Постанова

від 13.07.2023 по справі 480/1481/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 р.Справа № 480/1481/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Бегунца А.О. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Дуднік Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції С.О. Бондар) від 30.03.2023 року по справі №480/1481/23

за позовом Приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2

до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України

третя особа Сумська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи"

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2, звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України, третя особа: Сумська регіональна філія державного підприємства "Національні інформаційні системи", в якому просить визнати протиправним та скасувати пункти 1, 2, 3 наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.02.2023 № 160/7 в частині рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 ; тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Сумського міською нотаріального округу ОСОБА_2 строком на 6 (шість) місяців; покладення обов`язку виконання вимог пункту 2 наказу на Сумську регіональну філію державного підприємства "Національні інформаційні системи".

29.03.2023 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить:

- вжити заходів забезпечення позову та зупинити дію наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 160/7 від 13.02.2023 в частині тимчасового блокування доступу приватному нотаріусу Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців (п.2), а також забезпечення Сумською регіональною філією Державного підприємства "Національні інформаційні системи" виконання тимчасового блокування доступу приватному нотаріусу Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців (п. 3) до набрання законної сили рішенням суду у справі № 480/1481/23;

- встановити спосіб і порядок забезпечення позову шляхом зобов`язання Сумської регіональної філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи" відновити приватному нотаріусу Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що оскаржуваним наказом позивачу було заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців, з яких вже минуло півтора місяці. До дати набрання рішенням суду законної сили, ураховуючи право сторін на його апеляційне оскарження та об`єктивно збільшені строки розгляду справ в судах через військову агресію російської федерації, з великою долею ймовірності, сплине дія оскаржуваного наказу в частині блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і поновити порушені права позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, буде неможливо. Також зазначає, що очевидними є ознаки протиправності та необ`єктивності оскаржуваного рішення, яке значно перешкоджає повноцінному здійсненню професійної діяльності приватного нотаріуса та тягне за собою збитки, оскільки ОСОБА_2 не може в повній мірі виконувати свої повноваження.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 року заяву задоволено.

Зупинено дію пунктів 2, 3 наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 160/7 від 13.02.2023 щодо тимчасового блокування доступу приватному нотаріусу Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців та щодо забезпечення Сумською регіональною філією Державного підприємства "Національні інформаційні системи" виконання пункту 2 наказу, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Сумській регіональній філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи" забезпечити відновлення приватному нотаріусу Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Східне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції України не погодилось з ухвалою суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у її задоволенні.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права.

Вказує, що задовольняючи заяву суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність встановлених підстав для забезпечення адміністративного позову.

Представник позивача надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Представники позивача та відповідача надали заяви, в яких просили провести розгляд справи без їх участі.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України. (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи тимчасовість блокування позивачці доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та строків набрання можливим рішенням суду законної сили, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу унеможливить виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист і поновлення порушених чи оспорюваних прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа (ч. 1 ст. 153 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Положеннями частини другої статті 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень значно більших, ніж ті, яких вдалося б запобігти; а тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно ч. 6 ст. 154 КАС України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням:

1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 18.10.2018 року у справі №808/2432/18, від 19.12.2018 року у справі №826/5523/18 та від 18.01.2019 року у справі №826/5369/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права та не повинне призводити до вирішення вимог або досягнення іншої мети не пов`язаної з забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Наведені заявником обставини, на думку колегії суддів, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем шляхом, оскільки матеріали справи не містять об`єктивних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Посилання на ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не можуть вважатись підставою для вжиття заходів для забезпечення позову, вони є обґрунтуванням предмету позову та підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.

Протиправність оскаржуваного наказу повинно бути встановлено в ході розгляду справи по суті, а тому колегія суддів дійшла висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення його дії (пунктів 2, 3 наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 160/7 від 13.02.2023) щодо тимчасового блокування доступу приватному нотаріусу Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців та щодо забезпечення Сумською регіональною філією Державного підприємства "Національні інформаційні системи" виконання пункту 2 наказує неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову та як наслідок, відсутності правових підстав для його задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням встановлених обставин у справі, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 250, 308, 310, 312, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 року по справі №480/1481/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 18.07.2023 року.