ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/335/23
Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг», м. Київ
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг», с. Чайки Київської області
про стягнення 142 007,25 грн.
без виклику представників сторін;
СУТЬ СПОРУ:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг», м. Київ (далі за текстом ТОВ «Бест Лізинг»), 02.02.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом №253 від 31.01.2023 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг», с. Чайки Київської області (далі за текстом ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг»), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у зв`язку з неналежним виконанням Договору №211020-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.10.2021, з яких:
- 41 808,31 грн. суму простроченої заборгованості за лізинговими платежами;
- 1 495,22 грн. пені;
- 717,72 грн. 24 відсотки річних;
- 69 990,00 грн. оперативно-господарських санкцій (п. 5.4 Договору);
- 27 996,00 грн. штраф за неповернення об`єкту лізингу (п. 7.1.2 Договору).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 20.10.2021 між ТОВ «Бест Лізинг» (лізингодавець) та ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» (лізингоодержувач) було укладено Договір №211020-4/ФЛ-Ю-А, відповідно до умов якого лізингодавець передає лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору Лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти майно (об`єкт лізингу) та своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки, передбачені Договором лізингу.
Як твердить позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно Договору від 20.10.2021 №211020-4/ФЛ-Ю-А виконує не в повному обсязі, у зв`язку із чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 41 808,31 грн. за 13-15 періодами лізингу. З огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 41 808,31 грн., пеню у розмірі 1 495,22 грн., 24 відсотки річних у розмірі 717,72 грн., оперативно-господарські санкції (п. 5.4 Договору) в розмірі 69 990,00 грн. та штраф за неповернення об`єкту лізингу (п. 7.1.2 Договору) в розмірі 27 996,00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача подати документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату лізингових платежів за Договором №211020-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.10.2021 (13-15 період лізингу).
20.02.2023 від представника позивача ТОВ «Бест Лізинг» до Господарського суду Київської області надійшла уточнена позовна заява про стягнення заборгованості та штрафних санкцій №441 від 15.02.2023, в якій позивачем зазначено вірну ціну позову 142 007,25 грн. та суму судового збору 2 684,00 грн., які заявлені до стягнення з відповідача.
Щодо вказаної заяви суд встановив таке.
Відповідно до приписів ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Разом із тим, уточнення позовна заява від 15.02.2023 не змінює ані предмету, ані підстав позову, також не містить зменшення або збільшення розміру позовних вимог.
Складові заборгованості, заявленої до стягнення, позивачем не були змінені, однак усунуто арифметичну помилку при їх додаванні (41 808,31 грн., 1495,22 грн., 717,72 грн., 69 990,00 грн., 27996,00 грн. при додаванні складають суму 142 007,25 грн.). Судовий збір не входить до ціни позову та є судовими витратами; заявлена позовна заява мала бути оплачена (і була оплачена) судовим збором у мінімальному законом встановленому розмірі 2 684,00 грн., про що до справи додано платіжну інструкцію від 30.01.2023 №10438.
23.02.2023 від відповідача ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» до Господарського суду Київської області надійшов відзив від 21.02.2023 на уточнену позовну заяву ТОВ «Бест Лізинг», в якому представник відповідача просить у задоволенні позову ТОВ «Бест Лізинг» про стягнення грошових коштів відмовити в повному обсязі. У разі відмови у задоволенні позову стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач наголошує на тому, що станом на день подачі відзиву на позов у нього не лише відсутня заборгованість, але й наявна переплата.
Так, відповідач твердить, що на виконання умов договору від 20.10.2021 №211020-4/ФЛ-Ю-А з метою оплати 13 періоду лізингу 11 листопада 2022 року відповідачем було оплачено позивачу грошові кошти у розмірі 20 624,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1717 від 11 листопада 2022 року; 14 періоду лізингу грошові кошти у розмірі 20 624,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1721 від 05 грудня 2022 року; 15 періоду лізингу грошові кошти у розмірі 20 624,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1753 від 13 січня 2023 року.
Окрім того, наразі з метою оплати 16 періоду лізингу 13 лютого 2023 року відповідачем було оплачено на ім`я позивача грошові кошти у розмірі 20 624, 99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1757 від 13 лютого 2023 року.
Відповідач наголошує на тому, що належним чином виконує взяті на себе зобов`язання за договором №211020-4/ФЛ-Ю-А від 20.10.2021, відтак відсутні будь-які підстави для розірвання договору.
Також ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» посилаючись на п.18 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» твердить, що всі штрафні санкції, нараховані за ст. 625 ЦК України, підлягають списанню.
Крім того, відповідач вказує, що 26.07.2022 лізингоодержувач потрапив в ДТП про що останній відразу повідомив лізингодавця. Внаслідок ДТП вищевказаний автомобіль став не придатним для використання. Як стало відомо відповідачу, 22.09.2022 страховою компанією «Оранта» було перераховано на ім`я ТОВ «Бест Лізинг» грошові кошти на відшкодування страхового випадку в наслідок ДТП, що сталось 26.07.2022.
Згідно п. 13 Додатку «Страхування», в разі настання страхового випадку з об`єктом лізингу та отримання лізингодавцем відповідного страхового відшкодування, лізингодавець (за умови належного виконання лізингоотримувачем умов цього договору) на підставі вимоги лізингоодержувача, зобов`язаний спрямувати отримане страхове відшкодування на відновлення об`єкту лізингу, крім випадків повної конструктивної загибелі або втрати (загибелі) об`єкта лізингу або зарахувати його в рахунок простроченої заборгованості лізингоодержувача по сплаті лізингових платежів.
Відповідач наголошує на тому, що ТОВ «Бест Лізинг» отримавши страхове відшкодування не направило грошові кошти ані на ремонт автомобіля, ані зарахувало в рахунок погашення вигаданої заборгованості.
Крім того, 23.02.2023 від представника відповідача ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» до Господарського суду Київської області надійшло клопотання від 21.02.2023 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, обґрунтоване тим, що справа №911/335/23 є вкрай важливою для ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг», оскільки вирішується питання безпідставного позбавлення відповідача належного йому майна.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2023 клопотання представника ТОВ «ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг» від 21.02.2023 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін залишено без задоволення з мотивів, зазначених в ухвалі.
22.03.2023 від представника позивача ТОВ «Бест Лізинг» до Господарського суду Київської області надійшла відповідь №868 від 17.03.2023 на відзив, в якій позивач не погоджується з твердженням відповідача про відсутність заборгованості, посилаючись на підписаний та скріплений печаткою відповідача Акт звірки взаєморозрахунків за Договором від 30.11.2022 за яким відповідач мав прострочену заборгованість.
Щодо п.п. 18, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України позивач наголошує на тому, що зі змісту вказаних положень вбачається, що саме позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК України та неустойки у разі прострочення зобов`язання за договором, відповідно до якого останньому надано кредит/позика банком або іншим кредитодавцем, тобто за змістом зазначене безпосередньо стосуються відносин позики або кредитних відносин.
Частиною 2 ст. 806 Цивільного кодексу передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Отже, за своєю суттю вказані відносини не є відносинами позики або кредиту, у зв`язку з чим положення п. 18 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню в даному випадку.
Також позивач наголошує на тому, що згідно Договору, передбачена відповідальність лізингоодержувача за порушення умов Договору, у тому числі за невиконання обов`язку щодо оплати лізингових платежів відповідно графіку. Зупинення діяльності лізингоодержувача та /або воєнний стан не є підставою для відмови або неналежного виконання зобов`язань за Договором. Порушення умов Договору лізингоодержувачем, не зобов`язує лізингодавця списати відсотки (пеню), нараховані під час воєнного стану за несвоєчасну сплату лізингових платежів.
Позивач вказує, що відповідно до п. 6.6 Загальних умов Договору, лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від Договору (розірвати Договір) та вилучити об`єкт лізингу у випадках, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.4 Загальних умов Договору, зокрема, у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому Договорі.
Крім того, позивач звертає увагу суду, що лізингоодержувач об`єкт лізингу у визначений строк не повернув, не погашає існуючу прострочену заборгованість. Оскарження до суду дій лізингодавця щодо розірвання договору лізингу відповідачем не здійснено.
04.04.2023 від представника відповідача ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» до Господарського суду Київської області надійшли заперечення від 29.03.2023 на відповідь на відзив, в яких відповідач наголошує на тому, що відповідно до акту звірки від 30.11.2022 відповідачу не було нараховано жодних штрафних санкцій, а отже сума зобов`язання не збільшувалась, а відтак у позивача не було жодних підстав зараховувати грошові кошти не за призначенням.
Також відповідач звертає увагу суду, що через 5 днів після підписання акта від 30.11.2022 ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» було нараховано штрафні санкції в розмірі 20 624,99 грн., що повністю співпадає з сумою лізингового платежу.
Разом з тим, відповідач наполягає, що навіть якщо у ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» дійсно була прострочена заборгованість за договором фінансового лізингу, то така заборгованість мала бути в повному обсязі погашена у відповідності до п. 13 Додатку «Страхування».
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІГПК України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши позов ТОВ «Бест Лізинг» до ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» про стягнення 142 007,25 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд
УСТАНОВИВ:
відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
20.10.2021 між ТОВ «Бест Лізинг» (лізингодавець) та ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» (лізингоодержувач) було укладено Договір №211020-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (далі по тексту Договір). За умовами Договору:
- об`єктом лізингу є автомобіль Honda Civic (п. 4.1 Договору);
- загальна вартість об`єкта лізингу, без ПДВ 583 250,00 грн., загальна вартість об`єкта лізингу з ПДВ 699 900,00 грн. (п. 4.2 Договору);
- строк лізингу 48 місяців (п. 5.1 Договору);
- умови страхування зазначені в Додатку «Страхування». Страхування здійснює лізингодавець (п. 6.1 Договору);
- лізингоодержувач здійснює платежі згідно Додатку «Графік сплати лізингових платежів» та інших умов Договору та чинного законодавства (п. 8 Договору).
