Ухвала

від 12.04.2023 по справі 359/5497/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 359/5497/20

провадження № 61-3747ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Євдокименка Миколи Сергійовича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко Інна Володимирівна, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко Інна Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В., про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, в якому просило визнати недійсним договір дарування житлового будинку від 20 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В., зареєстрований в реєстрі за № 2717, а також скасувати рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В. від 20 грудня 2016 року № 33044336 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

У квітні 2021 року Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (далі - ТОВ «ФК «Ю-Бейс»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов А. В., про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, в якому просило визнати недійсним договір дарування житлового будинку від 20 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В., зареєстрований в реєстрі за № 2717.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року позов АТ «Райффайзен Банк» задоволено. Позов ТОВ «ФК «Ю-Бейс» задоволено. Визнано недійсним договір дарування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В., зареєстрований в реєстрі за № 2717. Скасовано рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 грудня 2016 року № 33044336. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року (повний текст якої складено 22 лютого 2023 року) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Євдокименка М. С. залишено без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року - без змін.

14 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Євдокименко М. С. подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 березня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати передбачену (передбачені) статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, та навести належне обґрунтування цієї (цих) підстави (підстав) з урахуванням правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19. При цьому заявнику було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які представником ОСОБА_1 - адвокатом Євдокименком М. С. здані на пошту 05 квітня 2023 року. Вимоги ухвали заявником виконано.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1, 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В уточненій касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Євдокименко М. С. вказав, що підставами касаційного оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року є пункти 1, 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень представник ОСОБА_1 - адвокат Євдокименко М. С. зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року, правильною датою винесення якої є 23 серпня 2017 року, у справі № 306/2952/14-ц та від 09 вересня 2017 року, правильною датою винесення якої є 09 серпня 2017 року, у справі № 359/1654/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Представник ОСОБА_1 - адвокат Євдокименко М. С. також вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, а також встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Разом з тим посилання в касаційній скарзі на те, що наявні всі підстави стверджувати про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17, від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18, не свідчить про оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій в цій справі на підстав пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга, подана на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України має містити: обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів відступлення.

Посилаючись на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, представник ОСОБА_1 - адвокат Євдокименко М. С. не зазначив норми (норм) права, від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, щодо застосування якої (яких) необхідно відступити.

Таким чином, касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

В уточненій касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Євдокименко М. С. додатково заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши доводи вказаного клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його розгляду, оскільки заявник не пропустив строк на касаційне оскарження судових рішень. Так, повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складено 22 лютого 2023 року, а касаційна скарга на вказане судове рішення подана 14 березня 2023 року, тобто в межах строку, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України.

Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Євдокименко М. С. також подав до Верховного Суду клопотання про зупинення виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення набрали законної сили, тому в межах зведеного виконавчого провадження № 61126752, приватний виконавець Іванов А. В. має повне право і можливість, з урахуванням його зацікавленості в цьому, реалізувати будинок АДРЕСА_1 . У разі виконання рішення місцевого суду поворот його виконання буде практично неможливим без тривалого судового процесу і значних майнових втрат.

Клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Наведені у клопотанні доводи дають підстави для висновку про необхідність зупинення дії, а не виконання, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року до закінчення касаційного провадження у справі, оскільки вказане рішення місцевого суду, яким визнано недійсним договір дарування житлового будинку та скасовано рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, не підлягає примусовому виконанню, однак заявником обґрунтовано існування ймовірності відчуження житлового будинку, що належав йому за оспорюваним в цій справі договором дарування.

Як зазначено вище, постановою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року, виконання якої також просить зупинити заявник, залишено без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року, тому підстави для зупинення її виконання відсутні. Отже, клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Євдокименка М. С. необхідно задовольнити частково та зупинити дію рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року до закінчення касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Євдокименка Миколи Сергійовича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року.

Витребувати з Бориспільського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 359/5497/20 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко Інна Володимирівна, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко Інна Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку.

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Євдокименка Миколи Сергійовича про зупинення виконання судових рішень задовольнити частково.

Зупинити дію рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 12 травня 2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко