Рішення

від 17.07.2023 по справі 910/1074/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2023справа №910/1074/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/1074/23

за позовом концерну «Військторгсервіс» (вул. Молодогвардійська, 28-А, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 33689922)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Технолоджі Груп» (вул. Нижній Вал, 61, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 41475771)

про стягнення 126 495,64 грн,

за участю представників:

позивача - Татарчук Р.О. (довіреність від 03.01.2023 №8);

відповідача - Бузинного А.С. (ордер від 20.12.2022 серія АІ №1350789).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Концерн «Військторгсервіс» (далі - Концерн) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Технолоджі Груп» (далі - Товариство):

- 44 310 грн основної заборгованості за укладеним сторонами договором публічного зберігання, що підтверджується заявою про акцепт договору публічного зберігання від 13.12.2021 №03-03/161Д/2021 (далі - Договір 1); 44 310 грн 100% штрафу за порушення умов Договору 1; 467,88 грн втрат від інфляції та 101 грн 3% річних;

- 2 667,63 грн витрат на комунальні послуги за Договором 1;

- 17 100 грн основної заборгованості за укладеним сторонами договором реструктуризації боргу від 01.06.2022 №01/06-2022 (далі - Договір 2); 17 100 грн 100% штрафу за порушення умов Договору 2; 361,13 грн втрат від інфляції та 78 грн 3% річних, а всього 126 495,64 грн.

Позов мотивовано тим, що:

- 13.12.2021 Концерном (зберігач) та Товариством (поклажодавець) укладено Договір 1, відповідно до якого зберігач зобов`язався зберігати майно, передане йому поклажодавцем, і повернути майно у цілості на першу вимогу поклажодавця;

- у зв`язку з початком широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України та введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України воєнного стану сторони 26.05.2022 уклали додаткову угоду №2, якою змінено протокол узгодження цін в бік зменшення вартості послуг зберігання, які надаються Концерном;

- відповідач взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасної та належної оплати послуг зі зберігання ГМЦ за Договором 1 не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з січня 2022 року по червень 2022 року в сумі 44 310 грн;

- враховуючи складну ситуацію, яка склалася в нашій країні, сторони 01.06.2022 уклали Договір 2, яким дійшли спільної згоди реструктуризувати борг строком на 6 місяців з щомісячною сплатою до 25 числа щомісяця у сумі 7 385 грн; проте Товариство жодного разу не сплатило щомісячний платіж за Договором 2 та відповідно до акта звірки починаючи з вересня 2022 року відповідач не сплачує щомісячний платіж за послуги зберігання у сумі 5 700 грн;

- станом на 16.01.2023 (дата підписання позову) заборгованість за Договором становить 44 310 грн, а за Договором №2 - 17 100 грн; 2 667,63 грн витрат на комунальні послуги за Договором 1;

- у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладених Договорів позивачем нараховано 44 310 грн 100% штрафу за порушення умов Договору 1, 467,88 грн втрат від інфляції та 101 грн 3% річних, 17 100 грн 100% штрафу за порушення умов Договору 2, 361,13 грн втрат від інфляції та 78 грн 3% річних.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач 07.03.2023 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що:

- однією із підстав позову Концерн зазначає Договір 1, який додано до позову як додаток; про акцепт такого договору на умовах публічної пропозиції (публічний договір згідно зі статтею 633 Цивільного кодексу України [далі - ЦК України]) також йдеться в заяві про акцепт Договору 1, де вказано, що даний договір розміщено на вебсторінці позивача за посиланням https://vts.org.ua/;

- втім, прінтскрін вказаної вебсторінки (додаток 3) доводить, що тексту договору сторінка не містить; так само немає тексту файлу з договором публічного зберігання на сторінці «Документи» вказаного сайту (додаток 4, https://vts.org.ua/reporting-2/);

- зазначене свідчить, по-перше, про те, що Концерн не довів, що доданий до позову текст договору є саме тим публічним договором, до якого приєднався відповідач, а по-друге, свідчить про те, що сторонами взагалі не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору публічного зберігання;

- єдине, що із істотних умов договору зберігання вдалося знайти на вказаній вебсторінці (в розділі «Зберігання ТМЦ» - додаток 5, https://vts.org.ua/zberigannya-tovamo-materialnix-cinnostei/) - це те, що орієнтовна вартість послуг зберігання ТМЦ, за одне палето-місце становить: м. Київ - 90 - 108 грн;

- в той же час, як вбачається з заяви про акцепт Договору 1 вартість послуг зберігання ТМЦ за адресою: пров. Бородянський, 3 (м. Київ), становить 114 грн за одне палето-місце, що перевищує навіть вищу межу цінового діапазону, встановленого на офіційному сайті позивача;

- на сторінці офіційного сайту Концерну (https://vts.org.ua/zberigannya-tovarno-materialnix-cinnostei/) також зазначено, що надання послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей Концерном та його відокремленими структурними підрозділами здійснюється на підставі типового договору про надання послуг зберігання ТМЦ та додаткових послуг, затвердженого наказом генерального директора Концерну, однак даних, що наданий як додаток до позову текст Договору 1 було затверджений наказом генерального директора позивача останнім не надано;

- згідно з пунктом 1.1 заяви про акцепт Договору 1 оплата послуг зберігання здійснюється на підставі виставлених рахунків зберігача; втім Концерн не надав суду належних доказів існування таких рахунків та доказів надіслання рахунків відповідачу, на підставі яких мала б здійснюватися оплата за послуги; тобто позивачем не доведено, що у відповідача взагалі виник момент виконання зобов`язання з оплати послуг;

- також відповідно до пункту 1.2 заяви про акцепт Договору 1 отримання послуг підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт; Концерн вираховує заборгованість відповідача за надані послуги за 11 місяців 2022 року (з січня по листопад включно); в той же час, до позову додано лише три акти наданих послуг зберігання від 28.02.2022 №492 (за лютий), від 31.03.2022 №769 (за березень) і від 30.04.2022 №1016 (за квітень); інших актів, а також доказів відмови відповідача від підписання актів за інші періоди позивачем не надано; таким чином, позивачем взагалі не доведено факту надання послуг в інших періодах 2022 року;

- іншою підставою позовних вимог позивач наводить Договір 1, пунктом 1.7 якого передбачено розмір штрафу 100% від несвоєчасно сплаченої суми; в той же час, згідно з пунктом 1.5 Договору 2 чинність останнього може бути припинено, серед іншого, у разі порушення боржником (відповідачем) терміну оплати реструктуризованого боргу відповідно до пункту 1.2 Договору 2; в абзаці четвертому на сторінці 3 позовної заяви позивач визнає, що відповідач жодного разу не сплатив щомісячний платіж, як це передбачено пунктом 1.2 Договору 2; таким чином, з 26.07.2022 (дата, що настала за крайнім терміном здійснення першого платежу) Договір 2 в силу пункту 1.5 втратив чинність; втрата чинності Договором 2 означає втрату чинності і пунктом 1.7 про штрафні санкції; крім того, як зазначає сам позивач в позовній заяві, Договором 1 передбачено штраф у розмірі 10%; положення Договору 2 щодо встановлення штрафу у розмірі 100% було нікчемним з моменту підписання такого договору ще й в силу вимог статті 633 ЦК України;

- починаючи з моменту повномасштабного вторгнення на територію України російської федерації та введенням воєнного стану, відповідач потрапив під дію форс-мажорних обставин; домовленостями сторін не передбачено жодного строку для відповідача, в який би він повинен був повідомити позивача про настання форс-мажорних обставин для подальшої можливості посилатися на дію вказаних обставин як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов`язань; в той же час, з додаткової угоди №2 до Договору 1 позивач знав про вплив таких обставин на відповідача і визнавав їх;

- враховуючи, що позивач спочатку визнавав дію обставин непереборної сили та розумів причину несвоєчасного виконання зобов`язань, однак все ж звернувся з позовом до суду, в якому нарахував штрафні санкції, відповідач вимушений був звернутись до Торгово- промислової палати України з заявою від 27.02.2023 вих. №18/02/2023 про засвідчення форс-мажорних обставин, а також із офіційним письмовим повідомленням до позивача з відміткою Концерну про прийняття;

- також позивачем не надано обґрунтованого розрахунку втрат від інфляції та 3% річних; з наданих розрахунків слідує, що вони проводилися щодо суми разового платежу (7 385 грн), однак потім з незрозумілих причин такий розрахунок екстраполювався на інші разові платежі, незважаючи на те, що для кожного платежу існує свій строк та період погашення; крім цього, необґрунтованою є вимога щодо погашення комунальних платежів, не вказано підстав погашення таких платежів, а долучені до позову акти надання послуг сумарно складають 1 371,73 грн.

3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив

Позивач 10.03.2023 подав суду відповідь на відзив, в якій вказав таке:

- відповідач у своєму відзиві зазначає про те, що Договір 1, який було додано позивачем, відсутній на вебсторінці Концерну, а тому, на думку Товариства, сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, у зв`язку з чим виникають підстави для визнання такого договору нікчемним; такі твердження відповідача є помилковими та такими, що не відповідають дійсності; на сайті позивача у розділі «Документи», містяться у відкритому доступі документи Концерну, в тому числі публічний договір позивача плюс акцепт до публічного договору, прінтскрін Товариство і само додає; якщо перейти за вказаним договором, то в електронному вигляді відкривається публічний договір з усіма істотними умовами; чому відповідач не знайшов зазначений договір позивачу не зрозуміло, так само як і не зрозуміло твердження Товариства стосовно того, що сторонами не було досягнуто усіх істотних умов договору; відповідач сам собі суперечить, адже підписання з його боку акцепту до Договору 1 свідчить про те, що Товариство ознайомлене з його умовами та погоджується з ними про що ставить свій підпис;

- відповідно до пункту 3.2 Договору 1 підтвердженням повного та безумовного акцептування публічної оферти є підписання поклажодавцем заяви про акцепт даного договору, моментом акцепту публічної оферти вважається момент укладення Договору 1; такими твердженнями Товариство намагається уникнути відповідальності, адже, заява про акцепт була підписана відповідачем 13.12.2021, та з того моменту по день подачі позову у Товариства не виникали питання щодо нікчемності договору та не погодження усіх істотних умов, а усі умови Договору 1 його влаштовували;

- також відповідач зазначає, що Концерном жодним чином не було доведено факту надання послуг, та додано лише три акти надання послуг №492, №769 і №1016, а інших актів позивачем нібито додано не було; згідно з описом вкладення у цінний лист, який було надіслано відповідачу, та тих документів, які були додані до позовної заяви, Концерном додано до позовної заяви такі акти надання послуг: від 28.02.2022 №4926; від 31.03.2022 №803; від 31.03.2022 №769; від 30.04.2022 №1016; від 30.04.2022 №889; від 31.05.2022 №1217; від 30.06.2022 №1399; тому, факт надання послуг підтверджений, в тому числі з боку відповідача, про що свідчить його підпис на зазначених актах надання послуг;

- Концерном, зважаючи на те, що більшість його об`єктів були передані у користування військовим, що в результаті значно зменшило дохід підприємства, враховуючи ситуацію, яка сталася в нашій країні, Товариству була зроблена суттєва знижка на надані послуги та досягнута згода, з метою уникнення вирішення питання у судовому порядку, щодо заборгованості, яка рахувалася за відповідачем, та відповідно до Договору підлягала частковій сплаті щомісячно; підписуючи Договір 2, Товариство було ознайомлене з умовами договору, та знало про відповідальність, яка виникає з нього в разі порушення умов Договору 2; так, відповідач у своєму відзиві, з метою знову ж таки уникнення відповідальності, посилається на те, що відповідно до пункту 1.5 Договору 2 останній може бути припинено, серед іншого, у разі порушення боржником терміну оплати реструктуризованого боргу; відповідач вважає, що Договір 2 втратив свою чинність, штрафна санкція не нараховується, а встановлення 100% штрафу у Договорі 2 є нікчемними в силу вимог статті 633 ЦК України; проте закінчення договору не звільняє особу від відповідальності за порушення зобов`язання, в тому числі, що стосується розрахунків; пункт 1.5 передбачає, що Договір 2 може бути припинено у разі порушення боржником терміну оплати, це право позивача припинити його, однак це право не звільняє відповідача від сплати штрафних санкцій за порушення своїх зобов`язань; Концерн з метою вирішення питання сплати заборгованості вирішив вказане питання мирним шляхом, а саме укладанням Договору 2; Товариство уникало відповідальності як за Договором 2, і не сплачувало свої борги, так і не сплачувало поточні свої зобов`язання за Договором 1;

- посилання відповідача на форс-мажорні обставини могли бути розглянуті, коли було б рішення ТПП України, яке звільняло б його від сплати за надані йому послуги;

- твердження Товариства про необґрунтовані нарахування 3% річних також не відповідають вимогами законодавства України, адже право нарахування 3% річних виникає у позивача внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань.

4. Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив

Відповідач 17.03.2023 подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких повторно зазначив викладені у відзиві доводи та вказав, що позивачем не спростовано та/або залишено без уваги аргументи Товариства щодо вартості послуги зберігання, необхідності затвердження публічного договору, відсутності рахунків, відсутності обґрунтованого розрахунку втрат від інфляції та 3% річних, та щодо суми комунальних платежів, відтак, відповідач вважає зазначені обставини такими, що визнані Концерном повністю.

5. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

27.03.2023 відповідачем подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, договору від 25.01.2023 №1 про відступлення права вимоги та заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.03.2023.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2023 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.05.2023.

19.05.2023 відповідач подав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що:

- відповідно до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.03.2023 було проведено зарахування заборгованості за актами наданих послуг зберігання: від 28.02.2022 №492 (за лютий), від 31.03.2022 №769 (за березень) та від 30.04.2022 №1016 (за квітень) на загальну суму 28 386 грн;

- Товариство має право на свій розсуд визначати суму дійсного грошового зобов`язання, що підлягала зарахуванню із зустрічною однорідною вимогою;

- Договір 2 не може встановлювати розмір чинного зобов`язання відповідача перед позивачем;

- в абзаці 4 на сторінці 3 позовної заяви Концерн визнає, що Товариство жодного разу не сплатило щомісячний платіж, як це передбачено пунктом 1.2 Договору 2;

- з 26.07.2022 (дата, що настала за крайнім терміном здійснення першого платежу) даний Договір 2 в силу пункту 1.5 втратив чинність; втрата чинності договором означає втрату чинності усіма його пунктами;

- Договір 2 не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не може містити інформацію про господарську операцію.