Додатком до Договору №211020-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.10.2021 сторонами було погоджено Загальні умови договору, а саме:
- лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування об`єкт лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в Додатку «Специфікація», а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг (п. 1.1 Загальних умов договору);
- строк користування лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Додатку «Графік сплати лізингових платежів» до Договору (надалі «Графік») та починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року (п. 1.2 Загальних умов договору);
- якщо у Договорі визначено продавця (постачальника) об`єкта лізингу (надалі «Продавець»), сторони погодили, а лізингоодержувач також і підтверджує, що він самостійно та на власний ризик обрав об`єкт лізингу та продавця (постачальника) об`єкта лізингу, зазначеного в Договорі. Лізингоодержувач має право самостійно звертатися до продавця з вимогами щодо якості, комплектності, справності об`єкта лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків (гарантією) тощо. Об`єкт лізингу є власністю лізингодавця протягом строку лізингу та строку дії даного Договору. В разі переходу права власності на об`єкт лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача згідно умов цього Договору, об`єкт лізингу по закінченню строку лізингу лізингоодержувачем не повертається, а передається лізингоодержувачу у власність, за виключенням випадків, передбачених Договором чи обумовлених угодою сторін (п. 1.3 Загальних умов договору);
- сторони досягли згоди, що лізингодавець має право не вчиняти дії передбачені п. 1.1 Загальних умов до моменту сплати лізингоодержувачем в повному обсязі авансового лізингового платежу (п. 1.4 Загальних умов договору);
- усі платежі за Договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до Графіку та Загальних умов, а також інших положень цього Договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об`єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.5, 2.6. Загальних умов); винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7.-2.9., 3.5. Загальних умов (далі - «Винагорода»). При цьому сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим Договором не містять покупної ціни передбаченої цим Договором і, у сукупності, є платою за користування об`єктом лізингу (п. 2.3 Загальних умов договору);
- якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню (п. 2.4 Загальних умов договору);
- у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 двадцять чотири проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів (п. 2.7 Договору);
- за кожен випадок прострочення сплати лізингових платежів (як повністю так і частково) - на строк понад 3 календарних дні - згідно умов цього Договору лізингодавець має право вимагати сплати адміністративної комісії за адміністрування простроченої заборгованості в розмірі 180,00 гривень. Лізингодавець має право нарахувати таку адміністративну комісію в бухгалтерському обліку із віднесенням її на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму нарахованої адміністративно комісії (п. 2.10 Загальних умов договору);
- лізингоодержувач здійснює погашення заборгованості перед лізингодавцем у такому порядку:
* компенсація (відшкодування) Лізингодавцю або іншим особам сум штрафів, накладених протягом усього строку лізингу уповноваженими державними органами за порушення Правил дорожнього руху та/або інших норм чинного законодавства, пов`язаних з експлуатацією/використанням/паркуванням/зберіганням та інш. об`єкта лізингу (в т.ч. кожної з його одиниць), в т.ч. зафіксованих у автоматичному режимі, а також в режимі фото- відеофіксації;
* сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем обов`язків за даним Договором, а також процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на прострочену заборгованість;
* сплата комісії за адміністрування простроченої заборгованості;
* сплата комісії за адміністрування врегулювання притягнення лізингодавця/його керівника (як власника об`єкта лізингу) до адміністративної відповідальності;
* сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди;
* сплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди;
* сплата простроченої заборгованості з відшкодування частини вартості об`єкта лізингу;
* сплата поточної заборгованості з відшкодування частини вартості об`єкта лізингу. Сторони домовились, що погашення заборгованості кожної черги згідно вищенаведеного порядку в межах кожної черги відбувається за принципом першочергового погашення заборгованості, що утворилася раніше. В разі перерахування лізингоодержувачем платежів за цим Договором (як чергових лізингових платежів, так і комісій, штрафних санкцій і простроченої заборгованості) з порушенням вищевказаної черговості, лізингодавець має право самостійно (та не залежно від призначення платежу (вказаного платником у платіжному документі) перерозподілити отримані від лізингоодержувача кошти, у відповідності з черговістю, викладеною в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це підписуючи цей Договір. Сторони також погодили, що лізингодавець може самостійно в односторонньому порядку (в тому числі, після одержання коштів), не залежно від призначення платежу (вказаного платником у платіжному документі): змінити порядок черговості погашення заборгованості як в межах вищенаведеного порядку, так і в межах кожної із встановлених черг; та/або зарахувати кошти в погашення заборгованості за іншим договором, укладеним з лізингоодержувачем (про що лізингодавець, повідомляє лізингоодержувача у зручний для лізингодавця спосіб) (п. 2.11 Загальних умов договору);
- лізингоодержувач не може вимагати від лізингодавця жодного відшкодування, затримання або зменшення суми платежів за Договором у випадку перерви (в. т.ч. пошкодження об`єкта лізингу) в експлуатації об`єкта лізингу, незалежно від причин виникнення такої перерви (п. 2.12 Загальних умов договору);
- приймання лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання Акту. Підписання лізингоодержувачем Акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність об`єкта лізингу і відповідність об`єкта лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам Договору. З моменту підписання сторонами Акту до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням об`єктом лізингу (в тому числі ризики, випадкового знищення чи пошкодження об`єкта лізингу, ризики, пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування об`єктом лізингу. З моменту підписання Акту, лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує у повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну внаслідок експлуатації об`єкта лізингу, несе відповідальність за порушення правил дорожнього руху, правил зупинки, паркування та стоянки за участю об`єкта лізингу (в т.ч. зафіксованих у автоматичному режимі, а також за допомогою фото відео фіксації). Ризик невідповідності об`єкта лізингу цілям використання цього об`єкта лізингу несе лізингоодержувач (п. 3.4 Загальних умов договору);
- лізингоодержувач несе наступну відповідальність за порушення своїх зобов`язань:
* за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені, за прострочення сплати платежів, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися (п. 7.1.1 Загальних умов договору);
* якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким об`єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об`єкта лізингу у відповідності до даного Договору або чинного законодавства України, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання Лізингоодержувачем обов`язку по поверненню об`єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання,
або
лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу (п. 7.1.2 Загальних умов договору);
- за порушення лізингоодержувачем зобов`язань передбачених пунктами 6.11.1, 6.11.2 Загальних умов та/або строку повернення (несвоєчасне повернення) лізингодавцю об`єкта лізингу (у випадку, коли лізингодавець, на умовах Договору та/або чинного законодавства прийме рішення про розірвання (відмову) від Договору та про вилучення об`єкта лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу (п. 7.1.5 Загальних умов договору);
- даний договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов`язкового підписання сторонами Додатків «Загальні умови Договору», «Специфікація», «Довідка», «Страхування», «Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на об`єкт лізингу», «Графік сплати лізингових платежів», «Технічний Асістанс», «Поняття нормального зносу») (п. 10.1 Загальних умов договору).
Додатками до Договору №211020-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.10.2021 сторонами договору погоджені «Специфікація» майна, що передається в лізинг; «Страхування»; «Графік сплати лізингових платежів», «Технічний Асістанс»; «Довідка» (типова форма); «Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на об`єкт лізингу» (зразок); «Поняття нормального зносу».
Згідно додатку до Договору №211020-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.10.2021 сторонами погоджено наступний графік внесення лізингових платежів, зокрема, наведено з 1 по 15 періоди, включаючи спірні періоди:
0 період лізингу авансовий платіж в розмірі 238 416,00 грн.;
1 період лізингу 1 252,12 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 19 481,20 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,32 грн. (сума чергового лізингового платежу);
2 період лізингу 1 350,90 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 19 382,42 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,32 грн. (сума чергового лізингового платежу);
3 період лізингу 1 308,15 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 19 425,17 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,32 грн. (сума чергового лізингового платежу);
4 період лізингу 1 336,32 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 19 397,00 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,32 грн. (сума чергового лізингового платежу);
5 період лізингу 1 572,24 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 19 161,08 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,32 грн. (сума чергового лізингового платежу);
6 період лізингу 1 398,93 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 19 334,39 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,32 грн. (сума чергового лізингового платежу);
7 період лізингу 1 496,04 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 19 237,28 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,32 грн. (сума чергового лізингового платежу);
8 період лізингу 1 461,25 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 19 272,07 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,32 грн. (сума чергового лізингового платежу);
9 період лізингу 1 557,65 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 19 175,67 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,32 грн. (сума чергового лізингового платежу);
10 період лізингу 1 526,24 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 19 207,08 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,32 грн. (сума чергового лізингового платежу);
11 період лізингу 2 898,37 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 17 834,95 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,32 грн. (сума чергового лізингового платежу);
12 період лізингу 8 271,89 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 12 461,47 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 733,36 грн. (сума чергового лізингового платежу);
13 період лізингу 8 141,40 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 12 483,59 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 624,99 грн. (сума чергового лізингового платежу);
14 період лізингу 8 613,82 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 12 011,17 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 624,99 грн. (сума чергового лізингового платежу);
15 період лізингу 8 502,10 грн. (сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ 20%) та 12 122,89 грн. (платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ), що разом складає 20 624,99 грн. (сума чергового лізингового платежу).
Згідно Акта від 27.10.2021 прийому-передачі об`єкта лізингу в користування за договором №211020-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.10.2021, лізингодавець передав, а лізингоодержувач отримав об`єкт лізингу, а саме: новий загальний легковий седан Honda, моделі Civic, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 s.
Правовідносини, що виникли між сторонами у справі є правовідносинами фінансового лізингу, що врегульовані положенням параграфу 6 «Лізинг» глави 58 Цивільного кодексу України та положеннями спеціального Закону України «Про фінансовий лізинг» - у відповідній редакції, зокрема, станом на дату укладення договору в редакції Закону від 16.12.1997 №723/97-ВР.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
За приписами частин другої та третьої статі 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 №723/97-ВР суб`єктами лізингу можуть бути, зокрема: лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.
За частинами другою, третьою статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 №723/97-ВР обов`язками лізингодавця є: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу. Лізингодавець може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Пунктами 3, 7 частини другої статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 №723/97-ВР передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Згідно зі статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 №723/97-ВР лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.
Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вказано у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Судом досліджені надані відповідачем платіжні доручення на виконання умов договору №211020-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.10.2021:
Період лізингуЛізинговий платіж, грн.Дата сплати згідно п. 2.1.7.1 Загальних умов ДоговоруДата оплатиОплата, грн.0238 416,00 21.10.2021238 416,00 01.11.202121 044,32120 733,3216.11.2021 08.12.202121 044,32220 733,3216.12.2021 13.01.202221 044,32320 733,3214.01.2022 07.02.202221 044,32420 733,3216.02.2022 520 733,3216.03.2022 22.03.20226 000,00 14.04.2022285,59620 733,3215.04.2022 18.04.20225 000,00 27.04.2022250,89 29.04.20227 900,00720 733,3216.05.2022 26.05.20222 000,00 13.06.202220 000,00820 733,3216.06.2022 920 733,3215.07.2022 28.07.2022946,60 11.08.202230 000,001020 733,3216.08.2022 09.09.202210 000,001120 733,3216.09.2022 28.09.202210 000,001220 733,3614.10.2022 03.11.202211 297,58 03.11.202220 733,32 10.11.202220 733,32 11.11.202220 624,99 11.11.202220 733,361320 624,9916.11.2022 05.12.202220 624,991420 624,9916.12.2022 19.12.20222 883,78 13.01.202320 624,99 1520 624,9916.01.2023 13.02.202320 624,99 16.02.202320 624,99та встановлено, що частина лізингових платежів лізингоодержувачем сплачена з простроченням.
Суд погоджується з відповідачем, що в підписаному уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками Акті звірки від 30.11.2022 згідно договору №211020-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.10.2021 за лізингоодержувачем відображено заборгованість в загальному розмірі 22 103,03 грн. (9 000,65 грн. відшкодування частини вартості майна та 13 102,38 грн. винагорода лізингодавцю за отримане в лізинг майно).
Однак, суд звертає увагу відповідача на примітку, яка міститься в Акті звірки від 30.11.2022 та стосується колонки «Спільний залишок заборгованості*, грн..», в якій зазначено: «*залишок заборгованості без урахування нарахованих та несплачених санкцій (неустойки, пені, штрафи тощо), адміністративних комісій та інших платежів, а також можливих для нарахування санкцій, адміністративних комісій та інших платежів, передбачених договором та/або законодавством України».
Тобто, в Акті звірки від 30.11.2022 сторонами відображено залишок заборгованості по Договору, без урахування нарахованих та несплачених санкцій (неустойки, пені, штрафи тощо), адміністративних комісій та інших платежів.
Враховуючи вказане, суд відхиляє аргументи відповідача, що відповідно до Акта звірки від 30.11.2022 йому не було нараховано жодних штрафних санкцій, отже сума зобов`язання не збільшувалась, а відтак у позивача не було жодних підстав зараховувати грошові кошти не за призначенням.
Зазначені аргументи лізингоодержувача також спростовуються матеріалами справи, зокрема копією скарги до НБУ, в якій самим скаржником ТОВ «Ен Жі Ті Інжиніринг» вказано, що в наданих йому рахунках-фактурах №21202 від 01.08.2022, №25923 від 03.10.2022, №33777 від 01.11.2022 та №39301 від 01.12.2022 вказано про нарахування йому штрафних санкцій та суму, яка підлягає сплаті.
Згідно наданих відповідачем платіжних інструкцій, після підписання акту звірки від 30.11.2022 до моменту подачі позивачем позову, ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» було здійснено наступні платежі:
05.12.2022 в розмірі 20 624,99 грн. (платіжна інструкція №1721);
19.12.2022 в розмірі 2 883,78 грн. (платіжна інструкція №1722);
13.01.2023 в розмірі 20 624,99 грн. (платіжна інструкція №1753).
В позовній заяві позивач зазначає, що станом на дату подачі позову (31.01.2023) за лізингоодержувачем рахується заборгованість за 13 періодом лізингу в розмірі 558,33 грн.;
за 14 періодом лізингу в розмірі 20 624,99 грн.;
за 15 періодом лізингу в розмірі 20 624,99 грн.
Суд враховує аргументи відповідача про сплату ним лізингових платежів, однак, враховуючи наявні прострочення сплати лізингових платежів, умови Договору, які передбачають відповідальність за не виконання умов договору та погоджений сторонами п. 2.11 Загальних умов договору, нарахування лізингодавцем штрафних санкцій є правомірним.
Як уже зазначалось, відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відтак, закон покладає на покупця (лізингоодержувача) обов`язок доведення належного виконання господарського зобов`язання з оплати лізингових платежів.
Доказів здійснення відповідачем оплати за договором в розмірі більшому, ніж визнає та доводить суду позивач, суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 3 ухвали суду від 07.02.2023 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.
Відтак, суд встановив, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів не виконав, в обумовлені строки лізингові платежі за 13-15 періоди за вказаним договором не сплачував, у зв`язку з чим за ним рахується прострочена заборгованість перед позивачем в розмірі 41 808,31 грн. за вказані періоди.
Суд звертає увагу, що з наданих відповідачем копій листів, запитів та скарги до НБУ, у яких зокрема, зазначено про рахунки-фактури №21202 від 01.08.2022, №25923 від 03.10.2022, №33777 від 01.11.2022 та №39301 від 01.12.2022, вбачається, що він був повідомлений про нарахування йому штрафних санкцій; також з листа, адресованого лізингодавцю від 20.01.2023 №2001/23-1, вбачається, що відповідач не заперечував факт прострочення сплати частини лізингових платежів у 2022 році, погоджувався з правом лізингодавця щодо нарахування відсотків за не своєчасну сплату лізингових платежів згідно п. 2.7 Загальних умов Договору та просив останнього врахувати приписи п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Також суд звертає увагу, що з наданого ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» листування, а саме вимоги лізингодавця від 15.12.2022 №3258 вбачається нарахування останнім штрафу лізингоодержувачу у відповідності до п. 5.2.1 за неподання звітності за 1-3 квартали 2022 року в розмірі 20 997,00 грн.
У відповідь на вказану вимогу, ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» направив лист від 20.12.2022 №2012/22-1 в якому повідомив про ненадання лізингодавцем копії діючого договору страхування цивільно-правововї відповідальності для відображення вказаної інформації у звіті, та посилаючись на приписи п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, наголошував на тому, що такий штраф підлягає списання лізингодавцем.
Аналогічні доводи щодо врахування приписів п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України зазначено ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» у відзиві на позовну заяву.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача щодо застосування до спірних правовідносин приписів п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, оскільки вони стосуються правовідносин, що виникли з договору позики або кредитного договору, за умовами яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).
Натомість предметом даного спору є стягнення заборгованості, що виникла на підставі договору фінансового лізингу.
За приписами частин другої та третьої статі 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, до спірних правовідносин приписи п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані.
У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання, позивач, відповідно до п. 7.1.1 Договору, нарахував та просить суд стягнути пеню в розмірі 1 495,22 грн. Щодо вказаних вимог суд встановив таке.
Пунктом 7.1.1 Загальних умов договору сторони погодили, що за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені, за прострочення сплати платежів, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.
Відтак, пеня має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку оплати, та до переддня фактичної оплати, або до відповідної дати через дванадцять місяців після спливу строку оплати за кожним періодом.
З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши правильність розрахунку позивачем пені, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно та належна до сплати пеня становить 1 495,22 грн.
Також позивач, у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання, відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 2.7 Договору, нарахував та просить суд стягнути 24 проценти річних в розмірі 717,72 грн. Щодо вказаних вимог суд встановив таке.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інший розмір нарахування процентів річних погоджений сторонами в пункті 2.7 Договору, відповідно до якого у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 (двадцять чотири) проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.
Перевіривши правильність розрахунку позивачем 24 процентів річних, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно та належні до сплати 24 проценти річних становлять 717,72 грн.
Щодо нарахованого позивачем штрафу за неповернення об`єкту лізингу (п. 7.1.2 Договору) за період з 26.01.2023 по 30.01.2023 в розмірі 27 996,00 грн. та штрафу з метою реалізації оперативно-господарських санкцій в розмірі 69 990,00 грн. (п. 5.4 Договору), суд зазначає таке.
За приписами статті 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною першою статті 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій за Господарським кодексом України, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Отже, положеннями статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України визначено загальне поняття штрафних санкцій, яке у господарському судочинстві включає неустойку, штраф, пеню, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил господарської діяльності, невиконання господарського зобов`язання.
Частиною 4 статті 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення, за час прострочення, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.
Інший розмір неустойки визначений п. 7.1.2 Загальних умов Договору, яким передбачено, що лізингоодержувач та/або інші особи, яким об`єкт лізингу може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об`єкта лізингу у відповідності до даного Договору або чинного законодавства України, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: неустойку у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання Лізингоодержувачем обов`язку по поверненню об`єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання,
або
лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості об`єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення об`єкта лізингу.
Також сторони в п. 5.4 Загальних умов Договору передбачили відповідальність за порушення, невизнання, неналежне виконання (в т.ч. за несвоєчасне , неповне, неточне та інш.) лізингоодержувачем вимог лізингодавця направлених лізингоодержувачу з метою реалізації оперативно-господарських санкцій та/або способу самозахисту (в т.ч. не передання лізингоодерчувачем об`єкта лізингу лізингодавцю) лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (штраф) у розмірі 10 (десять) відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен та будь-який випадок такого порушення. Сторони погодили, що дана договірна санкція (штраф) є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об`єкта лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності сторін визначається як 10 (десять) відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу.
В розумінні загальних та спеціальних норм права, санкція (неустойка) є мірою відповідальності, визначеною законодавцем за неправомірне користування майном після припинення договору. З огляду на те, що зазначена міра відповідальності застосовується до триваючого правопорушення (неповернення майна), санкція також має характер тривалості у часі.
Відтак, зазначена санкція (неустойка) як така, що визначена спеціальною нормою права має певні особливості у застосуванні в порівнянні з іншими штрафними санкціями, які охоплюються загальними визначеннями статті 230 ГК України та статті 549 ЦК України.
Звертаючись до суду з позовом, позивач здійснює нарахування штрафу за неповернення об`єкту лізингу за 4 дні (з 26.01.2023 по 30.01.2023) наступним чином:
699 900,00 грн. х 1% х 4 (дні) = 27 996,00 грн.,
де 699 900,00 грн. загальна вартість об`єкта лізингу з ПДВ 20%.
Також позивач посилаючись на те, що ним 03.01.2023 було направлено лізингоодержувачу повідомлення №3360 від 29.12.2022, в якому було зазначено, що оскільки ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» неодноразово порушувало умови Договору, у тому числі щодо своєчасної сплати лізингових платежів, та станом на 29.12.2022 лізингоодержувач має прострочену заборгованість за Договором більше 10 (десяти) днів.
Відповідно до положень ст.ст. 235-237 ГПК України, п. 5.4 Загальних умов Договору, лізингодавець застосував оперативно-господарську санкцію, тимчасово обмежуючи право ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» користуватися та володіти об`єктом лізингу, у вигляді вилучення комплекту ключів та реєстраційних документів на об`єкт лізингу, а також передачі об`єкту лізингу за Договором в строк до 13.01.2023 на зберігання лізингодавцю.
Враховуючи, що лізингоодержувач у встановлений строк не передав лізингодавцю об`єкт та свідоцтво про державну реєстрацію об`єкта лізингу, не підписав акт приймання-передачі об`єкта лізингу, лізингодавець керуючись п. 5.4 Загальних умов договору, нарахував лізингоодержувачу договірну санкцію (штраф) у розмірі 10 відсотків від розміру остаточної загальної вартості об`єкта лізингу за кожен день та будь-який випадок такого пропущення в розмірі 69 990,00 грн. (699 900,00 грн. вартість майна * 10%).
Щодо вказаних нарахувань суд зазначає наступне.
Справляння податку на додану вартість регулюється розділом V. «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України. Статтею 185 ПК України, яка входить до цього розділу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) визначено: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Отже, застосування будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов`язань до юридичної особи не віднесено законодавцем до об`єктів оподаткування ПДВ.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
Отже, Податковим Кодексом України, як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов`язань юридичною особою, а навпаки, прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому, для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України.
Виходячи з системного аналізу пункту 9.1 статті 9, підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, статті 180, статті 188 ПК України, податок на додану вартість (ПДВ) - це загальнодержавний непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем (споживачем робіт, послуг), але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (виробник, надавач послуг), тобто особа, що здійснює господарську діяльність (платник податку).
Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва тощо).
Додана вартість (Value Added) це різниця між вартістю продукції, яку випускає підприємство, та вартістю засобів виробництва які ним використовуються; це вартість, яка додається в процесі виробництва товарів до вартості сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача; це вартість послуги, яка надана юридичною особою до закупленої сировини та матеріалів своїми факторами виробництва; це чистий внесок фірми у створення товару.
Неустойка за прострочення повернення об`єкту лізингу не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг.
В даному випадку неустойка є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.
Відтак, при розрахунку розміру неустойки за неповернення майна до її складу не включається податок на додану вартість.
Отже, штраф за неповернення об`єкту лізингу за 4 дні (з 26.01.2023 по 30.01.2023) має бути обрахований наступним чином:
583 250,00 грн. (загальна вартість об`єкта лізингу, без ПДВ) х 1% х 4 (дні) = 23 330,00 грн.,
а штраф з метою реалізації оперативно-господарської санкції (п. 5.4 Договору)
583 250,00 грн. (загальна вартість об`єкта лізингу, без ПДВ) х 10% = 58 325,00 грн.
Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за неповернення об`єкту лізингу за період з 26.01.2023 по 30.01.2023 та штрафу з метою реалізації оперативно-господарської санкції, підлягають задоволенню частково в зазначених розмірах.
Подібні правові висновки щодо неможливості включення податку на додану вартість при розрахунку розміру неустойки викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №916/1319/19 та у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №910/16910/20.
Суд відхиляє твердження відповідача, що навіть якщо у ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» дійсно була прострочена заборгованість за договором фінансового лізингу, то така заборгованість мала бути в повному обсязі погашена у відповідності до п. 13 Додатку «Страхування», з огляду на таке.
Пунктом 13 додатку «Страхування» передбачено, що в разі настання страхового випадку з об`єктом лізингу та отримання лізингодавцем відповідного страхового відшкодування лізингодавець (за умови належного виконання лізингоодержувачем умов цього Договору) на підставі вимоги лізингоодержувача зобов`язаний спрямувати отримане страхове відшкодування на відновлення об`єкта лізингу, крім випадків повної конструктивної загибелі або втрати (загибелі) об`єкта лізингу або зарахувати його в рахунок простроченої заборгованості лізингоодержувача по сплаті лізингових платежів.
Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи не додано письмової вимоги, адресованої лізингодавцю, про зарахування отриманого ним страхового відшкодування в рахунок простроченої заборгованості лізингоодержувача по сплаті лізингових платежів.
Пояснення відповідача щодо настання дорожньо-транспортної пригоди, пошкодження ТЗ, відсутність договору страхування ТЗ, не відновлення ТЗ лізингодавцем судом уважно розглянуто та відхиляються як такі, що не стосуються предмету спору, а саме стягнення заборгованості за 13-15 періоди.
Додатково суд звертає увагу відповідача на п. 2.12 Загальних умов договору, яким передбачено, що лізингоодержувач не може вимагати від лізингодавця жодного відшкодування, затримання або зменшення суми платежів за Договором у випадку перерви (в т.ч. пошкодження об`єкта лізингу) в експлуатації об`єкта лізингу, незалежно від причин виникнення такої перерви.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Решта доводів учасників справи та всі подані докази судом уважно досліджені та розглянуті та не спростовують вказаного висновку суду. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Бест Лізинг» частково, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» на користь ТОВ «Бест Лізинг» 41 808,31 грн. основного боргу, 1 495,22 грн. пені, 717,72 грн. 24 відсотки річних, 23 330,00 грн. штрафу за неповернення об`єкту лізингу та 58 325,00 грн. оперативно-господарської санкції (п. 5.4 Договору).
Оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі повністю.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд включити до складу судових витрат та стягнути з позивача витрат на професійну правову допомогу.
Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення відповідачем судових витрат на правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» зазначало, що витрати на правничу (правову) допомогу, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи становлять, зокрема, за підготовку та подачу відзиву на позовну заяву 10 000,00 грн.; за підготовку та подачу заперечень (у разі потреби) 4 000,00 грн.
За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
27.12.2022 між Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери» (далі за текстом Адвокатське об`єднання) та ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» (далі за текстом замовник) було укладено Договір про надання правничої допомоги №233 (далі за текстом договір), відповідно до якого:
- Адвокатське об`єднання зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати замовнику правову допомогу за його запитом (надалі «послуги»), а замовник зобов`язується оплатити надані послуги (п. 1.1 Договору);
- вартість послуг за надання правничої допомоги визначається в Додатку №1 до даного Договору, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою сторін (п. 4.1 Договору);
- оплата за цим Договором здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту надання рахунку, виданого Адвокатським об`єднанням. Сторони домовилися, що Адвокатське об`єднання надає замовнику будь-які послуги за цим Договором лише після оплати відповідного рахунку, виставленого за такі послуги (п. 4.3 Договору);
- на підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт про надані послуги. Акт про надані послуги підписується Адвокатським об`єднанням у двох примірниках та надсилається замовнику, який зобов`язаний протягом 10 (десять) календарних днів з моменту направлення підписати його або дати мотивовану письмову відмову від підписання, та надіслати один примірник підписаного замовником акту (письмової відмови від підписання) на адресу Адвокатського об`єднання. У випадку ненадання підписаного Акту та/або мотивованої відмови від підписання в термін, вказаний в цьому пункті послуги Адвокатського об`єднання вважаються наданими належним чином без будь-яких претензій (п. 4.5 Договору);
- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 27 грудня 2023 року (п. 7.1 Договору).
За змістом Акта №58 наданих послуг від 21.02.2023 до Договору №233 від 27.12.2022 виконавцем було виконано роботи (надано послуги) щодо складення відзиву від 13.02.2023.
Вартість наданих послуг за вказаним Актом становить 10 000,00 грн.
За змістом Акта №161 наданих послуг від 28.03.2023 до Договору №233 від 27.12.2022 виконавцем було виконано роботи (надано послуги) щодо складення заперечень від 28.03.2023.
Вартість наданих послуг за вказаним Актом становить 4 000,00 грн.
Для здійснення оплати за надану правову допомогу по договору №233 від 27.12.2022 Адвокатським об`єднанням «Кравець і партнери» виписано ТОВ «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» рахунки на оплату, оплата яких підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями №1756 від 13.02.2023 в розмірі 10 000,00 грн.; №1769 від 28.03.2023 в розмірі 4 000,00 грн.
За правилами частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Так, матеріали справи містять копії Договору про надання правничої допомоги №233 від 27.12.2022, відповідно до якого відповідач уповноважив Адвокатське об`єднання «Кравець і партнери» на представництво інтересів; ордеру серії АА №1265050 від 21.02.2023; Акта наданих послуг №58 від 21.02.2023 на суму 10 000,00 грн.; Акта наданих послуг №161 від 28.03.2023 на суму 4 000,00 грн.
Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг.
Частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Клопотань від позивача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлених відповідачем, не надходило.
З огляду на викладене, суд включає до судових витрат по справі витрати відповідача на професійну правову допомогу в сумі 14 000,00 грн. та покладає на позивача відшкодування відповідачу вказаних витрат пропорційно вимогам, у яких позивачу було відмовлено, а саме у сумі 1 610,00 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» (08130, Київська обл., с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 16, ідентифікаційний код 38679413)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літ. «Б», ідентифікаційний код 33880354)
41 808,31 грн. (сорок одну тисячу вісімсот вісім гривень тридцять одну копійку) основного боргу,
1 495,22 грн. (одну тисячу чотириста дев`яносто п`ять гривень двадцять дві копійки) пені,
717,72 грн. (сімсот сімнадцять гривень сімдесят дві копійки) 24 відсотків річних,
3 330,00 грн. (три тисячі триста тридцять гривень нуль копійок) штрафу за неповернення об`єкту лізингу,
58 325,00 грн. (п`ятдесят вісім тисяч триста двадцять п`ять гривень нуль копійок) оперативно-господарської санкції,
2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літ. «Б», ідентифікаційний код 33880354)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН ЖІ ТІ Інжиніринг» (08130, Київська обл., с. Чайки, вул. Валентини Чайки, 16, ідентифікаційний код 38679413)
1 610,00 грн. (одну тисячу шістсот десять гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2023 |
Оприлюднено | 17.04.2023 |
Номер документу | 110204286 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань лізингу |
Господарське
Господарський суд Київської області
Конюх О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні