК України, враховуючи подані сторонами докази та доводи сторін щодо предмету даного спору, суд вважає за необхідне розглядати даний спір за правилами загального позовного провадження.

Крім того, відповідачем 27.03.2023 подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, договору від 25.01.2023 №1 про відступлення права вимоги та заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.03.2023.

За умовами пункту 1.1 вказаного договору товариство з обмеженою відповідальністю «Юніон Фуд» (первісний кредитор) відступило, а Товариство (новий кредитор) прийняло на себе право вимоги, що належить первісному кредитору за рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2021 у справі №922/3333/21 про стягнення на користь первісного кредитора з Концерну 272 417,78 грн, що складається з 244 197,65 грн основної заборгованості за договором поставки від 31.12.2020 №02П/2021, укладеним Концерном і товариством з обмеженою відповідальністю «Юніон Груп», 2 524,73 грн 3% річних, 9 647,61 грн втрат від інфляції, 12 021,91 грн пені 4 025,88 грн судового збору.

Згідно з заявою від 23.03.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог Товариство заявило про припинення зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, на суму 28 386 грн взаємним зарахування.

З наведеної заяви вбачається, що Концерн має грошові вимоги до Товариства на загальну суму 28 386 грн за Договором 1 на підставі актів надання послуг від 28.02.2022 №492 на суму 9 462 грн, від 31.03.2022 №769 на суму 9 462 грн і від 30.04.2022 №1016 на суму 9 462 грн.

Проте, Договором 2 сторонами погоджено, що у Товариства наявна перед Концерном заборгованість за Договором 1 у сумі 44 310 грн.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача подати письмові пояснення щодо розміру зарахованих зустрічних однорідних вимог з урахуванням того, що відповідач, підписуючи Договір 2, визнав заборгованість у сумі 44 310 грн.

Окрім того, як вказує позивач у позовній заяві, у Товариство утворилася заборгованість у сумі 44 310 грн за період з січня по червень 2022 року, яку було реструктуризовано Договором 2, та 17 100 грн заборгованості за період з вересня по листопад 2022 року.

До позовної заяви Концерном додано акти надання послуг від 28.02.2022 №492 (за лютий 2022 року) на суму 9 462 грн, від 31.03.2022 №769 (за березень 2022 року) на суму 9 462 грн і від 30.04.2022 №1016 (за квітень 2022 року) на суму 9 462 грн.

За умовами пункту 5.4 Договору 1 Товариство здійснює оплату послуг зберігання в період з 20 по 25 число поточного місяця за наступний місяць надання послуг на підставі виставлених рахунків Концерну.

Натомість матеріали справи не містять жодного рахунку на оплату за заявнені позивачем періоди заборгованості, а також доказів їх надіслання відповідачу.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача подати суду рахунки на оплату за період з січня по червень і з вересня по листопад 2022 року, докази надіслання таких рахунків на адресу Товариства, акти надання послуг за наведені періоди, а у разі їх відсутності - подати письмові пояснення.

Керуючись статтями 247, 250, 234 і 235, ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи №910/1074/23 здійснювати в порядку загального позовного провадження.

2. Підготовче засідання призначити на 22.05.23 о 10:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал №12.

3. Зобов`язати позивача подати суду рахунки на оплату за період з січня по червень і з вересня по листопад 2022 року, докази надіслання таких рахунків на адресу відповідача, акти надання послуг за наведені періоди, а у разі їх відсутності - подати письмові пояснення.

4. Зобов`язати відповідача подати суду пояснення щодо часткового зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 28 386 грн з огляду на погоджений сторонами у договорі від 01.06.2022 №01/06-2022 про реструктуризацію боргу розмір заборгованості у сумі 44 310 грн.

5. Звернути увагу учасників справи на можливість врегулювання спору за участі судді з урахуванням норм глави 4 ГПК України та на можливість врегулювання спору мирним шляхом з урахуванням норм статті 192 ГПК України.

6. Повідомити учасників справи про те, що учасники справи можуть отримати інформацію у справі в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України на сторінці за такою веб-адресою: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/.

7. Звернути увагу учасників справи на те, що у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України воєнного стану рекомендуємо учасникам судового процесу:

- під час звернення до суду зазначати актуальні номери телефонів для передачі телефонограм та електронні адреси;

- через поштову скриньку, створену в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, за адресою: https://mail.gov.ua (зареєстрований учасник судового процесу має заповнити заявку, зразок якої розміщений за посиланням: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/300/222/9 та подати її до суду, у тому числі, засобами електронного або поштового зв`язку);

- через інші електронні поштові скриньки (за умови наявності письмової згоди учасника судового процесу надсилати суду підтвердження про отримання документів);

- по можливості отримувати документи нарочно в приміщенні суду;

Інформація щодо призначення дати та часу проведення судового засідання публікується на офіційному вебсайті суду у розділі «Громадянам» «Список справ, призначених до розгляду» https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/csz/.

8. Запропонувати учасникам справи взяти участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EasyСon», для чого учасникам справи необхідно подати суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання; копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи; учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

9. Повідомити учасників справи про можливість подання заяви про проведення судового засідання без участі представників учасників справи.

10. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набрала законної сили 11.04.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана Марченко