Рішення

від 12.04.2023 по справі 480/1481/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року Справа № 480/1481/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1481/23 за позовом Приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: Сумська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Нагорна Наталія Василівна звернулася до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі по тексту - Управління), в якому просить визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 3 наказу від 13.02.2023 № 160/7 в частині рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 , тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців, покладення обов`язку виконання вимог пункту 2 наказу на Сумську регіональну філію державного підприємства "Національні інформаційні системи".

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що підставою прийняття наказу став висновок Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації при Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції від 26.01.2023 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 29.12.2022, яка є учасником судового спору у справі №592/5586/22, що перебуває в провадженні Ковпаківського райсуду м.Суми з 23.08.2022. Як вбачається зі скарги ОСОБА_2 , вона отримала копію позову, до якого додано Інформаційну довідку з Державного реєстру прав за № 301380746, сформовану 19.05.2022 приватним нотаріусом Нагорною Н.В., про право власності ОСОБА_2 на квартиру. Вказана довідка була видана чоловіку ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Скаржниця вважає, що приватний нотаріус порушила порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскаржуваним наказом скарга ОСОБА_2 задоволена частково, оскільки Управління дійшло висновку, що дія, вчинена приватним нотаріусом НагорноюН.В. 19.05.2022, як користувачем Державного реєстру прав, була здійснена з порушенням порядку ведення Державного реєстру прав, процедури формування такої інформації та порядку доступу до вказаного реєстру, при відсутності належної правової підстави формування такої інформації з Державного реєстру прав щодо об`єкта нерухомого майна та при відсутності підтвердження сплати адміністративного збору за надання відповідної інформації з Державного реєстру прав, що потягло за собою порушення прав скаржниці у поширенні інформації з Державного реєстру прав відносно її власного нерухомого майна у непередбачуваний законом спосіб.

На думку позивачки, Управлінням порушений встановлений законом порядок розгляду скарги. Так, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Оскаржувана ОСОБА_2 дія приватного нотаріуса була вчинена 19.05.2022, а скарга надійшла до Управління 30.12.2022, тобто, через понад чотири місяці після закінчення строку подання скарги.

При цьому, відповідач не вчинив жодних дій щодо перевірки заяви ОСОБА_2 про те, що вона дізналася про вчинення оскаржуваної дії нотаріуса лише 28.12.2022.

Разом з тим, з процесуальних документів цивільної справи №592/5586/22, у якій ОСОБА_2 є відповідачкою, вбачається, що надана приватним нотаріусом інформаційна довідка була додана до позовної заяви ОСОБА_3 , яка згідно з ухвалою Ковпаківського райсуду від 29.08.2022 про відкриття провадження у справі направлялася відповідачці ОСОБА_2 .

Крім того, оскаржувана інформація була одним із доказів для винесення судом ухвали від 24.08.2022 про забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом заборони відчуження квартири, яка належить ОСОБА_2 .

Проте, відповідач не надав оцінки вказаним доказам того, що скаржниця дізналася про порушення своїх прав в кінці серпня - на початку вересня 2022 року, та не залишив скаргу без розгляду.

Позивачка також вважає, що Управлінням порушений місячний строк розгляду скарги, встановлений ч.5 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки скарга надійшла 30.12.2022, розглянута 26.01.2023, а підписання висновку по скарзі відбулося 08.02.2023, тобто фактично рішення по скарзі прийнято 08.02.2023, з порушенням місячного строку.

На думку позивачки, відповідачем порушені вимоги пункту 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, щодо оприлюднення на веб-сайті за 15 днів до дня засідання Колегії інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додаткового повідомлення інформації заінтересованим особам засобами електронної пошти. Таке порушення призвело до помилкового рішення по скарзі.

Крім того, позивачка вважає, що як розгляд скарги так і складання висновку, на підставі якого було прийнято спірний наказ, прийняті не уповноваженими посадовими особами, тобто не уповноваженим органом, з чого слідує, що наказ про блокування доступу позивачці до Державного реєстру прав прийнятий з використанням повноважень, але не з метою, з якою ці повноваження надано, що є нерозсудливим.

Ухвалою суду від 27.02.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позову.

Позивачем у встановлений судом строк усунуто недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою суду від 01.03.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України у відзиві на позов зазначає, що відповідно до абзацу першого частини третьої статті 37 Закону № 1952-ІV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юсту його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Зі змісту цієї правової норми слідує, що для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права.

За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора.

У своїй скарзі ОСОБА_2 не погоджується з дією, вчиненою приватним нотаріусом Нагорною Н.В. щодо отримання в непередбачений законом спосіб інформації з Державного реєстру прав у формі Інформаційної довідки щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 19.05.2022, проте також чітко вказує дату, коли вона дізналася про порушення приватного нотаріуса - 28.12.2022. Тому твердження позивача про пропуск скаржницею 60-денного строку звернення зі скаргою, встановленого статтею 37 Закону № 1952-ІV, є невірним та спростованим. Більше того, скаржницею було додано копію документа (копію листа приватного нотаріуса Нагарної Н.В.), що підтверджувало порушення прав скаржниці.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що скаржниця могла дізнатися про порушення її прав раніше 28.12.2022 позивачем не надано.

Доводи позивача про те, що відповідачем порушено процедуру розгляду скарги та прийняття рішення у формі наказу за результатами її розгляду, в тому числі щодо строків оскарження, суду слід відхилити, з огляду на таке.

Строк розгляду скарги обраховується з дати її реєстрації належним суб`єктом розгляду скарги. Загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Скарга ОСОБА_2 була зареєстрована в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції 30.12.2022.

Відповідно до вимог Порядку № 1128, 26.01.2023 відбулося засідання Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації при Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (далі - Колегія), на якому було розглянуто скаргу ОСОБА_2 . Всіма членами Колегії було проголосовано у повному обсязі про результати розгляду скарги, а саме: про її часткове задоволення. А вже, за результатом розгляду скарги, 13.02.2023 прийнято рішення про задоволення скарги ОСОБА_2 , що вказує на не порушення строку розгляду скарги (в межах загального строку, 45 днів).

Щодо строку повідомлення про дату та час розгляду скарги відповідач зазначає, що під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, за 15 днів (дата публікації оголошення 10.01.2023) до дня засідання Колегії на офіційному веб-сайті Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даної скарги та додатково повідомлено зазначену інформацію скаржнику засобами електронної пошти.

Стосовно виявленого порушення з боку приватного нотаріуса Нагорної Н.В. відповідач вказує, що у провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває справа № 592/5586/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів. До вказаної позовної заяви позивачем було додано Інформаційну довідку з Державного реєстру прав за № 301380746, сформовану 19.05.2022 приватним нотаріусом ОСОБА_1 . Підставою для формування Інформаційної довідки від 19.05.2022 за №301380746 було зазначено "посв. дог. дарув.".

На виконання ухвали суду, приватним нотаріусом Нагорною Н.В. листом від 16.11.2022 було повідомлено суду про те, що до неї звернувся на консультацію ОСОБА_3 стосовно отримання консультації щодо поділу майна. У зв`язку з відсутністю документів та для надання "коректної консультації", приватним нотаріусом у порядку доступу нотаріусів до реєстрів була переглянута інформація в Державному реєстрі прав.

Скаржниця також у скарзі зазначає, що нотаріусом було надано ОСОБА_3 . Інформаційну довідку з Державного реєстру прав у паперовій формі, яку останнім було надано до Ковпаківського районного суду м. Суми в обгрунтування заяви про забезпечення позову, з метою недопущення ОСОБА_2 відчужити належну їй квартиру.

Разом з тим, приватний нотаріус Нагорна Н.В. у письмовому поясненні повідомила, що сформована друкована Інформаційна довідка на руки громадянину ОСОБА_3 не надавалася, а була сформована нею у порядку безпосереднього доступу нотаріусів до Реєстру для цілей надання консультації. Також, приватний нотаріус Нагорна Н.В. у своєму поясненні зазначила, що підстава «посв. дог. дар.», яка вказана в Інформаційній довідці, є помилковою і жодних нотаріальних дій відносно нерухомого майна остання не вчиняла.

Колегія шляхом аналізу відомостей виконаних дій Державного реєстру прав приватним нотаріусом Нагорною Н.В. щодо формування друкованих документів, дійшла висновку, що в порушення вимог законодавства приватний нотаріус Нагорна Н.В. сформувала відомості з Державного реєстру прав у формі Інформаційної довідки за відсутності відповідної заяви та інших документів (повної оплати розміру адміністративного збору за надання відповідної інформації), необхідних для формування та друкування такої інформації.

Таким чином, дія, вчинена приватним нотаріусом Нагорною Н.В. 19.05.2022, як користувачем Державного реєстру прав, була здійснена з порушенням порядку ведення Державного реєстру прав, процедури формування такої інформації та порядку доступу до вказаного реєстру, при відсутності належної правової підстави формування такої інформації.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, повно та об`єктивно дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.

30.12.2022 у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції зареєстрована скарга ОСОБА_2 від 29.12.2022, в якій скаржниця не погоджується з дією, вчиненою приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. щодо отримання в непередбачений законом спосіб інформації з Державного реєстру прав у формі Інформаційної довідки щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 19.05.2022.

Скарга мотивована тим, що у провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми перебуває справа № 592/5586/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів. До вказаної позовної заяви позивачем було додано Інформаційну довідку з Державного реєстру прав за № 301380746, сформовану 19.05.2022 приватним нотаріусом Нагорною Н.В. Підставою для формування Інформаційної довідки від 19.05.2022 зазначено "посв. дог. дарув.". У скарзі також зазначено, що нотаріусом було надано ОСОБА_3 .

Інформаційну довідку з Державного реєстру прав у паперовій формі, яку останнім було надано до Ковпаківського районного суду м. Суми в обгрунтування заяви про забезпечення позову, з метою недопущення ОСОБА_2 відчужити належну їй квартиру (а.с.22-23).

Згідно з висновком Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації при Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції від 26.01.2023, рекомендовано скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Сумського міського нотаріального округу Нагорній Н.В. строком на 6 місяців (а.с.16-21).

На підставі вказаного висновку Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України видало наказ від 13.02.2023 № 160/7, яким скаргу ОСОБА_2 від 29.12.2022 задоволено частково; тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Сумського міського нотаріального округу Нагорній Н.В. строком на 6 (шість) місяців; відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації при Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції направити наказ до Сумської регіональної філії державного підприємства "Національні інформаційні системи" для забезпечення виконання пункту 2 наказу; контроль за виконанням наказу покладений на заступника начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дуднікову Наталію; в іншій частині скарги відмовлено (а.с.15).

Вважаючи пункти 1, 2, 3 наказу від 13.02.2023 № 160/7 протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України).

Відповідно до цієї норми в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож адміністративний суд повинен з`ясувати, чи були дії Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації при Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції та дії самого Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були їх рішення прийняті на законних підставах.

Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі по тексту - Закон 1952-IV) та постановою Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 № 1128 (далі по тексту - Порядок № 1128).

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону 1952-IV (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно із абзацом першим ч.3 ст. 37 Закону № 1952-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Аналогічна норма міститься у ч.3 ст.34 Закону України №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Отже для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у справі № 826/3442/17 (постанова від 6 липня 2018 року).

Варто зауважити, що відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 №1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, зокрема, закінчення встановленого законом строку подачі скарги.

Згідно з п. 6 Порядку №1128, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня її реєстрації приймає мотивоване рішення про відмову в задоволенні такої скарги на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту чи відповідного територіального органу, погодженої відповідно заступником Міністра чи заступником керівника територіального органу Мін`юсту.

