Ухвала

від 13.04.2023 по справі 640/19482/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/19482/22

УХВАЛА

13 квітня 2023 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Лічевецький І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофемакс» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофемакс» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Кофемакс» звернулося до суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним і скасувати у повному обсязі податкові повідомлення - рішення від 24.12.2021 року № 00046480702, № 00046460702, № 00046410702, № 00046430702, № 00046530702.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року позовну заяву ТОВ «Кофемакс» повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 року відкрито апеляційне провадження у справі.

На адресу суду 15.03.2023 року від представника позивача - адвоката Хоменка В.В. надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов шляхом зупинення дії податкового повідомлення-рішення №00046460702 від 31.01.2022 року, податкового повідомлення-рішення №00046410702 від 31.01.2022 року, податкового повідомлення-рішення №00046430702 від 31.01.2022 року, податкового повідомлення-рішення №00046530702 від 31.01.2022 року.

Разом із заявою, представником позивача подано клопотання про розгляд зазначеної заяви за його участі в судовому засіданні.

Відповідно до п.6 частини першої статті 306 Кодексу адміністравтиного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи.

Згідно із частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Виходячи із зазначеного, клопотання позивача про розгляд заяви про забезпечення позову за його участі в судому засідання не підлягає задоволенню.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник зазначає, що у випадку невжиття заходів забезпечення, по-перше, із позивача до фактичного завершення судового провадження буде незаконно стягнуто суму податкових зобов`язань на загальну суму 8 548 248, 75 грн., що завдасть критичних збитків для господарської діяльності позивача та матиме наслідок банкрутство позивача.

По-друге, посадових осіб позивача буде притягнуто до кримінальної відповідальності, незважаючи на продовження судового розгляду, що спричинить завдання посадовим особам позивача реальних збитків у сумі штрафу, передбаченого санкцією ч.2 статті 212 Кримінального кодексу України.

По-третє, на суму неузгодженого податкового зобов`язання в розмірі 8 548 248, 75 грн. наразі незаконно нараховується пеня за ставкою 30% річних, що завдає істотних збитків позивачу.

Також в обґрунтування доводів поданої заяви про забезпечення позову зазначає, що про протиправність податкових повідомлень-рішень, оскільки показники акту перевірки не відповідають даним бухгалтерського обліку позивача, що підтверджується поданими позивачем до суду першої інстанції первинними документами.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 3 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору в цій справі є визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.12.2021 року № 00046480702, № 00046460702, № 00046410702, № 00046430702, № 00046530702.

Разом з тим, позивач у заяві про забезпечення позову просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії податкових повідомлень-рішень №00046460702 від 31.01.2022 року, №00046410702 від 31.01.2022 року, №00046430702 від 31.01.2022 року, №00046530702 від 31.01.2022 року.

Тобто, у разі вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, судом фактично буде вирішено спір по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

У постановах від 10.04.2019 року у справі №826/16509/18 та від 26.12.2019 року у справі №640/13245/19 Верховний Суд підкреслив, що твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Більше того, в даному випадку вирішення спору по суті не підлягає примусовому виконанню, що виключає застосування забезпечення позову.

З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 243, 248, 306 Кодексу адміністравтиного судочинства України,

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофемакс» про розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову у відкритому судовому засіданні за його участі відмовити.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кофемакс» про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Лічевецький