Концерн 19.05.2023 подав суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що:

- відповідно до отриманих пояснень від начальника дільниці Бойка С.В. (що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Бородянський, 3) усім контрагентам, в тому числі Товариства, рахунки на оплату послуг надавалися особисто в руки; нарікань щодо не отримання рахунків від контрагентів, в тому числі від відповідача, до Концерну ні в усному, ані в письмовому порядку не надходило; Товариство знало терміни, коли йому потрібно оплачувати за надані йому послуги; до червня місяця 2022 року відповідач сплачував кошти, рахунки надавалися йому і жодних нарікань чи заперечень не було; після підписання Договору 2, підтверджуючи борг у сумі 44 310 грн, відповідач припиняє сплачувати кошти за Договором 2 та за надані йому послуги; на контакт не йде, відповідальності намагається уникнути;

- Концерном було долучено до матеріалів справи акти надання послуг, які були підписані та повернуті з боку відповідача, нажаль інші акти не були повернуті відповідачем, при тому, що акти про передачу на відповідальне зберігання були підписанні з боку відповідача за весь період; надати усі акти надання послуг Концерн не може, проте підтвердженням того, що послуги надавалися, може свідчити навіть те, що не зважаючи на заборгованість відповідач мав намір продовжити договірні відносини з позивачем на 2023 рік; враховуючи заборгованість відповідача перед позивачем останній не має наміру продовжувати договірні відносини з Товариством.

22.05.2023 позивач подав суду клопотання про доручення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 22.05.2023 оголошено перерву до 26.06.2023.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.07.2023.

Представника позивача у судовому засіданні 17.07.2023 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.07.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

13.12.2021 Концерном (зберігач) і Товариством (поклажодавець) була підписана та скріплена печатками юридичних осіб заява про акцепт Договору 1, відповідно до якої:

- поклажодавець даною заявою підтверджує повне та беззастережне акцептування (погодження) публічної пропозиції та укладення договору публічного зберігання із зберігачем на умовах, викладених у публічній пропозиції згідно з Договором 1, що розміщений на вебсторінці зберігача за посиланням http://vts.org.ua/; Договір 1 діє з 01.01.2022 до 31.12.2022, або до моменту його дострокового розірвання, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов?язань (преамбула);

- поклажодавець приймає пропозицію зберігача щодо здійснення попередньої оплати послуг зберігання у день укладення Договору 1 на підставі наданого зберігачем рахунку; у подальшому оплата послуг зберігання здійснюється в період з 20 по 25 число поточного місяця за наступний місяць надання послуг на підставі виставлених рахунків зберігача (пункт 1.1);

- поклажодавець погоджується з пропозицією зберігача, що отримавши послугу зобов?язаний підписати акт виконаних робіт; у разі відмови від підписання акта, поклажодавець зобов?язаний повідомити про причину відмови та подати до зберігача обгрунтовану претензію; у разі непідписання акта виконаних робіт впродовж одного календарного дня з дня закінчення надання послуг і відсутності письмової обгрунтованої претензії акт вважається таким, що підписаний обома сторонами і сторони претензій одна до одної не мають (пункт 1.2);

- особливості зберігання: назва послуг - зберігання ТМЦ за адресою: просп. Бородянський, буд. 3, м. Київ; вартість послуги за 1 палетомісце в місяць з ПДВ - 114 грн; кількість палетомісць - 83; всього в місяць з ПДВ - 9 462 грн (пункт 1.5).

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що однією із підстав позову Концерн зазначає Договір 1, який додано до позову як додаток; про акцепт такого договору на умовах публічної пропозиції (публічний договір згідно зі статтею 633 ЦК України) також йдеться в заяві про акцепт Договору 1, де вказано, що даний договір розміщено на вебсторінці позивача за посиланням https://vts.org.ua/; втім, прінтскрін вказаної вебсторінки (додаток 3) доводить, що тексту договору сторінка не містить; так само немає тексту файлу з договором публічного зберігання на сторінці «Документи» вказаного сайту (додаток 4, https://vts.org.ua/reporting-2/); вказане свідчить, по-перше, про те, що Концерн не довів, що доданий до позову текст договору є саме тим публічним договором, до якого приєднався відповідач, а по-друге, свідчить про те, що сторонами взагалі не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору публічного зберігання.

В свою чергу позивач у відповіді на відзив зазначив, що такі твердження відповідача є помилковими та такими, що не відповідають дійсності; на сайті позивача у розділі «Документи», містяться у відкритому доступі документи Концерну в тому числі, публічний договір позивача плюс акцепт до публічного договору, прінтскрін Товариство і само додає; якщо перейти за вказаним договором, то в електронному вигляді відкривається публічний договір з усіма істотними умовами.

Судом встановлено, що на вебсторінці Концерну за посиланням http://vts.org.ua/ розміщено проект публічного договору про надання послуг, затверджений наказом генерального директора Концерну від 10.08.2022 №35-АГ, який містить такі умови:

- виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з метою сприяння останньому в тимчасовому розміщенні товарно-матеріальних цінностей та/ або іншого майна замовника або майна третіх осіб, визначеного на розсуд замовника (далі - майно), а саме: тимчасове розміщення та складування на відкритому майданчику та у приміщеннях виконавця майна замовника під час здійснення їх приймання від постачальників, а також з метою їх сортування, комплектування партій товарів та їх подальшого відправлення автомобільним транспортом, та іншої законної господарської діяльності; можливість використання адреси, зазначеної у пункті 3.2 Договору 1, для зазначення в якості поштової адреси замовника та допуск на територію виконавця постачальників та перевізників, що здійснюють доставки замовнику, а також покупців та перевізників, що приймають майно від замовника; доступ працівників замовника до джерела електричної енергії з напругою 230 В +/- 6% і частотою току 50 гц з виходом, обладнаним євро-розеткою в робочий час виконавця (з 8:30 до 17:30, обідня перерва з 13:00 до 13:45; вихідні дні - субота та неділя, святкові та неробочі дні згідно з чинним законодавством), або в будь-який інший час за попередньою домовленістю сторін з метою тимчасового підключення комп`ютерної та іншої офісної техніки замовника; доступ працівників замовника в робочий час замовника або в будь-який інший час за попередньою домовленістю сторін до сантехнічного вузла виконавця (пункт 3.1 Договору 1);

- виконавець зобов`язується:

надати замовнику приміщення та/або територію для розміщення товарно-матеріальних цінностей та/ або іншого майна замовника у відповідності до розділу 3 Договору 1 (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 Договору 1);

щомісяця складати та надавати замовнику акти приймання-передачі наданих послуг, а також виставляти рахунки на оплату послуг та інших платежів за даним Договором (підпункт 4.2.3 пункту 4.2 Договору 1);

- замовник зобов`язаний:

отримувати від виконавця щомісячні акти приймання-передачі наданих послуг та підписувати їх на умовах, визначених даним Договором (підпункт 4.5.1 пункту 4.5 Договору 1);

оплачувати інші послуги, надані виконавцем на умовах, визначених у даному Договорі (підпункт 4.5.2 пункту 4.5 Договору 1);

- надання замовлених замовником послуг здійснюється за попередньою оплатою (пункт 5.1 Договору 1);

- замовник, водночас з оформленням (підписанням) акцепту, сплачує 100% вартості послуг за наступний місяць надання послуг шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця грошових коштів у національній валюті України (пункт 5.2 Договору);

- моментом оплати вважається час надходження коштів на рахунок виконавця (пункт 5.3 Договору 1);

- у подальшому замовник здійснює оплату послуг в період з 20 по 25 число поточного місяця за наступний місяць надання послуг, та компенсує виконавцю комунальні послуги за попередній місяць, на підставі виставлених засобами електронної пошти рахунків виконавця; адресою електронної пошти виконавця для надіслання рахунків є: vijsktorgservisorenda@gmail.com, адреса електронної пошти замовника для отримання рахунків зазначається у заяві про акцепт даного Договору (пункт 5.4 Договору 1);

- у кожному звітному місяці сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг станом на останній робочий день звітного періоду (пункт 5.7 Договору 1);

- акт приймання-передачі наданих послуг має бути підготовлений виконавцем та отриманий замовником для підписання не пізніше 10 числа місяця, що слідує за звітним; у разі відсутності звернення замовника до виконавця у зазначений термін, акт вважається отриманим замовником; даний акт має бути розглянутий та підписаний замовником та повернутим виконавцю протягом п?яти календарних днів з дати отримання, або у цей же термін має бути надана письмова мотивована відмова; у разі неподання у вказаний строк мотивованої відмови, акт вважається підписаним, а послуги - прийнятими (пункт 5.8 Договору 1);

- за несвоєчасну або неповну оплату за надані виконавцем послуги замовник сплачує на користь виконавця суму заборгованості із урахуванням штрафу у розмірі 10% від суми щомісячного платежу за кожен випадок несвоєчасної або неповної оплати, котрий автоматично нараховується з 26 числа поточного місяця (пункт 6.7 Договору 1).

Слід зазначити, що будь-яка інша редакція Договору 1 на вебсторінці Концерну відсутня.

26.05.2022 сторонами укладено:

- додаткову угоду №1 до Договору 1, відповідно до пункту 1 якої сторони домовились викласти заяву про акцепт Договору 1 в частині протоколу узгодження цін у такій редакції: назва послуг - зберігання ТМЦ за адресою: просп. Бородянський, буд. 3, м. Київ; вартість послуги за 1 палетомісце в місяць з ПДВ - 114 грн; кількість палетомісць - 50; всього в місяць з ПДВ - 5 700 грн; пунктом 3 даної додаткової угоди сторони погоди, що зміни вступають в силу з 01.06.2022;

- додаткову угоду №2 до Договору 1, згідно з пунктом 1 якої зберігач і поклажодавець у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України воєнного стану та продовження строку його дії Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, маючи намір продовжити співпрацю на засадах справедливості, добросовісності та розумності, домовились викласти заяву про акцепт Договору на період з 01.06.2022 по 31.07.2022 в частині протоколу цін у такій редакції: назва послуг - зберігання ТМЦ за адресою: просп. Бородянський, буд. 3, м. Київ; вартість послуги за 1 палетомісце в місяць з ПДВ - 57 грн; кількість палетомісць - 50; всього в місяць з ПДВ - 2 850 грн.

01.06.2022 Концерном (зберігач) і Товариством (поклажодавець) укладено Договір 2, за умовами якого:

- проведеним аналізом договірних відносин позивача і відповідача було встановлено, що за даними бухгалтерії Концерну у Товариства перед позивачем станом на 01.06.2022 обліковується заборгованість у сумі 44 310 грн (преамбула Договору 2);

- сторони дійшли спільної згоди укласти Договір 2 про реструктуризацію боргу, який рахується за відповідачем перед Концерном у сумі 44 310 грн за Договором 1 (пункт 1.1 Договору 2);

- сторони погодили, що Договір 2 укладається строком на 6 (шість) місяців та оплата здійснюється таким чином: 7 385 грн - до 25.07.2022; 7 385 грн - до 25.08.2022; 7 385 грн - до 25.09.2022; 7 385 грн - до 25.10.2022; 7 385 грн - до 25.11.2022; 7 385 грн - до 25.12.2022; оплата здійснюється боржником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора, вказаний у Договорі 2 (пункт 1.2 Договору 2);

- оплата за Договором 1 починаючи з липня 2022 року здійснюється в розмірі та строки, передбачені Договором 1 (пункт 1.3 Договору 2);

- чинність Договору може бути припинена: у разі дострокового погашення боргу; у разі порушення божником терміну оплати реструктуризації боргу відповідно до пункту 1.2 Договору 2; у разі порушення термінів оплати поточних платежів за Договором 2 (пункт 1.5 Договору 2);

- сторони дійшли згоди, що з моменту підписання Договору 2 кредитор (Концерн) бере на себе зобов?язання не пред?являти позови про стягнення з боржника (Товариства) будь-якої заборгованості за Договором 2 за умови належного виконання боржником умов Договору 2 та своєчасної оплати поточних платежів за Договором 1 (пункт 1.6 Договору 2);

- сторони дійшли згоди, що у разі порушення боржником терміну оплати реструктуризованого боргу згідно з пунктом 1.2 Договору 2 та/або у разі порушення термінів оплати поточних платежів за Договором 1 боржник зобов?язаний сплатити штраф у розмірі 100% несвоєчасно сплаченої суми (пункт 1.7 Договору 2).

Позивачем подано такі підписані сторонами акти надання послуг:

- за зберігання: від 28.02.2022 №492 на суму 9 462 грн, від 31.03.2022 №769 на суму 9 462 грн, від 30.04.2022 №1016 на суму 9 462 грн, а всього 28 386 грн;

- за комунальні послуги: від 31.03.2022 №803 на суму 258,77 грн, від 30.04.2022 №889 на суму 336,41 грн, від 31.05.2022 №1217 на суму 432,34 грн, від 30.06.2022 №1399 на суму 344,21 грн, а всього 1 371,71 грн.

Також позивачем надано копії рахунків на оплату:

- за зберігання: від 17.01.2022 №234 на суму 9 462 грн (лютий 2022 року), від 16.02.2022 №469 на суму 9 462 грн (березень 2022 року), від 21.03.2022 №893 на суму 9 462 грн (квітень 2022 року), від 18.04.2022 №964 на суму 9 462 грн (травень 2022 року), від 15.08.2022 №1778 на суму 5 700 грн (вересень 2022 року), від 15.09.2022 №1996 на суму 5 700 грн (жовтень 2022 року), від 14.10.2022 №2223 на суму 5 700 грн (листопад 2022 року), від 15.11.2022 №2439 на суму 5 700 грн (грудень 2022 року), а всього 60 648 грн;

- за комунальні послуги: від 31.01.2022 №287 на суму 303,50 грн (січень 2022 року), від 31.03.2022 №650 на суму 258,77 грн (березень 2022 року), від 30.04.2022 №828 на суму 336,41 грн (квітень 2022 року), від 31.05.2022 №1241 на суму 432,34 грн (травень 2022 року), від 30.06.2022 №1423 на суму 344,21 грн (червень 2022 року), від 31.07.2022 №1663 на суму 217,81 грн (липень 2022 року), від 31.08.2022 №1876 на суму 228,80 грн (серпень 2022 року), від 30.09.2022 №2100 на суму 269,82 грн (вересень 2022 року), від 31.10.2022 №2326 на суму 275,97 грн (жовтень 2022 року), від 30.11.2022 №2536 на суму 269,89 грн (листопад 2022 року), від 31.12.2022 №2726 на суму 264,01 грн (грудень 2022 року), а всього 3 201,53 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

ВИСНОВКИ

Так, позивачем заявлено до стягнення 44 310 грн заборгованості за Договором 1 (з урахуванням заяви про усунення недоліків), проте зі змісту позовної заяви та Договору 2 вбачається, що вказана сума заборгованості була реструктуризована за Договором 2.

Товариство підписавши Договір 2 визнало наявний у останнього борг у сумі 44 310 грн.

В той же час, відповідачем 27.03.2023 подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, договору від 25.01.2023 №1 про відступлення права вимоги та заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.03.2023.

За умовами пункту 1.1 вказаного договору товариство з обмеженою відповідальністю «Юніон Фуд» (далі - ТОВ «Юніон Фуд»; первісний кредитор) відступило, а Товариство (новий кредитор) прийняло на себе право вимоги, що належить первісному кредитору за рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2021 у справі №922/3333/21 про стягнення на користь первісного кредитора з Концерну 272 417,78 грн, що складається з 244 197,65 грн основної заборгованості за договором поставки від 31.12.2020 №02П/2021, укладеним Концерном і ТОВ «Юніон Фуд», 2 524,73 грн 3% річних, 9 647,61 грн втрат від інфляції, 12 021,91 грн пені 4 025,88 грн судового збору.

Згідно з заявою від 23.03.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог Товариство заявило про припинення зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, на суму 28 386 грн взаємним зарахування.

З наведеної заяви вбачається, що Концерн має грошові вимоги до Товариства на загальну суму 28 386 грн за Договором 1 на підставі актів надання послуг від 28.02.2022 №492 на суму 9 462 грн, від 31.03.2022 №769 на суму 9 462 грн і від 30.04.2022 №1016 на суму 9 462 грн, а Товариство має до Концерну грошові вимоги у сумі 272 417, 78 грн за рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2023 зі справи №922/3333/21.

Судом встановлено, що ТОВ «Юніон Фуд» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Концерну про стягнення 268 934,66 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2021 зі справи №922/3333/21 позовні вимоги ТОВ «Юніон Фуд» задоволено частково; стягнуто з Концерну на користь ТОВ «Юніон Фуд»: 244 197,65 грн заборгованості; 2 524,73 грн 3% річних; 9 647,61 грн втрат від інфляції; 12 021,91 грн пені; 4 025,88 грн витрат зі сплати судового збору.

18.01.2022 на виконання вказано рішення видано наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2023 зі справи №922/3333/21 замінено стягувача - ТОВ «Юніон Фуд» на Товариство.

23.03.2023 відповідачем було надіслано позивачу: повідомлення про заміну кредитора від 21.03.2023 №17; копію договору про відступлення права вимоги від 25.01.2023 №1; копію рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2021 зі справи №922/3333/21; копію наказу господарського суду Харківської області від 18.01.2022 зі справи №922/3333/21; копію ухвали господарського суду Харківської області від 10.03.2023 зі справи №922/3333/21; заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.03.2023.

Позивач заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог, вказує, що справа №922/3333/21 не має жодного відношення до даної справи.

Разом з тим, за правовою природою припинення зобов?язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно з вимогами статті 601 ЦК України, однак якщо ця угода суперечить вимогам чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, то сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування частини 1, пункту 2 частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Статтями 202, 203 ГК України визначено, що зобов?язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов?язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Згідно зі статтею 601 ЦК України зобов?язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до положень статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов?язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 зі справи №914/3217/16 зазначено, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов?язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов?язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

З огляду на положення чинного законодавства зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб?єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов?язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов?язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов?язані з виконанням.

Водночас, однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов?язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов?язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Таким чином, для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов?язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування.

Отже, враховуючи, що Товариство має до Концерну грошові вимоги у загальній сумі 272 417,78 грн, розмір яких підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2021 зі справи №922/3333/21, Товариство стало стягувачем у справі №922/3333/21 (ухвала господарського суду Харківської області від 10.03.2023 зі справи №922/3333/21), відповідачем підписано та скріплено печаткою акти надання послуг від 28.02.2022 №492 на суму 9 462 грн, від 31.03.2022 №769 на суму 9 462 грн і від 30.04.2022 №1016 на суму 9 462 грн (разом 28 386 грн), заява відповідача є чинною, доказів визнання недійсним вказаного одностороннього правочину із зарахування матеріали справи не містять, а тому суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення з Товариства 28 386 грн заборгованості за Договором 2.

Що ж до решти суми заборгованості (15 924 грн) за Договором 2, то оскільки Товариством було підписано даний Договір 2, то і визнано наявність у нього заборгованості, а відтак стягненню з відповідача підлягає 15 924 грн заборгованості за Договором 2.

Крім суми заборгованості за Договором 2 позивач просить стягнути з відповідача 44 310 грн 100% штрафу, 467,88 грн втрат від інфляції та 101 грн 3% річних.

Товариство заперечуючи проти нарахування 100% штрафу вказує про те, що Договір 2 припинив свою дію з огляду на відсутність оплат відповідача і його положення не можуть бути застосовані, однак пункт 1.5 Договору 2 передбачає можливість припинення Договору у разі порушення божником терміну оплати реструктуризації боргу відповідно до пункту 1.2 Договору 2, а не автоматичне припинення Договору 2 з огляду на невиконання його умов Товариством.

Перевіривши розрахунок Концерну суд дійшов висновку, що він правильний, а тому стягненню з Товариства підлягає 44 310 грн 100% штрафу, 467,88 грн втрат від інфляції та 101 грн 3% річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача 17 100 грн заборгованості за Договором 2, проте зі змісту позовної заяви вбачається, що дана сума заборгованості заявлена за період вересень - листопад 2022 року, і реструктуризована Договором 2 не була, а тому є заборгованістю за Договором 1.

Товариство, заперечуючи проти даної заборгованості, зазначає, що позивачем не було надіслано йому ні актів приймання-передачі, ані рахунків на оплату, доказів такого надіслання не подано і суду.

Разом з тим, до матеріалів справи долучено пояснення від начальника дільниці Бойка С.В. (що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Бородянський, 3), згідно з якими усім контрагентам, в тому числі Товариству, рахунки на оплату послуг надавалися особисто в руки; нарікань щодо не отримання рахунків від контрагентів, в тому числі від відповідача, до Концерну ні в усному, ані в письмовому порядку не надходило; Товариство знало терміни коли йому потрібно оплачувати за надані йому послуги; до червня місяця 2022 року, відповідач сплачував кошти, рахунки надавалися йому і жодних нарікань чи заперечень не було; після підписання Договору 2, підтверджуючи борг у сумі 44 310 грн, відповідач припиняє сплачувати кошти за Договором 2 та за надані йому послуги; на контакт не йде, відповідальності намагається уникнути.

Однак наведені пояснення не є безумовним доказом виконання позивачем умов Договору 1 в частині вручення відповідачу актів приймання-передачі та рахунків на оплату.

До матеріалів справи долучено акти приймання-передачі на зберігання та зі зберігання товарно-матеріальних цінностей за період з лютого по липень 2022 року, проте наявності на зберіганні у Концерну товарно-матеріальних цінностей Товариства за період з вересня по листопад 2022 року матеріали справи не містять.

Отже, вимоги Концерну в частині стягнення з Товариства 17 100 грн заборгованості за Договором 1 задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не підтверджено надання послуг відповідачу на наведену суму.

Крім того, задоволенню не підлягають і вимоги Концерну щодо стягнення з Товариства 17 100 грн 100% штрафу, 361,13 грн втрат від інфляції та 78 грн 3% річних, оскільки нараховані на не підтверджену суму заборгованості, у стягненні якої судом відмовлено.

Стосовно ж стягнення з Товариства 2 667,63 грн витрат на комунальні послуги за Договором 1, то матеріали справи містять підписані сторонами і скріплені їх печатками акти щодо комунальних послуг на загальну суму 1 371,71 грн, а саме: від 31.03.2022 №803 на суму 258,77 грн, від 30.04.2022 №889 на суму 336,41 грн, від 31.05.2022 №1217 на суму 432,34 грн, від 30.06.2022 №1399 на суму 344,21 грн.

Інших актів та доказів їх надіслання матеріали справи не містять, як і доказів надіслання відповідачу рахунків на їх оплату.

Відтак стягненню з відповідача підлягає 1 371,71 грн витрат на комунальні послуги за Договором 1; у стягненні решти суми (1 295,92 грн) слід відмовити.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Технолоджі Груп» (вул. Нижній Вал, 61, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 41475771) на користь концерну «Військторгсервіс» (вул. Молодогвардійська, 28-А, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 33689922) 28 386 грн заборгованості за договором реструктуризації боргу від 01.06.2022 №01/06-2022.

2. Позовні вимоги концерну «Військторгсервіс» (вул. Молодогвардійська, 28-А, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 33689922) до товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Технолоджі Груп» (вул. Нижній Вал, 61, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 41475771) про стягнення 98 109,64 грн задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Технолоджі Груп» (вул. Нижній Вал, 61, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 41475771) на користь концерну «Військторгсервіс» (вул. Молодогвардійська, 28-А, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 33689922): 15 924 (п?ятнадцять тисяч дев?ятсот двадцять чотири) грн заборгованості за договором реструктуризації боргу від 01.06.2022 №01/06-2022; 44 310 (сорок чотири тисячі триста десять) грн 100% штрафу; 467 (чотириста шістдесят сім) грн 88 коп. втрат від інфляції; 101 (сто одну) грн 3% річних; 1 371 (одну тисячу триста сімдесят одну) грн 71 коп. витрат на комунальні послуги за договором публічного зберігання від 13.12.2021 №03-03/161Д/2021 і 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 53 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.07.2023.

Суддя Оксана Марченко