За приписами п. 8 Порядку №1128, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Тобто, Порядком №1128 визначений чіткий алгоритм дій територіальних органів Мін`юсту, який передбачає, що колегіальний розгляд скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, можливий лише після проведення перевірки скарги на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, зокрема, закінчення встановленого законом строку подачі скарги.

Судом встановлено, що оскаржувана ОСОБА_2 дія приватного нотаріуса була вчинена 19.05.2022, а скарга надійшла до Управління 30.12.2022, тобто, через понад шість місяців після вчинення оскаржуваної дії.

При цьому, відповідач не вчинив жодних дій щодо перевірки заяви ОСОБА_2 про те, що вона дізналася про вчинення оскаржуваної дії нотаріуса лише 28.12.2022.

Разом з тим, з процесуальних документів цивільної справи №592/5586/22, у якій ОСОБА_2 є відповідачкою, вбачається, що надана приватним нотаріусом інформаційна довідка була додана до позовної заяви ОСОБА_3 , яка згідно з ухвалою Ковпаківського райсуду від 29.08.2022 про відкриття провадження у справі направлялася відповідачці ОСОБА_2 .

Крім того, оскаржувана інформація була одним із доказів для винесення судом ухвали від 24.08.2022 про забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом заборони відчуження квартири, яка належить ОСОБА_2 , про що вона особисто вказує у скарзі (а.с. 22-23).

Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 мала об`єктивну можливість дізнатися про оскаржувану дію приватного нотаріуса Нагорної Н.В. з отриманих від суду документів та матеріалів справи в серпні - вересні 2022 року.

Проте, вказані обставини залишилися поза увагою відповідача, що підтверджується висновком Колегії від 26.01.2023 (а.с.16-21).

Правові наслідки подання скарги за межами шестидесятиденного строку визначені у п.8 ч.8 ст. 37 Закону № 1952-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з яким Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги.

Відтак, відповідач не мав підстав для розгляду скарги по суті та повинен був відмовити в її задоволенні, у зв`язку із закінченням встановленого законом строку подачі скарги.

Даний висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, зазначеній у постанові від 6 липня 2018 року у справі № 826/3442/17.

Таким чином, спірний наказ щодо часткового задоволення скарги ОСОБА_2 та тимчасового блокування доступу позивачки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідає критерію обгрунтованості, оскільки принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України не довело правомірності оскаржуваного наказу.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 3 наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.02.2023 № 160/7 в частині рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 , тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців, покладення обов`язку виконання вимог пункту 2 наказу на Сумську регіональну філію державного підприємства "Національні інформаційні системи".

Щодо стягнення на користь позивача витрат із сплати судового збору в розмірі 1073,60 та судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги в розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частиною 5 ст. 134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених позивачем витрат з надання правової допомоги надано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 22.02.2023 № 135448 (а.с. 66) та квитанцію від 16.02.2023 № 5431141 про сплату ОСОБА_1 10000 грн адвокату Солошенко Л.Є за оскарження спірного наказу (а.с. 64).

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує ту обставину, що спірні правовідносини не є новими у судовій практиці та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, під час підготовки та в ході розгляду даної справи не вимагалося великого обсягу юридичної та технічної роботи адвоката. Тому для надання правової допомоги не потребувало значних витрат коштів, які заявлені позивачем.

З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на правову допомогу, суд вважає заявлені витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 4000 грн.

Крім того, враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн., сплачених за квитанцією від 28.02.2023 (а.с. 72).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 3 наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.02.2023 № 160/7 в частині рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_2 , тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Сумського міською нотаріального округу Нагорній Наталії Василівні строком на 6 (шість) місяців, покладення обов`язку виконання вимог пункту 2 наказу на Сумську регіональну філію державного підприємства "Національні інформаційні системи".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (вул. Г. Кондратьєва, 28, м. Суми, код ЄДРПОУ 43316700).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар