Рішення

від 14.04.2023 по справі 756/1952/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14.04.2023 Справа № 756/1952/23

Унікальний номер 756/1952/23

Провадження номер 2/756/2310/23

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Діденко Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Гасанової Л.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: приватний виконавець Рибчинський Олександр Володимирович, про визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и в:

14 лютого 2023 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому вона просить: визнати припиненою поруку за договором поруки № 002-2008-1805-Р від 30.05.2008 року.

Позов обґрунтований тим, що 30.05.2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит 30 000,00 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов`язання між банком і ОСОБА_1 було укладено договір поруки. ОСОБА_2 допустив порушення умов договору в частині внесення платежів. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.02.2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суму боргу 33606,72 доларів США. Після цього було відкрите виконавче провадження. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадщину після нього ніхто не прийняв, спадкового майна немає. Тому, позивачка стверджує, що враховуючи відсутність згоди у неї на поручительство за правонаступників померлого, порука є припиненою, а тому подальше стягнення за договором поруки стосовно неї є неправомірним.

Ухвалою судді від 20.01.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 20.01.2023 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

15.03.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи з повідомленням учасників справи. Клопотання обґрунтоване тим, що розгляд справи має велике значення для позивача, існують спірні факти, і тому з урахуванням обставин справи, характеру і обсягу доказів, слід проводити розгляд справи у судовому засіданні.

17.03.2023 року до суд надійшла заява від відповідача про застосування строку позовної давності. У цій заяві банк повністю заперечив проти позову. Зазначив, що кредитний договір та договір поруки були укладені в 2008 році, а з позовом ОСОБА_1 звернулась лише в 2023 році, а тому нею пропущений трирічний строк позовної давності.

Приватний виконавець Рибчинський О.В. отримав судові документи 07.03.2023 року, відзиву не подавав.

Надаючи оцінку доводам клопотання позивача про проведення усного слухання справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене провадження призначено для розгляду, зокрема малозначних справ.

У частині 6 ст. 19 ЦПК України визначені окремі види малозначних справ.

Згідно з ч. 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У частині 4 ст. 274 ЦПК України визначені категорії справ, які не можуть бути розглянуті у спрощеному провадженні. Ця справа до зазначених категорій не віднесена.

Частинами 1, 3 ст. 277 ЦПК України передбачено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На переконання суду, характер спірних правовідносин у цій справі і предмет доказування не вимагають проведення усного засідання. Так, у цій справі оцінці підлягають лише надані позивачем письмові докази, клопотань про допит свідків, проведення експертиз або витребування доказів не заявлялось.

Характер спірних правовідносин у цій справі передбачає з`ясування питань права, оскільки відомості про оспорювання фактів сторонами не подано.

Подане представником позивача клопотання не містить будь-яких вагомих аргументів, які би свідчили, що характер спірних правовідносин та предмет спору у цій справі потребують проведення усного слухання.

Лише посилання представника позивача на велике значення справи для позивача не свідчить про наявність реальних підстав, які би вимагали проведення судового засідання з викликом учасників справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valova and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dec.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dec.)).

За таких умов, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача, відсутність усного засідання не перешкоджає суду у цій справі об`єктивно і неупереджено розглянути справу.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з такого.

Встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 30.05.2008 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0002-2008-1805, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит 30 000,00 доларів США, зі сплатою 13.45 % річних за користування кредитом зі строком повернення 10.05.2022 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язання 30.05.2008 року між банком і ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 0002-2008-1805-Р, відповідно до умов якого ОСОБА_1 поручилась перед кредитором за належне виконання зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

Також, 30.05.2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань в іпотеку передано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.02.2016 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» суму боргу за кредитним договором № 002-2008-1805 в розмірі 33606,72 доларів США. Після цього було відкрите виконавче провадження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 . Відомості про прийняття спадщини відсутні.

Згідно з вимогою приватного виконавця Рибчинського О.В. від 11.11.2022 р., винесеною в порядку виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 05.07.2016 р. у справі № 361/1573/14-ц, надано вимогу ОСОБА_1 надати доступ до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для опису і арешту майна.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на спадщину, ОСОБА_1 є власником 13/50 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а також їй належить земельна ділянка за вказаною адресою, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За цією ж адресою зареєстровано місце проживання позивачки.

У листі АТ «Універсал Банк» від 12.01.2023 р. на заяву ОСОБА_1 вказано, що питання факту і розміру солідарного зобов`язання встановлено рішенням суду, яке не скасоване і не виконане в повному обсязі, тому відсутні підстави вважати зобов`язання припиненими.

Відповідно до встановлених правовідносин, суд керується такими нормами права.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

На підставі ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частиною 5 ст. 543 ЦК України передбачено, що ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов`язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі статтею 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частинами 1, 4 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Оцінка доказів і мотиви суду.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У цій справі позивачка посилається на те, що порука припинилась у зв`язку зі смертю боржника, і відповідно у неї відсутнє зобов`язання перед банком.

Суд звертає увагу, що за життя боржник допустив порушення умов кредитного договору, внаслідок чого з боржника та поручителя солідарно рішенням суду стягнуто заборгованість. Вказане рішення перебуває на примусовому виконанні.

Суд не може погодитись з доводами позивачки, оскільки рішенням суду визначено солідарне зобов`язання позивачки зі сплати на користь банку грошової суми, внаслідок неналежного виконання боржником зобов`язань.

Тому, правовідносини у цій справі слід розглядати не з точки зору наявності зобов`язань за договором поруки, а в контексті існуючого у позивачки грошового зобов`язання перед банком, яке не виконане в повному обсязі.

Отже, не можна вважати припиненою поруку, оскільки вже існує невиконаний солідарний обов`язок, констатований у судовому рішенні, і в даному випадку смерть одного солідарного боржника не припиняє зобов`язання іншого солідарного боржника (ч. 5 ст. 543 ЦК України).

На переконання суду, протилежний висновок у цій справі нівелював би принцип обов`язковості виконання рішення суду та право особи, в даному випадку банку, на виконання судового рішення, що є частиною гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд не бере до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 03.06.2015 р. у справі № 6-206цс15, Верховного Суду від 17.05.2021 р. у справі № 761/14730/18 та від 29.07.2020 р. у справі № 487/6529/15-ц, оскільки у вказаних справах відмінний предмет спору та обставини, зокрема відсутнє на момент смерті позичальника рішення суду про солідарне стягнення заборгованості з поручителя.

Одночасно, суд відхиляє аргументи банку про застосування позовної давності, оскільки позивачка пов`язує припинення поруки зі смертю боржника, яка сталась 22.09.2021 р., а тому строк позовної давності не пропущений.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Є.В. Діденко