Ухвала

від 18.10.2023 по справі 911/335/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/335/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023

у справі № 911/335/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ен Жі Ті - Інжиніринг"

про стягнення 142 007,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (далі - ТОВ "Бест Лізинг") звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ен Жі Ті - Інжиніринг" (далі - ТОВ "Ен Жі Ті - Інжиніринг") 41 808,31 грн заборгованості зі сплати лізингових платежів, 1 495,22 грн пені, 717,72 грн 24 % річних, 69 990,00 грн оперативно-господарської санкції, 27 996,00 грн штрафу за неповернення об`єкта лізингу.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі № 911/335/23 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.04.2023) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Ен Жі Ті - Інжиніринг" на користь ТОВ "Бест Лізинг" 41 808,31 грн основного боргу, 1 495,22 грн пені, 717,72 грн 24 % річних, 23 330,00 грн штрафу за неповернення об`єкта лізингу, 58 325,00 грн оперативно-господарської санкції; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Ен Жі Ті - Інжиніринг" задоволено; рішення господарського суду Київської області від 13.04.2023 у справі № 911/335/23 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Бест Лізинг" відмовлено повністю.

ТОВ "Бест Лізинг" 04.10.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі № 911/335/23, залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 13.04.2023. До касаційної скарги також додано заяву про обґрунтування правових підстав подання касаційної скарги. Вказану заяву визнано як доповнення до касаційної скарги, яка подана у відповідності до положень частин першої, другої статті 298 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у межах строку для звернення з касаційною скаргою.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "Бест Лізинг" та доповнення до неї у справі № 911/335/23, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684,00 грн.

Позов подано у 2023 році. Предметом позову у справі № 911/335/23 є стягнення 142 007,25 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (268 400,00 грн), тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже, норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається саме на скаржника.

У касаційній скарзі заявник посилається на підпункт "б" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, зазначає, що ТОВ "Бест Лізинг" позбавлено можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи.

При цьому, доводи скаржника зводяться до висловлення незгоди з прийнятим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судом обставин та доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, належність справи до категорії малозначних була передбачуваною, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а наявність виключних випадків, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України колегією суддів не встановлена.

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Бест Лізинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі № 911/335/23, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі № 911/335/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова