Рішення

від 12.04.2023 по справі 916/3205/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3205/22Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крайнюка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОПОЛЬСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ"

до відповідача: Акціонерного товариства "Херсонобленерго"

про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників

від позивача - адвокат Ратушний В.В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача - не прибув

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОПОЛЬСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ" до Акціонерного товариства "Херсонобленерго", в якій позивач просить розірвати договори про постачання електричної енергії № 7761 від 20.03.17, № 996 від 07.04.17 та змінити публічний договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладений між сторонами, шляхом подання заяв-приєднання, виключивши з договору об"єкти споживання ідентифікованих системами ЕСІ-кодами 62Z1169282633891, 62Z9273472459503, 62Z0419877678812, 62Z9149580829626.

Ухвалою від 08.12.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.01.2023.

Ухвалою від 11.01.23 розгляд справи відкладено на 01.02.23 за клопотанням відповідача.

01.02.2023 в судове засідання представник відповідача не прибув, вдруге подавши клопотання про відкладення розгляду справи. Суд відмовив в його задоволенні, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 22.02.2023 р.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 22.02.2023 р. суд розглянув Заяву відповідача про закриття провадження у справі №5334/23 від 20.02.2023 р. та залишив її без розгляду з огляду на приписи ч.2 ст.207 ГПК України, оскільки було зясовано, що відсутні поважні причини неподання вищевказаної заяви в підготовчому провадженні.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалась перерва до 15.03.2023р.

Судове засідання 15.03.2023 р. не відбулось у звязку з оголошенням повітряної тривоги; наступне судове засідання призначено на 12.04.2023 р. на 10-30.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в липні 2022 р. отримав від енергопостачальника - ТОВ „Нью Енерджі Юкрейн - акти приймання-передачі за червень 2022 р., що включають в себе електроенергію, спожиту на зерносховищах, захоплених збройними формуваннями держави-агресора. Не погоджуючись з вказаним розрахунком вартості спожитої електричної енергії, Позивач звернувся до Відповідача листом №76 від 14.07.2022 р., в якому ще раз зазначив, що повністю втратив контроль над об`єктами нерухомості, підключеними до енергоживлення, через захоплення їх збройними формуваннями держави-агресора. виходячи з чого оплату послуг з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної можна вважати співпрацею з державою-агресором та його фінансуванням, що Позивач категорично відмовляється здійснювати, а отже просив відключити об`єкти споживання від енергоживлення. Вищезазначене звернення Відповідач проігнорував, не надавши відповіді, через що питання відключення захоплених об`єктів споживання від енергоживлення Позивач намагався вирішити через енергопостачальника ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖ1 ЮКРЕЙН», який звернувся до АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» з аналогічним питанням на що отримав відповідь № 20/07-01854 від 22.08.2022 р. з посиланням на формальні обставини. За домовленістю сторін, ТОВ «НЗК» та енергопостачальник - ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖ1 ЮКРЕЙН» внесли зміни в договір постачання електричної енергії споживачу № С-15/03/22-1 від 15.03.2022 р., додатковою угодою від 07.09.2022 р., виключивши з нього об`єкти споживання, захоплені збройними формуваннями держави-агресора.

Відповідач відзиву на позов не надав, в судовому засіданні з розгляду справи по суті 22.02.2023 р. представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що на даний час між позивачем та відповідачем діє публічний договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладено шляхом подання заяв-приєднання.

В судове засідання 12.04.2023 р. представник відповідача не прибув, 15.03.2023 р. подав Заяву про проведення судового засідання без участі представника.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши представника позивача, який прибув в судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

В 2017 році між Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКОПОЛЬСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» (далі Позивач, Споживач, TOB «НЗК») та Публічним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» (відповідач, постачальник) було укладено договори про постачання електричної енергії №7761 від 20.03.2017 р. та №996 від 07.04.2017 р., за умовами яких Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» продавало електричну енергію на об`єкти споживання ТОВ «НЗК», а останній оплачував вартість використаної електричної енергії та здійснював інші платежі, передбачені договорами.

За умовами п.9.4. Договору про постачання електричної енергії №7761 від 20.03.2017 р. цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2017 р.. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

За умовами п.9.4. Договору про постачання електричної енергії №996 від 07.04.2017 р. цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2017 р.. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Посилаючись на приписи ч.3 ст.652 ЦК України, позивач просить розірвати Договори про постачання електроенергії №7761 від 20.03.2017 р. та №996 від 07.04.2017 р.

Суд дійшов висновку відмовити в задоволенні вищевказаних позовних вимог з огляду на наступне.

11.06.2018 р. набув чинності Закон України „Про ринок електричної енергії, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, повязані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії.

На виконання положень вищевказаного закону національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), було прийнято Постанову №312 від 14.03.2018 „Про затвердження Правил Роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до Постанови НКРЕКП №1469 від 20.11.2018 видано АТ „Херсонобленерго ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності; анульовано АТ „Херсоноблленерго ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованими тарифом; зобовязано АТ „Херсонобленерго , зокрема, надавати послуги з розподілу електричної енергії.

Враховуючи викладене, АТ „Херсонобленерго з 01.01.2019 р. мало право здійснювати лише розподіл електричної енергії. Відповідно з цієї дати правовідносини між позивачем та відповідачем мають бути врегульовані договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Позивач в позові стверджує, що 1 квітня 2019 року змінив постачальника електричної енергії (з АТ „Херсонобленерго на ТОВ „Нью Енерджи Юкрейн), а з відповідачем залишились взаємовідносини щодо послуг розподілу електричної енергії, врегульовані публічним договором.

Згідно зі статтями 58, 59 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у строк не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

Пунктом 6.1.1 ПРРЕЕ передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.

За змістом пункту 6.1.3 ПРРЕЕ, зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Відповідно до п.2 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р. „Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії - Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п.6 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р. „Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії - До укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. До укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем. В іншій частині договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії припиняють свою дію.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що спору між позивачем та відповідачем з питань заборгованості/переплати, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електроенергії за Договорами про постачання електроенергії №7761 від 20.03.2017 р. та №996 від 07.04.2017 р. немає.

За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (аналогічну правову позицію викладено у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 №916/1684/18).

Враховуючи зазначені вище положення Закону України „Про ринок електричної енергії, Постанову НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р. „Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, ПРРЕЕ, можна дійти висновку, що споживач має право на одностороннє припинення договору у спосіб зміни електропостачальника.

Таким чином - зміна електропостачальника (з АТ „Херсонобленерго на ТОВ „Нью Енерджи Юкрейн) є підставою для припинення дії Договорів про постачання електроенергії №7761 від 20.03.2017 р. та №996 від 07.04.2017 р. Оскільки Договори про постачання електричної енергії №7761 від 20.03.2017 р. та №996 від 07.04.2017 р. припинили свою дію з 01.04.2019 (з моменту зміни електропостачальника) вимоги про їх розірвання задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про зміну публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного ТОВ „Нікопольська зернова компанія з Акціонерним товариством „Херсонобленерго шляхом подання заяв-приєднання, виключивши з договору обєкти споживання ідентифікованих ЕІС кодами, - суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 30 листопада 2018 року позивачем підписано Заяву-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №7761 (а.с.68) обєкт нерухомого майна за адресою: село Качкарівка, вул..Придніпровська, б,б/н, ЕІС код точки комерційного обліку за обєктом споживання 63Z1169282633891 та Заяву-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №996 (а.с.69) Київ стар (техоблік) за адресою село ,Сірогози, вул..Миру, б.1, ЕІС код точки комерційного обліку за обєктом споживача: 62Z9273472459503; Комбінат хлібопродуктів за адресою село Сірогози вул..Миру, б.1, ЕІС код точки комерційного обліку за обєктом споживача: 62Z0419877678812; Лайфсел (техоблік) за адресою село Сі рогози, вул..Миру, б.1, ЕІС код точки комерційного обліку за обєктом споживача: 62Z9149580829626.

Суд звертає увагу сторін, що у вищевказаних Заявах-приєднання зазначено, що зміст публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії розміщено на сайті: https://ksoe.com.ua. Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви приєднання до договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства (частина 1 статті 180 ГК України).

Відповідно до статей 633-634 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі Заяв-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання, розробленим з урахуванням вимог Правил і положень Закону України "Про ринок електричної енергії".

Умовами публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір) (розміщено на сайті: https://ksoe.com.ua.) передбачено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком до цього Договору. Пунктом 11.1. Договору передбачено, що він набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України. За умовами пункту 11.2. Договору Дія договору достроково припиняється у разі: - отримання оператором системи від нового або попереднього власника (користувача) документального підтвердження факту відчуження обєкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на обєкт; - у разі остаточного припинення користування електричною енергією споживачем за його заявою; - у разі припинення дії договору договір припиняє свою дію в частині розподілу електричної енергії на обєкт, а в частині виконання фінансових зобовязань сторін (які виникли на дату припинення дії договору) продовжує діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

Пунктом 12.1. передбачено, що інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього договору, які є невідємними частинами цього договору. Пунктом 12.2 договору передбачено, що усі додатки, зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох сторін. Цей договір може бути змінений у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють відносини між оператором системи та споживачем. Пунктом 12.4. передбачено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються законодавством.

Згідно частин 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Укладаючи публічний договір про надання послуг з розподілу електричної енергії сторони погодили всі його істотні умови.

За загальним правилом, передбаченим статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.

Стабільність та обов`язковість договірних відносин втілена також у положеннях статті 651 ЦК України, якими не допускається одностороння зміна або розірвання договору, крім випадків, коли це передбачено законом або самим договором.

Позивач у позові зазначає, що у звязку з військовою агресією російської федерації проти України, що призвело до окупації Херсонської області, він не може в подальшому виконувати зобовязання за договором в частині отримання послуг за обєктами споживання, про що повідомив відповідача листом №62 від 22.06.2022 р. та №76 від 14.07.2022 р. Позивач наполягає на тому, що повністю втратив контроль над обєктами нерухомості, підключених до енергоживлення, через захоплення їх збройними формуваннями держави-агресора, виходячи з чого оплату послуг з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної можна вважати співпрацею з державою-агресором та його фінансуванням, що позивач категорично відмовляється здійснювати, і просив відключити обєкти споживання від енергоживлення.

Згідно приписів ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Відповідно до частини другої статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встанвлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За умовами ч.4 ст.652 ЦК України зміна договору у звязку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

За правилами ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача з проектом угоди про внесення змін до договору.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 910/13459/19 зазначено, що зі змісту статті 652 Цивільного кодексу України випливає, що укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте в ході виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

Аналіз статті 652 Цивільного кодексу України свідчить про те, що закон пов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Водночас згідно з частиною четвертою статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У постанові від 08.12.2020 у справі № 910/11888/19 Верховний Суд також зазначив, що за змістом положень статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин в судовому порядку, як і розірвання договору з цих підстав, виходячи з принципу свободи договору, є заходами, що застосовуються за наявності підтвердження дійсної істотної зміни обставин, з яких виходили сторони, укладаючи цей правочин.

Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17.

На думку суду, Позивачем не надано належних і допустимих доказів, на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких в укладений між сторонами договір має бути внесено зміни за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо задоволення позовних вимог про внесення змін до публічного договору.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При розподілі судових витрат суд виходить з приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 129, 233-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова